Товар як об'єкт комерційної діяльності

 

                                               Вступ

 

Актуальність теми. Товар як об’єкт комерційної діяльності пов’язаний з повсякденним життям людини, задоволенням потреб її у товарах і послугах. По тому як працюють роздрібні підприємства, який рівень розвитку торгівлі як галузі, судять про успіх соціальних і економічних реформ. У торгівлі виявляються інтереси суспільства, інтереси кожної сім’ї, кожної конкретної людини. Ця галузь впливає на організацію побуту населення і на рівень зайнятості жінки в сім’ї і на наявність позаробочого, вільного часу, в кінцевому рахунку багато в чому на збереження здоров’я людей.

Торгівля об’єднує кожну  людину з процесом задоволення попиту, сприяє реальному розподілу матеріальних благ в суспільстві. Незадовільне функціонування торгових підприємств підриває принципи соціальної справедливості населення, порушуючи процес розподілу.

Розвиток комерційної  діяльності торгівельних підприємств  є визначальним напрямком зростання  економіко-торгівельної галузі.

Виходячи з виключного значення комерційної діяльності роздрібного торгівельного підприємства стає цільовою установкою проведення досліджень цієї галузі в сучасних умовах виявлення характерних рис і тенденцій розвитку, проведення оцінки та розробки висновків.

Об’єктом дослідження даної курсової роботи виступає теоретичне обґрунтування товару як об’єкту комерційної діяльності.

Предмет дослідження – ТОВ НВП «Грош».

Мета даної роботи: комплексне дослідження комерційної діяльності підприємства на ринку товарів і послуг на основі вивчення нормативних документів, що регулюють комерційну діяльність.

Вказана мета обумовлює  наступні завдання:

1. дослідити передумови  розвитку комерційної діяльності.

2. проаналізувати умови  та результати комерційної діяльності.

3. охарактеризувати стан  комерційної діяльності підприємства.

4. надати пропозиції  щодо підвищення ефективності  комерційної діяльності роздрібного  торгівельного підприємства.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

                                          Розділ 1.

                Що є об'єктом комерційної діяльності?

 

Об'єктом комерційної діяльності виступає товар - продукт виробничо-економічної діяльності, або природне багатство, яке має вартість і обмінюється на ринку у грошовій формі. До товару належать, як матеріальні речі, так і нематеріальні: фізичні об'єкти, послуги, робочі технології, енергія, ідеї та інші.

У ринковому середовищі по суті всі продукти праці визнаються потенційним товаром і на них  розповсюджуються товарно-грошові  відносини. Номенклатура товарів на внутрішньому ринку охоплює мільйони видів і різновидів. При цьому вона з кожним роком розширюється, тому виникає необхідність класифікації величезної маси товарів та послуг.

За призначенням товари як об'єкт комерційної діяльності можуть бути поділені на два класи: товари широкого вжитку і товари виробничого призначення.

Товари широкого вжитку служать для задоволення особистих та сімейних потреб. Існують різні класифікації цього класу товарів - товарознавча, торговельна, статистична, митна, міжнародна. Кожна з них має свою конкретну мету. З позицій майбутньої професії комерсанта найбільший інтерес являє торговельна класифікація.

У наведеній класифікації використані ознаки, що характеризують товарознавчі, комерційні, маркетингові та митні аспекти товарів.

Товарна група - це укрупнений поділ номенклатури товарів залежно від їх призначення. До товарної групи, наприклад, відносять м'ясо і м'ясопродукти, молоко і молокопродукти, кондитерські вироби, тканини, швейні вироби. На базі товарних груп в торговельній практиці формують груповий асортимент.

Товарна група може бути поділена на підгрупи, які характеризуються об'єднанням видів товарів за такими ознаками як призначення, склад, стать, вік та інші. Так, група "тканини" може бути поділена на підгрупи: бавовняні, вовняні, шовкові, льняні. Товарна підгрупа служить основою для створення видового асортименту в торгівлі. Поглиблений поділ підгруп, тобто видів товарів за стилем, фасоном, моделлю, кольором, дозволяє виділити різновиди, а в торгівлі внутрівидовий асортимент. Практична цінність такої класифікації полягає не тільки у перетворенні виробничого асортименту у торговельний, але і в можливості ефективної товарної спеціалізації роздрібної мережі.

