Формування культуротворчої особистості на уроках музичного мистецтва

На уроці №21 музичного мистецтва в 5 класі « Від симфонії до скульптури» проводимо бесіду по скульптурній композиції Іоанна Пінзеля «Святий Юрій на здибленому коні поражає дракона» за схемою поставлених запитань:

• Опишіть  скульптурну композицію. Що вона зображує?
• Яке враження справляє на Вас ?
• Як ви вважаєте, чому скульптор створив композицію саме за цим сюжетом?
• Які риси людини прославив?
• Враження якої людини справляє на вас св.Гергій ?
• Які почуття викликає у вас ця скульптурна композиція?
• А що б зробили ви у такій ситуації  ?
• Чи знаєте ви інші скульптурні, живописні, музичні твори на героїчну тематику ( Додаток  урок №21 в 5 класі)

 Головне — «підштовхнути» дітей до роздумів, самостійного пошуку відповідей і прийняття рішень. Лише за таких умов школярі будуть творцями уроку, а значить — і власного життя. У такому випадку вчитель виконує роль фасилітатора, організатора процесу навчання, в центрі якого - діяльність учня.( Додаток « Структура продуктивного уроку» п.4, 5;  «Методичний конструктор» п.6 – 8).

 

 Сучасний урок мистецтва не уявляю без новітніх технологій, які сягають корінням у далекоглядні праці педагогів В. О. Сухомлинського, Д. Кабалевського, О. Ростовського,  О. Лобової,  Н. Мінасян та інших. Вже зовсім звичними  стало використовування інтерактивних технологій – це така організація навчального процесу, за якою неможлива неучасть школяра у колективному взаємодоповнюючому, заснованому на взаємодії всіх його учасників процесі навчального пізнання: або кожен учень має конкретне завдання, за яке він повинен публічно прозвітуватись, або від його діяльності залежить якість виконання поставленого перед групою та перед усім класом завдання.

 На кожному уроці учні працюють в групах або в парах. Групи виконують інформаційні, творчі, дослідницькі завдання. Такими видами робіт вчу дітей співпраці в команді, допомагаю усвідомити власний внесок у спільну справу. Участь кожної дитини в роботі групи учні оцінюють спільно або індивідуально, що сприяє критичному ставленню до себе, відповідальності, вдосконаленню та соціалізації: « Листоноша», «Знайди місце приземлення», « Знайди своє дерево», « Зроби дослідження», «Ажурна пилка», « Музичний футбол» , « Хрестик – нулики», « Хлопчики-дівчатка» .

Щоб заохотити до активності і почути думку кожного учня, впроваджую прийоми «Мікрофон», «Продовж речення», «Мозковий штурм»,  «Ланцюжок», « Карусель» , « Піймай помилку», «Ланцюжок», « Коловий підсумок», « Уважний слухач» на кожному уроці ( Додаток « Методичний конструктор» п.4, 6-9; уроки  )

Активна участь дитини в  навчальній діяльності є однією з  першооснов формування соціальної активності. Процес навчання  - не автоматичне вкладання навчального матеріалу в голову учня, а його напружена розумова робота і власна активна участь у цьому процесі. Пояснення і демонстрація, самі по собі, ніколи не дадуть справжніх, стійких знань. Цього можна досягти тільки за допомогою активного, зокрема інтерактивного навчання.

Наприклад, рольова імітаційна гра “ Я – композитор”, яку  можна використовувати, як під час  знайомства з новою піснею, так  і під час слухання музики, якщо є текст ( наприклад 8 клас  М. Ревуцький  сюїта “Хустина” на слова Т.Г. Шевченка). Створення музики – це ще один спосіб розвитку здібностей учнів. До того ж дає можливість реалізувати  те, що ми називаємо міжпредметними зв’язками, виробляє навички колективної роботи, дає можливість творчо діяти.

    Вчитель:” З творчістю Олександра Івановича Білаша  ми з вами зустрічалися, вивчаючи його пісні. Пригадайте їх...( “ Ясени”, “Два кольори ”) – виконання пісні по бажанню учнів.

Всі великі поети, композитори обов’язково пов’язані з народною творчістю, з піснею, тому їх твори йшли в народ і ставали воістину народними піснями. До них належать і пісні створені в співдружності Миколи Ткача і Олександра Білаша.

Уявіть себе на місці  композитора Олександра Івановича  Білаша. Отже розпочинаємо імітаційну гру “ Я – композитор”.

До вас прийшов давній друг – поет і приніс свіжий вірш “ Ластівка”    (Зачитати).

