Організаційно-правові форми підприємств в Украйні

- акції приватного акціонерного  товариства не можуть купуватися  та/або продаватися на фондовій біржі, за винятком продажу шляхом проведення на біржі аукціону;

- умовами емісії акцій  може бути передбачена можливість  сплати за них не грошима,  а майном, майновими або немайновими  правами, при цьому оцінка негрошового  внеску здійснюється товариством  і інвестором на власний розсуд, без залучення незалежного експерта;

- статутом товариства  може встановлюватися коло питань, вирішення яких вимагає більшої  кількості голосів акціонерів, ніж  проста більшість або кваліфікована більшість;

 -на розсуд товариства, члени наглядової ради можуть обиратися за принципом пропорційності представництва або шляхом кумулятивного голосування;

- товариство не зобов'язане  розкривати свою фінансову звітність  на фондовому ринку, хоча зобов'язане  оприлюднювати фінансову звітність  у Державному реєстрі юридичних  осіб, як і будь-яка інша юридична  особа, зареєстрована в Україні. [15]

Загальна номінальна вартість випущених акцій становить статутний фонд акціонерного товариства, який не може бути менше суми, еквівалентної 1250 мінімальним заробітним платам, виходячи із ставки мінімальної заробітної плати, діючої на момент створення акціонерного товариства.[13]

Особи, які бажають придбати акції, повинні внести на рахунок засновників не менше 10 відсотків вартості акцій, на які вони підписалися, після чого засновники видають їм письмове зобов'язання про продаж відповідної кількості акцій. Після закінчення вказаного у повідомленні строку підписка припиняється. Якщо до того часу не вдалося покрити підпискою 60 відсотків акцій, акціонерне товариство вважається незаснованим.

 Особам, які підписалися  на акції, повертаються внесені ними суми або інше майно не пізніше, ніж через 30 днів. За невиконання цього зобов'язання засновники несуть солідарну відповідальність.

У разі, якщо підписка на акції  перевищує розмір статутного фонду, засновники можуть відхиляти зайву підписку, якщо це передбачено умовами випуску. Відмова у підписці проводиться за переліком передплатників з кінця переліку. У разі, якщо засновники не відхиляють зайву підписку, рішення про прийняття чи відмову зайвої підписки приймають установчі збори. У разі прийняття рішення про підписку, що перевищує розмір, на який було оголошено підписку, відповідно збільшується передбачений статутний фонд.[13]

До дня скликання усганозчих зборів особи, які підписалися на акції,  повинні внести з урахуванням попереднього внеску не менше 30 відсотків номінальної вартості акцій. На підтвердження внеску засновники видають тимчасові свідоцтва.[13]

Загалом позитивними рисами акціонерних товариств є:

- обмеження економічного  ризику для окремих учасників;

- підвищення підприємницької  активності та об'єднання різних  економічних можливостей - капіталів,  вміння, знання та ідей;

- обмеження можливостей  вилучення капіталів (паїв, часток) з товариства;

- розмежування капіталу  та економічної діяльності;

- жорстке відокремлення  власності акціонерного товариства  і власності його учасників;

- зменшення залежності  частки акціонерного товариства  від частки його окремих учасників;

- підвищення професійного  рівня учасників корпоративних  відносин, особливо менеджменту.

До негативних рис акціонерних  товариств можна віднести:

- виникнення фіктивного  капіталу, який часто функціонує  відірвано від реального капіталу;

- зниження можливостей  контролю за діяльністю акціонерних  товариств з боку дрібних акціонерів;

- наявність можливостей  спекулятивного або навіть злочинного  акціонерного засновництва;

- ускладнення системи  управління акціонерним товариством  у порівнянні з іншими формами  підприємств. (мальська)

Акціонерні товариства мають  найбільш розвинуту структуру органів управління. Органами управління акціонерного товариства є:

- вищий орган - загальні  збори;

- колегіальний виконавчий  орган - правління (або інший  орган передбачений статутом);

- одноосібний виконавчий  орган - голова правління;

- контролюючий орган - ревізійна комісія;

Акціонерні товариства, в  яких число акціонерів перевищує 50, повинні створити раду товариства (спостережну раду).

