Організація і технологія роботи магазину

Розрахунок планової чисельності  працівників проводиться з урахуванням режиму роботи підприємства. При цьому враховуються коефіцієнти збільшення чисельності, необхідної для заміни тимчасово відсутніх працівників (відпустка, хвороба). При плануванні чисельності продавців, касирів, контролерів-касирів визначають явочну і середньообліковану чисельність. При розрахунку чисельності цих працівників використовується показник умовного робочого місця. При його визначенні можуть бути взяті показники середньої площі одного умовного робочого місця (у продовольчій торгівлі – 20 кв. м, у непродовольчої - 21,5 кв.м). У явочну чисельність входять працівники, які щодня повинні бути на роботі протягом робочого часу з урахуванням часу, що витрачається на підготовчо-заключні операції.

Розрахована середньооблікова чисельність  продавців може бути зменшена з урахуванням того, що частина їх роботи може виконуватися завідувачами відділів, їх заступниками. Чисельність працівників дрібнороздрібної мережі визначається з урахуванням режиму їх роботи. Але при цьому слід мати на увазі, що при визначенні чисельності продавців та касирів доцільно враховувати і такі фактори, як інтенсивність купівельних потоків, попит населення, його сезонність, а також застосування сучасних технологій продажу товарів.

На основі розрахунку планової чисельності  працівників складається штатний розклад і проводиться розрахунок фонду заробітної плати. Штатний розклад представляє перелік всіх посад із зазначенням кількості працівників і передбачених ставок і окладів (при тарифній системі оплати праці) або коефіцієнтів зростання заробітної плати (при безтарифній системі оплати праці).

У торгівлі ринок праці має свої особливості, які виражаються в наступному: потреба в працівниках торгівлі зростає більш швидкими темпами попорівнянні з іншими галузями, що свідчить про підвищення значення торгівлі в умовах ринку, що розвивається; торгівля приваблює велике число працівників з інших сфер, тому тут працює багато людей без спеціальних знань, але мають досвід роботи в різних галузях економіки; привабливість праці в торгівлі обумовлена більш високою прибутковістю в порівнянні з іншими галузями; потреба в робітничих професіях в торгівлі має свою специфіку, обумовлену тим, що виявляється стійка тенденція попиту на молодих працівників. Ця тенденція ринку праці в торгівлі ставить завдання створювати новий мотиваційний механізм стимулювання праці.

Удосконалення організації праці в магазині нерозривно пов'язане з поліпшенням умов праці працівників, які значною мірою визначають їх працездатність і стомлюваність. Добитися поліпшення умов праці можна впровадженням засобів механізації важких і трудомістких робіт, поліпшенням санітарно-гігієнічних, побутових і естетичних умов праці, забезпеченням охорони праці та суворим дотриманням техніки безпеки.

Поліпшенню умов праці працівників  магазину сприяє широке застосування тари-обладнання для доставки товарів в роздрібну торговельну мережу, впровадження засобів механізації вантажно-розвантажувальних робіт і внутрішньомагазинні переміщення товарів, механізація операцій, пов'язаних з підготовкою товарів до продажу та їх відпусткою, а також обліково-обчислювальних операцій.

Умови праці працівників магазину в чому залежать від вентиляції і опалення. У торговельному залі та інших приміщеннях магазину повинні підтримуватися нормальний повітрообмін і температура повітря. Порушення цих норм може призвести до виникнення простудних захворювань працівників магазину. Система вентиляції та опалення має передбачати рівномірний розподіл повітря в приміщеннях магазину.

Особливі вимоги пред'являються  до освітлення магазинів. Воно повинно бути рівномірним, досить інтенсивним, але не сліпучим. Важливо, щоб освітлення не спотворювало фактичний колір товарів. Робочі місця фасовщиків, продавців гастрономічних товарів, контролерів-касирів повинні висвітлюватися в 1,5-2 рази інтенсивніше, ніж решта частини торгового залу.

Несприятливий вплив на організм людини надає шум. Він призводить до перевтоми працівників, розвитку різних захворювань.

Основними джерелами шуму в магазинах  є транспортери, холодильні та вентиляційні установки, а також деякі інші види торгово-технологічного устаткування. Шум чинить негативний вплив не тільки на працівників магазину, а й на покупців. Гранично допустимий рівень шуму для торгових залів магазинів складає 50-60 дБ.

