Організація продажу продовольчих товарів та шляхи його удосконалення

МІНІСТЕРСТВО  ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ

ВІННИЦЬКИЙ  ТОРГОВЕЛЬНО-ЕКОНОМІЧНИЙ ІНСТИТУТ

КИЇВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ ТОРГОВЕЛЬНО-ЕКОНОМІЧНИЙ  УНІВЕРСИТЕТ

КАФЕДРА“ТОВАРОЗНАВСТВА ТА МАРКЕТИНГУ ”  
 
 
 
 
 

     КУРСОВА РОБОТА

з дисципліни „Комерційна діяльність ”

на тему: „Організація продажу продовольчих товарів та шляхи його удосконалення ”

робота  виконана за матеріалами фірмового  магазину ВАТ „Вінницяхліб ” 
 

       
 

     Студент 4 курсу

     групи УТСМ-41

     заочної форми

     із  скороченим терміном навчання

     Оболонська  Світлана Володимирівна 

     Науковий  керівник

     Кандидат  технічних наук, доцент

     Сіренко Світлана Олександрівна 
 

     Вінниця 2010 

ЗМІСТ

Вступ………………………………………………………………………...  3

1. Сутність та  визначальні фактори розвитку  торгівлі …………………... 7

2. Коротка організаційно-економічна  характеристика фірмового магазину  ”ВІННИЦЯХЛІБ”……………………………………………….………….  11

3. Формування відносин з виробничими підприємствами щодо поставки товарів………………………………………………………………………  12

4. Організація продажу товарів і обслуговування покупців…………….  27

5. Шляхи удосконалення торгівлі в умовах ринку………………………  34

Висновки…………………………………………………………………….  36

Джерела інформації………………………………………………………… 39

Додатки………………………………………………………………………  41 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 

      ВСТУП 

      Комерція  (від  латинського  “commercium”)  означає  “торгівля”.  Але термін  “торгівля”  має  подвійне  значення:  в  одному  випадку  він  означає  самостійну  галузь  народного  господарства,  а  в  іншому  –  торгові  процеси, спрямовані  на  здійснення  актів  купівлі-продажу  товарів.  Комерційна діяльність пов'язана  з  іншим поняттям  торгівлі –  торговими процесами по здійсненню актів купівлі-продажу з метою отримання прибутку. Комерційна діяльність є основою торгового бізнесу. Зміст комерційного процесу залежить від того, який етап обміну він забезпечує і за якою схемою здійснюється обмін.

      Основними учасниками комерційної діяльності є не тільки підприємницькі структури, але і споживачі (участь яких у  лімітно-розподільчій економіці було незначним). Це твердження засноване  на тім, що для підприємців найважливішим  фактором при укладанні угод є  доход (економічна вигода), а для  споживачів вигодою є потрібний  йому товар (послуга), якщо він задовольняє  його потреби (споживчі інтереси). Споживач - не пасивний покупець, а повноправний учасник комерційної діяльності, її регулятор.

      Комерційна  робота в торгівлі - це діяльність підприємства, спрямована на рішення особливого комплексу  задач. Вивчення процесів їхньої реалізації - важливий елемент оперативного дослідження  на рівні торгового підприємства і регіону.

     Торгівля - це галузь господарства, яка виконує  функції обігу товарів (забезпечує їх рух із сфери виробництва у  сферу споживання), тобто торгівля - це комерційна діяльність з обороту, купівлі та продажу товарів. Або, іншими словами, торгівля - це комерція. Проте ці два поняття не тотожні, вони мають відмінності.

     Як  відомо, торгівля - атрибут будь-якого  суспільства. Вона існує в усіх економічних  формаціях і відображає рівень розвитку товарно-грошових відносин, носієм яких вона є. Разом з торгівлею розвиваються і відносини купівлі-продажу, які  й отримують своє закріплення  у визначенні комерції. Ці відносини  не можуть існувати без торгівлі, оскільки вони виникають у процесі функціонування останньої і відбивають ступінь  її зрілості.

      Основними учасниками комерційної діяльності є не тільки підприємницькі структури, але і споживачі. Це твердження засноване  на тім, що для підприємців найважливішим  фактором при укладанні угод є  доход (економічна вигода), а для  споживачів вигодою є потрібний  йому товар (послуга), якщо він задовольняє  його потреби (споживчі інтереси). Споживач - не пасивний покупець, а повноправний учасник комерційної діяльності, її регулятор. Таким чином, найважливішим  суб'єктом ділових відносин між  постачальниками товарів і роздрібною ланкою є саме споживач.

