Пошук шляхів удосконалення підприємницької діяльності в Україні

Автор: Пользователь скрыл имя, 10 Апреля 2012 в 08:01, курсовая работа

Описание работы

В цій курсовій роботі поставлена мета дослідити явище розвитку підприє­мницької діяльності в Україні. Ключовими моментами при цьому є вивчення даного явища як на загальноекономічному рівні ефективності виробництва, так і на ринковому рівні та висвітлення можливих шляхів вдосконалення.

Содержание

ВСТУП 3
РОЗДІЛ 1. ТЕОРЕТИЧНІ ОСНОВИ ПІДПРИЄМНИЦЬКОЇ ДІЯЛЬНОСТІ 5
1.1 Сутність форми, етапи розвитку підприємництва. Умови та фактори, що впливають на його розвиток. 5
1.2 Методика оцінки ефективності підприємницької діяльності 11
1.3 Світовий досвід становлення підприємницької діяльності 14
Висновки до розділу 1 17
РОЗДІЛ 2. АНАЛІЗ ПІДПРИЄМНИЦЬКОЇ ДІЯЛЬНОСТІ В УКРАЇНІ 18
2.1 Загальна характеристика підприємницької діяльності в Україні 18
2.2 Аналіз здійснення підприємницької діяльності 22
2.3 Оцінка ефективності підприємницької діяльності в Україні 25
Висновки до розділу 2 32
РОЗДІЛ 3. ШЛЯХИ ВДОСКОНАЛЕННЯ ПІДПРИЄМНИЦТВА В
УКРАЇНІ 34
3.1 Пошук шляхів удосконалення підприємницької діяльності в Україні 34
3.2 Наслідки розроблених пропозицій 40
Висновки до розділу 3 42
ВИСНОВКИ 43
ДОДАТКИ 46
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ 54

Работа содержит 1 файл

Розвиток.doc

— 732.00 Кб (Скачать)

-  підтримка інноваційного підприємництва (в рамках державних програм пе­реваги слід надавати тим бізнес-планам, що передбачають впровадження інноваційних енергозберігаючих та екобезпечних технологій, виробництво ім­портозамінної та високотехнологічної продукції);

-  розвиток інноваційної інфраструктури підтримки підприємництва (ство­рення мережі бізнес-інкубаторів, технопарків, індустріально-промислових пар­ків, широке залучення науково-технічного потенціалу регіонів);

-  підвищення досконалості малих підприємств шляхом досягнення світо­вих стандартів, навчання персоналу з питань запровадження систем управління якістю, охорони праці і навколишнього середовища, захисту інтелектуальної власності відповідно до норм і стандартів ЄС;

-  посилення кооперації малих і великих підприємств (це можна здійсню­вати шляхом лізингу);

-  сприяння малим підприємствам у просуванні наукоємної продукції і техно­логій в інші регіони та зовнішні ринки поглиблення міжрегіонального та міжнародного співробітництва.

Діюча на сьогодні податкова система внаслідок нестабільності законодав­ства перешкоджає зусиллям суб'єктів підприємництва у розвитку виробництва і підвищенні ефективності їх діяльності.

Одним з небагатьох здобутків вітчизняної податкової політики, саме з то­чки зору виконання нею стимулюючої функції, стало запровадження спроще­них режимів оподаткування.

Метою запровадження спрощених режимів оподаткування було зниження податкового навантаження, спрощення механізму адміністрування та сплати податків, спроба подолання тіньової економіки, створення нових робочих місць, що дало змогу багатьом українцям відчути перспективу економічної не­залежності і досягти певного рівня самозабезпечення.

Податкова політика втілює в собі усі специфічні проблеми податків, оскі­льки вона формує довгострокові орієнтири розвитку податкової системи, впли­ває на ефективність функціонування податкових інструментів з метою спри­яння досягненню цілей соціально-економічного розвитку держави.

Стратегічною ціллю податкової політики є створення в Україні стабільної податкової системи, що забезпечувала б достатній обсяг надходжень платежів до бюджетів усіх рівнів, ефективне функціонування економіки країни, справед­ливий підхід до оподаткування всіх категорій платників податків, створення умов для подальшої інтеграції України у світове співтовариство.

Виходячи з розуміння сутності проблем реформування податкової системи України, виникає необхідність удосконалення податкової системи України за такими напрямами.

1.     Підвищення ефективності системи адміністрування податків через реалізацію проекту модернізації податкової служби, автоматизацію процесів обліку та аналізу податкових даних, створення інтегрованої на усіх рівнях адміністрування архітектури баз даних податкової звітності, поступову зміну філософії адміністрування податків (тотальний контроль за сплатою податків та їхній збір необхідно змінити на моніторинг цього процесу та систематизацію і накопичення інформації в розрізі платників податків).

