Место Украины на мировом рынка кондитерских товаров

       Споживчі властивості - це властивості, які виявляються в процесі споживання і обумовлюють задоволення реальних і не передбачуваних потреб на ринку. Вони визначають якісні характеристики товарів, ефективність використання за призначенням, соціальну значимість, практичну корисність, нешкідливість та естетичність. У межах номенклатури споживчі властивості і показники поділяються на групи і підгрупи в залежності від їх особливостей і потреб, що задовольняються.

       Розглянемо деякі групи і підгрупи споживчих властивостей кондитерських виробів [15].

       Призначення - здатність товарів задовольняти фізіологічні і соціальні потреби, а також потреби в їх систематизації. Так, для всіх цукрових кондитерських виробів визначальними властивостями функціонального призначення є енергетична і біологічна цінність. Вони володіють високою харчовою цінністю, гарною засвоюваністю. Енергетична цінність кондитерських виробів в розрахунку на 100 г продукту коливається від 300 (мармелад) до 558 (шоколад) ккал.

       Класифікаційне призначення - здатність ряду властивостей і показників виступати в якості класифікаційних ознак. Наприклад, для цукрових кондитерських виробів класифікаційною ознакою може служити вміст жиру, який коливається у великих межах від 0,01 до 1934 г.

       Надійність - здатність товарів зберігати функціональне призначення в процесі зберігання і / або споживання протягом заздалегідь обумовлених термінів. Надійність постійно змінюється внаслідок процесів, що відбуваються при зберіганні та споживанні продуктів. Ця властивість не може бути безмежною. Мова може йти лише про обмежений ресурс надійності, вимірюваний певним відрізком часу, протягом якого початкові властивості товару змінюються незначно, що дозволяє їх використовувати відповідно до призначення. Наприклад, терміни зберігання шоколаду коливаються від 1 до 2 міс, мармеладу - від 1 до 3 міс, карамелі - від 1 року до 15 діб [15].

       Збереженість - здатність підтримувати вихідні кількісні та якісні характеристики без значних втрат протягом певного терміну, якщо ж ці втрати відбуваються, то вони повинні бути економічно виправдані. Основна маса цукрових кондитерських виробів має тривалі терміни зберігання і хорошу транспортабельність. З цієї причини і у зв'язку з високою енергетичною цінністю, крім повсякденного використання, кондитерські вироби знайшли широке застосування в експедиціях, туристичних походах і т.п. 

       1.3. Регулювання виробництва та продажу кондитерських виробів 

       Роздрібний  продаж кондитерських товарів здійснюється  через  
спеціалізовані підприємства,  у тому числі фірмові, підприємства з  
універсальним асортиментом кондитерських товарів,  магазини "Товари  
повсякденного   попиту"   системи  споживчої  кооперації,  відділи  
(секції) підприємств з універсальним асортиментом  непродовольчих  
товарів,  стаціонарну дрібнороздрібну торговельну мережу (палатки,  
кіоски,  торговельні  автомати),  пересувну   торговельну   мережу  
(автомагазини,  автопричепи,  візки, лотки, бочки, цистерни тощо),  
склади-магазини, заклади (підприємства) громадського харчування [16].

       Продаж   кондитерських   товарів   здійснюється   за   методом  
самообслуговування,   за   попереднім  замовленням  споживачів  (у  
магазині,  за  допомогою телефону, персонального комп'ютера, інших  
технічних  засобів зв'язку), шляхом індивідуального обслуговування  
споживачів.

       Особливості продажу кондитерських виробів:

       1.  Суб'єкти  господарської  діяльності здійснюють приймання  
кондитерських  виробів  за  якістю, маркуванням, кількістю місць і  
вагою. Штучні кондитерські вироби підлягають вибірковій перевірці на  
відповідність ваги однієї штуки даним на етикетці. Перевірку   якості   кондитерських   виробів   проводять   за  органолептичними   показниками:   зовнішній вигляд,  форма,  стан поверхні та глазурі, візерунок, запах, консистенція.

       Прийманню    не    підлягають   такі   кондитерські   вироби:  
деформовані,  забруднені,  з  невластивим  запахом  та  сторонніми  
домішками,  неприємним  присмаком,  плямами  на  поверхні,  мокрою  
липкою   поверхнею,   сірим  нальотом  (на  виробах,  глазурованих  
шоколадом),  грубою  зацукрованою  консистенцією.  Крім  того,  не  
приймаються    підгорілі    борошняні   кондитерські   вироби,   з  
розпливчастим   візерунком,  помадною  глазур'ю,  що  відстає  від  
поверхні  виробів,  начинкою,  яка  виступає  за  край  виробу.

       Забороняється  в  процесі  приймання  кремових  кондитерських  
виробів  перекладення  тістечок  з кремом з лотків постачальника в  
тару    магазину,    а    також    реалізація    їх   за   методом  
самообслуговування. Забороняється приймання тортів,  не  упакованих  поштучно в стандартні картонні коробки.

