Сутність маркетингу та його сучасна концепція

Автор: Пользователь скрыл имя, 31 Октября 2011 в 22:11, лекция

Описание работы

Портфеліо-аналіз є основою розробки портфельних стратегій підприємства. Вихідним положенням портфеліо-аналізу є те, що у розробці стратегій кожний господарський підрозділ підприємства, кожний його товар розглядаються незалежно, а це дає змогу порівнювати їх між собою і з конкурентами.

Содержание

1.Причини зародження та історія розвитку маркетингу.

2.Сутність маркетингу.

3.Функції, принципи та завдання маркетингу.

4.Сучасні концепції розвитку маркетингу.

5.Спеціфічні риси маркетингу в Україні.

6.Система засобів маркетингу

Работа содержит 1 файл

6.docx

— 235.55 Кб (Скачать)

     Науково-технічні досягнення можуть привести не лише до появи нових галузей промисловості, а й до занепаду чи навіть ліквідації тих, що є. Наприклад, поява ксерографії справила негативний вплив на виробництво копіювального паперу, а телебачення завдало непоправної шкоди кіноіндустрії. Зміни в розвитку науки і техніки можуть дати підприємству нові можливості для розширення його діяльності. Більшість великих підприємств створюють великі науково-дослідні відділи, які розробляють нові товари, матеріали, технології для того, щоб вироби підприємства кращали чи, принаймні, відрізнялися від інших.

     Варто враховувати також прихильність до культурних цінностей.

     У кожному суспільстві свої переконання  і цінності, більшість з яких дуже стійкі. Ці переконання формують специфічне ставлення до подій і відповідні норми поведінки. Первинні переконання  і взаємини передаються дітям  від батьків, їх підтримують школа, церква, система підприємництва й  уряд.

     Вторинні  переконання і цінності схильні  до змін більше. Переконання в тому, що людина має одружуватися, є первинним, переконання в тому, що людина має  одружуватися в молодому віці, —  вторинне. Іноді маркетологи можуть змінити вторинні переконання, змінити  ж первинні настанови практично  неможливо. Наприклад, маркетологи, які  працюють в галузі планування родини, мають наголошувати на тому, що людині краще одружитися пізніше, ніж не вступати в шлюб взагалі.

     Основні культурні цінності суспільства  знаходять вираження у ставленні  людей до самих себе, до оточення, суспільства, природи і всесвіту. Одних людей більше непокоїть  задоволення власних бажань, інших  — потреби оточення. Одні шукають  задоволень, розваг, змін і намагаються  втекти від дійсності. Інші намагаються  самореалізуватися в релігії, спорті чи зробити кар'єру, або досягти інших життєвих цінностей. Люди розцінюють товари, марки і послуги як засіб самовираження, вони здобувають ті товари і послуги, які підтверджують їхню думку про них самих.

     Ні  політичні, ні демографічні, ні соціальні  зміни не залежать від волі фірм, навіть наймогутніших з них. Саме тому ці фактори отримал назву  неконтрольованих. А ось врахувати їх необхідно. Саме у цьому полягає суть аналізу зовнішнього середовища.

     Мікросередовище представлено:

     1) силами, котрі мають безпосереднє  відношення до самої фірми та її можливостей з обслуговування клієнтури, тобто чинниками безпосереднього оточення: споживачами та іншою клієнтурою, постачальниками, маркетинговими посередниками, клієнтами, конкурентами і контактними аудиторіями;

     2) чинниками внутрішнього середовища  підприємства.

     Першорядне  значення для підприємства має взаємодія  з клієнтурою: споживачами, виробниками, державними установами, закордонними покупцями. Причому комерційний  успіх підприємства визначається, насамперед, взаєминами із споживачами.

     Для реалізації цільової настанови маркетингу — орієнтації на споживача —  необхідне систематичне, глибоке  дослідження споживачів, яке охоплює: типологію вияву ставлення до фірми та її товарів, визначення запитів, намірів, системи цінностей, поведінки, засобів мотивації.

     Спеціалісти виділяють 5 типів ринку споживачів:

  1. Споживчий – учасники окремі споживачі або сім’ї, які купують товар або послугу для задоволення особистих потреб.
  2. Індустріальний – підприємства купують товари та послуги для виробництва іншої продукції.
  3. Посередницький – організація купує товари і послуги для послідуючого перепродажу.
  4. Урядовий – урядові організації закуповують товари та послуги для споживання.
  5. Міжнародний – покупці знаходяться за кордоном.

     Кожна компанія повинна визначити свій цивільний ринок, проте є можливість використати декілька видів ринку (цукерки).

     Конкуренти  впливають на весь комплекс маркетингової  діяльності — на вибір фірмою ринку, маркетингових посередників, постачальників, формування асортименту товарів тощо.

     Контактна аудиторія — це будь-яка група, яка виявляє реальний чи потенційний  інтерес до підприємства або впливає  на виконання поставлених перед  нею завдань.

     Контактні аудиторії:

  • фінансові кола;
  • аудиторії засобів інформації (газети, журнали, радіостанції, телецентри і т. ін.);
  • контактні аудиторії державних установ;
  • цивільні групи дій (товариство у справах захисту прав споживачів);
  • місцеві аудиторії (житлово-будівельні кооперативи, житлово-експлуатаційні контори, Рада ветеранів);
  • широка публіка;

     внутрішні контактні аудиторії (власне працівники, службовці, керівники та інші).

     Товари (послуги) підприємства, споживачів і  зовнішнє оточення об'єднує динамічний взаємозв'язок. Ознакою добре налагодженого  маркетингу є спроможність планувати  і розвивати цей взаємозв'язок у рамках комплексу маркетингу.

     Адаптація до маркетингового середовища здійснюється за допомогою комплексу маркетингу. Комплекс маркетингу — це сукупність взаємозалежних елементів маркетингу, які використовують для задоволення потреб ринку з урахуванням чинників зовнішнього і внутрішнього середовища, за наявності зворотного зв'язку.

     Постачальники, виробники товарів, маркетингові посередники  і кінцеві споживачі становлять комплекс взаємозалежних ланок. Кожна  з ланок ланцюга постачальник — виробник — посередник має  можливість не лише вивчати, а й впливати на формування потреб. Найчастіше підприємства концентрують увагу тільки на своїй стадії руху товару. Так, виробник вовни бачить своїх покупців тільки в текстильних компаніях; для решти покупцями є тільки підприємства з виготовлення готового одягу і т. д. Однак увесь сенс функціонування цього комплексу взаємозалежних ринків окремих товарів полягає в тому, чи є покупець готового одягу з його потребами. Розуміння цього дозволяє всім учасникам процесу обміну, з одного боку, усвідомити свої можливості, а з іншого боку — своє місце в системі маркетингу.

     Маркетингові  посередники:

  • торговельні посередники;
  • склади, залізниці, авіалінії, організації автотранспортних перевезень і т. под.;
  • агенції з надання маркетингових послуг;
  • кредитно-фінансові установи.

     Отже, маркетингові посередники — це особи  й організації, які забезпечують просування товарів і послуг від  підприємства на ринок. Вони виконують  такі чотири функції:

  • виявлення можливих ринків збуту виробленого товару через підприємство-посередника і брокерські контори;

     • просування товару від виробника до споживача через транспортні компанії, склади (ці операції проводять частково підприємства виробники, частково — торговельні підприємства і частково — спеціалізовані посередники);

  • передача й одержання інформації за допомогою маркетингових засобів і посередників (рекламні агенції і підприємства, що спеціалізуються у сфері обміну);
  • переговори і передача права власності на товари через кредитні установи, торговців-посередників та агентів-посередників (торговець-посередник купує товари з метою перепродажу, агент-посередник є представником чи агентом виробника і допомагає йому в пошуках покупців, у проведенні переговорів і передачі права власності на товари).

     Маркетингові  посередники, крім перерахованих функцій, у рамках системи маркетингу здійснюють і такі функції, як стандартизація і нормування, маркування товарів, страхування, яке забезпечують функцією страхових підприємств.

     Особа, відповідальна за розробку комплексу  маркетингу, має виявити, чи правильно  визначено й оцінено потреби, які підприємство намагається задовольнити. Зворотний зв'язок дозволяє зробити  висновок, чи ефективні обрані елементи маркетингу, чи задовольняє попит  споживача.

     Друга частина мікросередовища — підприємство, його внутрішнє середовище.

     Результати  діяльності підприємства залежать як від внутрішнього, так і від  зовнішнього середовища. До внутрішнього середовища підприємства належать: оргструктура підприємства (забезпечує управління діяльністю, розробку, виробництво  і просування товару, відносини з  постачальниками, а також із фінансовими  та іншими зовнішніми органами); персонал (кваліфікація кадрів, раціональне  використання їх); виробництво; маркетинг, фінанси, організаційна культура; імідж.

