6. ЦІНОВА ПОЛІТИКА

     Аналізуючи ринок червоної риби, необхідно відзначити, що особливістю його ціноутворення є залежність від сировинної складової (обсягу вилову риби, регіону-постачальника). Вдалий сезон зберігає ціни на стабільному рівні, а при дефіциті ж сировини ціни можуть значно зрости. 
Враховуючи низькі доходи більшості населення, великі торговці роблять ставку на розвиток сегменту недорогий їдальні риби (минь, хек, минтай, путасу). Тим не менш у великих містах досить помітно збільшується попит на рибу делікатесної групи - власне, громадян, які проживають в мегаполісах, враховуючи їх більш високі доходи і розвиненість у містах ресторанної мережі, теж можна назвати свого роду "делікатесної групою" серед українців.

     Значну частку покупців завойовує продукція в переробленому вигляді - рибне філе, копчена, солона, консервована риба. При зростанні добробуту, безсумнівно, зросте споживання риби в усіх видах і категоріях, але я вважаю, що найбільш значне зростання буде саме у споживанні риби, що пройшла переробку [17].

     На європейському ринку ціни на фермерського лосося ростуть і обіцяють залишатися на такому рівні протягом 2010 р. з деякими сезонними змінами. Зокрема, на ціни можуть короткочасно впливати кліматичні умови і неробочі святкові дні. Основними ж чинниками, що формують ціни на лосося, залишаються наступні: що стосується попиту, на більшості ринків очікується зростання продажів лосося; щодо ж поставок, зростання виробництва в Норвегії та більшості європейських країн-виробників не зможе компенсувати різке зниження експорту чилійського лосося в 2010 р. 
Ціни на лососеві види риб, радували українців в минулому році завдяки рекордному вилову, в цьому році вже виросли удвічі і зупинятися не збираються. Справа в тому, що в 2010 році, за найоптимістичнішими прогнозами, вилов червоної риби буде на третину менше - всього 360 тис. проти 540 тис. т в 2009 році. Крім того, зростають ціни на норвезьку сьомгу, відзначають учасники рибного ринку [8].

     За період з початку поточного року і до середини серпня російські рибогосподарські організації в цілому збільшили вилов на 10%, до 2,42 млн. т. Однак при цьому вилов червоної риби істотно нижче торішнього, що вже позначилося на цінах.

     Складна ситуація з лососевими складається не тільки в Україні, але і в інших країнах-виробниках. Приміром, Чилі, другий у світі постачальник форелі після Норвегії, в минулому році на 70% знизила виробництво через природних катаклізмів і хвороби риб. У результаті США і Японія - найбільші споживачі червоної риби - змушені були перейти на норвезьку продукцію, що створило світовий дефіцит і призвело до зростання цін. 
У той же час далекосхідна горбуша, як і раніше в три рази дешевше норвезької сьомги, тому має шанс потіснити конкурента на своєму рідному ринку [20].

     За таких умов в Україні місткість ринку червоної риби в 2010 році може знизитися до 370 тис. т з 500 тис. т в 2009 році. Українці будуть переходити на замінники червоної риби: м'ясо та пелагічні види риб (оселедець, мойва, путасу).

      7. РИНКИ ЗБУТУ ТА РЕКОМЕНДАЦІЇ З КОМПЛЕКСУ МАРКЕТИНГУ

     Що стосується сировинної бази, то, за прогнозами аналітиків, Україні буде залишатися імпортозалежною країною ще якийсь час. В умовах постійного зростання цін на світовому ринку і в зв'язку зі скороченням квот на вилов риби у Світовому океані назріває питання про оптимізацію процесів зі створення сучасної та дієвої вітчизняної аквакультури.

     У 2010-2012 роках. буде зберігатися тенденція до збільшення імпортних поставок російських та білоруських консервів і пресервів з риби та морепродуктів. Активність проявлятимуть і виробники рибної консервації в азіатських країнах - Китай, Таїланд, В'єтнам, - якщо врахувати високий рівень інвестування в цей регіон», - відзначає керівник департаменту аналітики маркетингової компанії «Синергія » Тетяна Ткачук [3].

