Затверджена методика аналізу господарсько –  фінансової діяльності неплатоспроможних  підприємств охопила найпоширеніші  та найзагальновідоміші показники. Їх перелік, характеристика і алгоритм розрахунку наведені далі.

1. Коефіцієнт покриття (Кп) – оцінка достатності обігових коштів для погашення боргів протягом року. Характеризує достатність обігових коштів підприємства для погашення своїх боргів протягом року і визначення відношення оборотних активів підприємства до поточних зобов’язань:  

Кп = точні  активи(без витрат майбутніх періодів)/короткострокові  зобов’язання          

                                                                         (1.28)  Значення коефіцієнта покриття (Кп) -  менше ніж 1, (> 1).

2. Коефіцієнт забезпеченості  власними коштами  (Кз.к) – оцінка забезпечення підприємства власними коштами, питома вага власних джерел фінансування обігових активів. Характеризує наявність власних обігових коштів у підприємства, необхідних для його фінансової стабільності, і визначається як відношення різниці між обсягами джерел власних та прирівняних до них коштів і фактичною вартістю основних засобів та інших необоротних активів до фактичної вартості наявних у підприємства оборотних коштів виробничих запасів, незавершеного виробництва, готової продукції, коштів, дебіторської заборгованості та інших оборотних активів. 

                                                                                                                  (1.29)

Значення  коефіцієнта забезпечення власними коштами (Кз.к) менше ніж 0,1 (>0,1)

3. Коефіцієнт абсолютної ліквідності (Ка.л) – оцінка негайної готовності підприємства ліквідувати короткострокову заборгованість і визначається як відношення суми коштів підприємства до суми поточних зобов’язань. 

                                                                                                                                       (1.30)

Значення  коефіцієнт абсолютної ліквідності (Ка.л) є достатнім, якщо він перевищує 0,2 – 0,25 (>0,2).

4. Коефіцієнт автономії  (Кавт.) – оцінка фінансової незалежності від зовнішніх джерел. Він характеризує питому вагу власного капіталу в загальній сумі балансу. Значення показника > 0,5 

                                                                                                                                      (1.31)

5. Коефіцієнт фінансової  стабільності (Кф.с) – оцінка фінансової стійкості. Значення - > 1. 

                                                                                                                 (1.32)                                      6. Показник фінансової стабільності (Пф.с) – оцінка залежності підприємства від довгострокових зобов’язань, рівня фінансового ризику. Значення – зменшення. 

                                                                                                              (1. 33)

7. Коефіцієнт швидкої  ліквідності – показує, яка часина поточних зобов’язань може бути погашена не тільки за рахунок грошових коштів, але й за рахунок очікуваних фінансових надходжень. Нормативне значення - > 1 

                                                                                                              (1.34)

8. Маневреність робочого  капіталу (М.р.к) – оцінка ступеня матеріалізації (зв’язання) робочого капіталу. Величина цього показника суттєво залежить від структури капіталу та галузевої належності підприємства. Показник – незначне збільшення. 

                                                                                                              (1.35)

9. Коефіцієнт банкрутства  (Кбан.) – оцінка рівня зобов’язань.

Значення - ≤ 0,5. 

                                                                                                              (1.36)

Аналіз  системи фінансових показників дозволяє виявити слабкі місця в економіці  підприємства, охарактеризувати стан його справ (ліквідність, фінансову  стійкість, ефективність використовуваних ресурсів, віддачу активів і ринкову активність). Але на основі такого аналізу зробити надійний однозначний висновок про те, чи дане підприємство обов’язково збанкрутує в найближчий час або, навпаки, виживе, зазвичай дуже важко. 