Поліпшенню умов праці працівників  торгівлі, підвищенню культури обслуговування покупців сприяють також дотримання вимог технічної естетики при організації робочих місць і оформленні інтер'єрів, а також суворе дотримання санітарно-гігієнічних умов праці. Магазини повинні мати необхідні санітарно-технічні пристрої та побутові приміщення.

На продуктивність праці працівників магазину, якість обслуговування покупців істотний вплив робить мікроклімат у його колективі. Сприятливий мікроклімат в колективі передбачає доброзичливе ставлення працівників один до одного, дружну роботу, взаємовиручку і т. д. Він багато в чому залежить від характеру і стилю керівництва колективом магазину.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

6. Економічна ефективність роботи магазину

Підвищення ефективності комерційної  діяльності не роздільне з результативністю фінансово-економічної діяльності. Підприємства в сучасних умовах орієнтують свою діяльність на отримання прибутку.

Для оцінки ефективності діяльності підприємств роздрібної торгівці традиційно застосовують комплекс показників (прямих та опосередкованих), які з урахуванням  різних видів отримуваного ефекту заведено об'єднувати у групи: соціальних показників; економічних показників; техніко-технологічних показників.

Економічні показники ефективності також значною мірою характеризують загальну результативність торговельної діяльності підприємства роздрібної торгівлі (обсяги і рівень прибутку підприємства, рівень валових доходів або витрат підприємства тощо), хоча деякі з показників цієї групи можуть визначатися з "прив'язкою" до потужності, тобто торгової площі магазину (наприклад роздрібний товарообіг на 1 м торгової площі).

Виділяють такі основні показники  економічної ефективності діяльності підприємств роздрібної торгівлі:

• прибуток;
• рентабельність;
• обсяг та рівень валових доходів;
• обсяги роздрібного товарообігу;
• обсяги та рівень витрат обігу, товарообіг на 1 м.кв. торгової площі;
• продуктивність праці (товарообіг на одного продавця, працівника торгового залу або магазину);
• оборотність товарів (у днях товарообіг) тощо.

Група техніко-технологічних показників ефективності характеризується найбільш тісним зв'язком із розмірами, структурою та варіантами організації використання торговельної площі магазину.

Результативність роботи магазинів  характеризується насамперед показниками  обсягів роздрібного товарообігу  та прибутку торговельного підприємства; ці самі показники, віднесені до одиниці площі магазину, дозволяють проводити порівняльний аналіз ефективності різних магазинів з подібним товарним профілем або ж ефективність застосування різних методів продажу товарів у тому самому магазині протягом різних періодів часу.

Розмір прибутку магазину, зіставлений з вартістю капітальних вкладень на спорудження будівлі магазину, впровадження в ньому прогресивних технологій, капітальний ремонт або реконструкцію, дозволяє розрахувати такі показники ефективності роботи магазинів, як термін окупності капітальних вкладень та коефіцієнт ефективності капітальних вкладень.

Ефективність використання площі  торгових залів магазинів значною  мірою залежить від режиму їх роботи, зокрема, тривалості робочого дня, наявності  і кількості вихідних днів, встановлення перерви на обід тощо. У практиці вітчизняної торгівлі для характеристики режиму роботи магазину найчастіше розраховують такі показники, як коефіцієнт змінності і коефіцієнт неперервності.

Практикою вітчизняної торгівлі рекомендується забезпечувати значення даного показника для магазинів самообслуговування в розмірі 65—70 %; дещо вищим (до 80 %) цей показник може бути за умови впровадження прогресивних варіантів організації технологічних процесів з використанням т. зв. індустріальних товароносіїв (тари-обладнання, контейнерів).

Певну інформацію для аналізу ефективності використання торгової площі магазинів  можна отримати, аналізуючи структуру  самої торгової площі, в складі якої можна виділити такі елементи, як площа  вузлів розрахунку, площа для руху покупців, площа для роботи продавців, заставлена площа тощо.

Одним з показників, які характеризують ефективність роботи магазину і можуть використовуватися під час аналізу  ефективності використання торгових площ, є рівень механізації торгово-технологічних процесів. Він показує співвідношення обсягу робіт, які виконуються механізованим способом, до загального обсягу робіт в магазині.

