Експертиза та порівняльні споживчі тестування зубних щіток

      Експертиза  включає такі етапи:

      - звернення  заявника  до Головного  санітарно-епідеміологічного управління Міністерства охорони здоров'я України або до закладів Державної санітарно-епідеміологічної служби України;

      - здійснення вимірювань, досліджень об'єктів, наукового обгрунтування відповідних вимог щодо об'єкта експертизи (критеріїв безпеки  та  умов  використання  тощо)  та  оформлення  звіту;

      - проведення   експертизи  та  оформлення  її  результатів   у вигляді протоколу і висновку;

      - затвердження   висновку  експертизи  та  внесення  його  до реєстру  висновків експертизи.

      Висновки державної санітарно-гігієнічної експертизи визнаються недійсними у зв'язку з закінченням терміну дії та за  результатами  повторної державної санітарно-гігієнічної експертизи  об'єкта,  призначеної  Головним  державним  санітарним лікарем України, що визнає недійсними попередні результати.

      Контроль  за порядком проведення експертизи,  виконанням робіт для потреб експертизи та  всіх  документів  щодо  експертизи здійснює Головне санітарно-епідеміологічне  управління МОЗ України [5].

      Отже, саме експертиза є визначальним поняттям  під час гарантування якості зубних щіток, як товару, що має право на реалізацію та є безпечним для  споживача. Товарознавча та санітарно  – гігієнічна експертиза є основними  видами контролю та забезпечення додержання чинного законодавства щодо показників якості та відповідності. 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 

5. Об’єкти, методи та постановка задачі дослідження зубних щіток 

      Об’єктом  дослідження   курсовоъ роботи є механічні зубні щітки. Обиралися зубні щітки за такими показниками:

• однакова цінова категорія, а саме середня ціна складає  від 10 до 15 гривень;
• призначення, а саме для повсякденного використання  кінцевими споживачами;
• вікова категорія  - зубні щітки для дорослих.

        Для оцінки якості зубних щіток  було обрано 6 виробників -  іноземні  країни , що є лідерами продажу  на ринку України:

• ТРИЗА Лтд., СН-6234 Триенген, Швейцарія.
• Орал–Би Лабораторіз, Ірландія, Ньюбридж. Ко Килдеа.
• Джордано АО, Хаавард Мартин сенс 30, 0978 Осло, Норвегія.
• « М&С Шиффер ГмбХ», Німеччина.
• « М&С Шиффер ГмбХ», Німеччина.
• Trisa Dental Division, Швейцарія.

      Під час написання  курсової роботи були використані наступні методи:

• Органолептичні методи – для зубних щіток було проведене дослідження технічних параметрів за допомогою штангенциркуля згідно з ГОСТ 6388 – 91. Визначалися  технічні розміри  всіх частин зубних щіток, а саме: довжина, ширина, товщина колодки робочої частини, кількість та висота кущів. Також проводився візуальний огляд маркування та пакування , а також матеріалів їх виготовлення.
• Лабораторні методи:
• Мікробіологічні:
• Метод гігієнічного індексу – оцінка  очищаючої дії зубної щітки;
• Дослідження стираючої дії  - індекс ефективності, визначення ефективного очищення зубної щітки поверхні.

      Сутність  мікробіологічних методів полягає  в тому, що за допомогою спеціальних  приладів (наприклад, гіпсових пластинок) встановлюється ефективність користування зубною щіткою та отримання очікуваного  результату, а також порівняння отриманих  показників різних зубних щіток, дослідження  впливу зубної щітки на здоров’я споживача  під час її використання.

• Фізико – хімічні :
• Спектрофотометричний  метод ІЧ- спектроскопія. Сутність цього методу полягає у визначенні складу полімеру за допомогою спектрів, а саме дозволяє одержувати розв'язні й чіткі спектри   майже для всіх досліджуваних полімерних систем і можливих домішок та порівняння отриманих показників із вимогами стандартів, щодо допустимих норм використання тієї чи іншої сировини.
• Порівняльний метод –  полягає у визначення та порівнянні всіх параметрів та характеристик при використанні зубних щіток кінцевими споживачами. Цей метод представляє собою споживчу експертизу або порівняльні споживчі тестування.