Специфічним органом акціонерного товариства є установчі збори. Вони скликаються у строк, зазначений у повідомленні, але не пізніше двох місяців з моменту завершення підписки на акції.[13]

Товариством з  обмеженою відповідальністю визнається товариство, що має статутний фонд, розділений на частки, розмір яких визначається установчими документами.

Максимальна   кількість   учасників  товариства  з  обмеженою відповідальністю може досягати 100 осіб. Учасники  товариства  несуть  відповідальність  в  межах   їх вкладів. [1, ст. 50]

На перший погляд може здатися, що ТОВ та акціонерні товариства нічим  не відрізняються, проте це не так.

Учасник товариства з обмеженою відповідальністю може передати свою частку (чи її частину) одному чи кільком учасникам цього товариства, а якщо інше не передбачено установчими документами, то і третім особам лише за згодою інших учасників. Учасники товариства користуються переважним правом придбання частки учасника, який її відступив, пропорційно їхнім часткам у статутному фонді товариства або в іншому, погодженому між ними розмірі.

Будь-який з учасників  має право вийти з товариства зі сплатою йому вартості частини  майна товариства, пропорційної його частці у статутному фонді. На вимогу учасника та за згодою товариства вклад  може бути повернений повністю або частково в натуральній формі.

Учасник також може бути виключеним з товариства за рішенням зборів учасників, якщо систематично не виконує свої обов’язки або якщо його дії суперечать досягненню цілей товариства.[5]

Для товариств з обмеженою  відповідальністю встановлено вимоги щодо мінімального розміру статутного фонду, який повинен становити не менше суми, еквівалентної 100 мінімальним заробітним платам, виходячи із ставки мінімальної заробітної плати, діючої на момент створення товариства з обмеженою відповідальністю.

До моменту реєстрації товариства з обмеженою відповідальністю кожен з учасників зобов'язаний внести не менше 30 відсотків вказаного в установчих документах вкладу, що підтверджується документами, виданими банківською установою. І повністю внести свій вклад не пізніше року після реєстрації товариства. У разі невиконання цього зобов'язання у визначений строк учасник, якщо інше не передбачено установчими документами, сплачує за час прострочки 10 відсотків річних з недовнесеної суми.[13]

Організація управління. Органами товариства з обмеженою відповідальністю є: вищий орган - збори учасників;

виконавчий орган - директор (дирекція);

контрольний орган - ревізійна  комісія.

Вищим органом товариства є збори учасників товариства. Кожен з учасників товариства має кількість голосів, пропорційну розміру внеску в статутний фонд.

Контроль за діяльністю дирекції (директора) товариства з обмеженою відповідальністю здійснюється ревізійною комісією, що утворюється зборами учасників товариства з їх числа, в кількості, передбаченій установчими документами, але не менше трьох осіб. Члени дирекції (директор) не можуть бути членами ревізійної комісії.

Організаційно-правова форма  товариства з обмеженою відповідальністю є найбільш популярною формою господарського товариства. Це викликано відносною простотою його створення та обмежено відповідальністю учасників.()

Товариством з  додатковою відповідальністю визнається товариство,  статутний  (складений) капітал якого поділений на частки   визначених  установчими  документами  розмірів.  Учасники такого  товариства відповідають за його боргами своїми внесками до статутного  (складеного)  капіталу, а при недостатності цих сум - додатково  належним  їм  майном  в  однаковому  для всіх учасників кратному розмірі до внеска кожного учасника.

Граничний розмір відповідальності учасників передбачається в установчих документах.[1, ст. 65]

Мінімальна кількість засновників (учасників) товариства з додатковою відповідальністю - одна фізична або юридична особа, максимальна кількість учасників товариства з додатковою відповідальністю чинним законодавством України не передбачена.

По своїй суті товариство з додатковою відповідальністю є різновидом товариства з обмеженою відповідальністю. Єдиною відмінністю е те, що розмір відповідальності учасників товариства з додатковою відповідальністю обмежується додатковою сумою, розмір якої наперед визначений установчими документами.

Умови формування майна аналогічні умовам формування майна товариства з обмеженою відповідальністю.

