МІНІСТЕРСТВО  ОСВІТИ І НАУКИ  УКРАЇНИ

ЧЕРНІВЕЦЬКИЙ  НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ 
ім.Ю. ФЕДЬКОВИЧА 

Кафедра маркетингу 
 
 
 
 

 

Курсова робота

З професійно-орієнтованих маркетингових дисциплін на тему

 «Задачі  і функції, основні напрямки  і принципи діяльності підприємств оптової торгівлі». 
 
 
 
 

                                                     Виконала:

студентка 4 курсу, 406 групи

                                                                            заочної форми навчання

 КостінаЮлія Володимирівна

 

                                                                      Науковий керівник:

                                                                                    Венгер Є. І. 
 
 
 

                                             Чернівці,  2008

 

ПЛАН 

ВСТУП

РОЗДІЛ 1. Теоретичні аспекти оптової торгівлі.

1. Сутність, функції і види оптової торгівлі .
2. Класифікація підприємств оптової торгівлі.

1.3. Підприємства оптової торгівлі з повним і обмеженим циклом обслуговування.

РОЗДІЛ 2. Вивчення сучасних механізнів функціонування підприємств оптової торгівлі на прикладі гуртівень мережі Пакко.

2.1. Історія і напрямки діяльності ПАККО Холдингу (1996-2008).

2.2.Функціонування cash&carry ПАККО в місті Чернівці.

РОЗДІЛ 3. Тенденції розвитку оптової торгівлі в Україні і закордоном.

ВИСНОВКИ

СПИСОК  ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 

ВСТУП

         На товарному ринку оптова торгівля є активною частиною сфери обігу.                  Вона є важливим механізмом маневрування матеріальними ресурсами, сприяє скороченню зайвих запасів продукції на всіх рівнях і усуненню дефіциту товарів, бере участь у формуванні регіональних і галузевих товарних ринків. Через оптову торгівлю посилюється дія споживача на виробника, з'являються реальні можливості добитися відповідності між попитом і пропозицією, забезпечити кожному споживачу змогу купувати продукцію в межах своїх фінансових можливостей і відповідно до потреб.

         За оцінкою економістів, на сьогодні оптова торгівля в Україні, поза всяким сумнівом, за масштабами руху потоків товарів і послуг та їх обсягами займає перше місце.

     В Україні налічується близько 30тис. посередницьких організацій із загальною кількістю працівників більше 600 тис. осіб.

     Питома  вага реалізації товарів за посередництвом організацій оптової торгівлі в загальному обсязі продукції, яка відвантажується виробниками, становить близько 25%.

       Проте, порівняно з розвиненими країнами, Україна значно відстає за рівнем забезпеченості оптовими підприємствами. Причинами такого становища є обмеженість і неефективне використання складських приміщень, устаткування для зберігання товару, застарілий парк підйомно-транспортних машин.

       Також розвиток оптової торгівлі  гальмує недосконале законодавство  щодо організаторів оптового  обороту: функціонування товарних  бірж, проведення аукціонів, виставок, ярмарків.

     Отож, зважаючи на лєвину частку оптової  торгівлі на товарному ринку, проблема удосконалення цього виду торгівлі на всіх рівнях є дуже актуальною.

     Проблематикою оптової торгівлі  в нашій країні займаються не так вже й багато вчених. Частково питання організації оптового товарообігу піднімаються в працях таких вчених-економістів, як Апопій В.В., Міщук І.П, Ребицький Р.М. Сутність самої оптової торгівлі краще за все викладена в підручнику  Білявцева М.І. – «Інфраструктура товарного ринку». Найдокладніший аналіз сучасних тенденцій в оптовій торгівлі в розвинутих країнах світу міститься в праці науковців Виноградської та Шканової. Але  ні в одному з вище наведених підручників тема оптової торгівлі не розкрита повністю. Тому вона потребує більш поглибленого аналізу і грунтовнішої систематизації вже існуючої інформації.

     Завданнями цієї роботі є:

1. вивчення теоретичних аспектів оптової торгівлі, її суті, основних функцій і видів;
2. аналіз і порівняння діяльності різних підприємств з повним і обмеженим циклом обслуговування;
3. детальний розгляд на всіх переваг і недоліків оптової торгівлі на прикладі мережі гуртівень Пакко ;
4. виявлення сучасних тенденції розвитку оптової торгівлі в розвинутих країнах світу, на прикладі США, КНР, Німеччини та Японії, перенесення цього досвіду на українські терена.

     Курсова робота складається зі вступу, трьох  розділів (6 підрозділів), висновків, списку використаних джерел (28 найменування). Її загальний обсяг – 43с., у тому числі основний текст – 34 с. 
 
 
 
 
 
 

                                                     

  РОЗДІЛ 1

Теоретичні  аспекти оптової  торгівлі

     1.1. Сутність, функції і види оптової торгівлі

     Поняття «оптова торгівля» має два  тлумачення: як підгалузь торгівлі і як процес оптової реалізації. Як підгалузь торгівлі вона об'єднує:

     •  підприємства оптової торгівлі (з  правом власності на товари);

     •  посередницькі структури (без права  власності на товари);

     • організаторів оптового обороту.