Товари простого асортименту налічують 5-6 різновидів (сіль, цукор, сірники), а товари складного асортименту - сотні а інколи тисячі внутрівидових найменувань (одяг, електротовари, кондвироби).

Товари повсякденного попиту (мило, зубна паста, молоко, хліб), періодичного попиту (одяг, культтовари, будматеріали) і особливого попиту (автомобілі, меблі, електронні системи) відрізняються частотою попиту.

Складність асортименту  і частота попиту широко використовуються у класифікації товарів з метою  формування асортиментної політики, територіального розміщення асортименту  в малих, глибинних поселеннях, селах, райцентрах, містах.

Класифікація товарів  залежно від задоволення потреб - фізичних, матеріальних, соціальних, духовних потрібна для аналізу і  оцінки соціальної ролі торгівлі, її впливу на формування і задоволення особистих  потреб.

Фізичні потреби обмежені їжею, простим одягом, теплом. Матеріальні потреби виникають у процесі життєдіяльності людини і охоплюють, по суті, всі матеріальні блага. Група духовних потреб спрямована на забезпечення духовного відтворювання за допомогою аудіо - відеозаписів, книг, преси, культурних цінностей.

Товари виробничого  призначення становлять другий значний клас об'єктів комерційної діяльності. Ці товари мають такі особливості:

- використовуються у  сфері виробничого споживання;

- переносять свою вартість  повністю або частково на готовий  про-

дукт у процесі виробництва;

- відрізняються надзвичайно  широкою і складною номенклату-

рою.

Товари виробничого  призначення можуть бути поділені на п'ять груп.

Послуги і вимоги до них

Послуга - це товар, який реально проявляється у формі  діяльності, роботи, тобто не в матеріально-речовій формі. Як і будь-який товар, послуга має вартість і на неї розповсюджуються товарно-грошові відносини.

Разом з тим послуга  суттєво відрізняється від матеріального  товару своїми особливостями: невідчутністю, невіддільністю, непостійністю, недовговічністю.

Невідчутність послуги означає, що до отримання конкретної послуги її не можна побачити, попробувати, понюхати, почути.

Невіддільність послуги слід розуміти так: створення (надання) і споживання послуг органічно поєднані і їх відділити неможливо.

Непостійність стосується переважно якості послуги, яка коливається залежно від того, яка фірма, особа, якому контрагенту, клієнту, в яких формах надає послугу.

Недовговічність. Вважається, що послуга - "товар, що швидко псується". Тому вона вимагає періодичного оновлення. Крім того, послугу не можна зберегти з метою подальшого використання.

Вся ця специфіка придає послугам унікальні характеристики стосовно набору, змісту, якості послуг, не кажучи вже про форми і методи їх надання. Надзвичайно широкий діапазон видів послуг, який склався на сучасному ринку може бути поділений на чотири блока. Кожний блок об'єднує близькі за родом і характером послуги. Крім того, багато видів послуг вимагають особливого поділу, оскільки вони не вписуються у вказані блоки.

Перший блок включає  побутові послуги. До них відносяться ті види робіт і діяльності в нематеріальній формі, які пов'язані з задоволенням особистих або сімейних потреб. Переважають в цьому блоці ремонтні робот: одягу, взуття, меблі, радіо-, телеапаратури, побутових машин і приладів, транспортних засобів. Крім того, до цього блоку можна віднести банно-пральні, перукарські і фото послуги.

Вимоги до побутових  послуг регламентуються стандартами, спеціальними правилами, а також  договором.

Другий блок  соціально-культурні послуги. Вони спрямовані на задоволення потреб, пов'язаних з соціальним становленням людини, його соціальною діяльністю, а також забезпеченням соціальних прав і гарантій. Перелік соціально-культурних потреб надзвичайно великий. Він складається з таких груп послуг:

- виховання та освіта  людини на різних етапах його  життя;

- охорона здоров'я,  оздоровлення, рекреація;

- фізична культура, спорт;

- ритуальні послуги;

- культура, відпочинок, розваги;

- туризм.

За своєю суттю ці послуги є культурно-духовні, тому оцінити їх зміст, якість складно. Оцінка їх рівня якості здійснюється на основі спеціальних критеріїв. Правда, на деякі (освіта, відпочинок) послуги діють стандарти. Значна частина соціально-культурних послуг експортується.