     Негативно на вітчизняну рибоконсервний галузь, як і раніше буде впливати тіньова продукція - як вітчизняна, так і імпортна.

     Не менш актуальним для рибогосподарської галузі України є штучне вирощування осетрових, яке допоможе значно зменшити промисловий вилов з Азово-Чорномор'я, оскільки чисельність популяції осетрових постійно зменшується.

     В Україні в найближчі роки реальними об'єктами для вирощування можу стати російський осетер, стерлядь та севрюга. Згідно з прогнозами експертів, у 2020 р. загальний світовий вилов риби і морепродуктів складе 150-160 млн. т, у тому числі продукція аквакультури - не менше 75-80 млн. т [8].

     У той же час площа водного дзеркала на території України становить понад 400 тис. га лиманів, озер та окремих водойм та близько 700 тис. га водосховищ, рибопродуктивність яких може бути підвищена за рахунок інтенсифікації. Експерти УАК відзначають, що збільшення обсягів вирощування риби в 1,5-2 рази - до 60-65 тис. т - це реальна можливість вітчизняної аквакультури [7].

     Державна програма розвитку рибної галузі України передбачає до 2010 року збільшити обсяг вилову риби до 750 тис. тонн. До цього ж часу частка імпорту на українському ринку повинна скоротитися з нинішніх 70% до 30. Проте ні програма оновлення рибопромислового флоту, ні програма розвитку рибного господарства не фінансуються, а значить, залежність від імпорту буде тільки зростати

     На початку літа кілька норвезьких компаній заявили про можливих великих капіталовкладень у створення інфраструктури для зберігання риби. Сума інвестицій не розголошується, відомо лише, що вартість одного холодильника на 45 тис. тонн риби сягає трьох мільйонів євро. 
Для Норвегії інвестиційне співробітництво з Україною дуже вигідно, адже імпорт риби з цієї країни займає більше половини ввезеної риби і її потрібно десь зберігати. А на території Україні лише 7% рефрижераторів можуть підтримувати необхідний температурний режим зберігання риби (-18-20 С^о). 
Звичайно, цей приклад є радше винятком, і він не вплине на розвиток рибної галузі (відтворення і промисел водних живих ресурсів, будівництво риболовецьких суден тощо) [16].

     "Для іноземного інвестора, який вклав кілька сотень тисяч доларів у розвиток рибного господарства, цей бізнес поки є ризикованим і непередбачуваним", - вважає голова "Югрибцентра".

     Втім, з приходом нової влади з'явилася надія на те, що правила гри на рибному ринку, нарешті, стануть прозорими та передбачуваними. Тільки за цих умов іноземці почнуть вкладати гроші в розвиток рибопромислового комплексу. Найбільш перспективним напрямом співпраці з іноземними компаніями для України могло б стати вирощування риби у внутрішніх водоймах.

     На сьогоднішній день приватні господарства з вирощування червоної риби працюють на орендованих малих водоймах, що є дрібним бізнесом. Тим часом "Югрибцентр" запропонував впровадити ряд заходів з відтворення водних живих ресурсів природних водойм України. Програма, подана на розгляд до Кабміну, була спрямована до Держдепартаменту рибного господарства, вердикт якого було: "недоцільно" [9].

     Тим часом її реалізація дозволила б протягом 5-7 років виростити осетрове стадо не тільки для відтворення цього виду риби в Дніпро-Бузькому лимані, Чорному й Азовському морях, а й повністю задовольнити потреби ринку у цінному рибі і чорній ікрі, яку Україна зараз імпортує . За оцінками фахівців, це дозволить щорічно приносити не менше 200 млн. доларів прибутку. Одночасно необхідно вже в наступному році почати фінансування програми відновлення вітчизняного рибопромислового флоту. Безумовно, основний тягар по купівлі нових суден візьмуть приватні компанії, але держава може прискорити цей процес, стимулюючи лізингові схеми. У комплексі всі ці заходи дозволять Україна вже через кілька років переважно самостійно задовольняти внутрішні потреби в рибі і навіть стати її експортером.