      Для підвищення соціального рівня торгового  обслуговування торгово-оперативні працівники магазинів повинні приділяти  особливу увагу стійкості асортименту. З одного боку, цей показник істотно  впливає на показник рівня обслуговування, а з іншого боку - свідчить про  ритмічність постачань. Стійкість  асортименту - орієнтир для покупця.

    Сьогодні  торгівля є однією з основних галузей  народного господарства України. Вона перша відчула на собі процеси  роздержавлення і приватизації, що є невідємним елементом ринкової економіки. З переходом до ринкових відносин ускладнюються проблеми реалізації товарів та надання послуг, внаслідок зміни структури ринкового попиту, його кон’юнктурних коливань і все більшого загострення конкуренції на ринку України.На підприємствах роздрібної торгівлі завершується процес кругообігу засобів, вкладених у виробничі предмети споживання, відбувається перетворення товарної форми вартості на грошову і створюється економічна основа для відновлення виробництва товарів. Тут відбуваються постійні кількісні і якісні зміни, викликані застосуванням передової технології, вдосконаленням техніки і устаткування, методів управління, що забезпечують підвищення ефективності роботи торгових підприємств і підвищення культури торгівлі.

       Підприємства значну увагу повинні приділяти організації товарного руху від виробника продукції до споживача. Комерційний успіх підприємства багато в чому визначається тим, як вдало вибрані канали реалізації виготовлених товарів, форми і методи збуту або чи достатнім є асортимент і рівень якості наданих підприємством послуг, що супроводжують продаж продукції. Тому в цій галузі маркетинг має виключно велике значення.

      Концепція збуту стверджує, що споживачі не будуть купувати товар компанії в  достатній для її існування кількості, якщо вона не прийме значних зусиль у стимулюванні торгівлі.

      Актуальність  даної проблеми пов'язана з тим, що кількість фірм постійно зростає, отже для ефективного функціонування підприємству потрібно покращувати  маркетингову політику, вдосконалювати постачально-збутову діяльність.

     Метою дослідження є забезпечення якісного та ефективного управління збутовою діяльністю, висвітлення можливих проблем, які виникають при цьому, пошук та обґрунтування шляхів їх ліквідації.

    Реалізація даної мети вимагає виконання таких задач:

• проведення аналізу основних фінансово-господарських показників діяльності підприємства;
• аналіз ефективності постачальної діяльності на підприємстві;
• аналіз обсягу реалізації продукції та його впливу на фінансові результати діяльності;
• аналіз системи збуту та ефективності проведення збутової діяльності на підприємстві.

      Мета  даної курсової роботи полягає у поглибленні  знань з питань організації продажу продовольчих товарів, розробці перспективних шляхів його удосконалення на прикладі фірмового магазину ВАТ ”ВІННИЦЯХЛІБ”.

       Об’єктом дослідження вибрано фірмовий магазин ”ВІННИЦЯХЛІБ”.

      Теоретичною, методологічною та практичною основою роботи послужили періодичні публікації провідних вітчизняних та зарубіжних економістів, практиків комерційної справи, законодавчі та нормативні матеріали  комерційних підприємств, контракти, специфікації, закони та декрети Уряду України, статистично-звітна  документація фірмового магазину ВАТ ”ВІННИЦЯХЛІБ”. 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 

1.СУТНІСТЬ  ТА ВИЗНАЧАЛЬНІ ФАКТОРИ РОЗВИТКУ  ТОРГІВЛІ 

     Реалізувати свій товар підприємницькі структури  можуть, працюючи за замовленнями або  на вільний ринок. У першому випадку  все зводиться до додержання договірної дисципліни та взаємних угод. У другому - без заздалегідь встановлених відповідних  обмежень щодо якісних і кількісних характеристик. При цьому завдання реалізації товарів включають у  себе визначення можливих ринків збуту, вибір конкретних форм їх реалізації, які здійснюються через торгівлю.

     Торгівля — процес обміну товарами, послугами, цінностями і грошима. У широкому значенні — вид підприємницької діяльності, пов'язаний з купівлею-продажем товарів.

          Торгівля - одна з  перших господарських галузей, з  якої почався процес демонополізації  економіки з поступовою зміною адміністративної управлінської вертикалі на горизонтальні  зв’язки між ринковими структурами. Прийняття ряду законодавчих актів стало поштовхом до створення торговельних підприємств різної форми власності.

    Для торгівлі як соціально-економічної  системи характерна низка функцій.

    Провідною функцією торгівлі є обмін результатами праці (продукції, послуг) на гроші, тобто  реалізація виробленої споживчої вартості.