      Таким чином, в результаті поведених досліджень можна зробити висновок, що не всі  зубні щітки відповідають встановленим вимогам, щодо сировини та матеріалів. За результатами споживчих тестувань  були встановлені лідери споживних  вподобань та виявлені майже  всі  недоліки зубних щіток при використанні.  Загальну  систему досліджень можна  розглянути у вигляді схеми 1 (Додаток А). 
 
 
 
 
 
 
 
 
 

6. Організація  експертизи якості зубних щіток

Дослідження органолептичних показників

      Органолептичний метод дослідження якості товарів  ґрунтується на використанні інформації, які отримують з допомогою  органів чуття. При цьому використовують технічні засоби, які дозволяють підвищити  результативність проведення дослідження  якості (лупи, мікроскопи, особливе освітлення, манекени, лінійки, рулетки).

      Для органолептичних показників були обрані зубні щітки однієї цінової категорії, типу – «для дорослих» сучасних виробників, що присутні на ринку: Exeed, Colgate, Aquafresh. Експертиза проводилась  на відповідність вимог ГОСТ 3688-91 «Щетки зубные. Общие технические  условия». В даному випадку до органолептичних  показників можна віднести технічні параметри зубних щіток, а саме: довжина  колодки, довжина робочої частини, ширина колодка в робочій частині, товщина колодки в робочій  частині, висота кущів та кількість кущів. Таблиця 6.1

      Таблиця 6.1

      Результати  досліджень параметрів зубних щіток

      Результати  досліджень показують, що обрані зразки зубних щіток відповідають заданим  вимогам стандарту. Мають загальну довжину колодки від 188 до 184 мм,  висота кущів складають 12 – 13,5 мм та їх кількість та 38 – 40 відповідно, це зумовлено тим, що  зубні щітки, які досліджувалися відносяться до типу «для дорослих». Довжина робочої частини від 27 до 32 мм, що передбачено нормативною документацією. Ширина колодки в робочій частині є майже однаковою у всіх зразках. Товщина колодки в робочій частині знаходить в допустимих межах згідно з ГОСТ.

      Фізико - хімічні  та мікробіологічні дослідження

      Основними методами, що користуються під час  дослідження якості полімерів та безпосередньо пластмас є фізико – хімічні методи.

        За допомогою фізико - хімічних  методів визначають  відносну  густину продукту, температуру плавлення  та застигання, оптичні показники,  структурно - механічні властивості,  походження та структура сировини, що використовується для виготовлення  товарів з пластичних мас[32].

      Фотоколорометричний та спектрофотометричний метод  є  основними методами, що використовуються під час фізико – хімічних досліджень пластичних мас. Вони засновані на виборчому  поглинання світла аналізованою речовиною[32].

      Що  ж стосується безпосередньо спектрофотометричного  методу,  то для нього застосовують більше складні прилади - спектрофотометри (СФ - 4, СФ - 4а, СФ - 10 й інші), що характеризуються високою  точністю ( +- 0,1 - 0,5 відповідних %).  У спектрометрії використовується поглинання світла  з певною довжиною хвиль. Крім того можна працювати  як з пофарбованими розчинами, що поглинають світло у видимій частині  спектра, так і з безбарвними, які поглинають світло в ультрафіолетовій або ближній інфрачервоній області  спектра та  інші [24].

