Комерційна діяльність

2. Поняття, зміст  та цілі комерційної  діяльності 

   В умовах ринкової економіки пануючими  є товарно-грошові відносини. Тому практично кожен продукт праці, зроблений на підприємствах, обов'язково продається і купується, тобто проходить  стадію обміну. Продавці і покупці товару укладають угоди купівлі-продажу, здійснюють збут і закупівлі товарів, роблять посередницькі й інші послуги.

   Комерція  як різновид людської діяльності в  більшості з нас асоціюється  з торгівлею. Це зовсім природно, тому що відбувається даний термін від латинського COMMERCІUM (торгівля). Однак таке тлумачення комерції як терміну є занадто вузьким і явно недостатнім для з'ясування поняття і сутності комерційної діяльності.

   Комерційна  діяльність являє собою частину  підприємницької діяльності на товарному ринку і відрізняється від її по великому рахунку лише тим, що не охоплює сам процес виготовлення  товару чи надання послуги. У широкому змісті будь-яка організація, що пропонує на ринку продукти праці своїх працівників, а, виходить, що бере участь у процесі обміну, може бути віднесена до категорії суб'єктів продажу. Важливо враховувати, що, якщо даний суб'єкт припускає одержання доходів від продажу (збуту)  товарів чи надання послуг, що перевищують по розмірі витрати на їхнє створення, то його діяльність прийнято кваліфікувати як комерційну. Аналогічним образом формується і представлення про діяльність по придбанню сировини, матеріалів і виробів для виробництва товарів і надання послуг.

   Підприємець завжди прагне здобувати ресурси  і користатися послугами у відповідності зі своїми власними комерційними інтересами. Задача, що ставить перед ним ринок, зводиться до необхідності створити якісний товар і вигідно його реалізувати. Тому матеріально-технічне постачання (закупівлі і т.п.), як одне з основних умов створення товару, варто цілком віднести до комерційної діяльності і розглядати в якості її найважливішого елемента.

   Професійна  діяльність комерсанта здійснюється в  сфері виробництва і товарного  обертання і спрямована на забезпечення функціонування підприємств всіх організаційно-правових форм із метою раціональної організації комерційної діяльності з обліком галузевої, регіональної і номенклатурної специфіки підприємства. Комерсант повинний на основі професійних знань забезпечити ефективну комерційну діяльність і тим самим сприяти рішенню важливої соціально-економічної задачі - задоволенню потреб покупців.

  Об'єктами професійної діяльності комерсанта є матеріальні товари і нематеріальні блага і послуги, що підлягають купівлі-продажу чи обміну в сфері обертання.

      Основні види професійної діяльності комерсанта:

• організаційно-комерційна;
• товарознавчо-експертна;
• маркетингова;
• торгово-економічна;
• аналітична;
• торгово-закупівельна; Для науки є дуже важливим правильне визначення сутності комерційної діяльності. Безліч проблем, зв'язаних з вивченням економічних закономірностей у сфері виробництва і товарного обертання, ще тільки очікують свого рішення. Серед них найбільш актуальними є:
• система критеріїв і методи оцінки результатів роботи комерційної служби підприємства;
• система оплати й економічного стимулювання праці працівників комерційних служб. 

      Істотною  проблемою є чітке визначення границь комерційної діяльності для цілей оподатковування. Так, відповідно до  законодавства України  основним критерієм віднесення того чи іншого виду діяльності до визначеної категорії податкообкладання є наявність у відповідного  підприємства чи організації статутної мети на одержання прибутку. При цьому форма власності й організаційно-правова форма суб'єкта господарювання ролі не грає. З позицій оподатковування важливо лише чітко установити приналежність комерційного підприємства до конкретного виду і сфери діяльності: виробництво і продаж яких-небудь виробів (матеріалів чи сировини), надання виробничих чи невиробничих послуг, торгово-посередницькі операції і т.п. Ставки податків на прибуток у різних випадках відрізняються друг від друга по величині. 