3. Нормативно  – правове забезпечення економічної діяльності підприємства

 

Закон України “Про підприємства в Україні” від 27 березня 1991 року №887-ХП (ВВР 1991 р., №24, ст.272) зі змінами і доповненнями визначає види і організаційні форми підприємств, правила їх створення, реєстрації, реорганізації і ліквідації, організаційний механізм здійснення ними підприємницької діяльності в умовах переходу до ринкової економіки.               Закон створює рівні правові умови для діяльності підприємств незалежно від форм власності на майно та організаційної форми підприємства.  
Закон спрямований на забезпечення самостійності підприємств, визначає їх права і відповідальність у здійсненні господарської діяльності, регулює відносини підприємств з іншими підприємствами і організаціями, Радами народних депутатів, органами державного управління.  
На всіх підприємствах основним узагальнюючим показником фінансових результатів господарської діяльності є прибуток (доход).  
Порядок використання прибутку (доходу) визначає власник (власники) підприємства або уповноважений ним орган згідно з статутом підприємства та чиним законодавством. Державний вплив на вибір напрямів та обсягів використання прибутку (доходу) здійснюється через установлені нормативи, податки, податкові пільги, а також економічні санкції відповідно до законодавства України.  У випадках, передбачених статутом підприємства, частина чистого прибутку може передаватися у власність членів або трудового колективу підприємства. Порядок розподілу і використання цієї частини прибутку здійснюється радою або зборами (конференцією) трудового колективу.  
Власник або уповноважений ним орган встановлює фонд оплати праці на умовах, визначених колективним договором (угодою).  Регулювання фондів оплати праці працівників підприємств-монополістів, визначення переліку таких підприємств здійснюються Кабінетом Міністрів України.  Підприємство самостійно планує свою діяльність і визначає перспективи розвитку виходячи з попиту на вироблювану продукцію, роботи, послуги та з необхідності забезпечення виробничого та соціального розвитку підприємства, підвищення доходів.  Основу планів становлять державні замовлення та договори, укладені із споживачами (покупцями) продукції, роботи, послуг і постачальниками матеріально-технічних ресурсів,  Підприємство виконує роботи і поставки для державних потреб на договірній основі в порядку, що визначається законодавчими актами України.  Підприємство при підготовці планів свого економічного розвитку погоджує з відповідною Радою народних депутатів заходи, які можуть викликати екологічні, соціальні, демографічні та інші наслідки, що зачіпають інтереси населення території, і несе матеріальну відповідальність перед Радами народних депутатів за шкідливі наслідки своєї діяльності.  Відносини підприємства з іншими підприємствами, організаціями і громадянами в усіх сферах господарської діяльності здійснюються на основі договорів.  Підприємства вільні у виборі предмета договору, визначенні зобов’язань, будь-яких інших умов господарських взаємовідносин, що не суперечать законодавству України.  Відповідальність працівника по фінансових обов’язках підприємства визначається часткою його участі у фінансових ресурсах підприємства.  Порядок поставки продукції для державних потреб визначається законодавством України.  Підприємство самостійно здійснює матеріально-технічне забезпечення власного виробництва і капітального будівництва через систему прямих угод (контрактів) або через товарні біржі та інші посередницькі організації України, союзних республік та інших держав.  Підприємство здійснює реалізацію своєї продукції, інших матеріальних цінностей на основі прямих угод (контрактів), державного замовлення, через товарні біржі, мережу власних торгових підприємств.  Реалізація продукції підприємства, в тому числі на основі бартерних угод, за межами України здійснюється самостійно або на основі ліцензії відповідно до законодавства України.  
