Охорона праці та навколишнього середовища

    5.3. Основні нормативні  вимоги безпеки  при виконанні  окремих видів  робіт, до конструктивної  безпеки чи до  експлуатації обладнання 

    Апарат  відповідає по електробезпеці ГОСТ 12.2.025, клас 2, тип ВF і при експлуатації не заземлюється.

    При роботі з апаратом необхідно дотримуватися  діючі правила по техніці безпеки  при роботі на електроустановках  і з медичними приладами.

    В цілях забезпечення безпеки пацієнта і обслуговуючого персоналу забороняється:

    1) порушувати порядок роботи з  апаратом, встановлений відповідним  паспортом;

    2) проводити заміну вставок плавких  при підключенні в електричну  мережу шнуру живлення;

    3) розкривати апарат раніше ніж  за 10 хв після його відключення від мережі;

    4) розкривати апарат при підключенні  в електричну мережу шнура  живлення;

    5) працювати з апаратом при знятих  кришках;

    6) підключати до електродів і  апарату інші прилади, які не  відповідають вимогам ГОСТ 12.2.025, клас 2, тип BF.

    Для зручності управлінням апаратом натискання кнопок управління параметрами апарата відтворюється звуковим сигналом.

    Для забезпечення безпеки пацієнта при  ряді порушень роботоздатності апарата, закінчення процедури і т. п. одночасно  з включенням візуального переривчатого сигналу на цифровому індикаторі блокуються імпульси на виході апарату.

    При всіх маніпуляціях з електродами, роз’єми  для підключення електродів, ремнями  і ручками управління не застосовуйте надмірних зусиль.

    При роботі з апаратом не допускайте випадкового заземлення ланцюга «електрод – пацієнт» (безпосередньо через інші заземлені предмети).   

    5.4. Запроектовані заходи  та технічні рішення  для ліквідації  та зменшення впливу  небезпечних і  шкідливих виробничих  факторів 

    Безпечність роботи полягає у запобіганні впливу небезпечних і шкідливих факторів на працюючих. Забезпечується це завдяки організаційним заходам (навчання, інструктажі, виконання вимог інструкцій з охорони праці) та технічним засобам безпеки.  

    5.4.1. Організаційні заходи  

    Під організаційними заходами розуміють  правильну організацію праці  на робочих місцях, дотримання відповідного режиму праці, проведення навчання та інструктажів щодо правильного використання різних речовин, що можуть негативно  впливати на стан здоров’я людини та забруднювати навколишнє середовище.

    Робота  щодо забезпечення безпечної експлуатації електроустановок здійснюється згідно з обов’язковими, для всіх споживачів електроенергії, незалежно від їх відомчої приналежності, правилами  технічної експлуатації електроустановок споживачів та правилами техніки безпеки при експлуатації електроустановок споживачів. Обслуговування діючих електроустановок, проведення в них оперативних переключень, організація та виконання ремонтних, монтажних, налагоджувальних робіт і випробувань здійснюються спеціально підготовленим електротехнічним персоналом.

    До  організаційних заходів відносяться:

    - оформлення роботи по наряду-допуску, розпорядженню або за переліком робіт, виконуваних в порядку поточної експлуатації;

    - допуск до роботи;

    - нагляд під час роботи;

    - оформлення перерви під час  роботи;

    - переводи на інше робоче місце.

    Наряд-допуск – це завдання на безпечне виконання  роботи, оформлене на спеціальному бланку встановленої форми. Він визначає зміст, місце виконання роботи, час її початку та закінчення, умови її безпечного виконання, склад бригади та осіб, відповідальних за безпечне виконання роботи. Відповідальними за безпечне виконання робіт є: особа, що видала наряд; виконавець роботи; спостережник; член бригади.

    Всі роботи, котрі виконуються в електроустановках без наряду, виконуються:

    - за розпорядженням осіб, уповноважених  на це, з оформленням в оперативному  журналі;

    - в порядку поточної експлуатації  з подальшим записом в оперативному  журналі;

    Розпорядження – це завдання на виконання роботи, що визначає її зміст, місце, час, заходи безпеки. Воно має разовий характер, видається на один вид роботи і діє протягом однієї зміни.

    Поточна експлуатація – це проведення оперативним  персоналом самостійно на закріпленій  за ним ділянці протягом однієї зміни робіт за спеціальним переліком. 

    5.4.2. Технічні засоби  

    Під технічними засобами розуміють належне  використання існуючих спеціальних  колективних та індивідуальних засобів  захисту працюючих для боротьби із шкідливими чинниками, а також розробку більш досконалих методів на основі нових наукових досягнень.

    Рівень  технічної оснащеності й характер технологічних процесів визначає стан забезпечення виробничих підприємств  засобами механізації та автоматизації, відповідність їх світовим стандартам. Низку цих питань розглядає техніка безпеки, яка органічно пов’язана з питаннями виробництва й технологій.

    До  технічних заходів належать такі: виконання відповідних інженерних розрахунків, що забезпечують безпеку  робіт; розрахунки риштувань; розробка монтажно-технічного устаткування; схеми кріплення будівельних конструкцій, траншей і котлованів; забезпечення електробезпеки та безпечної роботи ємностей, що працюють під тиском, та ін.

