Аналiз основних виробничих засобiв та iх використання (на прикладі ТОВ АФ «Надія» Голованівського району Кіровоградської області»)

Рис. 2.1 Структура посівних площ ТОВ АФ «Надія»

     Обсяг валової і товарної продукції має тенденцію до зростання, що вказує на позитивні зміни в господарській діяльності підприємства.  Обсяг продукції галузі рослинництва переважає: в структурі товарної продукції найбільше питому вагу мають зернові та зернобобові культури, дещо менша частка припадає на технічні   (соняшник). Продукція тваринництва в середньому за три роки становила близько 5 % всієї товарної продукції господарства. Детальніше обсяг і структуру товарної продукції ТОВ АФ «Надія» наведено у таблиці 2.2.

     Аналізуючи  такі середньорічні показники як чисельність працівників зайнятих у виробництві, вартість основних виробничих фондів та обсяг оборотного капіталу,  не можна зробити однозначних висновків стосовно тенденцій зміни розміру підприємства, оскільки, незважаючи на зменшення одних показників, інші зростають значними темпами. Наприклад поряд із зменшенням основного капіталу, зростає обсяг оборотного, порушуючи цим самим рівноважне співвідношення між ними.

     Показники інтенсивності та економічної ефективності інтенсифікації по підприємству наведено у таблиці 2.3.

     Розрахунки, наведені у таблиці, показали стійке зростання виробничих витрат, що, поряд  із зростанням обсягу валової продукції, є закономірним процесом.  Так, динаміку зростання обсягу валової продукції  та доходу (валового та чистого) подано на рисунку 2.2.

Рис. 2.2 Основні показники економічної ефективності інтенсифікації виробництва, тис.грн./100 га с.-г. угідь

Таблиця 2.3

Показники інтенсивності та економічної ефективності інтенсифікації по підприємству ТОВ  АФ «Надія» в цілому

 

     Підсумовуючим результативним показником ефективності виробництва є рентабельність, яка  за досліджуваний період мала тенденцію до зростання, і досягла у 2010 році позитивного значення. Поряд з рентабельністю господарства зросла і норма прибутку, досягши рівня близько 63 %.

3. АНАЛІЗ НАЯВНОСТІ ТА СТРУКТУРИ ОСНОВНИХ ВИРОБНИЧИХ ЗАСОБІВ

 

     Невід'ємною  умовою  здійснення  господарської  діяльності підприємства є забезпечення виробничих ланок поряд з матеріальними  та трудовими ресурсами, необхідними  засобами виробництва (основними та оборотними засобами) [4, с. 17, 20].

     Необоротні  активи досліджуваного підприємства представлені основними засобами та довгостроковими фінансовими інвестиціями.

     Основні засоби підприємства поділяються на виробничі (сільськогосподарського та несільськогосподарського призначення) та невиробничі (таблиця 3.1). В ТОВ АФ «Надія» виробничі основні засоби переважають над невиробничими, що відповідає об’єктивній необхідності, враховуючи спеціалізацію виробництва.

     У 2010 році їх частка становила майже 100 %, що на близько 1 % більше ніж у 2009 році. Проте в розрахунку на 100 га сільгосп угідь основних виробничих засобів стало менше, що пояснюється, по-перше, скороченням балансової вартості фондів, по-друге, розширенням сільськогосподарських угідь. Власне, зменшення вартості основних виробничих засобів сільськогосподарського призначення на майже 3,5 % спричинило зниження даного показника в розрахунку на 1 середньорічного працюючого також на 3,5%, так як протягом 2009-2010 р.р. кількість працівників залишалась незмінною.

     Стосовно  виробничих основних фондів не сільськогосподарського призначення, то досліджуване господарство не має їх у своєму розпорядженні.

     Варто відмітити, що поділ на виробничі  та невиробничі є умовним, оскільки П(С)БО 7 «Основні засоби» не вимагає та не регламентує порядок проведення даного поділу.

     Важливим  є групування основних виробничих засобів  відповідно до їх функціонального призначення, яке в своїй більшості визначається саме специфікою галузі.

     Як  видно з таблиці 3.2 , протягом досліджуваного періоду найбільшу частку у структурі виробничих основних засобів становили будівлі, споруди та передавальні пристрої – 49% в середньому за три роки. Щорічно їх питома вага зростала, не дивлячись на те, що балансова вартість знижувалась. Це пояснюється тим, що вартість інших груп основних засобів скорочувалась більшими темпами.

     Наступна  по величині група фондів – це машин та обладнання, вартість яких у 2010 р. скоротилась на 47 тис.грн. (27,6 %) в порівнянні з 2008р. Питома вага – 14 % в середньому за три роки.

     Доволі  важко проаналізувати транспортні  засоби, оскільки по даним обліку сума накопиченої амортизації  перевищує їх первісну вартість, і як результат – залишкова вартість має від’ємне значення, що суперечить принципам бухгалтерського обліку необоротних активів. Незважаючи на це, підприємство продовжує нараховувати знос на засоби, які давно повинні бути списані з балансу.