     Чинники внутрішнього середовища є контрольованими, тобто вони піддаються управлінню з  боку керівництва підприємства, тоді як чинники зовнішнього середовища — неконтрольовані, (тобто вони не піддаються управлінню) і потребують пристосування підприємства до себе. Пристосування підприємства до зовнішнього  середовища відбувається шляхом застосування маркетингу. Без повного розуміння  взаємозв'язку між внутрішніми і  зовнішніми чинниками маркетингова діяльність не дасть потрібного результату. Для правильної побудови комплексу маркетингу необхідно:

  1. щоб кожний із внутрішніх елементів, особливо товар, ціна, просування товару (включно з рекламою, стимулюванням збуту, прямим маркетингом), розподіл, збут, було узгоджено з кожним зовнішнім елементом;
  2. крім того, внутрішні елементи мають бути збалансовані між собою. Здатність правильно "змішувати" елементи (mіх — суміш, змішувати) є основою основ маркетингу. Деякі підприємці домагаються блискучих результатів, покладаючись на свою інтуїцію, інші шукають розв'язання проблем, систематично аналізуючи і плануючи свої дії. Ідеальним є комбінація того й іншого.

     Підприємство  має дуже уважно ставитися до змін у зовнішньому середовищі.

     Для вчасної адаптації до змін, що відбуваються в маркетинговому середовищі, необхідно  систематично проводити його діагностику.

     Діагностика маркетингового середовища торговельних підприємств здійснюється шляхом SWOT -аналізу (див. таблицю). 

     Характеристика  етапів SWOT -аналізу маркетингового середовища 

Етапи SWOT-аналізу  Мета  Напрям дослідження  Результати 
Моніторинг  основних факторів макросередовища  підприємства Визначити значущість зовнішніх чинників, можливості і  небезпеки для підприємства Вивчення стану  політико-правових, економічних, соціально-демографічних, технологічних, екологічних, культурних чинників Ступінь впливу, характер впливу, темпи зміни чинників, можливі варіанти відповідних дій  підприємства, профіль мак-росередовища
Дослідження мікросередовища підприємства Визначити можливості і ступінь впливу факторів на підприємство Вивчення споживачів, постачальників, конкурентів, посередників, контактних аудиторій Можливість  і ступінь впливу, панівні чинники, можливі варіанти відповідних реакцій  підприємств, профіль мікросередовища
Маркетинговий

зріз  внутрішнього середовища підприємства

Визначити сильні і слабкі

сторони підприємства

Вивчення діяльності

підприємства  у сфері використання елементів  комплексу маркетингу

Сильні і  слабкі сторони, маркетингова компетенція  підприємства, профіль внутрішнього маркетингового середовища підприємства
 

     Після проведення дослідження стану маркетингового середовища розробляють його профіль  та матрицю SWOT-аналізу (див. таблиці).

 

      Профіль маркетингового середовища підприємства

Чинники середовища Важли-

вість

для галузі

Вплив

на під-

приємство

Спрямова-

ність

впливу 

Ступінь

важливо-

сті

1 2 3 4 5 (2*3)
Макросередовище :        
РЕSТ-чинники         
1. Політико-правові:         
1.1. Ставлення уряду до підприємництва  3 3 + 9
1.2. Антимонопольна політика  2 1 + 2
1.3. Податкова політика  3 3 - 9
1.4. Сертифікація товарів і послуг  2 2 + 4
РАЗОМ       24
2. Економічні:        
2.1. Рівень зайнятості (безробіття) 3 3 - 9
2.2. Інфляція  3 3 - 9
2.3. Спад виробництва  3 3 - 9
2.4. Купівельна спроможність 

населення

3 3 - 9
РАЗОМ       36
4. Технологічні:        
4.1. Науково-технічний  прогрес  1 1 + 1
4.2. Інновації  1 1 + 1
4.3. Технологічні  можливості  - - - -
РАЗОМ       2
Мікросередовище:        
1. Споживачі  3 3 + 9
2. Постачальники  3 2 + 6
3. Конкуренти  2 1 - 2
РАЗОМ       17
Маркетинговий зріз внутрішнього        
середовища:        
1. Товарна  політика  3 3 + 9
2. Цінова  політика  3 3 + 9
3. Політика  розподілу  2 3 + 6
4. Комунікаційна  політика        24
РАЗОМ        

Информация о работе Сутність маркетингу та його сучасна концепція