Охорона праці та навколишнього середовища

    Відповідно  до Закону України «Про пожежну безпеку» забезпечення пожежної безпеки підприємств, установ, організацій покладається на їх керівників та уповноважених керівниками осіб, якщо інакше не передбачене відповідним договором.

    Тому, основний комплекс протипожежних заходів, як правило, повинен включати:

      – погодження проектів будівництва  та реконструкції із пожежною  інспекцією;

      – відкриття новобудов або  реконструйованих споруд лише  після дозволу пожежної інспекції;

      – експлуатацію споруд, обладнання  та механізмів відповідно до  протипожежних вимог (згідно з  правилами, інструкціями тощо);

      – виконання будь-яких робіт  лише підготовленими, в тому числі з питань пожежної безпеки, фахівцями;

      – установлення адміністративної  відповідальності керівників усіх  структур (головний лікар, завідувачі  відділень та служб) за адекватне  виконання необхідних протипожежних  заходів:

• інструктаж персоналу та пацієнтів;
• забезпечення споруд (відділень) засобами пожежно-охоронної сигналізації та засобами пожежогасіння;
• створення в установі (закладі) медичної або фармацевтичної галузі відповідних структур пожежогасіння, добровільних дружин та ланок пожежогасіння;
• затвердження заходів протипожежної профілактики.

    Для успішного проведення протипожежної  профілактики на підприємствах важливо  знати основні причини пожеж. На основі статистичних даних можна  зробити висновок, що основними причинами  пожеж на виробництві є:

    — необережне поводження з вогнем;

    — незадовільний стан електротехнічних пристроїв та порушення правил їх монтажу та експлуатації;

    — порушення режимів технологічних  процесів;

    — несправність опалювальних приладів та порушення правил їх експлуатації;

    — невиконання вимог нормативних  документів з питань пожежної безпеки.

    Серед вимог щодо утримання технічних  засобів протипожежного захисту  необхідно, насамперед, визначити обов’язковість встановлення у будівлях установок  пожежної сигналізації та автоматичних установок пожежогасіння, за правилами, що затверджені наказом Міністерства внутрішніх справ України №779 від 20.11.1997 року.

    Усі системи (установки) пожежної сигналізації мають бути справними та надійними  в експлуатації, причому організація, що здійснює їх технічне обслуговування, несе безпосередню відповідальність за їх стан у випадку, якщо вони не спрацювали.

    На  об’єкті повинна вестися експлуатаційна документація, в якій необхідно реєструвати:

      – зміст, терміни та виконання  проведення технічних оглядів та планово-попереджувальних ремонтів;

      – дату і обставину санкціонованих  та помилкових спрацювань установок  пожежної сигналізації;

      – дату і результати контрольних  перевірок та періодичних випробувань  систем пожежної сигналізації. 

    5.6. Заходи охорони навколишнього середовища. 

    Дуже  важливою в даний час є проблема забруднення навколишнього середовища. Внаслідок інтенсивного розвитку виробництва, підвищення критеріїв до якості життя  в навколишнє середовище викидається  велика кількість шкідливих та небезпечних для здоров’я та життя відходів. Всі відходи, у тому числі і медичні, діляться на класи:

    - клас А (безпечні) – відходи,  що не контактували з біологічними  рідинами пацієнтів, інфекційними хворими; нетоксичні відходи;

    - клас Б (небезпечні) – інфіковані відходи; матеріали та інструменти, забруднені виділеннями, в тому числі і кров’ю; усі відходи з інфекційних відділень; відходи з мікробіологічних лабораторій;

    - клас В (особливо небезпечні) –  матеріли, що контактують з хворими  особливо небезпечними інфекціями; відходи лікарень; відходи від пацієнтів з аеробною інфекцією;

    - клас Г – прострочені лікарські  засоби; відходи від лікарських  і діагностичних препаратів; дезинфікуючі засоби, що не підлягають використанню, з минулим терміном придатності; хімічні препарати; предмети, прилади і устаткування, які містять ртуть;

    - клас Д – радіоактивні відходи.

    Щодо  заходів охорони навколишнього  середовища, то даний прилад не являється  забрудником. В ньому відсутні джерела  високочастотних, радіаційних або  будь-яких інших випромінювань. В приладі не застосовуються токсичні або інші екологічно небезпечні матеріали. Отже при дотриманні правил техніки безпеки, виробничої санітарії, інструкції з експлуатації та ремонту, прилад не може створювати небезпеки для життя та здоров’я працюючих, пацієнтів і забруднення навколишнього середовища. 
 
 
 
 
 
 
 

     Висновки

    При розробці даного дипломного проекту  я детально ознайомився з таким  медичним приладом, як електроміостимулятор Физиотрон-02. В даній роботі мною було розглянуто область застосування приладу, який використовується для відновного лікування при післяінсультних паралічах та інших пошкодженнях нервово-м'язової системи людини.

    Електроміостимулятор  ”Физиотрон-02” представляє собою апарат, заснований на перетворенні електричної енергії в серії прямокутних біполярних імпульсів, які регулюються по амплітуді і різним часовим параметрам. Апарат може застосовуватися в неврологічних і фізіотерапевтичних клініках, відділеннях неврології, фізіотерапії, травматології стаціонарів, відділеннях і установах неврологічної реабілітації, для роботи вдома і в спортивних установах.

    Прилад  повинен підлягати постійному технічному огляду, який проводиться спеціально вповноваженим персоналом.

    Також розглянуто існуючі аналоги: ”СТИМУЛ-1 ЕМС-30-3”, ”АЭСТ 01-8”, ”Миоритм-021”, ”МИОРИТМ-ЕФМ”, ”ИНТЕРДИН”; фізичні перетворення, які використовуються в електроміостимуляторі ”Физиотрон-02”.

     Література:

1. Технічний паспорт приладу «Електромиостимулятор Физиотрон-02».
2. Справочник технолога-прибопостроителя. В 2-х т. / Под ред. В.А.Скороходова – М. : Машиностроителя, 1980.
3. Добрыднев И. С. Курсовое проектирование по предмету «Технология машиностроения» Учебн. пособие для техникумов по специальности «Обработка металлов резаньем». – М.: Машиностроение, 1985, 184 с.
4. Федосеев Д.Н. "Качество сброрчных операций" – Л.: Машиностроение, 1971- 248с.
5. Справочник технолога-прибопостроителя. В 2-х т. / Под ред. В.А.Скороходова – М. : Машиностроителя, 1980.
6. Методичні вказівки з дипломного проектування для спеціальностей 1201 (Технологія машинобудування) / Під ред. В.А. Шабайковича-Львів: ЛДУ "Політехніка", 1993
7. Медведев А.М. Контроль и испытания плат печатного монтажа. - М: Знергия, 1975.
8. Булавский П.Н. "Основы построения технологических процесов сборки приборов" – М.: ГИОН 1959 – 428с.
9. Катренко Л. А., Кіт Ю. В., Пістун І. П. Охорона праці. Курс лекцій. Практикум: Навчальний посібник. – Суми: ВДТ «Університетська книга», 2003. – 496с.
10. Москальова В. М. Основи охорони праці: Підручник. – К.: ВД «Професіонал», 2005. – 672с.
11. Мороз В. М., Сергета І. В., Фещук Н. М., Олійник Н. П. Охорона праці у медицині та фармації. – Вінниця, Нова книга, 2005. – 544с.