     Подібна ситуація склалась і з багаторічними  насадженнями, залишкова вартість яких у 2009 р. склала  -1 тис.грн. Проте, на відміну від транспортних засобів, нарахування амортизації припинилось. Так, станом на кінець 2010 р. багаторічних насаджень у ТОВ АФ «Надія» на балансі обліковувалось на суму  1 тис.грн. зі знаком «мінус».

     Вартість  інструментів, приладів та інвентарю  суттєво не змінилась, скоротившись протягом трьох років на 13 тис.грн. (10,3%). Їх частка в структурі основних виробничих засобів становить близько 10 %.

     Доволі  значну питому вагу становлять інші основні засоби, які не віднесено до жодної з, наведених вище, груп – близько 30 %. Інші основні засоби не стали виключенням – їх балансова вартість теж скоротилась, хоча й несуттєво (1%).

     Деякі автори [5,  с. 92]  виділяють  етапи за  якими здійснюється  оптимальний склад основних  та оборотних засобів з позиції ефективності  господарської діяльності: на першому етапі оптимізується співвідношення розмірів основних та оборотних  засобів, а на другому - співвідношення  активної та пасивної частини основних  засобів.

Таблиця 3.3

Співвідношення  основних і оборотних засобів  у ТОВ АФ «Надія»

 

     Розрахунки  показали, що співвідношення основних і оборотних засобів у ТОВ АФ «Надія» на протязі трьох років змінювалось в сторону збільшення і в середньому становить 1:0,92, і є наближеним до оптимального для   сільськогосподарських підприємств значення (1:1). В розрахунку на 100 га сільгосп угідь оборотних засобів припадає більше ніж основних (за винятком 2010 року). Крім того, простежується чітка тенденція зростання доходу в результаті збільшення вартості оборотних засобів. Але варто звернути  увагу на  те,  що  необмежене  збільшення  оборотних засобів може призвести до замороження засобів у понаднормативних виробничих запасах. Нарощування ж запасів оборотних засобів призводить до зниження ефективності їх використання [6, с. 4].

     Як  вже зазначалось, під час аналізу  основних засобів потрібно розглянути співвідношення активної і пасивної частини.  Активна частина безпосередньо діє на предмет праці. Пасивну частину утворюють фонди, які створюють умови для здійснення процесу виробництва.

       В економічній літературі відсутня  єдина думка про склад активної частини фондів. Одні вважають активною частиною всі фонди за виключенням будівель і споруд, інші – тільки машини і обладнання.

       Здійснюючи підрахунки, виходимо з того, що до активної частини відносимо всі основні засоби крім будинків, споруд та передавальних пристроїв.  

Рис. 3.1 Аналіз структури основних засобів в ТОВ АФ «Надія» 

     За  досліджуваний період вартість основних виробничих засобів підприємства скоротилась на 114 тис.грн., що спричинило зниження як активної так і пасивної частини фондів. Власне, питома вага активної частити засобів у 2010 році зменшилась на близько 14 % у порівнянні з роком 2008, а пасивної – на 3,5 %. Стрімке зниження питомої ваги активної частини фондів характеризує регрес їх структури, спричиняє спад обсягів випуску продукції, зниження фондовіддачі. Зниження питомої ваги пасивної частини відбувалось внаслідок здійснення амортизаційних відрахувань, вибуття об’єктів не відбувалось. Перевищення темпів зменшення активної частини над пасивною вказує на доволі негативні процеси в господарстві.

     Забезпеченість  підприємства конкретними видами основних засобів можна оцінювати, порівнюючи їх фактичну наявність за даними інвентарних  карток обліку основних засобів та інших облікових документів з  плановою потребою, необхідною для  виконання виробничої програми підприємства.

     До  показників, що характеризують рівень забезпечення підприємства основними  виробничими фондами, належать питома вага основних виробничих фондів у  майні підприємства, фондоозброєність та фондомісткість (таблиця 3.4).

Таблиця 3.4

Забезпеченість  підприємства ТОВ АФ «Надія»

основними виробничими засобами

 

     Питома  вага вартості основних виробничих фондів у майні підприємства визначається як відношення вартості цих фондів (за вирахуванням їх зносу) до вартості майна підприємства. Це співвідношення (коефіцієнт) має бути не меншим 0,5 [7]. В досліджуваному підприємстві даний коефіцієнт має оптимальне значення, яке, втім, коливалось протягом трьох років в бік збільшення (до рівня 0,59  у 2009 р.) та зменшення (до рівня 0,5 у 2010 р.).

     Фондоозброєність  — показник, що характеризує рівень забезпеченості основними виробничими  фондами персоналу задіяного  у виробництві. Загальна фондоозброєність розраховується як відношенням середньорічної вартості усіх основних виробничих фондів до середньооблікової чисельності працівників підприємства. Показник технічної фондоозброєності показує скільки вартості активної частини засобів припадає на одного працюючого.