Товарознавча характеристика чорного байхового чаю

Товарознавча  характеристика чорного байхового  чаю

 

ЗМІСТ

 

Вступ

Товарознавство – це наукова  дисципліна, предметом якої є споживна цінність товарів.

Продовольчі товари забезпечують постійну фізіологічну потребу людини в харчових речовинахдля нормальної життєдіяльності, тому вони мають харчову (поживну) цінність.

Якість продукції відіграє вирішальну роль на конкурентному ринку продовольчих товарів. Вивчення факторів, що впливають  на конкурентноспроможність, якість продовольчих товарів і їй безпеку та нормативних  документів, що регламентують і засвідчують якість, єх неодмінною умовою для успішного забезпечення торговельної діяльності.

Втрати товарів у сфері товарообігу  зумовлені їх властивостями, здатністю  до зберігання і залежать від дотримання умов зберігання. Зменшити втрати товарів і збільшити прибутковість торгівлі можна тількигрунтовно вивчвши властивості товарів, природу, джерела їх втрат, здатність до короткотермінового або тривалого зберігання.

Спеціалістиоргівлі  повинні вивчати , прогнозувати і формувати попит  населення на продовольчі товари, проводитимаркетингові дослідження в пошуках якісних, конкурентноспроможних товарів, здійснювати їх розподіл з урахуванням попиту, умов транспортування, зберігання і продажу через роздрібну торговельну мережу. Без знань властивостей продовольчих товарів неможливо забезпечити процес товаропросування і збуту, оцінити прибутковість цієї діяльності.

Товарознавство – це наука про  характеристики товару, що визначають їхню споживчу вартість і фактори  забезпечення цих характеристик. Предметом  товарознавства є споживні вартості товарів.

 

 

 

Задачі товарознавства:

1. Керування асортиментом товарів.

2. Оцінка якості товарів (у  тому числі нових вітчизняних  і імпортних).

3. Установлення принципів і методів  товарознавства його наукові  основи, що обумовлює.

4. Систематизація товарів шляхом  раціонального застосування методів  класифікації і кодування.

Ціль товарознавства полягає у  вивченні основних характеристик  складових  товару та його споживної вартості, а також їхня зміна на всіх етапах товароруху.

Предметом даної курсової роботи є дослідження товарознавчої характеристики чорного байхового чаю. Метою роботи є аналіз основних складових чорного байхового чаю та їх зміна на етапах товароруху.

Як відомо, чай – один з найбільш  поширених тонізуючих напоїв на земній кулі. Він має приємні смакові властивості, втамовує спрагу, сприятливо впливає на діяльність багатьох органів, нормалізує оббіг речовин.

Чай виготовляють з молодих верхівкових  пагонів (флешей) вічнозеленої чайної рослини. Основними виробниками  є Індія, Китай, Шрі Ланка, Японія, Індонезія, Грузія.

В даній курсовій роботі досліджено такі питання як: історія походження чаю, хімічних склад та корисність чаю, характеристика сировини, яка використовується для виробництва чаю, виробництво  чорного байхового чаю, пакування, маркування та зберігання чаю, а також вивчено товарознавчу характеристику чогного байхового чаю на прикладі продукції підприємства “Мономах”.

 

1. Походження та історія чаю

Чай, готовий до заварювання, - це оброблене  листя вічнозеленої рослини Camellia sinensis, яка росте у субтропічному і тропічному кліматах. Батьківщиною чаю є тропічна Азія, де його кущі існують у дикому вигляді. Китайці були першими, хто виявив чудодійний ефект чаю і почали його культивувати. Існує легенда, що казкові властивості чаю відкрив ще у 2737 р. до н.е. китайський імператор Шень Нун, коли в його чашу з гарячою водою впав зелений лист чайного дерева, біля якого він відпочивав. Географічним місцем походження чаю є Південно-Східна Азія, звідки й поширились по всьому світу його вживання, а потім культивація. Зараз чайні плантації є на островах Індонезії, в Африці, Індокитаї, Південній Америці, на Близькому Сході [1, с. 12].

Розповсюдження чаю у світі  було занадто повільним. Перші три  тисячоріччя історії чаю пов'язані тільки з "закритою" Піднебесною імперією. Китайці вживали лише зелений чай, чорний, більше орієнтований на західний смак, з'явився значно пізніше. Лише в 9 столітті вживання чаю поширилось на Тібеті та в Японії, де він швидко став культовим напоєм у церемоніальних медитаціях. Вважається, що в Європу чай завезли у 1517 році португальці. Потім з 1606 року, чай завозила голандська Ост-Індська морська компанія. Це був дуже дефіцитний і тому коштовний товар, який більше вживали як терапевтичний засіб. І тільки з середини 19 сторіччя, після початку масового виробництва чаю в британських колоніях - Індії та Цейлоні, він стає популярним щоденним напоєм.