Організація управління аналогічна організації управління товариства з обмеженою відповідальністю.[13]

На даний час механізм регулювання діяльності таких товариств не відповідає сучасним вимогам щодо його гнучкості та ефективності, а саме має, зокрема, такі недоліки:

- права учасників товариств не достатньо врегульовані або взагалі відсутній механізм їх реалізації та захисту, а саме оплата вартості частки учасника товариства, який подав заяву про вихід із товариства, здійснюється протягом року. Водночас такий учасник не має можливості скористатися своїм правом доступу до фінансових документів товариства, протидіяти виведенню активів із товариства, що призводить до значного зменшення вартості частки такого учасника до настання строку її оплати;

-відсутній правовий механізм виключення учасника з товариства, що призводить до формування атмосфери взаємної недовіри та конфліктів між учасниками товариства;

-відсутні норми щодо створення в товаристві наглядової ради, що істотно знижує рівень інвестиційної привабливості для іноземних інвесторів. Учасники товариства здійснюють значні витрати на забезпечення участі своїх представників у загальних зборах, які проводяться протягом короткострокового періоду, або ризикують утратити контроль над діяльністю товариства;

- відсутній дієвий механізм здійснення контролю за діяльністю виконавчого органу та притягнення до відповідальності його членів, що призводить до надмірного втручання учасників товариства в управлінські процеси або до збільшення кількості випадків зловживання посадовими особами товариства;

-відсутній механізм вчинення правочинів, щодо вчинення яких є заінтересованість, що призводить до вилучення прибутків та інвестованих учасниками товариства коштів недобросовісними посадовими особами товариства або його учасниками, які володіють більшістю часток, формування атмосфери взаємної недовіри між учасниками товариства, виведення активів у разі виявлення перших ознак фінансових проблем та позбавлення кредиторів шансів отримати навіть часткове задоволення своїх вимог.

 Зазначене призводить  до уповільнення розвитку малого  та середнього бізнесу, ліквідації  наявних підприємств у разі  виникнення відносно незначних  конфліктів між учасниками товариства, незаконного набуття контролю  над товариством та незаконного вилучення активів, а отже, до зниження темпів розвитку підприємництва та уповільнення інвестиційних процесів.

 З огляду на наведене  існує необхідність запровадження  сучасного ефективного механізму правового регулювання діяльності товариств.(концепція)

Повним  визнається  таке  товариство,  всі учасники якого займаються спільною підприємницькою діяльністю і несуть солідарну відповідальність за зобов'язаннями товариства усім своїм майном.[1, ст. 66]

Окремої уваги заслуговує нормування найменувань повних товариств.

Найменування повного  товариства повинно містити   імена (найменування)  всіх його учасників,  слова "повне товариство" або містити ім'я (найменування) одного чи кількох учасників з доданням слів  "і  компанія",  а також слів "повне товариство".[1, ст. 66]

Особливості повного товариства:

• відсутність законодавчих вимог про розмір і порядок  формування майна, що регулюється засновницьким  договором;

• відсутність органів  товариства, оскільки управління справами товариства здійснюється самими учасниками в порядку, визначеному засновницьким  договором товариства;

• можливість використання таких схем управління: а) управління здійснюється спільно всіма учасниками; б) управління доручається або одному, або частині учасників (так звані уповноважені учасники);

• повна відповідальність товариства за власними зобов'язаннями (тобто усім майном, що належить йому на праві власності);

• субсидіарна солідарна  відповідальність учасників товариства за зобов'язаннями товариства усім своїм  майном, на яке може бути звернене стягнення;

•обмежений рух учасників; зміна складу учасників можлива  у разі: а) відступлення частки учасника (її частини) іншим учасником або  третім особам за згодою усіх учасників; б) правонаступництва у разі реорганізації  учасника - юридичної особи або  спадкування у разі смерті учасника - фізичної особи, якщо решта учасників  товариства дала згоду на вступ до товариства таких осіб; в) виходу учасника з товариства, про що він має  заздалегідь повідомити (за 3 місяці - якщо товариство було створене на невизначений строк, і лише за наявності поважних причин, якщо товариство було створене на визначений строк); г) виключення учасника з повного товариства, що може мати місце у разі, якщо учасник систематично не виконує своїх обов'язків або  перешкоджає своїми діями досягненню цілей товариства; д) виділення частки учасника-боржника на вимогу його кредиторів;