Сучасні проблеми впровадження та реалізація концепції соціально-етичного маркетингу для українських підприємств

- відсутність податкових  преференцій для компаній, які  піклуються про екологічне та  соціальне середовище країни;

-низька купівельна спроможність  населення (враховуючи те, що екологічно  чиста продукція є дорожчою, вона  може не знайти своїх потенційних  покупців у певних сегментах)[22].

 

 

 

РОЗДІЛ III

ІНТЕРПРИТАЦІЯ ВПРОВАДЖЕННЯ СВІТОВОГО ДОСВІДУ В УКРАЇНІ

 

3.1. Перспективи соціально-етичного маркетингу в різних галузях виробництва

 

Послуги і товари характеризуються невідчутністю пропозиції, невіддільністю виробництва й споживання, складністю їхньої стандартизації, що визначає основні  завдання: контроль якості, підвищення продуктивності праці й управління людськими ресурсами.

При впровадженні інновацій  в ціх сферах  гостро стоїть проблема розробки і реалізації організаційного механізму соціально-етичного маркетингу. Концепція маркетингового управління виявилася недостатньою для умов, у яких діє соціально-відповідальний бізнес. Етичні норми й правила в бізнесі починають грати в очах споживачів дуже велике значення, і бізнес не може не враховувати цього, соціалізуючи свою діяльність[23]. Саме тому, так важливо враховувати «соціальний аспект» при впровадженні інновацій у сфері послуг.

Усі типи діяльності спрямовані на забезпечення стійкої й стабільної діяльності. Метою продуктових товарів є випуск нового або модифікація продукту, що раніше випускався. Як правило, вони спрямовані на ріст числа споживачів або на збільшення частки ринку. Метою локальних процесних  є переважно ріст продуктивності, якості й ефективності виробничо-господарської діяльності. Дані зміни спрямовані на посилення конкурентної позиції підприємства й створення нових конкурентних переваг[24].

Процес розробки нової  послуги чи товару  включає ряд послідовних етапів:

1-й етап. Пошук ідеї. Він містить у собі визначення потреби; формування портфеля вимог споживачів; безпосередній пошук ідей, що відповідає цим вимогам; її розробку, а також визначення доцільних тимчасових параметрів впровадження на ринок.

2-й етап. Проектування й організація виробництва, проведення лабораторних і ринкових випробувань.

Відповідно до результатів  оцінки й вибору  ідеї проводиться детальне проектування процесу виробництва й надання послуги. Проектування враховує ресурсні обмеження, закладені в програмі розвитку нової послуги, і формує конкретні рішення, що зв'язують попит і ресурсний потенціал виробника.

3-й етап. Організація масового виробництва.  Цьому передує попередня підготовка ринку. Вона складається з інформування споживачів про наміри виробника по впровадженню нової послуги і її основних характеристик.

4-й етап. Спостереження за ринковим поводженням послуги і товару й використання відповідного маркетингового інструментарію[25].

Даний механізм впровадження інновацій можна використати  у будь-якій сфері, в тому числі  і при впровадженні, наприклад, наземного цифрового телебачення.

При цьому дуже важливим є при впровадженні інновацій  чітко «вбудувати» у цей процес механізм соціально-етичного маркетингу.

1. Розробка законодавчої бази. На цьому етапі необхідно вирішити велику кількість соціальних проблем а саме:

·усунення диспропорції в охопленні населення багатопрограмним телевізійним мовленням, забезпечення гарантованого рівноправного доступу всього населення країни до інформаційних ресурсів;

·визначення переліку програм «соціального блоку», безкоштовне поширення яких гарантується державою;

·визначення механізмів і строків одночасного функціонування аналогових і цифрових систем поширення телевізійних програм;

·необхідність формування національних стандартів на цифрове й передавальне встаткування, що є основою  для розвитку ринку виробництва такого встаткування в країні;

·підготовки законодавчої  бази  та окремих спеціальних програм, у тому числі регіональних, щодо сприяння придбання цифрових перетворювачів (приставок) населенням, зокрема і на дотаційній основі. Це створить підстави для дотацій приставок з місцевих бюджетів[26];

2. Частковий запуск цифрового віщання. Головною соціальною проблемою на цьому етапі є підготовка й перепідготовка персоналу. Масовий перехід від аналогового телемовлення до цифрового має на увазі активний розвиток ринку телекомунікацій, у зв'язку із чим виникає природна потреба у висококваліфікованих фахівцях, яких на сьогоднішній день украй мало. Проблема навчання й підготовки подібних фахівців стоїть досить гостро, тобто всерйоз встає проблема створення системи підготовки таких фахівців у вищих навчальних закладах країни.