Підприємство реалізує свою продукцію, майно за цінами і тарифами, що встановлюються самостійно або на договірній основі, а у випадках, передбачених законодавчими актами України, - за державними цінами і тарифами. В розрахунках із зарубіжними партнерами застосовуються контрактні ціни, цю формуються відповідно до умов і цін світового ринку.  На продукцію підприємств, які займають монопольне становище на ринку товарів, що визначають масштаб цін в економіці і соціальну захищеність громадян, допускається державне регулювання цін відповідно до Закону України “Про ціни і ціноутворення”. При цьому державні ціни повинні враховувати середньогалузеву собівартість продукції і забезпечувати мінімальний рівень рентабельності продукції, на яку вони поширюються. Якщо цей рівень рентабельності не забезпечується державними цінами, то держава повинна забезпечити його дотацією за умови, що продукція підприємства е суспільне необхідною.  
У разі порушення підприємством державної дисципліни цін на продукцію надлишкове одержана сума підлягає вилученню. Крім того, з підприємства стягується штраф у порядку і розмірах, встановлених законодавчими актами України.  
Джерелом формування фінансових ресурсів підприємства є прибуток (дохід), амортизаційні відрахування, кошти, одержані від продажу цінних паперів, пайові внески членів трудового колективу, підприємств, організацій, громадян та інші надходження.  Підприємство користується банківським кредитом на комерційній договірній основі. Підприємство може надавати банку на договірній основі право використовувати свої вільні кошти і встановлювати проценти за їх використання.  Державним підприємствам забороняється виступати гарантами при наданні суб’єктам підприємницької діяльності банківських кредитів.  Підприємство має право відкривати розрахунковий та інші рахунки для зберігання грошових коштів і здійснення всіх видів розрахункових, кредитних та касових операцій за місцем реєстрації підприємства або у будь-якому банку України, інших союзних республік та держав за їх згодою.  Підприємства самостійно встановлюють черговість і напрями списання коштів з власних рахунків, яке здійснюється установами банків за дорученням таких підприємств, крім випадків, передбачених законами України. Розрахунки підприємств за своїми зобов’язаннями провадяться через установи банків у порядку, встановленому Національним банком України відповідно до законів України.  Підприємство може поставляти продукцію, виконувати роботи, надавати послуги в кредит із сплатою покупцями (споживачами) процентів за користування цим кредитом. Для оформлення таких угод підприємство може застосовувати в господарському обороті векселі.  
Підприємство несе повну відповідальність за додержання кредитних договорів і розрахункової дисципліни. Підприємство, яке не виконує своїх зобов’язань по розрахунках, може бути оголошено арбітражним судом банкрутом у порядку, встановленому Законом України “Про банкрутство”.  Зовнішньоекономічна діяльність підприємства є частиною зовнішньоекономічної діяльності України і регулюється законами України.  Порядок використання виручки підприємства в іноземній валюті визначається валютним законодавством України.  Підприємство має право одержувати кредити від своїх зарубіжних партнерів. При цьому валюта зараховується на баланс підприємства і використовується ним самостійно. По одержаних підприємством кредитах держава відповідальності не несе. Підприємство, яке здійснює зовнішньоекономічну діяльність, може відкривати за межами України свої представництва та виробничі підрозділи, утримання яких здійснюється за кошти підприємства.  
Підприємство у своїй зовнішньоекономічній діяльності з питань економічної, технологічної, екологічної та соціальної безпеки контролюється державними органами.