2.   Удосконалення законодавчого забезпечення системи оподаткування шля­хом розробки та прийняття Податкового кодексу України, що має на меті:

-  усунення існуючих суперечностей та колізій податкового законодавства;

-  лібералізацію податкової політики;

-  підвищення відповідальності щодо виконання норм та положень законодав­ства усіх суб‘єктів податкових правовідносин;

-  поступову адаптацію норм податкового права України до податкового зако­нодавства Європейського Союзу;

-  створення нових об‘єктів оподаткування у відповідності до існуючих соціа­льно-економічних умов, рівня розвитку економічних відносин;

-  скасування неефективних місцевих податків і зборів.

3.     Детінізація економіки та боротьба з корупцією в системі адміністру­вання податків шляхом створення податкових умов щодо легалізації тіньового сектору економіки, встановлення в якості кримінального покарання за ухилення від сплати податків обов’язкового застосування обмеження дієздатності особи щодо її участі у підприємницькій діяльності, участі у створенні та адміністра­тивному керівництві суб’єктами господарської діяльності, посилення криміна­льної відповідальності за корупцію в системі органів державної влади.

4.     Реформування спрощеної системи оподаткування через удосконалення процедур реєстрації та обліку платників, усунення можливостей щодо мініміза­ції податкових платежів, нейтралізацію ефекту податкової дискримінації.

Неможливо досягти цілей реформування податкової системи без враху­вання фінансового навантаження на фонд заробітної плати з внесків до фондів загальнообов’язкового державного соціального страхування. Не зважаючи на те, що внески до фондів загальнообов'язкового державного соціального страху­вання не входять до складу податкової системи, їх розміри відчутно впливають на загальний рівень податкового навантаження на працю та масштаби тінізації заробітної плати, отже, на обсяг надходжень до місцевих бюджетів податку з доходів фізичних осіб. Тому, останнім серед напрямів реформування податкової системи визначаємо:

5.     Реформування системи сплати внесків до фондів загальнообов’язкового державного соціального страхування шляхом поступового зменшення наванта­ження на фонд оплати праці за рахунок активізації реформування системи сплати внесків до фондів загальнообов'язкового державного соціального стра­хування, запровадження єдиного соціального внеску, накопичувальної системи загальнообов’язкового державного пенсійного страхування та соціального ме­дичного страхування шляхом перетворення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності у Фонд загальнообов’язкового державного соціального медичного страхування України.

Негативний вплив світової фінансової кризи на економіку України законо­мірним чином позначився й на розвитку вітчизняного підприємництва. І в пе­ршу чергу мова йде про малий та середній бізнес, який не має достатніх резерв­них ресурсів та страхових інструментів для самостійного подолання кризового тиску, який з кожним днем лише посилюється.

Очікуване зростання безробіття та інфляційні процеси є серйозним викли­ком для національної безпеки держави. В результаті скорочення штатів підпри­ємств значна частина працездатного населення вже стикнулася з проблемою пошуку роботи і зміни професії.

Саме тому основна увага державної політики має зосереджуватись на створенні умов для самостійної  підприємницької діяльності вільної робочої сили. А успішне вирішення проблем підприємництва в умовах кризи матиме подвійний ефект. Тобто, якщо держава створить сприятливі умови для забезпе­чення функціонування існуючих підприємницьких структур та безперешкод­ного входження до лав малого бізнесу безробітних, то в свою чергу підприєм­ницький потенціал здатний виступити потужним ресурсом у вирішенні, по-пе­рше, соціальних проблем (подолання безробіття й зниження соціальної напру­женості) і, по-друге, сприятиме наповненню бюджетів різних рівнів та зміц­ненню економіки регіонів і держави в цілому.

Загальновизнано, що основними економічними засобами держави в умовах економічної кризи є лібералізація процедур ведення господарської діяльності – зниження податкового навантаження, спрощення дозвільних процедур, правил ліцензування, сертифікації, інших норм технічного регулювання, а також зме­ншення кількості перевірок.

Одним з напрямків удосконалення підприємницького середовища в умовах кризи має бути завершення впровадження принципу „єдиного вікна” при здійс­ненні державної реєстрації суб’єктів господарювання та постановки їх на облік у відповідних органах.

Це забезпечується через визначення єдиного документу, що підтверджує постановку на облік новоствореного суб’єкта господарювання у відповідних органах – виписки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб підприємців. Виписка отримується у державного реєстратора. Цей доку­мент заміняє відповідні довідки органів податкової служби, статистики, фондів соціального страхування, які зараз необхідно подавати для відкриття рахунку в банку. Реалізація такої норми дозволить суттєво скоротити часові затрати для започаткування власної справи.

У зв’язку з цим важливо забезпечити посилення контролю за додержанням порядку видачі документів дозвільного характеру через удосконалення законо­давчих вимог щодо функціонування дозвільних центрів, а також запровадження адміністративної відповідальності за видачу документів дозвільного характеру поза межами дозвільних центрів.

