Експертиза та порівняльні споживчі тестування зубних щіток

      В Україні здійснюються державна, громадська та інші екологічні експертизи.

      Державна  екологічна експертиза організується  і проводиться еколого-експертними  підрозділами, спеціалізованими установами, організаціями або спеціально створюваними комісіями спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади  з питань екології та природних ресурсів, його органів на місцях із залученням інших органів державної виконавчої влади.

      Експертом екологічної експертизи може бути спеціаліст, який має вищу освіту, відповідну спеціальність, кваліфікацію і професійні знання, володіє навичками аналізу експертної інформації і методикою еколого-експертної оцінки, а також має практичний досвід у відповідній галузі не менше  трьох років. 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 

      3. Аналіз    нормативних    документів,    що регламентують   якість зубних щіток 

      Основними нормативними документами, що регламентують  якість зубних щіток є стандарти, які містять в собі загальні вимоги щодо показників якості,  а також  висновки державної санітарно –  епідеміологічної експертизи, що безпосередньо  дають гарантію  безпечності зубних щіток для кінцевого споживача. Основними стандартами, що регламентують  якість зубних щіток є :

      1.ГОСТ 3688-91 «Щетки зубные. Общие технические  условия»;

      2.ГОСТ 28637 -90 «Изделия щетинно – щеточные. Методы контроля»;

      3.ГОСТ 28660-90 « Изделия щетинно-щеточные. Маркировка, упаковка, транспортировка  и хранение».

      ГОСТ 3688-91 «Щетки зубные. Общие технические  условия» розповсюджується на зубні  щітки, що призначені для гігієни  порожнини роту. Він не розповсюджується на зубні щітки, які мають механічні, електричні та інші приводи. Стандарт регламентує основні розміри  зубних щіток, приймання, методи випробувань, транспортування та зберігання, технічні вимоги:

• характеристики основних видів;
• вимоги до матеріалів та комплектуючих виробів;
• комплектність;
• маркування та пакування[10].

      ГОСТ 28637 -90 «Изделия щетинно – щеточные. Методы контроля».

      Цей стандарт розповсюджується на щетинно  – щіткові вироби та встановлює:

• методи контролю показників призначення (сутність методу, засоби, проведення контролю, оцінка результатів);
• методи контролю показників надійності (сутність методу, проведення контролю, оцінка результатів);
• методи контролю показників рівня надійності використання (проведення контролю, контроль якості обробки робочої частини)[11].

      ГОСТ 28660-90 «Изделия щетинно-щеточные. Маркировка, упаковка, транспортировка и хранение».

      Даний стандарт розповсюджується на щетинна  – щіткові вироби  призначені для потреб народного господарства та експорту, та встановлює правила  їх маркування,  пакування, транспортування  та зберігання. В цьому стандарті  висуваються основні вимоги щодо маркування  та пакування товарів  як в транспортну так  і  в  споживчу тару,  додаткові позначення та відомості про товар. Так як на якість товару впливають такі фактори,  як транспортування та зберігання, то відомості щодо їх порядку та особливостей є також необхідними  та регламентуються цим нормативним  документом[12].

      Але єдиним документом, що може гарантувати  якість зубної щітки, що реалізується та використовується кінцевим споживачем є  висновок державної   санітарно-гігієнічної    експертизи, яким має додаватися до кожної партії товару.

      Згідно  з наказом «Про затвердження Тимчасового  порядку проведення державної санітарно-гігієнічної  експертизи» №247 від 09.10.2000 року висновок державної санітарно-гігієнічної експертизи - документ встановленої  форми,  що  містить  опис  ознак  об'єкта експертизи,  висновок (позитивний чи негативний) про відповідність об'єкта  експертизи  вимогам санітарного законодавства (санітарних норм),  вимоги стосовно об'єкта експертизи - критерії  безпеки  та умови використання,  з якими має ознайомитись і які зобов'язується виконувати замовник -  власник  об'єкта  експертизи,  і  які  є  в подальшому    предметом   державного   санітарно-епідеміологічного нагляду.