       2.  Кондитерські  вироби і мед зберігають у  приміщеннях при  
температурі не більше ніж +18 град.C і відносній вологості 70-75%,  
а торти  і  тістечка  -  в  охолоджувальних  шафах при температурі  
0 град.C ... +5 град.C.  Забороняється   зберігання   кондитерських виробів поруч з товарами, які передають вологу або мають специфічний запах .

       3.  Продаж  кондитерських   виробів  проводять  у попередньо  
розфасованому  вигляді,  поштучно,  а  також  шляхом  зважування в  
присутності споживача. До  продажу поштучно  дозволяються  сорти цукерок, які мають фабричну упаковку.

       4.   Відпуск   товарів,  що  не  мають  фабричної   упаковки  
(тістечок, відкритих цукерок, вагового печива та інших), проводять  
у   чистій   тарі   (пакетах,  коробках,  папері)  з обов'язковим  
застосуванням щипців, лопаток, совків та іншого інвентарю [16].

       Державне  регулювання продажу кондитерських  виробів здійснюється за допомогою  широкого кола засобів, кількість яких постійно зростає. Класичним засобом регулювання являються митні тарифи, які по характеру впливу відносяться до економічних регуляторів.

       Митний  тариф являє собою систематизований перелік (зведення) митних ставок , які  визначають розмір оплати по експортних та імпортних товарах, тобто мита.

       Так,  США як і раніше зіштовхується  з високими іноземними тарифами на кондитерські вироби. Північноамериканська Угода про вільну торгівлю (NAFTA) усунула  більшість мексиканських і канадських тарифів на експорт виробів США, який був 20% на такій вид продукції як шоколад. Американські фірми тепер мають цінову перевагу перед конкурентами, які повинні заплатити середній тариф 24% на ринку Мексики (табл. 1.2.).

       NAFTA має впливову роль у збільшенні  експорту й імпорту між Мексикою, Канадою, та США. NAFTA дозволяє фірмам збільшили експлуатаційну гнучкість щодо того, як відповісти "якраз вчасно" вимогам клієнтів, особливо з прикордонних районів країн NAFTA. Крім того, умови інвестицій NAFTA, які гарантують рівну обробку для іноземних і внутрішніх інвесторів, виявилися вигідними і призвели до збільшення  прямих інвестицій США в Мексиці та Канади.

       Таблиця 1.2

       Експортні тарифи на кондитерські вироби в США в 2010 році, [17] 

       Генеральні  значення використовуються через складні  формули тарифів на продукти, що містять цукор: низькі <= 10%, середні ~ 25%, високі ~ 50%.

       З табл. 1.2. можна зробити висновок, що тарифи США на імпортні кондитерські вироби є низькими, в порівнянні з тарифами на експорт США в інші країни.  В Філіппінах найвищі тарифи  на кондитерські продукти щодо основних напрямків експорту кондитерських виробів США.

       Всі товари, що надходять в ЄС є предметами імпортного мита. Умови зовнішньої торгівлі в основному визначаються нормами ЄС, використовуванням номенклатури узгоджених тарифів ЄС TARIC (інтегрований тариф Європейського співтовариства), які видаються Комісією та державами-членами для застосування заходів, що стосуються імпорту та експорту. Рівень тарифів залежить від країни походження і продуктів. Якщо немає спеціальної торгової угоди, застосовується загальний тариф на імпорт (звичайний режим).

       У січні 2005 року Регламент Комісії (EC) № 1810/2004 вступив в закону силу, який є обов'язковим у всіх державах-членах. В його другій частині "Розклад мит"  знаходяться суб-категорії 1704,1806 і 1905,  що містять "Кондитерські вироби з цукру", "Шоколад та інші готові харчові продукти, що містять какао" та "Хліб, випічка, тістечка, печиво та інші хлібобулочні, або без вмісту какао; вафельні пластини, порожні капсули, придатні для використання у фармацевтичних цілях, вафельні облатки для запечатування, рисовий папір та аналогічні продукти "[17].

       Якщо країна входить у загальну систему преференцій – це  дозволяє продукції бути ввезеною на пільгових умовах або, для найменш розвинених країн, бути ввезеною безмитно. "Сертифікат походження форми" повинний бути заповненим експортером та виданий компетентними органами. Тарифів контингентів та тарифні стелі більше не існує.

       Експорт з США підлягає найбільшому сприянню ставок мита (MFN). Ці ставки коливаються від нуля до більш ніж 60 відсотків залежно від продукту. Експорт з майже всіх країн, що розвиваються також схильний до пільгових тарифів.

       Для тих країн, які вже кваліфікуються як країни з високим рівнем доходу і не мають пільгових торгових угод з ЄС існують ставки податку  для третіх країн, які  становлять від 6,2 до 13,1% + EA(1) MAX 18.7 % +ADSZ(1) R 2204/99 на кондитерські вироби [18].

       В  табл.1.3. відображаються кілька суб-категорій кондитерських виробів з цукру (1704) в залежності від їх  характеру, ваги, змісту і т.д. та ставки податку щодо експорту з третіх країн до ЄС.

       Таблиця 1.3

Ставки податку на кондитерські вироби за кодами Taric (Інтегрований тариф Європейського співтовариства) в 2010 році, [18]