      Обсяг інформації, яку  можна одержати з ІЧ - спектра, багато в чому залежить від правильності приготування зразка. Погане  препарування не дозволяє одержати високоякісний спектр навіть за допомогою  самих гарних спектрометрів  і  веде до втрати інформації. Тому підготовчі роботи завжди варто проводити дуже ретельно, навіть якщо вони вимагають  значно більше часу  й зусиль, чим сам процес реєстрації спектра. Є велика кількість монографій, що докладно описують апаратури й методи дослідження газоподібних і рідких зразків. Досить докладно в літературі освітлені часті й загальні проблеми препарування.  Однак жоден із запропонованих методів готування зразків не може претендувати на повну універсальність у силу різноманіття форм твердого стану речовини. Вибір методики  препарування обумовлений  у першу чергу природою аналізованої сполуки, а також конкретним завданням дослідження. Такий же підхід і при препаруванні   рідких і газоподібних продуктів[32].

      Полімери  доводиться досліджувати в основному  у твердому стані. Лише в деяких з  них, що мають низьку молекулярну  масу, температура плавлення нижче  кімнатної. Дослідження ж розплавів, проведене при більше високій  температурі, має свої труднощі, так  що до цієї методики прибігають лише тоді, коли об'єктом дослідження  є температурні зміни  спектра, а також структура  розплаву. Спектроскопія розчинів полімерів  можлива лише для обмеженого кола   систем. Це пояснюється тим, що для  багатьох полімерів, на відміну від  низькомолекулярних сполук, не вдається підібрати розчинник, що не тільки добре  розчиняв би полімер, але й дав  би досить прозорий для ІЧ- випромінювання.

      Часто предметом дослідження є структура  твердого полімеру.   У таких  випадках препарування проводять як можна акуратніше, щоб не змінити  надмолекулярну структуру зразка. Тверді зразки найбільше зручно досліджувати у вигляді плівок, товщину яких вимірюють по інтенсивності поглинання. Якщо ж плівку приготувати не можна, то зразок подрібнюють і готовлять  суспензію. Застосовують також спеціальні методи, засновані на вимірі інтенсивності  світла, відбитого від поверхні твердого зразка.

      Ідентифікація невідомих пластмас й еластомерів, а також низькомолекулярних  сполук, які можуть у них утримуватися є дуже важливим процесом. І саме ІЧ - спектроскопія виявляється тут  найбільш актуальним методом, тому що з її допомогою дуже швидко можна  визначити хімічну будову й найбільш важливі структурні особливості полімерної речовини й супутніх сполук. Різноманіття методів препарування полімерів, а також велике число фізико - хімічних методів збагачення й поділу дозволяють одержувати розв'язні й чіткі спектри   майже для всіх досліджуваних полімерних систем і можливих домішок.

      Для ідентифікації полімерів в основному  використають  середню ІЧ-область (200 - 4000см-¹). У цій області проявляється близько 80% основних коливань молекул  найважливіших полімерів. Далеку й  ближню ІЧ- області використають для  кількісних досліджень рідше.  Але  далека ІЧ- область ( 400 - 50 см-¹) несе в  собі багату інформацію про структуру  ланцюга й міжмолекулярних взаємодіях у полімері. Однак використання цієї області для аналітичних цілей  лімітується відсутністю надійних кореляційних таблиць.

      Розшифровку ІЧ - спектрів  полімерів проводять  найчастіше напівемпірична. Для простоти аналізу приймають, що спектр складається  зі смуг поглинання, які ставляться  до коливань невеликих відомих груп макромолекул.  При такому підході  не з огляду на  механічну й  електричну взаємодію коливних мономерних ланок. Якщо сили усередині -  і міжмолекулярного взаємодії малі, як це має місце  в аморфних полімерах з нерегулярною структурою ланцюга, то при рішенні  завдань, пов'язаних з ідентифікацією, можна користуватися різними  напівемпіричними наближеннями. Крім того в спектрах можна чекати появу  смуг, обумовлених залишками мономера, емульгаторів, каталізаторів, регуляторів, а вводять також у реакцію  або в готовий полімер стабілізаторів, наповнювачів, пластифікаторів, антистатиків, пом’якшувачів так далі. Всі ці інгредієнти вносять вклад  у  спектр. Є полімери, які часто  застосовують у промисловості без  добавок. Це, наприклад, поліетилен, полістирол, поліетиленгликольтерефталат й  інші[ 31].