Оптимізація фінансових рішень в умовах обмеженості фінансових ресурсів

Державний вищий навчальний заклад

«Українська академія банківської справи

Національного банку України»

Кафедра фінансів

 

 

 

 

 

КУРСОВА РОБОТА

 

з дисципліни

«Фінансова  діяльність суб’єктів підприємництва»

на тему «Оптимізація фінансових рішень в умовах обмеженості фінансових ресурсів»

 

 

 

Виконала: студентка денної форми  навчання

ІV курсу групи Ф-83

Голуб Галина Миколаївна

Перевірила: канд. екон. наук, доцент

Пігуль Наталія Георгіївна

 

 

 

 

 

Суми  – 2012

ЗМІСТ

 

 

ВСТУП…………………………………………………………………………		3
РОЗДІЛ 1 ТЕОРЕТИЧНІ АСПЕКТИ ЗАБЕЗПЕЧЕНОСТІ ПІДПРИЄМСТВА ФІНАНСОВИМИ РЕСУРСАМИ..……...………….…...		5
1.1	Сутність та структура фінансових ресурсів підприємства…………	5
1.2	Методичні підходи до аналізу забезпеченості підприємства фінансовими ресурсами……….………………………………………..	11
РОЗДІЛ 2 АНАЛІЗ ЗАБЕЗПЕЧЕНОСТІ ПІДПРИЄМСТВА ФІНАНСОВИМИ РЕСУРСАМИ НА ПРИКЛАДІ                                  ПАТ «БІЛОЦЕРКІВСЬКИЙ ЗАВОД ГУМОВИХ ТЕХНІЧНИХ ВИРОБІВ»……………………………………………………………………...		15
2.1	Загальна фінансово-господарська характеристика                       ПАТ «Білоцерківський завод гумових  технічних виробів» та аналіз його фінансового стану………………………………..………………	15
2.2	Аналіз забезпеченості фінансовими ресурсами                            ПАТ «Білоцерківський завод гумових технічних виробів»…..……..	19
РОЗДІЛ 3 ОПТИМІЗАЦІЯ ФІНАНСОВИХ РІШЕНЬ В УМОВАХ ОБМЕЖЕНОСТІ ФІНАНСОВИХ РЕСУРСІВ НА ПРИКЛАДІ             ПАТ «БІЛОЦЕРКІВСЬКИЙ ЗАВОД ГУМОВИХ ТЕХНІЧНИХ ВИРОБІВ»………………………………………………………………...........		25
ВИСНОВКИ…………………………………………………………………….		35
СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ………………………………….		37
ДОДАТКИ…………………………………………………………………….		41

 

 

ВСТУП

 

 

На сучасному  етапі одним з актуальних завдань  економічного розвитку суб’єктів господарювання є вдосконалення фінансових відносин та формування ефективної моделі управління їх фінансовими ресурсами. Відповідно до умов конкретного етапу економічного розвитку держави, який характеризується великою кількістю підприємств, що працюють із збитками. Оптимізація діяльності підприємств потребує вирішення комплексу проблем, пов’язаних з підвищенням ефективності використання їх фінансового потенціалу.

Типовим наслідком кризових явищ економічного розвитку цих підприємств стала  гостра нестача фінансових ресурсів, що істотно позначилася на ефективності господарювання. Крім того, низька забезпеченість підприємств фінансовими ресурсами  супроводжується низьким рівнем їх використання. Становище, що склалося, об’єктивно вимагає нових підходів до формування та використання фінансових ресурсів і напрямів практичної реалізації рекомендацій щодо активізації ролі фінансових інструментів у соціально-економічних  процесах.

Актуальність  обраної теми дослідження зумовлюється тим, що в сучасних умовах формування нової моделі фінансово-економічних  відносин потребують активізації дослідження  з розробки основних теоретичних  підходів та практичних щодо оптимізації управління капіталом підприємства як певної сукупності його фінансових ресурсів

Дослідженням  проблеми забезпеченості підприємства фінансовими ресурсами займаються такі науковці, як І. Гнєушева, В. Джунковський,                                    Г. Карчевська, Д. Матвійчук, Л. Меренкова, Н. Михаліцька, А. Семенов, В. Смачило та інші.

Метою курсової роботи є аналіз забезпеченості підприємства фінансовими ресурсами, виявлення  основних проблем фінансового менеджменту і створення рекомендацій щодо управління підприємством в умовах їх обмеженості.

