Комерційна діяльність

   Віковий склад працюючих на підприємстві:  18-24 років - 17%, 25-35 років -33%, 35-50 років 19%, 50 і старше 31%. Середньосписочна чисельність працівників на кінець 2001 року склала 126 чоловік, у тому числі працівники прилавка - 16 чоловік. 

  Оплата праці на підприємстві

      Оплата  праці – це будь-який заробіток, обчислений, як правило, у грошовому виразі, що його за трудовим договором власник або вповноважений ним орган виплачує працівникові за виконану роботу або надані послуги.

      Оплата  праці складається з основної заробітної плати й додаткової оплати праці. Розміри оплати найманого працівника залежать від результатів його праці з урахуванням наслідків господарської діяльності підприємства.

      Основна заробітна плата працівника залежить від результатів його праці й  визначається тарифними ставками, відрядними розцінками, посадовими окладами, а також надбавками й доплатами в розмірах, не вищих за встановлені чинним законодавством.

      Основним  вимірником результатів (затрат) праці  є кількість виготовленої продукції (обсяг наданих послуг) належної якості або витрачений робочий час, тобто кількість днів (годин), протягом яких працівник фактично був зайнятий (працював) на підприємстві (в організації). Такому поділу вимірників затрат праці відповідають два види заробітної плати, що базуються на тарифній системі, - відрядна та почасова.

      За  відрядної форми оплата праці  проводиться за нормами й розцінками, установленими на підставі розряду  працівника. Кваліфікаційний (тарифний) розряд працівника передбачає виконання  роботи відповідної складності.

      Основними умовами застосування відрядної  оплати праці є наявність кількісних показників роботи, що безпосередньо залежать від конкретного працівника і піддаються точному обліку, а також необхідність стимулювання зростання випуску продукції та існування реальних можливостей підвищення виробітку на конкретному робочому місці. Використання цієї форми оплати праці потребує встановлення обґрунтованих норм виробітку, чіткого обліку їхнього виконання і, що особливо важливо, воно не повинно призводити до погіршення якості продукції, порушень технологічних режимів, техніки безпеки, а також до перевитрачання сировини, матеріалів, енергії.

      За  почасової форми заробітної плати  оплата праці робітників здійснюється за годинними (денними) тарифними ставками з урахуванням відпрацьованого  часу та рівня кваліфікації, що визначається тарифним розрядом.

      Почасова  форма заробітної плати оплата праці  робітників застосовується тоді, коли недоцільно нормувати роботи (наприклад, операції контролю за якістю продукції) або вони взагалі не піддаються нормуванню, оскільки зміст і послідовність виробничих операцій часто змінюються (роботи з ремонту та налагодження устаткування, обслуговування внутрішньозаводського транспорту, дослідно-експериментальні роботи тощо).

      Сучасна техніка пред’являє підвищені вимоги до точності та чистоти обробки, якості продукції. Саме почасова, а не відрядна оплата праці значно більше сприяє дотриманню цих вимог. Почасова оплата праці керівників, спеціалістів і службовців здійснюється, як правило, за місячними посадовими окладами (ставками).

      Кожна з названих форм заробітної плати охоплює кілька систем оплати праці для різних організаційно-технологічних умов виробництва. Можливі та реально застосовувані системи оплати праці робітників виробничих підприємств (підрозділів організацій) показано на наступній схемі. 

Системи оплати праці

Мал.3

      За  прямої відрядної системи заробіток  працівника (D_псв) розраховується множенням кількості одиниць виробленої продукції (v) та розцінки за одиницю продукції (р₀): 

D_псв = р₀ * v

  Розцінка визначається діленням погодинної тарифної ставки на норму виробітку або множенням погодинної тарифної ставки на норму часу (в годинах) на виготовлення одиниці продукції. 

      За  непрямої відрядної системи заробіток  працівника залежить не від його особистого виробітку, а від результатів праці працівників, що їх він обслуговує. Вона застосовується для оплати тих категорій допоміжних робітників (наладчиків, ремонтників, кранівників), праця яких не піддіається нормуванню та обліку, але значною мірою визначає рівень виробітку основних робітників. Заробіток робітника (D_псв) за цієї системи розраховується за формулою: 

D_псв = s * t * k_вн, 

де s – погодинна тарифна ставка; t – фактично відпрацьована кількість годин цим робітником; к_вн – середній коефіцієнт виконання норм виробітку всіма робітниками, що обслуговуються. 

      За  відрядно-преміальної системи заробіток  працівника (D_псв) складається з відрядного заробітку (р₀*v) та премії (m) за досягнення певних результатів: 

D_псв = р₀*v + m 

      Відрядно-прогресивна  оплата праці передбачає оплату робіт, виконаних у межах встановленої норми (n₀) за звичайними відрядними розцінками р, а робіт, виконаних понад нормативний (базовий) рівень (n_i), - за підвищеними розцінками (р_і) залежно від ступеня виконання завдання. Отже, заробіток (D_{в прог}) у цій системі визначається за формулою: 

      D_{в прог} = p*n₀ + p_i*n_i

      Застосування  цієї системи обмежується, як правило, дільницями, що стримують роботу всього підприємства, за браком у них стимулюючих  факторів підвищення якості продукції  або послуг.