Для оцінки ефективності використання торгових площ магазинів можуть застосовуватися такі економічні показники, як пропускна спроможність магазину, обсяги роздрібного товарообігу з розрахунку на 1 м2 торгової площі, розмір прибутку на 1 м2 торгової площі, а також термін окупності капітальних вкладень та коефіцієнт ефективності капітальних вкладень.

Пропускна спроможність магазину визначається як кількість відвідувачів, які здійснили купівлю в магазині протягом певного періоду (як правило, за одну зміну). (Кількість відвідувачів, які здійснили купівлю в магазині протягом певного періоду, віднесена до загальної кількості відвідувачів магазину протягом цього самого періоду, називається коефіцієнтом завершеності купівлі, який належить до групи соціальних показників.)

Результативність роботи магазинів  характеризується насамперед показниками  обсягів роздрібного товарообігу  та прибутку торговельного підприємства; ці самі показники, віднесені до одиниці  площі магазину, дозволяють проводити  порівняльний аналіз ефективності різних магазинів з подібним товарним профілем або ж ефективність застосування різних методів продажу товарів у тому самому магазині протягом різних періодів часу. При цьому показник роздрібного товарообігу в розрахунку на 1 м2 площі магазину розраховується за формулою 1, а показник прибутку, який припадає на 1 м2 площі — за формулою 2:

де РТО — обсяг роздрібного  товарообігу магазину протягом аналізованого  періоду, тис. грн;

П — розмір прибутку магазину протягом аналізованого періоду, тис. грн;

S — розмір площі магазину (для  розрахунку може братися розмір  загальної або торгової площі).

Розмір прибутку магазину, зіставлений  з вартістю капітальних вкладень на спорудження будівлі магазину, впровадження в ньому прогресивних технологій, капітальний ремонт або реконструкцію, дозволяє розрахувати такі показники ефективності роботи магазинів, як термін окупності капітальних вкладень та коефіцієнт ефективності капітальних вкладень:

де KB — обсяг капітальних вкладень на спорудження будівлі магазину, впровадження прогресивних технологій, реконструкцію або капітальний  ремонт магазину, тис. грн;

АП — приріст прибутків торговельного  підприємства від реалізації заходів  з будівлі магазину, впровадження прогресивних технологій, реконструкції  або капітального ремонту магазину, тис. грн.

Ефективність використання площі  торгових залів магазинів значною мірою залежить від режиму їх роботи, зокрема, тривалості робочого дня, наявності і кількості вихідних днів, встановлення перерви на обід тощо. У практиці вітчизняної торгівлі для характеристики режиму роботи магазину найчастіше розраховують такі показники, як коефіцієнт змінності і коефіцієнт неперервності.

 

 

Висновки і пропозиції 

Роздрібна реалізація товарів і  послуг відбувається в мережі найрізноманітніших за видом, типом, форматом, організаційно-правовою формою роздрібних торговців. Справді, в організаційному плані будь-який суб’єкт роздрібної торгівлі з числа продавців за своїм змістом є роздрібним торговцем. Незважаючи на певні відмінності між окремими класами і групами роздрібних торговців, за територіальною ознакою вони об’єднуються в локальну, регіональну, фаціальну роздрібну торговельну мережу. В умовах розширення масштабів обігу товарів і послуг у сфері торгівлі, зростання кількості суб’єктів ринку, демонополізації та посилення конкуренції у внутрішній торгівлі, інтеграції цієї сфери в міжнародні зв’язки особливого значення набуває організація як упорядкована структура і цілеспрямована організаційна діяльність.

Саме раціональна організація, організаційні відносини, активні  дії організуючої спрямованості  виступають нині вагомим чинником ефективного функціонування торгівлі як системи. Тому засвоєння глибинних теоретичних засад організації торгівлі і вивчення узагальненого вітчизняного і зарубіжного досвіду стає гострою необхідністю для майбутніх фахівців торговельної сфери.

Найважливішою сферою економіки, що сприяє становленню й розвитку ринкових відносин, виступає торгівля як осередок та переплетіння економічних, соціальних і культурних чинників.