Під час економічної кризи особливо загострилась проблема, пов’язана з недостатністю фінансових ресурсів, необхідних для сталого виробничого про­цесу. Конкретним економічним інструментом державної підтримки та розвитку внутрішнього ринку в цій ситуації є здійснення оподаткування за зниженою ставкою прибутку, який спрямовується на реінвестування у виробництво, онов­лення або модернізацію основних фондів

Передбачається збільшення норм амортизації для кожної з груп основних засобів. Враховуючи, що вартість обладнання визначається рівнем морального старіння, зміною в кон’юнктурі ринку та інфляції, механізм розрахунку аморти­зації повинен бути достатньо гнучким для того, щоб забезпечити інвестиційну активність та розширення виробництва.

Останнім часом спостерігається значне падіння обсягів імпорту та експо­рту продукції. В умовах фінансової кризи ситуація погіршується ще й у зв’язку з тим, що митними органами безпідставно припинено прийняття податкових векселів від суб’єктів господарювання при митному оформленні товарів при тому, що це право платників передбачено нормами Закону України „Про пода­ток на додану вартість”[37].

Доцільно було б відновити право надання податкових векселів у рахунок сплати ПДВ при митному оформленні товарів.

Важливим напрямком пом’якшення наслідків фінансової кризи є забезпе­чення доступу суб'єктів малого підприємництва до фінансово-кредитних ресур­сів. З цією метою є нагальна потреба в реалізації на центральному і місцевому рівнях низки заходів, зокрема:

-  забезпечення здешевлення кредитування проектів малого та середнього біз­несу, зокрема таких, що впливають на підвищення рівня зайнятості насе­лення;

-  залучення більш широкого кола представників малого бізнесу до участі в програмі часткового відшкодування відсоткових ставок за кредитами суб'єктів малого та середнього бізнесу на реалізацію інвестиційних проектів;

-  створення фондів кредитних порук для суб'єктів малого та середнього біз­несу;

-  розроблення та впровадження механізмів компенсації: лізингових плате­жів,  витрат, пов’язаних з участю у виставково-ярмаркових заходах для суб'єк­тів малого та середнього бізнесу.

Також важливо впровадити заходи для підтримки малого і середнього під­приємництва, особливо до такого, що безпосередньо впливає на рівень зайнято­сті населення у країні.

Основними інструментами реалізації системи заходів з оздоровлення і фо­рмування сприятливого підприємницького середовища в Україні є програми підтримки малого підприємництва на центральному і місцевому рівнях.

 

 

 

3.2 Наслідки розроблених пропозицій

 

 

Використання в повній мірі потенційних можливостей розвитку бізнесу перетворює його на дієвий механізм розв'язання економічних і соціальних про­блем як окремих регіонів, так і країни в цілому.

              Законодавчо закріпленні норми фінансового забезпечення регіональних програм розвитку малого підприємництва з місцевих бюджетів шляхом вне­сення відповідних змін до Закону України „Про державну підтримку малого підприємництва” допоможуть подолати значні регіональні диспропорції у фі­нансуванні заходів з підтримки підприємництва.

Наприклад, надання фінансово-кредитної допомоги суб’єктам малого під­приємництва шляхом відшкодування відсоткових ставок за банківськими кре­дитами для реалізації інвестиційних проектів дозволить збільшити кількість малих і середніх підприємств, доходи від яких формують більшу частину дер­жавного бюджету.

Формування ефективної інфраструктури позитивно вплине на широке коло підприємців, особливо на підприємців-початківців, оскільки дозволить втілю­вати їм інноваційні програми, що збільшить ефективність діяльності підприєм­ництва.

Посилення повноважень місцевих органів виконавчої влади та органів са­моврядування, в тому числі в сфері підтримки  та розвитку малого бізнесу, по­зитивним чином відобразиться на підприємницькому та інвестиційному кліматі в регіонах України.

Фінансування інноваційної діяльності призведе до підвищення рентабель­ності підприємництва та дозволить знизити витрати підприємств на пошук ін­формації про інноваційні розробки та знизить несумлінну конкуренцію у цій сфері. Також підтримка цієї сфери заохочує до інтелектуальної праці.

Здійснення оподаткування за зниженою ставкою (15 відсотків) прибутку, який спрямовується на реінвестування у виробництво, оновлення або модерні­зацію основних фондів дозволить збільшити оборотні кошти підприємств, аку­мулювати та спрямувати ресурси на оновлення їх матеріально-технічної бази, що підвищить рівень їх конкурентоспроможності як на внутрішньому, так і зо­внішньому ринках.

Збільшення норм амортизації для кожної з груп основних засобів допо­може підприємству запобігти втратам від морального зношування основних засобів, збільшити інвестиційні ресурси, прискорити відновлення об’єктів ос­новних засобів. Крім того, це безпосередньо вплине на підвищення продуктив­ності праці та рентабельності на підприємстві.

Информация о работе Пошук шляхів удосконалення підприємницької діяльності в Україні