      Відмінність акордної системи полягає в тім, що працівникові або групі працівників розцінки встановлюються не за окремі операції, а за весь комплекс робіт із визначенням кінцевого строку його виконання. Ця система заохочує до скорочення строків виконання робіт і тому використовується передовсім для усування наслідків аварій, за термінових ремонтів, будівельних робіт тощо. Треба враховувати необхідність суворого контролю якості, додержання правил безпеки праці за застосування цієї системи оплати. 

      Почасова  оплата праці робітників здійснюється за годинними (денними) тарифними ставками із застосуванням нормованих завдань або за місячними окладами. Почасова оплата праці керівників, спеціалістів і службовців, як уже було сказано, проводиться, як правило, за місячними посадовими окладами (ставками) 

      За  простої почасової оплати заробіток  працівника (D_nn) розраховується множенням годинної тарифної ставки відповідного розряду (s) на кількістьвідпрацьованих годин (t): 

      D_nn = s * t

      Через недостатній позитивний вплив на кількість і якість праці робітника цю систему застосовують досить рідко. 

      У почасово-преміальній системі певною мірою усунуто цей недолік. За цієї системи окрім тарифного  заробітку (s*t) працівник одержує премію (m) за досягнення певних кількісних або якісних показників. Загальний заробіток (D_прем) визначається за формулою 

      D_прем = s * t + m 

      За  застосування почасово-преміальної  системи з використанням нормованих завдань заробіток може складатися з трьох частин:

1. почасового заробітку, що розраховується пропорційно відпрацьованому часу, і доплат за професійну майстерність та умови (інтенсивність) праці;
2. додаткової оплати за виконання нормованих завдань, що нараховується у відсотках до почасової оплати за тарифом;
3. премії за зниження трудомісткості виробів або робіт.

      Різновидом  почасово – преміальної є система  оплати за посадовими окладами, що застосовується на підприємствах усіх галузей економіки. За цією системою оплачуються працівники, робота яких має стабільний характер (комірники, вагарі, прибиральники та ін.) 

 

Розрахунок витрат на оплату праці працівників  Торгового дому „Валенсія” 

Табл. 2

      Розрахунок  витрат на пряму оплату праці робиться з розрахунку не на одного працівника, а на структурні підрозділи підприємства загалом.

      Так при розрахунку основної заробітної плати працівників відділу маркетингу (бухгалтерії, відділу безпеки, відділу кадрів, планового відділу) була застосована почасово-преміальна оплати праці. В разі, якщо підприємство отримає заплановану норму прибутку, то співробітники цього відділу, крім основної заробітної плати отримують також преміальні.

      Розрахунок  місячної заробітної плати ведеться наступним чином (цифри умовні, тому що розмір заробітної плати працівників складає комерційну таємницю підприємства). Форма оплати праці – почасова, тому в розрахунку на одного працівника розцінка за годину становить 2,9 грн., а у відділі працює 3 чоловіки, тому розцінку множимо на 3 і отримуємо 8,7 грн. В місяці 22 робочі дні, якщо перевести це в години, то це буде 176 годин. Для того, щоб визначити загальну заробітну плату працівників відділу ми перемножуємо загальну кількість робочих годин в місяці на розцінку за час.

      Крім  основної заробітної плати працівники також отримують преміальні. Їхня сума наводиться в таблиці.  

      Що  стосується відділу по збуту продукції  та працівників торгового залу (розрахунок наведений для відділу збуту, для торгового залу аналогічно), то тут застосована пряма відрядна система оплати праці. Так в середньому кожний співробітник відділу має  за місяць продати товару на визначену суму, припустимо 15 000 грн. (на практиці завжди хтось більше продає, хтось менше). З кожного проданого товару працівникові йде 5% , тобто в графі розцінки ставимо суму 2250 (3 чоловіка * 750 грн.).

      Також якщо хтось продав більше своєї норми  йому нараховують до основної заробітної плати суми премії. Премія становить 8% вартості  проданих товарів.

      Особливо  слід відмітити те, що заробітну  плату керівництву підприємства виплачують за рахунок прибутку, так  як вони є власниками підприємства. І скоріше це буде навіть не заробітна  плата, а   дивіденди отримані у відповідності до свого внеску у майно підприємства. 

  Прибуток та джерела  його формування

      В умовах ринкової економіки прибуток є основним показником оцінки господарської  діяльності підприємств, тому що в ньому  акумулюються всі доходи, витрати, утрати, узагальнюються результати господарювання. По прибутку можна визначити рентабельність, вивчити ефективність функціонування підприємств і їхніх асоціацій. Прибуток є одним із джерел стимулювання праці, виробничого і соціального розвитку підприємства, росту його майна, власного капіталу й ін.

        Основна доля прибутку припадає  на торгівлю лікеро – горілчаними  виробами (опт).

      Значний вплив на прибуток підприємства справляють розмір витрат, які виникають в  процесі операційної діяльності. Тому, хотілося б дещо акцентувати увагу на особливостях обчислення витрат у торгівлі: