Товар як об'єкт комерційної діяльності

           Комерційна товарна інформація, яка включає відомості про товар, доповнює основну інформацію і призначена для постачальників, посередників, продавців, але малодоступна споживачам. Це дані про підприємство-виробника, посередника, нормативні документи про якість, асортиментні номери по ОКП (загальноросійському класифікатору промислової і сільськогосподарської продукції), товарній номенклатурі зовнішньоекономічної діяльності, а також порядкові номери по ОКПО (загальноросійському класифікатору підприємств і організацій), інші умовні позначення. Споживча товарна інформація - відомості про товар, призначені для створення споживчих переваг, що показують вигоди від застосування конкретного товару і адресовані споживачам. В інформації представлені споживча цінність товару, склад, функціональне призначення, способи використання і експлуатації, безпека застосування і споживання, надійність.

Існує п'ять основних форм інформації про товар: словесна, цифрова, образотворча,символічна  і штрихова. Словесна інформація є найбільш доступною, якщо вона дана мовою, якою розмовляє більша частина населення. Багато закордонних фірм-виробники, що постачають товари в різні країни, дають пояснювальний текст на декількох найбільш поширених мовами (англійською, німецькою, французькою, іспанською та ін.) Це дозволяє споживачам, що говорять на зазначених мовах, отримувати доступну інформацію.

Недолік словесної інформації - її громіздкість. Вона вимагає значної площі на упаковці та (або) на товарі. Для того, щоб її прочитати й осмислити, потрібен час, причому при надмірній насиченості словесної інформації споживач або не може, або не хоче витрачати багато часу на її осмислення.

Цифрова інформація служить  найчастіше для доповнення словесної  і в тих випадках, коли необхідна  кількісна характеристика товару, наприклад, порядкові номери продукції, підприємства, маса нетто, об'єм, довжина, дати виготовлення та терміни застосування.Цифрова інформація застосовується в поєднанні з іншими видами інформації (словесної, символічної, штриховий) або самостійно, наприклад, умовні цифрові позначення маркування на денці консервної банки.

Цифрову інформацію відрізняють  лаконічність, чіткість і одноманітність, проте в ряді випадків розуміння  її доступно лише для професіоналів, а для споживачів вона недоступна (наприклад, асортиментні номери продукції, порядкові номери підприємств вимагають розшифровки з допомогою OK П і ОКПО).

          Образотворча інформація забезпечує зорове й емоційне сприйняття відомостей про товари за допомогою художніх і графічних зображень безпосередньо товару, або репродукцій з картин, фотографій, листівок, або інших естетичних об'єктів (квітів, тварин, комах і т.п.), або інших зображень.

Основним призначенням цієї форми інформації є створення  споживчих переваг за рахунок  задоволення естетичних потреб покупців. Підвищений попит на багато імпортні харчові продукти нерідко пояснюється тим, що ці товари вигідно відрізняються від вітчизняних продуманої образотворчої інформацією.

До достоїнств образотворчої  інформації належать наочність, лаконічність, доступність сприйняття, естетичність та емоційність. Разом з тим у цієї форми дуже обмежені інформаційні можливості, тому вона не замінює, а лише доповнює словесну чи цифрову інформацію.

Символічна інформація - це відомості про товар, що передаються  за допомогою інформаційних знаків. Символ (від грец. Svmbolon знак, пізнавальна прикмета) - характеристика певних властивостей товару для короткого відображення його суті.

Для цієї форми інформації характерні лаконічність, однозначність, проте сприйняття її вимагає певної професійної підготовки для розшифрування або оповіщення споживача через засоби масової інформації, консультації і т.п.

Штрихова товарна інформація - це комплексна форма інформації, що поєднує елементи символічною і цифровий форм, для якої властиво кодування певних відомостей у вигляді темних штрихів, світлих прогалин і цифр. Ця інформація носить чисто комерційний характер і недоступна споживачеві.

                           

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

                                                                         Розділ 2.

Роль комерційної  діяльності на торгівельному підприємстві.

 

Комерційна діяльність як категорія ринкової економіки  охоплює процеси, що забезпечують систему  товарно-грошового обміну на різних його етапах. За структурою вона поділяється на три блоки: виробництво — оптова торгівля, оптова торгівля — роздрібна торгівля, роздрібна торгівля — сфера споживання.

Діяльність роздрібного  торговельного підприємства пов'язана  з реалізацією продукції кінцевому  споживачеві, що є завершальним етапом її просування зі сфери виробництва. Предметом роздрібної торгівлі є не тільки продаж товарів, але і торговельне обслуговування та надання додаткових послуг покупцям. Для покупця торговельне обслуговування визначається іміджем підприємства, зручністю і мінімальними витратами часу на здійснення покупки. Послуги, що надаються, супроводжуються покупкою товару і післяпродажним сервісним обслуговуванням реалізованих товарів. Отже, процес роздрібної торгівлі складається з цілеспрямованого продажу товарів, обслуговування покупців, торговельних і післяпродажних послуг.

Функції роздрібної торгівлі:

— задоволення потреб населення в товарах;

— доведення товарів  до покупців шляхом організації просторового їх переміщення і подачі до місць  продажів;

— підтримка балансу між пропозицією та попитом;

— вплив на виробництво  з метою розширення асортименту  і збільшення обсягу товарів;

— удосконалювання технології торгівлі і поліпшення обслуговування покупців.

Торговельне підприємство, виходячи на споживчий ринок, де в  конкурентній боротьбі здійснюється продаж товарів, повинне дотримуватися визначених правил, основне з яких говорить: чим краще будуть враховуватися можливості про побажання покупців, тим більше можна продати товарів і прискорити їх оборотність.

Реалізувавши товари й отримавши заданий прибуток, торговельне підприємство досягає своєї мети. За своїм економічним змістом витрачений капітал, що залучається як оборотні засоби, повинен компенсуватися продажем товарів. В умовах ринку необхідно реально оцінити динаміку й адекватність віддачі грошових активів, вкладених у товарно-матеріальні цінності роздрібним торговельним підприємством.

Завданнями роздрібного  торговельного підприємства в нових  умовах господарювання є:

— вивчення запитів і  потреб у товарах з орієнтацією на купівельну спроможність;

— визначення асортиментної  політики;

— формування і регулювання  процесів постачання, збереження, підготовки до продажів і реалізації товарів  у зв'язку з цілями діяльності підприємства;

— забезпечення заданого товарообігу матеріальними і трудовими ресурсами.

Особлива увага приділяється взаємодії роздрібного торговельного  підприємства з виробниками товарів  і оптових підприємств. Усі ці складові в сукупності утворять технологічний  ланцюжок у процесі доведення  продукції до кінцевого покупця.

Основні цілі комерційної  роботи полягають у забезпеченні доведення товарів до покупців і  торговельному обслуговуванні з  урахуванням вимог ринку. Цьому  сприяють нові умови господарювання підприємства роздрібної торгівлі. Комерційні працівники мають великі можливості для прояву самостійності, комерційної ініціативи і заповзятливості. Комерційній діяльності повинен бути притаманний високий динамізм, обумовлений змінами у внутрішньому і зовнішньому середовищі, ресурсному потенціалі, технологіях торгівлі, фінансовому стані, що складають одну основу функціонування роздрібного торговельного підприємства.

Специфіка комерційної  роботи в підприємствах роздрібної торгівлі полягає в тому, що споживачем товарів та послуг тут виступає населення. Це вимагає врахування різноманітних психологічних типів, індивідуальних особливостей покупців, їх споживацьких потреб, що постійно змінюються.

Особливістю комерційної  діяльності в роздрібній торгівлі є  побудова відносин між продавцем  і покупцем на основі усного договору роздрібної купівлі-продажу товарів. За договором продавець бере зобов'язання передати покупцеві товар для особистого, сімейного, домашнього та іншого використання після сплати його покупцем.

Договір роздрібної купівлі-продажу  товарів є публічним; він регламентує зобов'язання магазину продавати товари (надавати послуги) на однакових для всіх покупців умовах.