      Висновок  експертизи  є  чинним  протягом  терміну  дії нормативного документа,  прийнятого в установленому порядку  на цей об'єкт   експертизи   (продукцію).   Для   продукції    імпортного виробництва,   на  яку відсутні  нормативні  документи,  висновок видається відповідно до  терміну дії контракту між закордонним контрагентом та імпортером, але не більше ніж на п'ять років[5] .

      Можна зробити висновок, основним документом що регламентують якість зубних щіток  ГОСТ 3688-91 «Щетки зубные. Общие технические  условия», ГОСТ 28637 -90 «Изделия щетинно– щеточные. Методы контроля» та ГОСТ 28660-90 «Изделия щетинно-щеточные. Маркировка, упаковка, транспортировка и хранение». Але не дивлячись на таку велику кількість  законодавчої та нормативної  бази, що регламентують якість непродовольчих товарів, їх продаж, вимоги до якості та кількості під час приймання, деякі аспекти залишились  без  уваги. Мається на увазі те, що  зубні щітки як продукт та об’єкт дослідження, проведення експертизи має  деякі параметри, що не регламентуються  нормативною базою на сьогоднішній день. Такими є методи контролю якості зубних щіток. Проблема полягає в  тому, що нормативна та технічна база застаріла  та не поновлюється, і вже не повністю відповідає вимогам сьогодення. 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 

      4. Роль експертизи  в підвищенні якості зубних щіток 

      Якщо  розглядати загальне значення експертизи, то можна  сказати, що експертиза -  це дослідження будь-яких питань, вирішення  яких потребує спеціальних знань  із наданням мотивованого висновку.

      Товарознавча  експертиза – це дослідження якості (споживних властивостей, нешкідливості, харчової цінності тощо), кількості, відповідності  вимогам нормативних документів та умовам договору (контракту) партії (окремого) товару з поданням мотивованого, об’єктивного, компетентного  висновку [13].

      Що  ж стосується експертизи при визначенні та підвищення якості зубних щіток, то роль її можна сказати є визначальною. Так як зубні щітки, що представлені на сучасному ринку України є  в більшості іноземного виробництва. За цієї умови експертиза під час  приймання є першочерговою ланкою, що може здійснити перевірку щодо якості, безпечності та  відповідності  споживчим вимогам іноземного товару ще до того моменту, як він з’явиться  в торгівельних підприємствах, що займаються тільки реалізацією. Експертиза, як процес, вже є контролем першого, а  в деяких випадках єдиного рівня  контролю якості товару з різних сторін.  Адже об’єктом експертизи може бути не тільки товар, а також його пакування  і маркування,  ціла партія товару, договори купівлі - продажу, товаро –  супровідні документи  й транспорт. Але не треба забувати про те, що експертиза та контроль мають дуже багато відмінностей, наприклад щодо виконавців , об’єктів дослідження  та результатів роботи. Виходячи з  цього основною роллю, що бере на себе експертиза  - дослідження якості  зубних щіток, маркування, пакування, перевірка  товаро – супровідних документів тощо.

      Але треба звернути увагу на те, що основну  роль в підвищенні якості та перш за все  контролі за якістю зубних щіток виконує  державна санітарно-гігієнічна експертиза.

      Наказ Міністерства юстиції України № 247 від 09.10.2000 «Про затвердження Тимчасового  порядку проведення державної санітарно-гігієнічної  експертизи», що розроблений відповідно  до  Законів України «Про забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населення», «Про якість та безпеку  харчових продуктів та продовольчої  сировини» («Про  метрологію  та метрологічну діяльність», «Положення про державний  санітарно-епідеміологічний  нагляд   в   Україні»   та   визначає   порядок   діяльності   державної  санітарно-епідеміологічної   служби,   спрямованої  на  визначення відповідності  об'єктів державної санітарно-гігієнічної  експертизи (далі -  об'єкти  експертизи)  вимогам  санітарного законодавства  України,  встановлення медичних  критеріїв  безпеки  для  здоров'я  людини  (показників  та  їх  гранично  допустимих рівнів, вмісту, концентрації тощо) умов використання, застосування, зберігання, виробництва, транспортування, утилізації, знищення, інформації для споживача тощо, визначені, при  необхідності в етикетці,  інструкції,  правилах,  регламентах тощо з подальшим здійсненням державного санітарно-епідеміологічного нагляду за об'єктами експертизи.