     Оптова  торгівля як процес продажу містить:

•  оптову реалізацію продукції виробничими підприємствами (її називають збутом);

•  оптову реалізацію товарів підприємствами оптової торгівлі (оптовий товарооборот) [4, с.54].

 Оптова торгівля як підгалузь торгівлі має великий вплив на організацію та функціонування всієї системи товароруху. На макрорівні вона виконує такі функції:

1.  Інтегруюча функція полягає в установленні зв'язків між галузями народного господарства, регіонами України та іноземними державами.

2.  Оціночна функція — це визначення рівня суспільно необхідних витрат праці через ціноутворення.

3.  Організаційна функція полягає в організації ефективної системи товароруху, яка спроможна з мінімальними витратами просувати товарну масу від виробників до споживачів, в організації стимулювання продажу товарів з залученням усіх зацікавлених учасників товароруху,

4.  Регулююча функція оптової торгівлі — це її спроможність регулювати накопиченням матеріальних ресурсів у сфері товарного обігу, маневрувати ними, впливати на виробництво відповідно до потреб кінцевих споживачів [3]. 
 

     Функції оптової торгівлі відносно постачальників товарів полягають у такому:

     1) концентрація комерційної діяльності;

     2) підтримка процесу переходу прав  власності на товар.

3) мінімізація  комерційного ризику, пов'язаного  з розкраданням, пошкодженням, псуванням і старінням товарів;

     4) інвестиційне забезпечення процесу  руху товару;

     5) маркетингове обслуговування.

     Відносно  до споживачів функції  оптової торгівлі зводяться до наступного:

     1) оцінка потреб і споживчого  попиту;

2) закупівля  продукції і формування товарного асортименту для     задоволення потреб і запитів споживачів;

     3) накопичення і зберігання товарних  запасів;

     4) оперативна доставка товарів  клієнтам;

     5) надання фінансової допомоги  клієнтам (кредитування);

     6) інформаційне і консалтингове обслуговування клієнтів.

     Орієнтація  на споживача, а не на постачальника-виробника, як це було раніше, є відмінною рисою  нового підходу до оптового розподілу. Переорієнтація оптової торгівлі у  функціональному цільовому відношенні не тільки створює умови для поглиблення реформ у торгівлі, але і забезпечує стратегічну стабільність споживчого ринку в цілому.

     Допоміжні функції оптової  торгівлі. Крім сукупності основних функцій оптової торгівлі використовується також цілий комплекс допоміжних, пов’язаних з інфраструктурним забезпеченням гуртового продажу матеріальних благ. Сюди належать заходи, що сприяють збереженню матеріальних цінностей в ході транспортування вантажів, збезпечують сезонне і тимчасове зберігання на гуртових підприємствах, фасування, подрібнення і розукомплектування товарних партій відповідно до вимог клієнтів споживчого ринку або інших оптових покупців [2].

     Світова практика виділила такі види оптової торгівлі:

1) торгівля через оптову закупівельну мережу, до якої належать біржі, ярмарки, аукціони, оптові продовольчі ринки;

     2) торгівля за прямими виробничими зв'язками;

3)  оптова торгівля сировиною і матеріалами. Даний вид оптової торгівлі, у свою чергу, включає:

     •  оптову торгівлю із централізованою  доставкою товарів;

     •  оптову торгівлю з отриманням товарів у постачальника;

     За  асортиментом оптову торгівлю поділяють  на:

  • продукція виробничо-технічного призначення;

  • споживчі товари.

     Продукція виробничо-технічного призначення становить приблизно 70 % оптового товарообороту України. Через підприємства оптової торгівлі продаються: автомобільний бензин, дизельне пальне, електроенергія, готовий прокат чорних металів, кам'яне вугілля, зернові культури, брухт чорних металів, нафта, вироби подальшої переробки та металеві вироби.

     На  споживчі товари припадає 30 % оптового товарообороту. Серед продовольчих товарів — це кондитерські і тютюнові вироби, цукор, горілка та лікеро-горілчані вироби, вина, олія, м'ясо та птиця, риба та морепродукти харчові. Серед непродовольчих товарів — обчислювальна техніка, медикаменти, парфумерно-косметичні товари, легкові автомобілі, товари побутової хімії. [ 4, с.55] 

     1.2. Класифікація підприємств  оптової торгівлі.

     Оптова  торгівля як підгалузь торгівлі —  це велика мережа підприємств різних форм власності і відомчої приналежності. Політика розвитку оптової торгівлі в Україні довгостроковою метою ставить забезпечення ринкової розмаїтості оптових структур, що дасть можливість наповнити споживчий ринок товарами, створить умови для безперешкодного їх просування по каналах товароруху, активізації українських товаровиробників.

     В основу класифікації підприємств оптової  торгівлі можна покласти масштаби їх діяльності, з урахуванням чого варто виділяти підприємства оптової торгівлі загальнонаціонального і регіонального (обласного) рівнів.

Підприємства  загальнонаціонального рівня покликані стати стрижнем усієї внутрішньогалузевої структури оптової торгівлі. Вони повинні гарантувати її стійкість і стратегічну стабільність. Найважливішим їх завданням є створення необхідної структури каналів товароруху, призначеної для обслуговування великих українських товаровиробників, а також закордонних виробників і постачальників товарів.