І наплинули спогади: “ Тече річечка невеличечка...Коні вмиті вранішнім туманом... Яблуні в цвіту, вишні ... Кружляє лелека над хатиною... Ластівки виспівує... То спогад про босоноге, повите серпанком дитинсиво. Спогад, який переливається в звуки, спочатку ледь чутний, але прислухайтесь до своєї душі – вона вам заспіває.”

Адже Д. Кабалевський сказав:”  Музика несе в собі почуття і думки  людини, життєві ідеї й образи.”

А В. Сухомлинський продовжив:”  Слово ніколи не може до кінця пояснити всю глибину музики, але без  слова не можливо наблизитися  до цієї найтоншої сфери пізнання почуттів...Слово має настроїти  чутливі струни серця, щоб осягнути мову почуттів... пояснення музики мусить нести в собі щось поетичне, щось таке, що наближало б слово до музики. ”

І так в словничках відкриваємо  “ Схема аналізу музичних творів ” та “Емоційні характеристики музики ” і починаємо “ Мозкову атаку “ (висловлювання всіма присутніми якомога більше ідей на задану тему, ще й можна використати метод “ Мікрофон ”,  що б  учні говорили послідовно , а не всі разом) в грі “ Я – композитор ”, тому що “ Як краще слухати та обговорювати музику  - одному, чи всім разом?”

Учні: “ Всім разом !”

Вчитель записує на дошці  відповіді учнів.

Музичний жанр – пісня.

Музична форма – куплетна ( 4 куплета, бо 4 стовпчика вірша).

Далі  вибираємо, користуючись емоційними таблицями

елементи музичної мови:

мелодія

ритм

розмір

 лад

фактура

Виражальні засоби:

темп

тембр (кому доручимо виконувати пісню:сопрано, альту, тенору, баритону чи басу? А може хору?)

динамічні відтінки (можна  подумати над інтерпритацією пісні  в кожному окремому куплеті при  виконані)

  штрихи.

• Який же  музичний образ ми з вами створили?

Ось така музика теоретично створена вами.

“ Через музичний твір людина пізнає дійсність, а також  себе  у цій дійсності” (В. Медушевський.)

“ Пізнай самого себе. ”( Сократ.)

А зараз послухаємо яку  музику склав до вірша Миколи Ткача  композитор Олександр Білаш –  виконання пісні вчителем.

Чи чуємо ми якісь  розбіжності в інтерпретації  пісні його і нашої?

М. Шевченко сказав: “ ...пісня  має тє велике, єдине, що не вмирає, що гукає, об’єднує, паморочить жагучим  почуттям духовності – має дух! І  дух той будить, відроджує, плекає і живить пісню. ”

 Пофразне розучування  І куплету.

Для формування мистецької культури і компетентності учнів, розвитку їхніх творчих здібностей, навичок самостійного аналізу прослуханого твору застосовую елементи технології критичного мислення

Критичне мислення - це вміння активно, творчо, індивідуально сприймати  інформацію, оптимально застосовувати  потрібний вид розумової діяльності, різносторонньо аналізувати інформацію, мати особисту незалежну думку та вміти коректно її відстоювати, уміти  застосувати здобуті знання на практиці.

• Зроби дослідження
• Інтелектуальна розминка
• Асоціації
• Музичний магазин
• Естафета
• Відгук на прослуханий музичний твір або проглянуту виставу  дає змогу висловити всі свої враження від знайомства із творчістю композитора, письменника, гри акторів, роботи художників, прослуханої музики тощо;

Викликають зацікавленість музичним твором такі творчі завдання: «Запитання до композитора (героя)», «Лист вдячного (обуреного) слухача», «Лист до самого себе»

Такі прийоми сприяють розумінню специфіки мови мистецького  твору, оволодінню аналізом художніх творів,розвиток пізнавальної діяльності та здібностей до написання письмових робіт  різних жанрів та висловленню власної  точки зору щодо порушених у мистецькому  творі проблем.

« Гра - шлях дітей до пізнання світу», — справедливо зазначав Максим Горький.

На формуванні духовної чуйності великий вплив мають різні  ігри. Навчання у грі покликане реалізувати, крім основної дидактичної мети, ще й комплекс цілей: вивільнення емоцій, можливість самовизначення, надихання і допомога розвитку творчої уяви, зростання навичок співробітництва, висловлювання власних думок. У сучасній музичній педагогіці розрізняють сюжетно-рольові та дидактичні ігри.