Укладенню договору передує публічна оферта. Нею вважається пропозиція товару засобами реклами, каталогів тощо, які мають усі суттєві умови договору. Публічною офертою вважається також виставка товарів, розміщення їх на торговельно-технологічному обладнанні, оприлюднення відомостей про товари.

Договір роздрібної купівлі-продажу  товарів вважається укладеним з  моменту надання покупцеві касового чи товарного чека або іншого документа, що підтверджує оплату товару.

Підприємство роздрібної торгівлі, виходячи на споживчий ринок, має на меті успішну реалізацію товарів  та отримання відповідного прибутку. З урахуванням цього завданнями роздрібного торговельного підприємства в умовах ринкове орієнтованої економіки є:

— вивчення попиту та потреби  покупців у товарах (послугах), їх купівельної  спроможності;

— визначення асортиментної  політики на перспективу;

— організація закупівлі, поставки, зберігання, підготовки до реалізації та продажу товарів;

— забезпечення запланованих обсягів діяльності матеріальними  та трудовими ресурсами.

Успішна реалізація цих  завдань можлива за умови, що комерційна діяльність магазинів буде здійснюватися  за такими напрямами:

— вивчення споживчого попиту на товари і послуги;

— формування асортименту  товарів у магазинах;

— організація господарських  зв'язків з постачальниками товарів, укладання договорів на закупівлю  товарів;

— організація процесу  купівлі-продажу товарів та обслуговування покупців;

— забезпечення рентабельної роботи та сталих конкурентних позицій  підприємств на споживчому ринку.

Комерційна діяльність підприємств роздрібної торгівлі складається  з наступних елементів (рис. 1.):

комерційний торговий підприємство

Рис. 1. Основні елементи комерційної діяльності

 

— вивчення і прогнозування  на перспективу попиту споживачів на товари, що реалізуються в магазинах;

— формування оптимального асортименту товарів у магазині;

— здійснення рекламно-інформаційної  діяльності підприємствами роздрібної торгівлі;

— організація продажу  товарів та обслуговування покупців;

— надання торгових послуг покупцям.

Вивчення та прогнозування  попиту на товари та послуги у роздрібній торгівлі має свою специфіку. На відміну від оптових підприємств, які аналізують попит крупних підприємств і організацій, роздрібна торгівля досліджує попит населення.

У практиці торгівлі вивчення попиту споживачів здійснюється за двома напрямами:

— вивчення загального обсягу попиту та групового асортименту товарів;

— вивчення внутрішньогрупового асортименту та якісних характеристик товарів.

Вивченням попиту населення в магазинах  займаються спеціалісти — маркетологи, комерсанти, продавці. Матеріали досліджень використовуються для правильного  формування асортименту товарів, згідно з попитом споживачів, та своєчасного поповнення асортименту товарів у магазинах.

Асортиментну та внутрішньогрупову  структуру попиту містять матеріали  про обсяги продажу і запаси товарів  та дані про незадовільнений попит, які можна отримати в магазинах  шляхом організації обліку продажу товарів і запасів та реєстрації незадовільненого попиту покупців за асортиментом і якістю окремих видів і різновидів товарів.

Здійснення збору, обробки та аналізу  інформації про внутрішньогрупову  структуру продажу та запаси товарів  можливо лише за використання сучасної комп'ютерної техніки, штрихового кодування товарів та спеціальних ідентифікаторів (етикеток) для автоматичного зчитування інформації.

У невеликих за обсягами товарообороту  магазинах можуть використовуватися  простіші методи обліку структури попиту: аналіз матеріалів інвентаризацій, оперативні дані про запаси та надходження товарів, облік продаж за товарними чеками, ярликами та ін.

Для характеристики попиту населення  в практичній діяльності підприємств  роздрібної торгівлі використовують і враховують реалізований (задовільнений — попит на продані товари), нереалізований (незадовільнений — попит на товари, тимчасово відсутні в продажу) та попит, що формується (на нові товари).