Організаційно-правові форми підприємств в Украйні

Більш яскравим підтвердженням цієї тенденції є зміни у структурі  підприємств, що сталися за останні чотири місяці.

Місяць, 2013 р.	К-сть ТОВ	К-сть ПП
Січень	488781	280073
Лютий	490433	280010
Березень	492679	279983
Квітень	494692	279827

Таблиця 3.2 (розробка автора)

Такий стан речей вимагає  порівняння двох організаційно-правових форм, що найчастіше застосовуються на території України.

Приватні підприємства характеризуються простотою створення та управління. Розмір статутного фонду ПП і порядок його формування законодавством не встановлений, тому визначається засновниками самостійно. Крім того, засновником ПП зазвичай буває юридична особа, а також одне або кілька фізичних осіб, у той час як при ТОВ - можуть бути до 10 юридичних та/або фізичних осіб.

Зазвичай чинником вибору між ПП і ТОВ стає врегульованість  законодавством різних "внутрішніх" питань. Це - розподіл прибутку, передача частки, збільшення статутного фонду, права і відповідальність засновника і т.п. Для ТОВ міра регулювання зазначених питань значно більше (1 закон і 2 Господарського кодексу), ніж у ПП (законодавство про Приватне підприємство складається тільки з 2-х невеликих абзаців у Господарському кодексі). Натомість недостатнє нормативне регулювання діяльності приватного підприємництва, на практиці може спричинити труднощі у вирішенні деяких питань (передача підприємства іншій особі, правонаступництво і т.д.).

 Саме регламентованість ТОВ робить цю організаційно-правову форму найбільш захищеною від всіляких рейдерських атак, так як вона досить докладно описує взаємовідносини з партнерами та третіми особами. Це ж робить її найбільш популярною серед підприємців - більша частина нових фірм є ТОВ.(фран)

Зробити певні висновки про  форми організації підприємств  можна за інформацією «Рейтинг динаміки підприємств України», в якому підприємства сортуються за видами господарської діяльності у порядку спадання динаміки їхнього росту, який об’єктивно показує злагодженість дій інвесторів, керівника і трудового колективу.

У XXI ст. все більших і більших обертів набирає сфера послуг. З’являється багато нових підприємств, які обирають способом отримання прибутку саме надання послуг.

Наприклад, у сфері послуг з постачання готової їжі серед  перших 20 підприємств у рейтинговому списку 8 – приватні, 9 – ТОВ; у сфері послуг з організації подорожувань: 9 – приватні, 9 – ТОВ; надання секретарських послуг та послуг перекладу: 8 – приватні, 11 – ТОВ.

Можемо зробити висновок, що у сучасному бізнес-середовищі ПП та ТОВ є досить ефективними  формами підприємств. Звісно ж, наведена вище закономірність спостерігається не у всіх сферах послуг. Наприклад, нішу надання страхових послуг в основному представляють акціонерні товариства (16 із першої двадцятки рейтингу – акціонерні, решта - ТОВ). Це пояснюється тим, що однією з головних особливостей страхових компаній є необхідність у величезних коштах, задля того, аби виплачувати їх своєчасно та підтримувати фінансову систему країни на належному рівні.

Отже, якщо ви вирішили розпочати  власну справу і при цьому заснувати  підприємство, ми радимо обирати одну з цих організаційно-правових форм: приватне підприємство або товариство з обмеженою відповідальністю. На першому варіанті слід зупинитися, якщо ви маєте невеликий стартовий капітал, хочете розпочати діяльність у встановлений короткий строк і якщо сфункціонування вашого майбутнього підприємства не пов’язане з великим ризиком.

Другий варіант слід обрати, якщо ви маєте декілька партнерів  і власний капітал кожного  з вас досить великий. Це дозволить  вам створити значний статутний капітал, що надасть вашій діяльності більш швидких оборотів, а обмежена відповідальність кожного з вас дозволить зберегти частину власного майна при ліквідації чи припиненні підприємства, а такоє внаслідок стягнень з товариства.

