Товарознавча характеристика айви

Розділ 2. Експериментальна частина

2.1. Об’єкти та методи дослідження, організація постановки експерименту 

Цілями дослідження було визначення якості плодів айви шляхом проведення товарознавчої експертизи .

Експертиза (від франц. espertise, від латин. espertus - досвідчений) - це дослідження фахівцем-експертом будь-яких питань, вирішення яких вимагає спеціальних пізнань у галузях науки, техніки, економіки, торгівлі, права й ін., з наданням мотивованого висновку.

Плоди айви можуть піддаватися різним видам експертизи: товарної, технологічної, гігієнічної, економічної, судово-правовий і ін. На практиці більшою мірою використовується товарна експертиза.

Товарна експертиза заснована на оцінці експертом основних характеристик продукції, а також їхніх змін у процесі руху товарів, для прийняття рішень, видачі незалежних і компетентних висновків, які є кінцевим результатом експертизи.

Проведення експертизи поручається експертам — знаючим особам, незалежним від зацікавлених сторін. Суб'єктами товарної експертизи можуть бути фізичні особи. Експертиза якості овочів і плодів може бути проведена вповноваженими державними органами – Державною торговельною інспекцією, органами і установами Держсанепіднагляд й ін.

Мета товарної експертизи - оцінка кількісних і якісних основних характеристик товару, а також процесів, що впливають на них, але найчастіше що не піддаються безпосередньому виміру і ґрунтуються на судженнях експертів.

Товарна експертиза якості овочів починається з ідентифікації оцінюваної продукції.

Для цілей ідентифікації застосовують в основному дві групи методів: органолептичні й вимірювальні, за допомогою яких визначають органолептичні й фізико-хімічні показники якості, що характеризують споживчі властивості товару.

Експертиза якості  айви  проводилася вибірковим методом. Від товарної партії  двох постачальників  було відібрано по 1 кг айви

Відбір проб оформлений  актом відбору проб (зразків), які у сукупності з відібраною пробою були передані замовникові експертизи

2.2.  Органолептичні показники айви

Зовнішній вигляд, зрілість плодів, ушкодження і зараженість шкідниками усередині плода визначають органолептично. Розмір айви, механічні і інші ушкодження визначають виміром.

Органолептичні показники айви   відібраної на експертизу представлені в таблиці 5.

Таблиця 5.

Органолептичні показники айви  подані на експертизу

За органолептичними показниками зразки під номером 1 і 2 відповідають вимогам Дст. Із двох представлених зразків кращі показники якості має зразок №1.

2.3. Фізико - хімічні  показники якості айви

У двох наданих зразках насіння айви  є слизь (до 20 %), гликозид амигдалин (0,53 %), крахмаль, дубильні речовини, фермент емульсин, жирне масло (8,15 %), утримуючі глицериди миристинової і ізолеинової кислот.

. Із цукрів у плодах  айви найчастіше й у більшій кількості втримуються глюкоза, фруктоза й сахароза. Загальна кількість цукрів залежить від багатьох факторів: культури, сорту, зони вирощування, агротехніки, ґрунтових і погодних умов і т.п. (табл. 1).

Таблиця 1.

Масова частка цукрів у плодах і ягодах, % перемалювати залишити одну айву

У плодах айва  переважає фруктоза. У приміщенні, насиченому парами води, фруктоза поглинає до 30% вологи (від маси продукту), глюкоза 15, сахароза 13%. Отже, сушені фрукти з високим змістом фруктози необхідно герметично впаковувати й зберігати в приміщеннях з низькою вологістю повітря. При високій концентрації сахарози у варення можлива її кристалізація, особливо при зниженні температури. Під час варіння частина сахарози в кислому середовищі гидролізується до глюкози й фруктози, і варення не зацукровується. Тому сировина для варення повинна бути досить кислою. Якщо кислотність сировини недостатня, то при варінні варення додають лимонну кислоту до потрібної концентрації.  У шкірочці плодів двох зразків  знайдені енанто-етиловий і пелларгоново-етиловый ефіри, що надають плодам специфічний запах.. Сік із плодів містить яблучну кислоту (близько 3,5 %), цукри і камедь.

2.3. Дефекти айви

Дефекти айви . що відібрана на експертизу наведені у таблиці

Таблиця 2.5

Дефекти айви надані на експертизу

За  дефектними показниками зразки під номером 1 і 2 відповідають вимогам Дст. Із двох представлених зразків кращі показники якості має зразок №1.

Висновок

У другій частини роботи була проведена товароведчеська експертиза якості айви. Експертиза проводилася вибірковим методом. Із двох партій айви було відібрано по 1 кг плодів Під час експертизи встановлено, що за  дефектними показниками зразки під номером 1 і 2 відповідають вимогам Дст, але зразок №2 має дефекти.  Із двох представлених зразків кращі показники якості має зразок №1.

За органолептичними показниками зразки під номером 1 і 2 відповідають вимогам Дст, але зразок №2 має дефекти.  Був зроблений висновок, що зразок №1 може бути віднесений до першого сорту, зразок № 2 до другого.

Висновки

Проведена експертиза показала, що за  дефектними показниками зразки під номером 1 і 2 відповідають вимогам Дст, але зразок №2 має дефекти  Із двох представлених зразків кращі показники якості має зразок №1.

За органолептичними показниками зразки під номером 1 і 2 відповідають вимогам Дст, але зразок №2 має дефекти.  Із двох представлених зразків кращі показники якості має зразок №1.

Таким чином, зразок № 1 може бути віднесений до першого сорту, зразок № 2 – до другого .

Література

1.      Горфункель И. И., Михаленко В. Е. Практические работы по товароведению продовольственных товаров. - М.: Экономика, 1983. - 280 с.

2.      Казаков В. Д. Стеклянная тара в пищевой промышленности. - М: Пищевая промышленность, 1979.- 176 с.

3.      Кац З. А. Производство сушеных овощей, картофеля и фруктов. - М.: Легкая и пищевая промышленность. 1984. - 216 с.

4.      Назарова А. И., Фан-Юнг А. Ф Технология плодоовощных консервов. - М.: Легкая и пищевая промышленность, 1981. - 240 с.

5.      Наместников А. Ф. Консервирование плодов и овощей в колхозах и совхозах. - М.: Россельхозиздат, 1983. - 189 с.

6.      Самсонова А. Н. Новое в ассортименте и производстве фруктовых консервов. - М.: Пищевая промышленность, 1976. 1137 с.

7.      Сенькин Е. Г. Охрана труда и пищевой промышленности. М.: Легкая и пищевая промышленность, 1981. 248 с.

8.      Скрипников Ю. Г. Хранение и переработка овощей, плодов и ягод. - М.: Агропромиздат, 1986. - 208 с.

9.      Скрипников Ю.Г. 'Технология переработки плодов и ягод' - Москва : Агропромиздат, 1988 - с. 287

10. Смушков М. Т. Рынок фруктов  Украины в 2009 – 2010 годах. Маркетинг № 2 . 2011