      Усі підприємства, організації й установи, що діють на товарному ринку, можна  умовно підрозділити на дві основні групи: комерційні і некомерційні. До числа комерційних відносяться практично всі підприємства сфери матеріального виробництва (заводи, фабрики), значна частина підприємств виробничої інфраструктури (транспортні і торгово-посередницькі підприємства, підприємства зв'язку й ін.) і невиробничої сфери (побутові послуги, індустрія розваг і т.п.), майже всі суб'єкти ринку цінних паперів.

      Некомерційна  діяльність традиційно концентрується в сфері охорони здоров'я й  освіти, хоча останнім часом і тут  з'явилися паростки підприємництва. Діяльність будь-якого некомерційного ("non-profіtable" - у західній економічній літературі) суб'єкта будується на принципі підтримці балансу рівності доходів і витрат. Податкове законодавство України чітко визначає напрямку, по яких можуть здійснюватися витрати, що включаються в собівартість. Крім того, строго визначаються і джерела формування доходів некомерційної організації. У випадку утворення прибутку, дана організація повинна його використовувати в строгій відповідності з вимогами  законодавства чи виконати спеціальну процедуру розрахунків з державним бюджетом шляхом перегляду розмірів чи фінансування сплати відповідних податків. До числа некомерційних організацій відносяться й урядові заклади.

      Предметом комерційної діяльності є купівля-продаж товарів. Однак у самому широкому змісті слова випливає як  товар розглядати не тільки зроблені матеріально-речовинні об'єкти, але і послуги, і навіть об'єкти інтелектуальної власності. Товар як об'єкт комерційних операцій (угод купівлі-продажу) має потенційну і реальну корисність.

      Потенційна  корисність товару (послуги і т.п.) це здатність якого-небудь продукту праці задовольняти індивідуальні  конкретні потреби з урахуванням  приступності за ціною і визначається двома його невід'ємними характеристиками: якістю і ціною. Співвідношення між ними, що склалося в тій чи іншій ринковій ситуації, дає можливість потенційному споживачу вирішувати принципове питання -  чи потрібне і чи доступний йому даний пропонований товар?

      Реальна корисність товару з'являється в момент його придбання споживачем (реалізації продавцем), тобто в результаті обміну.

      Передумовами  того, щоб потенційно корисний товар  став реально корисним для покупця  служать:

• наявність у даного товару потенційної корисності, відповідність його споживчих властивостей існуючим запитам, тобто наявність внутрішнього фактора, що робить вплив на попередній вибір покупця;
• наявність у продавця достатньої кількості потенційно корисного товару в потрібному місці й у потрібний  час чи зовнішні умови для реалізації вибору.

      Створення умов для реалізації потенційної  корисності товару є найважливішою  задачею комерційної діяльності. Саме для цих цілей і формуються відповідні служби збуту, накопичуються  матеріальні запаси, створюються  торгово-посередницькі фірми.

      Основні різновиди комерційної діяльності цілком відбивають її сутність. По-перше, мова йде про постачання підприємства необхідними для нього сировиною, матеріалами і виробами. Робота, зв'язана з їхніми закупівлями, включає  наступні основні операції:

• планування матеріальної потреби;
• організація придбання ресурсів і доставка їх на підприємство;
• регулювання розмірів матеріальних запасів;
• організація і контроль споживання ресурсів на підприємстві необхідно виконувати спеціальним підрозділам.

      У типових ситуаціях їм (підрозділам) привласнюються такі назви:

• відділ матеріально-технічного постачання (забезпечення); відділ виробничої (виробничо-технічної і виробничо-технологічної комплектації);
• служба комплектування устаткуванням споруджуваних об'єктів.

      У сучасних умовах, коли в професійний лексикон комерсанта входять усе нові терміни і поняття, у даній ролі можуть виступати підрозділу по керуванню матеріальними ресурсами і логістиці. Служба закупівель підприємства звичайно займається і питаннями одержання необхідної комерційної інформації.