Досягнення  поставленої мети передбачає вирішення  таких завдань:

- вивчити  сутність та структуру фінансових ресурсів підприємства;

- визначити методичні підходи до аналізу забезпеченості підприємства фінансовими ресурсами;

- здійснити  загальну фінансово-господарська характеристику           ПАТ «Білоцерківський завод гумових технічних виробів» та аналіз його фінансового стану;

- проаналізувати  забезпеченість ПАТ «Білоцерківський завод гумових технічних виробів» фінансовими ресурсами;

- запропонувати основні шляхи оптимізації фінансових рішень        ПАТ «Білоцерківський завод гумових технічних виробів» в умовах обмеженості фінансових ресурсів.

Об’єктом  дослідження є система економічних  відносин з приводу формування і  використання фінансових ресурсів підприємства.

Предметом дослідження  є оптимізація фінансових рішень                 ПАТ «Білоцерківський завод гумових технічних виробів» в умовах його незабезпеченості фінансовими ресурсами.

При написанні  курсової роботи були застосовані наступні методи: аналіз і синтез, індукція і  дедукція, аналогія і моделювання, абстрагування  і конкретизація, групування, експертних оцінок, елімінування, порівняльно-економічні, табличні.

Теоретико-методологічною основою курсової роботи є підручники, навчальні посібники, законодавчі та нормативні акти України, наукові праці та статті в наукових журналах, фінансова звітність ПАТ «Білоцерківський завод гумових технічних виробів» за 2008 – 2010 рр.

 

РОЗДІЛ 1

ТЕОРЕТИЧНІ  АСПЕКТИ ЗАБЕЗПЕЧЕНОСТІ ПІДПРИЄМСТВА ФІНАНСОВИМИ РЕСУРСАМИ

1.1 Сутність та структура фінансових ресурсів підприємства

 

 

Незалежно від  сфери функціонування суб'єкта господарювання його фінансово-господарська діяльність пов'язана з формуванням, розподілом і використанням фінансових ресурсів.

Сутність  фінансових ресурсів тісно пов'язана  з економічною категорією «фінанси». Однак, незважаючи на тривалу історію  існування фінансів як економічної  категорії, проблема визначення сутності фінансових ресурсів на рівні підприємств  в економічній науці залишається дискусійною [22].

На основі проведеного теоретичного узагальнення та аналізу праць відомих учених-економістів  у додатку А наведені існуючі  тлумачення сутності фінансових ресурсів підприємства.

В результаті проведеного дослідження можна  зробити висновок, що фінансові ресурси  трактуються як грошові кошти, які  є у розпорядженні підприємства [2, 19, 21, 23, 24, 26, 29, 30, 35], як грошові доходи і надходження, які знаходяться у розпорядженні підприємства та призначені для виконання його зобов’язань та фінансування витрат на просте та розширене відтворення [4, 6, 8, 11, 13, 15, 16, 19, 28], як грошові фонди, які створюються в процесі розподілу, перерозподілу й використання ВВП і національного доходу [3, 5, 14], як грошовій капітал, який використовуються підприємством для формування своїх активів та здійснення виробничо-фінансової діяльності [34].

Визначення  фінансових ресурсів, які зводяться  до формування фондів грошових коштів або до отримання підприємством  грошових доходів та надходжень значно скорочує склад фінансових ресурсів, оскільки в розпорядженні підприємства можуть бути кошти як у фондовій, так і нефондовій формах.

Філімоненков А. С., на відміну від інших учених-економістів, які під фінансовими ресурсами розуміли грошові надходження, доходи і нагромадження у фондовій і нефондовій формах, трактує фінансові ресурси підприємства як грошовий капітал, вкладений у підприємство для одержання доходів і прибутку.

Деякі дослідники [4, 8, 11] стверджують, що принципова різниця між капіталом і фінансовими ресурсами полягає у тому, що на будь-який момент часу фінансові ресурси більше або дорівнюють капіталу підприємства. При цьому, якщо фінансові ресурси дорівнюють капіталу, то це означає, що у підприємства немає ніяких фінансових зобов’язань.

Окремі вчені [13, 15, 16, 34] вказують на джерела формування фінансових ресурсів підприємства – це власні, позикові та залучені кошти. Але з погляду на формування фінансової звітності підприємства та відображенні у неї фінансових ресурсів, можна стверджувати, що в пасиві балансу підприємства немає статей залучених коштів.

Згідно діючим П(С)БО І та ІІ розділи пасиву балансу  підприємства відображають власний  капітал та кошти, що прирівнюються  до власних. ІІІ, IV та V розділи пасиву балансу містять інформацію щодо довгострокових, поточних зобов’язань  та доходів майбутніх періодів, що прирівнюються до позикових коштів відповідно. Тому при визначенні джерел формування фінансових ресурсів підприємства доцільно оперувати тільки їх класифікацією  на власні та позикові, що не суперечить змісту статей фінансової звітності  підприємства [17].