Сюжетно-рольові ігри найчастіше використовують в музичному вихованні  у вигляді театралізації виконуваної  пісні. Театралізація виконуваної  пісні значною мірою сприяють тому, щоб морально-естетичний вплив  пісні справила на молодших школярів найбільший вплив. Наприклад, коли  розучували з учнями другого класу  пісню «Запросини Діда Мороза»                 ( муз.В. Верменича, сл.. М. Сингаївського)   звичайним чином, то на питання вчителя - «Діти, наскільки вам сподобалася ця пісня?» З 20 осіб у другому класі 14 чоловік поставили цій пісні оцінку «5», а 6 чоловік - «4». Ця пісня вже в іншому класі була виконана у формі театралізації. Коли учень старшокласник перед виконанням пісні надів халат і бороду діда Мороза, то всі учні класу оцінювали цю пісню на «5», а багато хлопців і на «5 +».

Тому, якщо текст пісні  має потенційні можливості  для  театралізованого її виконання,  вважаємо за краще цей прийом виконання  перед звичайним традиційним.

В. О. Сухомлинський писав, що кожна дитина по-своєму талановита, має схильність до творчості. Але  це бажання творити треба постійно стимулювати, відшукуючи методи, прийоми  та форми роботи, які й сприяли  розвитку пізнавальної активності дітей  цього віку.

Процес навчання мусить давати школяреві якомога більше позитивних емоцій. Розумова діяльність буде цікавою  лише тоді, коли є радість.

В процесі проведення уроків музики з елементами гри реалізуються ідеї співдружності змагання, самоуправління, виховання через колектив відповідальності кожного за результатами своєї праці, а основне – формується мотивація  навчальної діяльності й інтерес  дітей до музичного мистецтва.

Під час проведення уроків музики з елементами гри доцільно дотримуватися таких вимог:

• адекватність форм проведення занять їх змісту (ігровою є тільки форма заняття);
• музична грамота має бути посильна для кожної дитини (містити елементи диференціацій навчання);
• зміст музичної грамоти має відповідати дидактичній меті уроку;
• наявність аудіовізуальних засобів навчання;
• правила гри – прості і чітко сформульовані;
• підсумок уроку – чіткий і справедливий.

Готуючись до проведення таких  уроків, учитель має продумати:

• який матеріал краще використати для уроку;
• які  вміння і навички формувати;
• які виховні завдання слід реалізувати і як;
• як, за мінімально короткий час, підготувати школярів до уроку, ознайомити їх з правилами гри;
• час проведення уроку;
• організацію ігрової діяльності відповідно до дидактичної мети;
• зміну правил гри і видів діяльності відповідно до ситуації;
• дидактичний матеріал за способом виготовленні і використання;
• підбиття підсумків.

З дидактичних ігор для  формування емоційної чуйності  використовуємо як загальновідомі — «Вартові казкового королівства»,  «Конференція», «Вгадай пісню за трьома звуками», «Поле чудес»,  кросворди, так і власно розроблені  ігри, які широко представлені в «Методичному конструкторі для моделювання уроків музичного мистецтва»: « Лісова школа», «Зваримо борщик», «Допоможі білочці зібрати гриби», «Орлине око», « Магазин музичних інструментів», « Музичний футбол», «Хрестик – нулики» (Додаток « Методичний конструктор», уроки ). Зокрема, одна і та ж мелодія у пісні «Як діждемо літа» у 2 класі звучала у виконанні на різних музичних інструментах і від учнів вимагалося, щоб вони назвали інструмент, на якому звучить ця мелодія. Такі завдання-загадки дуже подобаються дітям. Їх виконання викликає жвавий інтерес, змагання між собою (хто більше дасть правильних відповідей, у кого краще слух). Такі завдання змушують школяра більш уважно вслухатися в звучання музики, в тембр інструментів, у результаті чого процес розуміння закономірностей музики протікає у творчій атмосфері.

 Науковими дослідженнями доведено, що весь організм людини реагує на дію музики. Музично – ритмічні рухи є основним засобом розвитку відчуття ритму, природної музикальності, уяви, прагнення до самовираження, емоційного відгуку на музику, здатності осмислено, усвідомлено сприймати і виконувати музичні твори, основним способом  розвитку діяльності й  мислення, тренування нервово – психічних процесів, засобом розвитку соціально – комунікативних навичок, ні з чим не зрівняної радості для дітей.

 З ігровими рухами тісно пов’язаний музичний фольклор, наприклад: українські народні пісні-ігри « Подоляночка», «Ой, Василю,товаришу», «Два півники», «Ягілочка» тощо ( Додаток «Структура продуктивного уроку музики1-8кл» п.5).