ВИСНОВКИ 

Фінансовий стан – найважливіша характеристика економічної діяльності підприємства. Він відображає конкурентоспроможність підприємства, його потенціал в діловому співробітництві, оцінює в якій мірі гарантовані економічні інтереси самого підприємства та його партнерів за фінансовими та іншими відносинами.

Без аналізу  фінансового стану сьогодні стає неможливим функціонування будь-якого  суб'єкта економічної діяльності, включаючи  й тих, що з певних причин не переслідують мету максимізації прибутків. Якщо ефективність господарювання є добровільною справою агента економічної діяльності,  то фінансова звітність – обов'язковою: навіть дрібні приватні підприємства зобов'язані аналізувати свою фінансову діяльність, на основі якої вони будують звітність перед органами Державної податкової адміністрації.

Стійке  фінансове становище формується в процесі всієї виробничо-господарської  або комерційної діяльності підприємства. Однак партнерів та акціонерів підприємства цікавить не процес, а результат, тобто  саме показники фінансового стану за звітний період, які можна визначити на основі офіційної фінансової звітності.

Стійка  діяльність підприємства залежить як від обгрунтованості стратегії  розвитку, маркетингової політики, від ефективного використання всіх існуючих в його розпорядженні ресурсів, так і від зовнішніх умов, до числа яких відносять податкову, кредитну, цінову політики держави та ринкову кон'юнктуру. Через це в якості інформаційної бази аналізу фінансового стану повинні виступати звітні дані підприємства, деякі задані економічні параметри і варіанти, при яких змінюються зовнішні умови його діяльності, котрі потрібно враховувати при аналітичних оцінках та прийнятті управлінських рішень.

Пошук ефективних механізмів управління фінансовими  ресурсами та забезпечення їх реальної інтеграції в систему ринкових відносин зумовлює необхідність розробки певної фінансової стратегії на даному етапі розвитку підприємства. Адже, сьогодні нас відділяє вже немало часу відтоді, як Україна стала на шлях ринкових перетворень. Цей шлях і досі залишається складним та заплутаним, а часом навіть незбагненним пересічному громадянину, що давно звик чути про реформування економіки, не помічаючи реальних змін на краще. На думку багатьох західних економістів, проблема української промисловості полягає в тому, що керівники багатьох підприємств є вихованцями старої командно-адміністративної системи господарювання, в якій, при відсутності функціонуючого ринкового механізму та дефіцитності ресурсів,  споживчий попит сприймався як небажане явище або, навіть, як гальмо економічного розвитку. Відмінність ринкової економіки в цьому відношенні полягає в тому, що споживчий попит в будь-якій формі розуміється виробником як стимул до збільшення обсягів виробництва.

Світовий  досвід вчить нас тому, що дійсне просування на шляху реформ залежить від змін у виробничій сфері та знаходженні ефективних форм господарювання. Важливу роль в цьому процесі в Україні відіграє об'єктивний аналіз фінансового стану підприємств. 

2. АНАЛІЗ ТА ОЦІНКА ФІНАНСОВОГО СТАНУ ПІДПРИЄМСТВА

 

     2.1.  Стисла характеристика підприємства.

    Коростенський будівельно-монтажний поїзд є  відокремленим підрозділом Державного територіально-галузевого об’єднання «Південно-Західна залізниця».

 

    Підприємство- БМП - 650 Коростень

    Форма власності - державна

    Галузь  — лінійне будівництво

    Код за ЄДРПОУ — 1097094

    За  видом економічної діяльності(КВЕД) — 45.21

    Територія — Україна

    Юридича та фактична адреса — м.Коростень, вул. І.Франка, буд.22

    Фінансовий  звіт складений у грошовій одиниці  України — гривні, з одиницею виміру тисяч гривень.

Метою діяльності підрозділу є своєчасне  та якісне виконання зобов’язань  по введенню і дію виробничих та промислових потужностей, будівництву  та ремонту об’єктів залізничного транспорту та об’єктів інших замовників на підставі затверджених Службою планів та укладених договорів, належне утримання та обслуговування об’єктів, що знаходяться на балансі Підрозділу. Господарська діяльність Підрозділу спрямована на отримання прибутку за результатами діяльності.

 

Господарська  діяльність Підрозділу, пов’язана із задоволенням потреб залізниці, проводиться  Підрозділом на умовах, визначених у розпорядчих документах залізниці. Підрозділ самостійно розробляє і затверджує калькуляції на роботи і послуги підприємствам, організацціям і населенню відповідно до законодавства України, розпоряджень Укрзалізниці та залізниці. Показником фінансових результатів діяльності Підрозділу є прибуток. Порядок використання прибутку Підрозділу встановлюється наказами Укрзалізниці та залізниці. Форми, системи, розмір оплати праці, а також інші грошові виплати працівникам Підрозділу встановлюються на підставі відповідних наказів Укрзалізниці та залізниці. 

2.2. Аналіз основних  економічних показників  діяльності підприємства