Росія відкрила чай в 1638 році, коли цар Михайло Федорович караваном  отримав його в подарунок від монгольського хана. "Китайський" напій мав при дворі великий успіх, але "народним" він став лише через 200 років. У тому ж 17 столітті емігранти зі Старого Світу привезли чай в Америку, де його також почали вирощувати у декількох південних країнах.

У природі існують три підвида  чайного куща - ассамський, китайський і їх гібридний сорт - індокитайський. Китайський чай в дикому вигляді  досягає 3 метрів і живе близько 100 років. Він стійкий до холоду і може рости  на висоті більше 2 тисяч метрів. Ассамский підвид має більше листя, але не таке міцне як у китайського. Він може жити до 60 років, а висота його досягає 20 метрів. Такий чай росте у придгіррях, де випадає багато опадів. У природі цей підвид зустрічається у східній Індії - на кордоні з Китаєм. Взагалі види чаю змінюються залежно від висоти, на якій він росте. Кожний регіон походження має свої різновиди цієї чарівної рослини, які пристосовані саме для цього клімату і мають свої власні характерні риси. Зараз, дякуючи вмілим схрещенням, селекціонери отримують сорта чаю, які здатні рости при більш суворих умовах і мати чудові властивості. Але де б чай не ріс, йому потрібно як найменьш 5 годин сонячного світла на день, достатня кількість опадів, багатий грунт і уважний людський догляд. Як раз гармонійний баланс всіх цих умов і робить неповторним аромат і смак кожного чаю [2, с.23].

Сьогодні чай культивують у  багатьох країнах екваторіального  поясу, де виявили необхідні кліматичні умови. Він пристосувався до кожної світової культури. Люди продовжують пізнавати корисність та універсальність цього безцінного дару природи. Протягом тривалого часу переважна більшість населення України не мала можливості знайомитись з багатьма видами чаю.

 

2. Хімічний склад  та корисність чаю

При споживанні харчових продуктів виявляється їх корисність, чи споживна цінність, яка зумовлені їх хімічним складом і комплексом влативостей. Узагальнюючи біологічну, фізіологічну, лікувально-профілактичну, органолептичну , енергетичну цінності і безпеку (нешкідливість), вона характеризується вмістом в продукті поживних речовин, їх співвідношеням, енерготворною спроможністю, а також відсутністю шкідливих речовин, хвороботворних мікробів, сторонніх домішок [3, с. 7].

Поживна цінність тим вища, чим  більше вона задовольняє потребу організму в харчових, смакових речовинах і чим повніше відповідає принципам раціонального, збалансованого, повноцінного і адекватного харчування, тобто якості харчування.

Біологічна цінність продукту визначається вмістом у ньому незамінних амінокислот і незамінних поліненасичених жирних кислот, вітамінів, мінеральних речовин, яким властива висока біологічна цінність, фосфоліпідів, деяких барвних та інших біологічно активних речовин.

Фізіологічна  цінність продукту зумовлена дією деяких речовин, що в ньому містяться, на нервову, серцево-судинну, травну системи. Таку дію мають спирт напоїв, кофеїн кави та чаю, теобромін какао порошку і шоколаду, екстрактивні речовини м\яса, риби, алкалоїди цибулинних овочів, перцю, хрону.  Органічні кислоти посилюють виділення травних соків і пригнічують гнійні процеси у кишечнику. Також вони, як і харчові волокна нормалізують діяльність  і склад кишкової мірофлори. Фізіологічна цінність визначається також засвоюваністю його окремих речовин.

Лікувально-профілактична  цінність продукту полягає у властивості його речовин лікувати хвороби та запобігати їм.Деякі амінокислоти білків, вітаміни, пектин захищають організм від дії шкідливих хімічних сполук – важких металів, пестицидів, нітратів, радіонуклідів. Білки та вітаміни підтримують в боротьбі з інфекцією. Клітковина, пектинові речовини, бета-ситостерин рослинних продуктів, вітаміни А, Е, С підвищують стійкість до канцерогенних речовин. Вітаміни, лецитин, поліненасичені жирні кислоти, харчові волокна, магній, калій запобігають розвитку атеросклерозу.

Доброякісність  продукту характеризується відповідністю  органолептичних і фізико-хімічних показників його якості нормам, які  передбачені стандартами та технічними умовами.

Безпека (нешкідливість) продукту – це відсутність  у ньому шкідливих для організму людини речовин. Продукти харчування, в яких відсутні шкідливі речовини, називають екологічно чистими. Продукти, які містять незначну кількість щкідливих речовин, вважаються нешкідливими.

Органолептична  цінність продукту визначається його зовнішнім виглядом, консистенцією, смаком, запахом, ароматом, ступенем свіжості. Ці  органолептичні показники зумовлені хімічним складом продукту і впливають на рефлекторну систему організму людини, за сигналом якої починають виділятися травні соки, підвищується апетит і засвоюваність. Тому смак, аромат, колір багатьох продуктів поліпшується додаванням смакових, ароматичних і барвних речовин [3, с. 9].

Енергетична цінність продукту – це кількість  енергії що виділяється після  біологічного окисленняречовин, що містяться в ньому і виражаються в ккал або кДж.

