Держава як базовий інститут політичної системи

    Міністерство  освіти і науки України

    Національний  університет кораблебудування

    ім. адм. Макарова 
 
 
 

кафедра економіки та організації виробництва 
 
 
 
 
 
 
 

                               Реферат на тему:

«Держава  як базовий інститут політичної системи» 
 
 

                                                                    
 

                                                                    
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 

                                                                                                            Виконала:

                                                                                                Студентка групи 2417

                                                                                                Кузьма Ольга

                                                                                                           Перевірив:

                                                                                                Бороденко О.В.

        
 

                                          Миколаїв 2010 
 
 
 
 
 
 

 

     ЗМІСТ 

ВСТУП………………………………………………………………………………...3

РОЗДІЛ 1. СУТНІСТЬ ЦИКЛІЧНИХ КОЛИВАНЬ ТА ЇХ ВПЛИВ НА ЕКОНОМІКУ…………………………………………………………………............5

1. Поняття та особливості циклічних коливань………………...............5
2. Класифікація циклів …………………………………………..............9
3. Причини і механізм циклічних коливань……………………............11

РОЗДІЛ 2. АНАЛІЗ ВПЛИВУ ЕКОНОМІЧНИХ ЦИКЛІВ НА РОЗВИТОК ЕКОНОМІКИ

     2.1.   Вплив циклічності на національну економіку………….....................16

      2.2.   Розвиток економіки України за 2004-2008 роки……………..............21

РОЗДІЛ 3. ОСОБЛИВОСТІ ЕКОНОМІЧНОЇ КРИЗИ  УКРАЇНИ ТА ШЛЯХИ ЇЇ ПОДОЛАННЯ…………………………………………………………….................30

ВИСНОВОК…………………………………………………………………............37

СПИСОК  ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ………………………………............39

 

ВСТУП 
 

      Як  відомо, сучасне суспільство прагне до постійного поліпшення рівня умов життя, які може забезпечити тільки стійкий економічний ріст. Однак 
спостереження показують, що довгостроковий економічний ріст не є 
рівномірним, а постійно переривається періодами економічної 
нестабільності. Підйоми і спади рівнів економічної активності, що ідуть 
один за одним прийнято називати діловим чи економічним циклом. Економіка, як і будь-яка інша система, розвивається нерівномірно, хвилеподібне. Така форма руху пояснюється значною мірою законом спадної граничної продуктивності всіх факторів виробництва. Для того, приміром, щоб земля приносила кращі результати з одного гектара, необхідно щоб відбувалися докорінні зміни в технічному (технологічному) базисі. Тільки тоді є сенс здійснювати нові капіталовкладення. У межах існуючої технології зростання ефективності інвестицій завжди має певну межу, подолання якої зумовлюється НТП і вищою кваліфікацією робітників. Застосування новинок НТП вимагає нагромадження капіталу. Запровадження їх у виробництво зумовлює спочатку швидке зростання граничної корисності факторів виробництва, потім це зростання повільнішає і, досягнувши певного рівня, починає спадати. Так відбуваються злети і спади в економіці. Якщо зміни в технологічному базисі галузей інфраструктури відбуваються через великі проміжки часу (споруди, мости, дороги тощо мають тривалий строк служби), то мають місце довгі хвилі. Якщо йдеться про верстати, машини, устаткування, строк функціонування яких значно менший (до 10 років), оновлення їх відбувається швидше. Таким чином, підвалини хвилеподібного (циклічного) розвитку закладеш в самому технологічному базисі виробництва. Але це не єдина причина економічних коливань.

      Циклічні  коливання в економіці були відомі давно, але до початку XIX ст. вони мали здебільшого сезонний характер, що було зумовлено переважанням сільського господарства і особливостями сільськогосподарського виробництва, відсутністю сформованого суспільного характеру виробництва у кожній окремій навіть розвинутій країні та іншими факторами. А починаючи з 1825 p., циклічні коливання в економіці стали відбуватися постійно, через певний інтервал. Лише в XX ст. у розвинутих країнах заходу мали місце 12 циклічних криз.

      З часу першої такої кризи в економічній  теорії виникло близько 200 концепцій  причин її появи по суті. Але ця проблема залишається нерозв'язаною і сьогодні, хоч стає все більш актуальною, оскільки економічна криза продовжує набирати обертів як в Україні так і в цілому світі.

      Звідси випливає і основна тема курсової роботи — розкрити причини і типи циклічних коливань в економіці, суть і структуру самого циклу, а також з'ясувати особливості економічної кризи та визначити шляхи її подолання.

 

РОЗДІЛ 1

СУТНІСТЬ ЦИКЛІЧНИХ  КОЛИВАНЬ ТА ЇХ ВПЛИВ НА ЕКОНОМІКУ 
 

      Ринкова економіка розвивається циклічно. Економічне зростання змінюється спадом виробництва, розквіт — кризою і депресією. Багаторічні спостереження засвідчують, що циклічні коливання мають синхронний характер. Вони відбуваються зі сталою послідовністю і, як правило, у чітко визначених часових межах. Це дає підстави розглядати циклічність як загальну закономірність економічного розвитку. 
 

1. Поняття та особливості циклічних  коливань

 

     Економічне  зростання – це не плавний, рівномірний  процес сходження від нижчого  до вищого рівня. Це складний, суперечливий, зворотньо-поступовий, прогресивний рух економіки. У русі суспільного виробництва є роки, коли зростання загального обсягу виробництва проходить досить швидко, в інші роки – повільніше і навіть має місце спад. Такі коливання у русі суспільного виробництва, які регулярно повторюються за певний проміжок часу, означають циклічний характер його розвитку. Діапазон одиничного циклу охоплює рух економіки від однієї кризи до іншої або, інакше, - від однієї найвищої точки економічного злету ( «буму» ) до іншої.