    До  технічних заходів, що забезпечують безпеку робіт , виконуваних зі зняттям напруги, відносяться:

    - необхідні вимкнення ти вжиття  заходів, котрі запобігають подачі  напруги до місця роботи внаслідок  помилкового або довільного ввімкнення  комутаційної апаратури;

     - вивішування на приводах ручного  та на ключах дистанційного  керування комунікаційної апаратури (автомати, рубильники, вимикачі) забороняючих плакатів;

    - перевірка відсутності напруги  на струмоведучих частинах;

    - накладання заземлення;

    - вивішування попереджувальних та  припису вальних плакатів, огородження,  при необхідності, робочих місць та струмоведучих частин, які залишились під напругою.

    Система технічних засобів спрямована на розробку та застосування спеціальних  колективних та індивідуальних засобів  захисту людей від шкідливих  виробничих чинників.

    5.4.3. Розрахунок захисного заземлення 

    Вихідними даними для розрахунку є:

      – допустимий опір розтікання  струму землі заземлюючого пристрою  згідно ПУЕ - 4 Ом;

      – питомий опір ґрунту в  місці спорудження заземлювача  - 100 Ом∙м;

      – тип заземлювача – сталевий  стержень d=10 мм;

      – довжина заземлювача – l=2,4 м;

      – конструкція заземлюючого пристрою  – контурна.

    Мета  розрахунку захисного заземлення –  визначення кількості електродів заземлення і заземлюючих провідників, їх розмірів і схем розміщення в ґрунті, при яких опір заземлюючого пристрою розтікання струму або напруга дотику при замиканні фази на заземлені частини електроустановок не перевищує допустимих значень.

    Розрахунок:

    1. Визначаємо розрахунковий питомий  опір землі:

    

    де  коефіцієнт сезонності, який враховує можливі коливання питомого опору землі при зміні вологості ґрунту протягом року. Отже 1,45.

     Ом∙м.

    2. Визначаємо опір розтікання струму в землі одного вертикального заземлювача, заглибленого на глибину h від поверхні землі:

    

    де  опір розтікання струму в землі вертикального заземлювача; розрахунковий питомий опір землі, Ом∙м; l – довжина заземлювача, м; d – діаметр заземлювача d=0,95b, де b – ширина полиці кутника, м; t – відстань від  поверхні  землі до  середини  заземлювача, м, t = h + 0,5 l = =0,6 +0,5∙2,4 = 1,8 м.

    Маючи всі дані знаходимо опір розтікання:

    

    3. Визначаємо орієнтовну кількість  вертикальних заземлювачів:

    

    4. Визначаємо з табл.. коефіцієнт  використання заземлювачів  , який враховує ефект екранування при вибраному значенні K = a/l, де a – відстань між заземлювачами, м; l – довжина заземлювача, м.

    Коефіцієнт  використання заземлювачів при К = 1; а = 2,4:

     = 0,57.

    5. Визначаємо кількість заземлювачів n з урахуванням  за формулою:

    

    6. Знаходимо довжину горизонтального  заземлювача L, яка з’єднує вертикальні  заземлювачі, за формулою:

    L = a ∙ n = 2,4 ∙ 15 = 36 м.

    7. Визначаємо опір горизонтального  заземлювача  , прокладеного на глибині h від поверхні землі, за формулою:

    

    де  L – довжина горизонтального заземлювача, м; b – ширина полосової сталі, з якої виготовлено горизонтальний заземлювач; h – глибина розташування горизонтального заземлювача, м.

     .

    8. Обчислюємо загальний опір заземлюючого пристрою за формулою:

    

    де  - коефіцієнт використання горизонтального заземлювача, який визначають з табл., отже = 0,31;

    

    Отже  заземляючий пристрій складається з 18 заземляючих штирів довжиною 2,4 м, розташованих в контурі, відстань між штирями 2,4 м, довжина контуру 175 м. Загальний опір заземлюючого пристрою менше 4 Ом, що відповідає вимогам ПУЕ. 

    5.5. Запроектовані заходи  протипожежної профілактики 

    Пожежа — це неконтрольоване горіння поза спеціальним вогнищем, що розповсюджується в часі і просторі та створює загрозу життю і здоров'ю людей, навколишньому середовищу, призводить до матеріальних збитків.

    Пожежна небезпека — можливість виникнення та (або) розвитку пожежі в будь-якій речовині, процесі, стані. Слід зазначити, що пожеж безпечних не буває. Якщо вони і не створюють прямої загрози життю та здоров'ю людини (наприклад, лісові пожежі), то завдають збитків довкіллю, призводять до значних матеріальних втрат. Коли людина перебуває в зоні впливу пожежі, то вона може потрапити під дію наступних небезпечних та шкідливих факторів: токсичні продукти згорання; вогонь; підвищена температура середовища; дим; недостатність кисню; руйнування будівельних конструкцій; вибухи, витікання небезпечних речовин, що відбуваються внаслідок пожежі; паніка.

    Протипожежна  профілактика – це комплекс організаційних заходів і технічних засобів, спрямованих на запобігання можливому  виникненню пожежі чи зменшення її негативних наслідків.

    Пожежна безпека повинна забезпечуватися  шляхом проведення організаційних, технічних, медичних та цілого ряду інших заходів, спрямованих на попередження пожеж, забезпечення безпеки людей, зниження можливих майнових витрат і зменшення  негативних екологічних наслідків у разі їх виникнення, створення умов для швидкого виклику пожежних підрозділів та успішного гасіння пожеж.