    Як  відомо, обмін пов’язує виробництво  і споживання і тим самим замикає  відтворювальний процес. Тому важливо, щоб товарно-грошовий обмін, тобто  період процесу обміну, був мінімальним.

    Друга важлива функція торгівлі – доведення  товарів із сфери виробництва  у сферу споживання. Її сутність треба розглядати з позиції прискореного доведення товарів до сфери споживання з максимальним збереженням їх споживчих  властивостей.

    Надзвичайно важливою в нових умовах функцією торгівлі є функція активного  впливу на виробництво і споживання.

    Торговельна діяльність - це ініціативна, самостійна діяльність юридичних осіб та громадян щодо здійснення купівлі та продажу  товарів народного споживання з  метою отримання прибутку. Однією  з  найважливіших  умов  переходу  до  ринкової  економіки  є розробка  відповідної  законодавчо-правової  бази.  Як  зазначається  в  ст.  42 Конституції України, держава забезпечує захист конкуренції в комерційній діяльності,  захищає  права  споживачів,  здійснює  контроль  за  якістю  і безпечністю продукції та всіх видів послуг і робіт. В Україні вона регулюється законами України “Про підприємництво”, ”Про підприємства в Україні”, ”Про споживчу кооперацію”, ”Про захист прав споживачів”, ”Про зовнішньоекономічну діяльність”, ”Про забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населення”, іншими актами законодавства, а також Постановою Кабінету Міністрів України “Порядок заняття торговельною діяльністю і правила торговельного обслуговування населення”, яка визначає загальні умови заняття торговельною діяльністю, основні вимоги до торговельної мережі і торговельного обслуговування громадян, які придбають товари для власних побутових потреб у підприємств (їх об’єднань), установ, організацій незалежно від форм власності, громадан-підприємців та іноземних юридичних осіб, що здійснюють підприємницьку діяльність на території Украіни у сфері торгівлі.

    Торговельна діяльність може здійснюватися громадянами  України, громадянами інших держав, які необмежені в правоздатності або дієздатності в законодавчому  порядку, юридичними особами всіх форм власності, у сферах роздрібної та оптової  торгівлі, а також у торговельно-виробничій (громадське харчування) сфері.

    Як  форма обміну, торгівля є опосередкованою  ланкою між виробництвом і обумовленим  ним розподілом, з одного боку, та споживанням, з другого, і являє собою фазу процесу відтворення. Форми і характер торгівлі визначаються способом виробництва.

    Торгівлю  класифікують за:

- типом  власності - приватна, державна, кооперативна;

- рухом  товарів - оптова, роздрібна;

- способом  функціонування - внутрішня, зовнішня, міжнародна;

- сферами  виробництва - сільськогосподарська, продовольча, промислова та ін.

     Єдиної  стійкої класифікації немає. Торгівлю здійснюють підприємства (фірми), що спеціалізуються  на продажу або перепродажу товарів  з метою отримання прибутку. Такий  вид діяльності називається комерційним. Тому підприємницькі структури, що займаються торгівлею і торгово-посередницькою діяльністю, називають комерційними структурами. Проте комерційною  діяльністю сьогодні займаються не тільки спеціалізовані підприємства. Цей вид  діяльності тією чи іншою мірою притаманний  усім підприємницьким структурам незалежно  від форм власності, до яких вони належать. Спинимося на типових для бізнесу  видах торгівлі, а саме, на оптовій  і роздрібній.

     Оптова  торгівля здійснюється великими партіями, вона не пов'язана з продажем товару кінцевим споживачам. Тому в оптовій  торгівлі товар може бути проданий два і більше разів (спочатку на регіональному, а потім на місцевому рівнях), а у роздрібній - тільки один раз.

     Підприємства  оптової торгівлі поділяють: на оптові фірми (організації) виробників; комерційні оптові організації; агентів і брокерів.

     Формами оптової торгівлі можуть бути: конкурентні  торги; закриті торги; аукціонна  торгівля (вона може бути і роздрібною). Роздрібна торгівля замикає ланцюг руху товару від виробника до споживача. До роздрібної торгівлі, поряд з магазинами та іншими торговельними установами, належать також і підприємства громадського харчування та сервісу.

     Формами роздрібної торгівлі є незалежні  роздрібні торговці, що володіють  магазином; торгівля на основі оренди торговельної точки; організація торгівлі на паях (тобто кооперативних засадах). Основні види підприємств роздрібної торгівлі: підприємства самообслуговування (універсами); магазини товарів за зниженими цінами; магазин-склад торгівля за каталогами; немагазинна торгівля (замовлення поштою, інформаційні листи); торговельні автомати; продаж на дому та ін.