      Необхідно виділити збут готової продукції (послуг). Функцію збуту виконує спеціальна служба підприємства, що організує  формування партій відвантаження, займається просуванням товару на ринок, здійснює пошук і оформлення відносин з покупцями (клієнтами). У сучасних умовах успіх цієї діяльності у великому ступені залежить від професіоналізму збутового персоналу і тому основною технологією роботи служби збуту стає маркетинг.

      В окрему категорію варто виділити торгово-посередницькі операції на споживчому і промисловому (бізнес) ринку, маючи на увазі, насамперед, оптову і роздрібну торгівлю. Участь посередника в процесі товароруху в багатьох випадках є необхідною умовою висновку угоди купівлі-продажу, тому що забезпечує більш широкий доступ споживачів до товару. Більш того, на споживчому ринку покупець, майже завжди, може придбати товар тільки через посередника (роздрібного торговця), тому що фірми-виготовлювачі практично ніколи не працюють з фізичними особами.

      Комерційна  діяльність завжди зв'язана з виконанням операцій по доведенню матеріальних ресурсів від постачальників до споживачів. До таких операцій відносяться:

• у виготовлювачів - підготовка продукції до відправлення, відвантаження, відпуска і її документальне оформлення;
• на складах посередницьких і транспортних підприємств у процесі руху продукції - її приймання, збереження, формування комплектних партій, відвантаження;
• на складах підприємств-споживачів - приймання продукції по кількості і якості, збереження, доведення придбаних матеріалів до високого ступеня технологічної готовності до виробничого споживання, відпустка і доставка матеріалів до робочих місць.

      У цілому всі ці операції в залежності від конкретної ситуації можна умовно розподілити на дві категорії - збутові  і постачальницькі. Збутові операції і процеси зв'язані з виробництвом і постачанням продукції. Процес виробництва продукції закінчується збутом продукції. Постачальницькі операції зв'язані з виробничим споживанням матеріальних ресурсів, держанням матеріальних ресурсів і забезпеченням ними підприємств виробничої і невиробничої сфери.

3. Характеристика підприємства

Основні дані про підприємство.

      Товариство  з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Валенсія"  (ТД „Валенсія”) засновано у 1999 році.

      Юридична  адреса: м. Київ, вул.  Тарасівська 42.

      Основним  видом діяльності підприємства є  оптова та роздрібна торгівля алкогольними напоями вітчизняного виробництва.

      Підприємство  реалізує продукцію торгових марок "Смирновъ" і "Перша столиця", а саме: "Смирновъ. Столове вино №21", "Смирновъ. Сухарничек №21", "Смирновъ. Перцовая №21", "Перша столиця", "Князь Святослав", "Золоте кільце", "Пшенична", "Столична", "Українська з перцем", "Князівський келих". Є в асортименті алкогольної продукції і бальзами: "Дамський секрет", "Скарби скіфів", "Чаклун".

      Торговому дому "Валенсія" належать ексклюзивні  права на реалізацію в Україні  горілки "Смирнов", зробленої за ліцензійною угодою з компанією "Торговий дім нащадків постачальника  двору його імператорської величності П.А. Смирнова" (м. Москва).

      Завдяки відмінній якості продукція торгового  дому виділяється серед аналогічної  продукції на ринку України. Сьогодні дилери підприємства вже працюють у  Донецьку, Одесі, Полтаві, Рівно. В даний  час організовується торгівля у  всіх обласних центрах країни.

      Підприємство  розташоване на першому поверсі  адміністративної будівлі.

      Загальна  площа становить – 730 м ² , торговельна площа – 680 м². На кінець 2001 року чисельність працівників становила 126 чоловік, в тому числі 16 чоловік – працівники прилавка.

      Поряд з роздрібною торгівлею підприємство також займається оптовою (на неї  припадає основний дохід). Оптова торгівля – це торгівля виключно спиртними  напоями, роздрібна – спиртні  напої, товари повсякденного вжитку, продукти харчування.