  Хімічні аналізи підтверджують,  що чай містить багато вітамінів  та корисних для здоров'я людини  речовин. У чайному листі присутні  важливі вітаміни: А, В1, В2, В12, Е, РР, К, комплекс С і мінерали: залізо, кальцій, калій, фосфорна кислота, магній, марганець, мідь, цинк, натрій, нікель. Тут також є елементи молібдена, фтора, ефірні олії, рутин, каротин, танін та кофеїн. Лікарі визначають цей "елексир здоров'я", як стимулюючий, в'яжучий, очищюючий, заспокойливий і покращуючий обмін речовин засіб. Він підтримує імунітет та еластичність судин, очищує кров, регулює нервову і травну системи, знімає втому та стрес, стимулює роботу шлунку, мозку і серця, стримує загальне старіння організму, покращує апетит і сон. Чай активізує кроветворні дії печінки і селезінки, сприяє творенню гемоглобіну, формуванню червоних тілець, знижує підвищений тиск, вимиває солі,. відновлює тканини організму. Харчову і дієтичну цінність чаю підвищують білки і кислоти. Теобромін та теофілін поліпшують кровообіг, розширюють судини, стимулюють функції нирок. Наявна в чаї глутамінова амінокислота сприяє відновленню нервової системи, фтор запобігає захворюванню зубів [2, с. 14].

Існують також наукові підтвердження того, що небезпеку захворіти на рак, відвертає чорний чай. Речовини, що визивають зміни у клітинах організму і потім приводять до раку подавляє, присутній у чаї, катехін. Тому передові онкологи світу радять вживати чай як профілактичний засіб проти раку.

Аромат чаю зумовлений складною сумішшю летких речовин, яку називають  чайним єфірним маслом. У чистому  вигляді воно збуджуюче діє на організм. При звичайних умовах ефірне масло легко окислюється і  тому перевагу надають герметичній  упаковці чаю.

Барвниками чорного чаю ввіжають продукти ферментативного окислення  кахетінів – теафлавини, які надають  настою яскравості і золотисто-жовтого  тону.

Отже, чай - унікальний концентрат цінних смакових, дієтичних і лікарських речовин. При правильному заварюванні майже всі вони переходять в настій і їх комплексний вплив на здоров'я людини важко переоцінити. В сучасних умовах забруднення навколишнього середовища і постійних стресів чай є незамінним продуктом харчування.

 

3. Характеристика  сировини, яка використовується для виробництва чорного чаю

На світовий ринок  надходить  чай таких різновидів і типів :

• байхові чаї (чорний, зелений, жовтий, червоний);
• пресовані – таблетковані (чорний та зелений), плиткові (чорний та зелений), кирпичний (зелений)
• екстраговані чаї – у вигляді концентрованих рідких і сухих, швидкорозчинних (чорний і зелений) [4, с. 24].

Залежно від способу виробництва  чай розділяють на два основні  класи - зелений і чорний. Вони утворюють безліч торгових видів, сортів. Існують також проміжні між чорним і зеленим чаями класи: червоні, жовті і коштовні білі чаї. Зелений чай відрізняється від чорного тим, що він проходить лише часткову обробку, тому в ньому зберігається більше природних мінеральних речовин і вітамінів.

Кращі чорні чаї мають нерозпущені бруньки золотистого коліру, які називаються "тіпсами" і підкреслюють аромат і смак чаю. Чим більше тіпсів у чаї, тим він кращий.

Чорний чай має кілька різновидів. Байховий чай, що складається з окремих  чаїнок. Але випускають цей чай  у виді спресованих плиток, що складаються з дрібних чаїнок, крихт і гілочок. По своїх якостях, він значно уступає розсипному.

Не можна не сказати і про  пакетований чай, хоча це скоріше  варіант упакування. Випуск такого чаю на стільки великий, що для  його одержання використовують не тільки високосортну крихту, але і стирають у порошок лист. Пакують його в міцний нерозмокаємий папір порціонно. Відмінний чай у такім упакуванні випускають в Англії (фірма “Ліптон”), на Цейлоні, у США й інших країнах. Він зручний для швидкого готування напою.

Розчинний чай з'явився порівняно  недавно. Власне, це не чай, а екстракт. Сучасне устаткування дозволяє перевести  в екстракт усі розчинні речовини, що містяться в листі. Але при  цьому знижується смак, аромат сподіваючись.

Розчинний чай може бути чорним, зеленим чи в суміші. Найбільшим його достоїнством є швидкість готування будь-якої концентрації. Але чорний розчинний чай виходить потрібної якості, тому попитом не користається.

Розчинний зелений чай смачніше; його використовують у лікувальних  цілях.

За розміром, формою листа чорний чай підрозділяється на наступні класи:

Цілий лист: ОР - оранж пеко (8-15 мм) - тонке, довге листя, з тіпсами, напій блідий, не темний, смачній бо вироблений з високоякісних чаїв;