У результаті проведеного комплексного дослідження  можемо конкретизувати зміст категорії «фінансові ресурси підприємства» як частину грошових доходів та надходжень суб’єктів господарювання, що використовується для формування централізованих фондів фінансових ресурсів та в нефондовій формі для забезпечення процесів розширеного відтворення та для виконання його фінансових зобов’язань.

На сьогодні немає єдиного підходу до поділу фінансових ресурсів. В.М.Опарін наводить класифікації фінансових ресурсів за наступними ознаками (додаток Б): за кругообігом, за характером використання, за правом власності, за видатками, за напрямами використання, за джерелами  залучення, за періодом залучення, за формою забезпечення.

За Поддєрьогіним А. М. основними джерелами формування фінансових ресурсів підприємств є власні та залучені кошти. До власних належать: статутний фонд, амортизаційні відрахування, валовий дохід та прибуток. До залучених – отримані кредити, пайові та інші внески, кошти мобілізовані на фінансовому ринку (додаток Б) [24].

Власні фінансові  ресурси формуються з власних джерел фінансування. Вони утворюються вже під час організації підприємства при формуванні його статутного капіталу. У процесі виробничо-господарської діяльності власні фінансові ресурси підприємства поповнюються завдяки отриманим доходам і прибуткам. Ці фінансові ресурси називають власними внутрішніми фінансовими ресурсами. Водночас підприємство може отримувати фінансові ресурси у власне використання від емісії своїх акцій, одержання дотацій, субсидій, дивідендів, відсотків на цінні папери інших емітентів тощо. Такі фінансові ресурси називають власними зовнішніми фінансовими ресурсами [23].

Часто підприємству не вистачає власних фінансових ресурсів, і тоді воно залучає їх на фінансовому  ринку у формі банківських  кредитів, коштів від емісії облігацій, інших видів боргових цінних паперів, кредиторської заборгованості тощо. Такі фінансові ресурси називають залученими. Залучені фінансові ресурси формують із залучених джерел фінансування. Класифікацію фінансових ресурсів за джерелами формування подано в додатку Б [23].

У процесі  формування фінансових ресурсів підприємств  важливе значення має структура  їхніх джерел. Підвищення питомої  ваги власних коштів позитивно впливає  на фінансову діяльність підприємств. Висока питома вага залучених коштів ускладнює фінансову діяльність підприємства та потребує додаткових витрат на сплату відсотків за банківські кредити, дивідендів на акції, доходів  на облігації, зменшує ліквідність  балансу підприємства, підвищує фінансовий ризик. Тому в кожному конкретному  випадку необхідно детально продумати  доцільність залучення додаткових фінансових ресурсів [24].

Зв'язок між  власними і залученими фінансовими  ресурсами (власним і залученим  капіталом) та внутрішніми і зовнішніми джерелами фінансування наведений  на рисунку 1.1.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Рисунок 1.1 –  Зв'язок між джерелами формування фінансових ресурсів та капіталом підприємства [23].

 

Власний капітал  характеризується простотою залучення, забезпеченням більш стабільного  фінансового стану і зниженням  ризику банкрутства.

Необхідність  у власному капіталі зумовлена вимогами самофінансування підприємства. Він  є основою їхньої самостійності  і незалежності. Особливість власного капіталу полягає в тому, що він  інвестується на довгостроковій основі і піддається найбільшому ризику. Чим вища його частка в загальній  сумі капіталу і менша частка позичених  коштів, тим вищий буфер, що захищає  кредиторів від збитків, а отже, менший ризик втрат.

Однак потрібно врахувати, що власний капітал обмежений  у розмірах. Крім того, фінансування діяльності підприємства тільки за рахунок  власних коштів не завжди вигідне  для нього, особливо в тому разі, коли виробництво має сезонний характер. Тому в окремі періоди будуть накопичуватися великі кошти на рахунках у банку, а в інші їх буде бракувати.

Слід також  мати на увазі, що якщо ціни на фінансові  ресурси невисокі, а підприємство може забезпечити вищий рівень віддачі  на вкладений капітал, ніж платить  за кредитні ресурси, то, залучаючи  позичені кошти, воно може контролювати більші грошові потоки, розширити  масштаби своєї діяльності, підвищити  рентабельність власного (акціонерного) капіталу. Як правило, підприємства беруть кредит, щоб підсилити свої конкурентні позиції на ринку.