     Таким чином, циклічність – це форма  розвитку національної економіки і  світового господарства як єдиного  цілого, це рух від однієї макроекономічної рівноваги в масштабі економіки  в цілому до другої.

     Циклічність можна розглядати як один із способів саморегулювання ринкової економіки. Оскільки характерна риса циклічності – рух не по колу, а по спіралі, вона є формою прогресивного розвитку.[2, C.276-277;14,C.359]

     Теорія  економічних циклів вивчає часову динаміку коливань економічної активності, аналізує їх причини і пояснює механізм виникнення і розвитку.

     Економічний цикл можна визначити як часовий  інтервал між двома якісно однаковими станами кон’юнктури, або ж, іншими словами, економічний цикл є коливання  рівня економічної активності, коли періоди підйому змінюються періодами спаду в економіці. [11, C.441]

     Економічний цикл – рух виробництва від  початку попередньої до початку  наступної кризи.[9, C.24]

     У сучасній теорії економічних циклів виділяють дво- і чотири- фазові моделі економічного циклу. У двофазовій моделі виділяють фази підйому і спаду, а також вищу (пік) і нижчу (дно) поворотні точки. Двофазову модель економічного циклу подано на рис. 1.1 

     

Рис. 1.1. Двофазова модель економічного циклу 
 

    К. Маркс був одним із перших економістів, який виділи у циклі чотири фази, які послідовно змінюють одна одну: криза, депресія, пожвавлення і підйом. Чотирифазову модель  економічного циклу подано на рис. 1.2 
 
 

    

Рис. 1.2. Чотирифазова модель  економічного циклу 
 

    На  рис. 1.2 відрізок І ілюструє фазу кризи, відрізок ІІ – фазу депресії, ІІІ – фазу пожвавлення, ІV – фазу підйому/[11, C.441]

    Криза ( спад, рецесію, скорочення ділової активності)– головна фаза економічного циклу, що супроводжується різким скороченням обсягів виробництва, зростанням безробіття, накопиченням товарів у сфері торгівлі та інше.[9, C.24]Вона виявляється , в першу чергу, в перевиробництві товарів, скороченні кредитів і підвищенні рівня позичкового відсотка. Це призводить до зниження прибутків і падіння виробництва, зростання заборгованостей, банкрутств підприємств. вона розпочинається труднощами збуту готової продукції. [11, C.441] Економічна криза — фаза економічного циклу, під час якої  відбувається різке відновлення порушених відтворювальних пропорцій шляхом спаду виробництва, недовантаження виробничих потужностей, зростання безробіття та ін.Криза означає відносне надвиробництво внаслідок обмеженого платоспроможного попиту населення, що пояснюється збіднінням робітничих мас. Кризи глибоко вражають і руйнують усе народне господарство. Вони свідчать про силу стихійного саморегулюючого механізму ринкової економіки.[9, C.24;5,C.157-183]

    Після кризи наступає депресія (застій або дно економічної активності ) –  застій у розвитку народного господарства[9, C.24]. Виробництво вже не скорочується, але й суттєво не зростає. Товарні надлишки поступово реалізуються, але торгівля йде мляво. Ставка позичкового відсотка падає до мінімуму, призупинення інфляційних процесів, збереження високого рівня безробіття.[11, C.441;3,C.413-418]

    Поступово відбувається перехід до пожвавлення – зростання виробництва в обсягах, які були досягнуті перед кризою Підприємства, що пристосувались до нових умов ринку, збільшують випуск товарів, здійснюють нове промислове будівництво, підвищується норма прибутку, ставка позичкового відсотка і заробітної плати, починається фаза підйому (піднесення, розширення) – швидке зростання виробництва, яке супроводжується скороченням безробіття, розширенням обсягів кредиту та інше. Рівень ВВП перевищує до кризовий рівень, зростають зайнятість, товарний попит, рівень цін і ставка позичкового відсотка. Але поступово розміри виробництва знову виходять за межі платоспроможного попиту, ринок переповнюється нереалізованими товарами, і починається новий економічний цикл. [11, C.441; 9, C.24] Фази економічного циклу в їхній послідовності та взаємозв’язку подано на рис. 1.3. 

    

    Рис.1.3. Фази економічного циклу в їхній послідовності та взаємозв'язку 
 

     В залежності від змін макроекономічних параметрів в ході економічного циклу розрізняють проциклічні, контрциклічні і ациклічні змінні.

    Проциклічні змінні мають тенденцію до зростання в період підйому і до зниження – в період спаду ( сукупний обсяг виробництва, завантаження виробничих потужностей, агрегати грошової маси, швидкість обігу грошей, короткострокові ставки відсотка, загальний рівень цін ).

    Контрциклічні змінні мають тенденцію до зниження в період підйому і до зростання в період спаду ( рівень безробіття, число банкрутств, розміри запасів готової продукції ).

    Ациклічними називаються змінні, динаміка яких безпосередньо не пов’язана з  фазами економічного циклу ( обсяг експорту ).

    Темпи динаміки різних параметрів, як правило, не збігаються: тоді як одні з про  циклічних змінних ще зростають, інші вже знижуються, відповідно, тоді як одні з контр циклічних змінних ще знижуються, інші вже зростають. Цим пояснюється відносна плавність змін фаз підйому і спаду.[11, C.441;10,C.18-19] 
 

1.2.   Класифікація циклів 

    Для класифікації циклів звичайно застосовуються два критерії:

• тривалість або періодичність циклу;
• рушійні сили циклу, які зумовлюють генезис і механізм його протікання.