3. Повний запуск цифрового віщання. Головна соціальна проблема на цьому етапі  - забезпечення населення цифровими декодерами. Перед Україною постає нагальна проблема забезпечення населення цифровими декодерами, оскільки більша частина громадян знаходяться за межею бідностi[27].

Завдання держави –  вже зараз розробляти продуману  та ефективну політику, в тому числі  проведення інформаційних кампаній, роз’яснення необхідності переходу на цифрове мовлення.

Інформаційна кампанія має  вирішити наступні задачі:

·проінформувати про зміст програмних послуг, доступ до яких забезпечується через різні технічні платформи;

·показати переваги переходу на цифрове мовлення для користувачів програмних послуг;

·розтлумачити технічні аспекти прийому цифрового сигналу;

·повідомити про конкретні дати припинення аналогового мовлення;

·створитии механізми взаємодії між усіма залученими до процесу переходу на цифровий формат мовлення сторонами.

 

Таким чином, необхідність ефективного  механізму реалізації  програми соціально-етичного маркетингу при впровадженні технологій є дуже актуальною, а на прикладі впровадження цифрового телебачення в Україні стоїть досить гостро і потребує вирішення у найближчий перспективі[28].

 

 

Також слід зазначити, що реалізація на практиці концепції соціально-етичного маркетингу припускає розробку відповідного організаційно-

економічного механізму, що забезпечує досягнення поставлених  цілей. На наш погляд, доцільно застосувати системний підхід до формування економічного механізму екологізації маркетингу, наприклад, на підприємстві.

Організаційно-економічний механізм соціально-етичного маркетингу (ОЕМСЕМ) можна визначити як цілісну  структурно-функціональну систему  організаційно-економічних форм, методів  і важелів, що забезпечують узгодження економічних і екологічних інтересів  господарюючих суб'єктів і суспільства  в цілому.

Формування теоретичних  і методологічних основ створення  діючого організаційно-економічного механізму соціально-етичного маркетингу, наприклад,  на машинобудівному підприємстві припускає дослідження системи еколого- економічних відносин, що виникають як на самому підприємстві, так і між підприємством, іншими господарюючими суб'єктами, державою при реалізації тієї або іншої маркетингової політики.

Генеральна лінія розвитку господарства і його економічного механізму складається в переході від індустріальної економіки  до економіки екологічної. З позиції виробника продукції забезпечення екологічних вимог пов'язане з додатковими витратами. Витрати знижують конкурентоспроможність продукції, її рентабельність, економічний потенціал машинобудівного підприємства. При цьому самі споживачі неадекватно сприймають появу на ринку екологічної продукції, за яку, як правило, доводиться більше платити. Разом з тим, економічні процеси в цілому марнотратні стосовно природи. Вони реалізуються як безперервне й безмежне споживання енергоінформаційних ресурсів природи на мікрорівні та не можуть враховувати екологічні потреби суспільства й людини на макрорівні.

Саме це й припускає формування мотивів, інтересів і стимулів до розробки, виробництва й споживання екологічно чистої продукції.

 

Таким чином, екологізація економіки  на сучасному етапі припускає  відповідну екологізацію господарського механізму економічних суб'єктів, орієнтованих на маркетинг.

Розробка ОЕМСЕМ,наприклад, на машинобудівному підприємстві ґрунтується на загальній теорії формування, функціонування й розвитку господарського механізму економіки на мікро- і макрорівнях. Це у свою чергу припускає визначення внутрішнього втримування, структури, виконаних функцій, форм і методів функціонування, застосовуваних економічних важелів і стимулів, місця в ієрархічній системі економічних механізмів різного рівня. У одному випадку досліджуються окремі елементи, деталі, частини й ціле з'являється немов складене з них. У другому випадку механізм розглядається як цілісна система, взаємодіюча по вертикалі й горизонталі з іншими механізмами, при цьому елементи самої системи залучаються до її характеристики в міру необхідності. Формування ОЕМСЕМ припускає опис наступних параметрів:

 • мети, завдань і  відповідних їм функцій;

• форми або способу  реалізації механізму;

• системи методів, інструментарію реалізації механізму;

• визначення ресурсів, що забезпечують його функціонування;

• виділення об'єктів, на які спрямоване регулюючий вплив  механізму;

 • виділення суб'єктів (підрозділів підприємств), які прямо або побічно пов'язані з функціонуванням механізму.