Третій блок  містить обмежене коло послуг, головним чином пов'язаних з забезпеченням умов життя. Основні з них: газо-, тепло-, водо-, енергопостачання, ремонт житла, прибирання територій. Слід підкреслити, що на внутрішньому ринку житлово-комунальні послуги переважають. У структурі всіх платних послуг їх частка становить 45-50%.

Четвертий блок  характеризується послугами інженерно-технічного характеру, до яких можна віднести транспортні, будівельні, ремонтні, комунікаційні послуги. Крім того, до цього блоку належить інжиніринг - послуга, пов'язана з проектуванням, будівництвом та оснащенням технічних об'єктів і систем. Інжиніринг може бути консультативний, технологічний або загальний.

Послуги цього блоку  надаються населенню, за винятком інжинірингу, який характерний для міжнародної торгівлі.

Значний інтерес являють  інші види послуг, які об'єднані в "особливі послуги". Ця група є порівняно  новою для вітчизняної економіки.

Правові послуги (нотаріальні, адвокатські, арбітражні, консультативні) носять, головним чином, соціальний характер. Але вони спрямовані на правовий захист не лише фізичних осіб, але юридичних, тому винесені в окрему групу.

Консалтингові послуги надаються у вигляді усних або письмових консультацій за широким колом питань економічного, фінансового, зовнішньоекономічного, маркетингового характеру.

Торговельно-посередницькі послуги характеризуються багатозмістовністю і різноманітністю. Вони можуть бути поділені на основні послуги: агентські, консигнаційні, біржові, аукціонні, брокерські, дистриб'юторські, франчайзингові та інші. У свою чергу, послуги біржові, наприклад, поділяються на організаційні, комерційні, фінансові, спеціальні.

Торговельно-посередницькі  послуги не обмежені внутрішнім ринком, вони широко використовуються в організації міжнародного торговельного обміну.

Банківсько-фінансові послуги  характерні для фондового ринку і пов'язані з купівлею-продажу валюти, акцій, облігацій, інших видів цінних паперів.

 

1.  Характеристика особливих видів об’єктів комерційної діяльності.

 

До особливих об'єктів комерційної діяльності належать ті, які мають особливу специфіку і не можуть бути об'єднані за загальними рисами і ознаками. Таких об'єктів небагато, але вони вагомі на ринку товарів та послуг і тому вимагають вивчення.

Правомірно почати розгляд  таких об'єктів з нерухомості. Нерухомість включає землю як товар, а також всі об'єкти, які пов'язані з нею: будинки, споруди, дороги, багаторічні насадження та інші. В Україні земля загалом не визнана товаром, за винятком земельних підсобних ділянок, садово-городніх кооперативів, ділянок під будівництво в містах, які можуть бути куплені і продані за договірною ціною. Описання земельних угідь, їх місце розташування, якість і вартісна оцінка землі містяться в спеціальному документі, якій називається земельний кадастр.

Будинки, споруди, незавершене  будівництво становлять окрему групу  нерухомості. Ці об'єкти характерні тим, що у фізичному плані вони капітальні, мають тривалий термін експлуатації і функціонально неподільні. По суті, вони введені в оборот лише з початку  процесів приватизації в Україні. Раніше такі об'єкти не вважалися товаром. Всі види об'єктів цього класу поділяються на таки групи:

група А - цілісні майнові комплекси, окремі будинки, споруди,

приміщення, загальна вартість яких не перевищує 1250 мінімальних заробітних плат;

група В - майнові комплекси, або окремі будинки, споруди, приміщення, вартість яких перевищує 1250 мінімальних заробітних плат;

група Г - об'єкти, що займають монопольне становище;

група Д - об'єкти незавершеного будівництва або законсервовані об'єкти;

група Ж - об'єкти соціально-культурного призначення (охорони здоров'я, освіти, науки, фізкультури і спорту, відпочинку та інші).

Наведена класифікація використовується в процесі приватизації, реалізації, передачі об'єктів, створення  організаційно-правових форм. Оцінка вартості об'єктів нерухомості здійснюють спеціальні фірми, економічні лабораторії за методикою фонду держмайна України.

Оренда передбачає передачу орендодавцем орендатору майна на обумовлений  термін за винагороду. Оренда може бути з викупом або без викупу майна. Залежно від терміну оренди розрізняють такі види оренди: рейтинг (до одного року), хайрінг (і-з роки), лізинг (з-і5 років).