      Державна  санітарно-гігієнічна експертиза  -   є   невід'ємною складовою   частиною   державного санітарно-епідеміологічного нагляду, що  полягає у комплексному  вивченні  об'єктів   експертизи   та пов'язаних  з ними  небезпечних факторів на відповідність вимогам санітарних норм,  оцінці  можливого негативного впливу  об'єктів експертизи  на  здоров'я населення шляхом досліджень,  у ході яких встановлюються критерії безпеки та  умови використання  об'єктів експертизи;

      Об'єкт  державної санітарно-гігієнічної експертизи - продукція,  сировина, технологія, нормативний документ, методики контролю  за  нормованими характеристиками, проектна, технічна, інструктивно-методична документація     тощо, реалізація, функціонування,  використання  яких (або інші аналогічні дії) може негативно впливати на здоров'я людини і пов'язане  з  необхідністю виконання вимог санітарного законодавства;

      Висновок  державної санітарно-гігієнічної  експертизи - документ  встановленої  форми,  що  містить  опис  ознак  об'єкта експертизи,  висновок (позитивний чи негативний) про відповідність  об'єкта  експертизи  вимогам санітарного  законодавства (санітарних норм),  вимоги стосовно об'єкта експертизи - критерії  безпеки  та умови використання,  з якими має ознайомитись і  які зобов'язується виконувати замовник -  власник  об'єкта  експертизи,  і  які  є  в подальшому предметом  державного санітарно-епідеміологічного нагляду.

      Основною  метою державної санітарно-гігієнічної  експертизи є збереження та захист здоров'я людей шляхом виявлення, попередження,  зменшення та усунення шкідливого впливу на них об'єктів  експертизи.

        Що ж стосується   завдань,  які бере на себе експертиза, то їх можна поділити на  декілька пунктів, а саме:

      - обгрунтування  необхідності  застосування вимог санітарного  законодавства до конкретного  об'єкта експертизи;

      - організація обстеження,  дослідження  об'єктів експертизи та встановлення  відповідності їх  вимогам   санітарних  норм.  У  разі  відсутності  санітарних  норм  - наукове обгрунтування відповідних  вимог стосовно об'єктів експертизи - критеріїв безпеки та умов використання з встановленням гігієнічних та епідеміологічних регламентів реалізації, функціонування, транспортування, утилізації  чи  інших аналогічних дій стосовно об'єкта експертизи, застосування відповідних  показників  та  їх  гранично  допустимих рівнів, вмісту, концентрацій тощо;

      - оцінка ефективності,  обгрунтованості,  достатності заходів щодо охорони  здоров'я населення;

      - оцінка можливого негативного впливу небезпечних факторів, пов'язаних з діяльністю об'єктів  експертизи, визначення потенційного ризику для здоров'я населення;

      - підготовка об'єктивних, обгрунтованих висновків державної санітарно-гігієнічної експертизи (далі - висновки).

        Експертиза, як процес контролю  та забезпечення якості грунтується   на деяких принципах:

      - пріоритетності збереження здоров'я  людини, забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населення;

      - запобігання   негативному   впливу  об'єктів  експертизи  на здоров'я людей;

      - наукової обгрунтованості,  об'єктивності,  комплексності, професійної компетентності, незалежності;

      - обов'язковості проведення для об'єктів експертизи  та обов'язковості виконання вимог висновків експертизи;

      - відповідальності виконавців експертизи за неправильність і неповноту експертної оцінки;

      - відповідальності  власника об'єкта  експертизи  за невідповідність  об'єкта вимогам висновку експертизи.