Третьою організаційною формою з найбільш розповсюджених в Україні  є акціонерні товариства. Процедура їх  створення вимагає набагато більше часу(не менше півроку). Якщо протягом терміну регістрації не окупляться 60% акцій, товариство вважатиметься незаснованним. Акціонерне товариство слід створювати тоді, коли для господарська діяльність вимагає дуже великих коштів, звісно ж, вибір саме акціонерного товариства як форми власного підприємства повинен себе виправдовувати.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

ВИСНОВКИ

1.Організаційна (організаційно-правова) форма передбачає класифікацію підприємств залежно від форм власності, визначених Конституцією України і Законом України "Про власність", та способів розмежування у підприємствах окремих форм власності і управління майном.

Незважаючи на широке застосування цього поняття в нормативних  актах, єдиного його розуміння немає.

2.Кожна організаційно-правова форма підприємства  несе в собі специфічні ознаки, що визначають порядок його створення, умови формування майна, об'єм відповідальності засновників, їх права у відношенні до підприємства, організацію управління.

3. В Україні набули поширення такі організаційно-правові форми підприємств: приватні підприємства, державні підприємства, комунальні підприємства, господарські товариства(в свою чергу поділяються на повні товариства, командитні товариства, товариства з обмеженою або додатковою відповідальністю, акціонерні товариства.

4. Визначальною ознакою приватного підприємства за законодавством України є така, що воно може бути створене однією дієздатною фізичною особою. Такою фізичною особою може бути громадянин України, іноземний громадянин або особа без громадянства, незалежно від місця проживання. Виходячи з того, що на сьогодні закон, який регулює порядок створення та діяльності приватних підприємств, відсутній, такі підприємства діють на загальних підставах відповідно до ЦК та ГК України. Законодавство не містить будь-яких обмежень щодо розміру статутного фонду приватного підприємства. Під час формування статутного фонду приватного підприємства слід виходити лише з принципу “достатності для здійснення господарської діяльності“.

Поширеною помилкою е уявлення про те, що засновник приватного підприємства несе майнову відповідальність за зобов'язання підприємства усім своїм майном. Насправді, це не так. В силу загальної норми ст.6 Закону України "Про власність" засновник не несе відповідальності за зобов'язання створених підприємств, а вони не несуть відповідальності за зобов'язання засновника. Самостійна майнова відповідальність є однією з визначальних ознак будь-якої юридичної особи. Винятки можуть бути встановлені лише законом. Такими винятками є повне і командитне товариство.

4.Акціонерне товариство - це господарське товариство, статутний капітал якого поділено на визначену кількість акцій однакової номінальної вартості, корпоративні права за якими посвідчуються акціями. Акціонери не відповідають за зобов'язаннями товариства і несуть ризик збитків, пов'язаних з діяльністю товариства, тільки в межах належних їм акцій.

Згідно із чиним законодавством України, акціонерні товариства за видами бувають приватні та публічні.

Загальна номінальна вартість випущених акцій становить статутний фонд акціонерного товариства, який не може бути менше суми, еквівалентної 1250 мінімальним заробітним платам, виходячи із ставки мінімальної заробітної плати, діючої на момент створення акціонерного товариства.

Акціонерні товариства мають  найбільш розвинуту структуру органів управління.

5.Товариством з обмеженою відповідальністю визнається товариство, що має статутний фонд, розділений на частки, розмір яких визначається установчими документами.

На перший погляд може здатися, що ТОВ та акціонерні товариства нічим  не відрізняються, проте це не так.

Учасник товариства з обмеженою відповідальністю може передати свою частку (чи її частину) одному чи кільком учасникам цього товариства, а якщо інше не передбачено установчими документами, то і третім особам лише за згодою інших учасників. Учасники товариства користуються переважним правом придбання частки учасника, який її відступив, пропорційно їхнім часткам у статутному фонді товариства або в іншому, погодженому між ними розмірі.

Організаційно-правова форма  товариства з обмеженою відповідальністю є найбільш популярною формою господарського товариства. Це викликано відносною простотою його створення та обмежено відповідальністю учасників.

6. Товариством з додатковою відповідальністю визнається товариство,  статутний  (складений) капітал якого поділений на частки   визначених  установчими  документами  розмірів.  Учасники такого  товариства відповідають за його боргами своїми внесками до статутного  (складеного)  капіталу, а при недостатності цих сум - додатково  належним  їм  майном  в  однаковому  для всіх учасників кратному розмірі до внеска кожного учасника. Граничний розмір відповідальності учасників передбачається в установчих документах. По своїй суті товариство з додатковою відповідальністю є різновидом товариства з обмеженою відповідальністю. Єдиною відмінністю е те, що розмір відповідальності учасників товариства з додатковою відповідальністю обмежується додатковою сумою, розмір якої наперед визначений установчими документами.

7.  Повним  визнається таке  товариство,  всі учасники якого займаються спільною підприємницькою діяльністю і несуть солідарну відповідальність за зобов'язаннями товариства усім своїм майном.

Повне товариство відноситься до, так званих, об'єднань осіб. Тобто, у товариствах такого виду істотне значення має особа учасника. Це зумовлено тим, що всі учасники несуть повну, нічим не обмежену, солідарну майнову відповідальність за зобов'язання товариства - лодин за всіх і всі за одного». Всі борги товариства можуть бути стягнуті з одного учасника, який отримує право на відшкодування сплаченого з інших учасників. Тому учасники повинні бути добре обізнані з майновим станом кожного з партнерів, з їх діловими та особистими якостями.

8. Командитним  товариством визнається товариство, в якому разом з одним або більше учасниками, які здійснюють від імені товариства підприємницьку    діяльність  і несуть відповідальність за зобов'язаннями товариства всім своїм майном, є один або більше учасників,  відповідальність  яких  обмежується  вкладом  у  майні товариства  (вкладників),  та  які  не  беруть участі в діяльності товариства.

Наявність у командитному товаристві двох категорій учасників (повні учасники та вкладники) зумовлює необхідність визначення відмінностей в їх правовому становищі.

Командитне товариство є  синтезом товариства з обмеженою відповідальністю та повним товариством. Управління справами командитного товариства здійснюється тільки учасниками з повною відповідальністю. У коммандитному товаристві, де є тільки один учасник з повною відповідальністю, управління справами здійснюється цим учасником самостійно. Вкладники не мають права перешкоджати діям учасників з повною відповідальністю в управлінні справами командитного товариства.

9. Комунальне унітарне підприємство утворюється компетентним органом місцевого самоврядування в розпорядчому порядку на базі відокремленої частини комунальної власності і входить до сфери його управління.

Функціонує на базі майна, що перебуває у комунальній власності та закріплюється за таким підприємством на праві господарського відання (комунальне комерційне підприємство) або на праві оперативного управління (комунальне некомерційне підприємство).

Управління підприємством очолює керівник підприємства, що призначається органом, до сфери управління якого входить підприємство, і є підзвітним цьому органові.

10. Державне унітарне підприємство утворюється компетентним органом державної влади в розпорядчому порядку на базі відокремленої частини державної власності, як правило, без поділу її на частки, і входить до сфери його управління.

Казенне підприємство – це державне підприємство, яке не підлягає приватизації. Державне підприємство може бути перетворене на казенне за наявності таких умов:

1) підприємство проводить  діяльність, яка може здійснюватися  тільки державним підприємством;

2) головним споживачем  продукції підприємства (понад 50%) є держава;

3) підприємство є суб'єктом  природних монополій.

11. Наразі в Україні найбільш популярними організаційно-правовими формами підприємств є приватне підприємство та товариство з обмеженою відповідальністю.

Зазвичай чинником вибору між ПП і ТОВ стає ступінь урегульованості законодавством різних "внутрішніх" питань. Це - розподіл прибутку, передача частки, збільшення статутного фонду, права і відповідальність засновника і т.п.