Головна мета ОЕМСЕМ визначається нами як створення умов, що забезпечують екологізацію продукції підприємства за допомогою використання економічних  важелів і стимулів. Відповідно до головної мети формуються конкретні цілі, які одночасно є й завданнями ОЕМСЕМ (на прикладі машинобудівного підприємства):

• стимулювання процесів створення  екологічної продукції, техніки й технологій, їх реалізація на даному підприємстві або на ринку відповідних  видів продукції;

 • стимулювання споживання  екологічної сировини, матеріалів  енергетичних ресурсів, раціонального  використання природних ресурсів;

 • стимулювання дотримання  технологічної дисципліни для  забезпечення екологічних вимог  до технологічних процесів при  виробництві продукції;

• стимулювання попиту на екологічну продукцію з боку покупців і споживачів;

 • стимулювання споживачів  продукції з метою збереження  її екологічності в процесі  виробничого й не виробничого  споживання;

• стимулювання екологічності  продукції при її утилізації[29].

У цьому проявляється його  комплексний характер. Для функціонування даного механізму підприємство повинне мати у своєму розпорядженні певні ресурси, у першу чергу фінансові та інформаційні, які дозволяють отримувати інформацію про різні аспекти виробничого процесу стосовно його екологічності, та про типи відходів, що утворюються в машинобудівній сфері. 

Інший розповсюджений  приклад, продукту, що потенційно розсіюється - добриво для посівів, де будь-яка  зайво розпилена на полях кількість  розсіюється в місцеві й регіональні  ґрунти й поверхневі води. Обсяг добрива, використовуваного фермерами, традиційно розрізнявся. Для того самого врожаю застосування добрив відрізнялося до двох і більше порядків, або, якщо глянути на дані по-іншому, той же рівень добрива може привести до різних урожаїв. Більша частка цих розходжень, природно, обумовлена якістю різних земель і кліматичних розходжень, але експерти вважають, що фермери в розвинених країнах використовують більше добрив, чим можна обґрунтувати одержувані врожаї, а фермери у країнах, що розвивається, використовують їх звичайно занадто мало (часто через витрати). Використання зайвого добрива має потрійний негативний вплив: призводить до надмірного видобутку сировини, фінансовим штрафам, що випадають на частку фермерів, і може впливати на найближчі джерела води.

Концепція продуктів, що навмисно розсіюються, слабка, але не завжди доступні кращі альтернативи. Наприклад, багато систем приводу вимагають змащення. Якщо їх можна запечатати так, що не буде потрібна заміна змащення, здатність змащення розсіюватися покращиться.

 

 

Кадмій представляє приклад  розробки продукту, що розсіюється, пов'язаного  із чистотою, оскільки оксид цинку  використовується як компонент автомобільних  шин, а кадмій є забруднювачем  при очищенні цинку[30].

 Прикладом зусиль мінімізувати вплив на навколишнє середовище продуктів, що розсіюються, служать дослідження Procter & Gamble в області одноразових підгузків. Такі підгузки становлять близько 2% усього потоку твердих відходів у Сполучених Штатах. Альтернативний варіант, тканеві підгузки, однак, вони споживають значну кількість енергії й води при повторному пранні, так що екологічно кращий варіант залежить відмісцевих витрат енергії, води й поховання твердих відходів (реальний аналіз досить чутливий до використовуваних припущень). Підгузки, що біологічно розкладаються - не вирішення проблеми, оскільки, як було показано, на сучасному полігоні відходів з гарним покриттям дуже низький відсоток розкладання. Підхід Procter & Gamble полягав у тім, щоб розробити підгузок, що майже повністю зникав би під час розкладання. Викиди, що розсіюються ненавмисно, виникають, коли продукти, які піддаються впливу навколишнього середовища, страждають від руйнівної деградації. Продукти, що розсіюються ненавмисно часто важко досліджуються, але кожний конструктор продукту повинен поставити запитання: що може відбутися з матеріалом мого продукту в процесі використання? Втрата або корозія під час перевезення або зберігання також приводять до розсіювання, але такі втрати можуть бути мінімізовані або відвернені за допомогою вдалого планування й ретельного передбачення. Заключне питання використання продукту пов'язане з вимогами, запропонованими розроблювачем до обслуговування продукту.