     ВИСНОВОК

     Таким чином, у даній курсовій роботі були проведені маркетингові дослідження ринку червоної риби і зроблені наступні висновки.

     1. Результати маркетингових досліджень  підтвердили популярність кулінарних рибних продуктів, особливо для респондентів з середнім рівнем доходів. Вони вважають за краще купувати таку продукцію в набагато більшій кількості, ніж покупці, матеріальне становище яких нижче середнього.

     2. У ситуації, коли показники у виробничому сегменті всередині України невисокі, порятунком для вітчизняного покупця став імпорт. При цьому вже не перший рік усі прибуткові місця на українському ринку займає саме закордонна продукція. Найбільшим імпортером морепродуктів традиційно стали Норвегія, Росія, Китай та США.

     3. Внутрішній ринок червоної риби в Україну контролюють декілька великих компаній, які воліють працювати з іноземними постачальниками. Це дозволяє їм вільно маніпулювати цінами. Українські рибалки могли б поставляти в Україні червону рибу, яка в роздробі буде коштувати дешевше, але цьому перешкоджають згадані бюрократичні процедури в українських портах, 20% ПДВ і монополізація ринку.

     4. Що стосується сировинної бази, то, за прогнозами аналітиків, Україні буде залишатися імпортозалежною країною ще якийсь час. В умовах постійного зростання цін на світовому ринку і в зв'язку зі скороченням квот на вилов риби у Світовому океані назріває питання про оптимізацію процесів зі створення сучасної та дієвої вітчизняної аквакультури.

     ПЕРЕЛІК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ

1.   «Знак качества» перевірив червону рибу в магазинах Київа // http://www.fishindustry.net/fish-industry/cis/35-znak-kachestva-proveril-krasnuyu-rybu-v-magazinax.html [Електронне джерело]
2. Законодавчі акти щодо рибного господарства // http://search.ligazakon.ua/search/?s=search&idView=LZ_SUITE_LZ&language=2&beginPos=1&countBlock=10&kw2=915 [Електронне джерело]
3. Китай – головний виробник // http://www.fishindustry.net/marketing-researches/1207-obzor-rynka-tilapii-yanvar-2010.html [Електронне джерело]
4. Корисність червоної риби // http://www.interfax.by/article/48910 [Електронне джерело]
5. Кулінарні рибні вироби // Рибне господарство. 2001,  № 2
6. Николаєва М.А. Товароведення. Теоретичні основи.-М, 2004.–147 с.
7. Огляд рибної галузі України //http://www.fishindustry.net/marketing-researches/190-obzor-rybnoj-otrasli-ukrainy.html [Електронне джерело]
8. Офіціальна статистика // http://www.marketing.vc/report.php?issue=30 [Електронне джерело]
9. Перспективи розвитку ринку риби в Україні //http://www.marketing-ua.com/articles.php?articleId=329 [Електронне джерело]
10. Перспективні направлення розвитку сучасної рибообробки // Рибне господарство. – 2000. - № 5. – С. 46 – 47.
11. Погорєлов К.М. Маркетинг: Підручник. – К., 2000.– 241 с.
12. Представники рибної галуззі України // http://www.biz-gid.ru/enterprises?q=&o=1&v=39 [Електронне джерело]
13. Рекордний 2009, стабільний 2010  http://www.fishindustry.net/marketing-researches/1256-obzor-rynka-lososya-fevral-2010-g.html [Електронне джерело]
14. Рибна галузь. Тенденції ринку та виробництва // http://bigwest.by/article/rybnaya_otrasl_tendencii_rynka_i_proizvodstva-19/ [Електронне джерело]
15. Ринки рибних товарів Півночі та Північно-Західної Росії // Рибне господарство. 2000. - № 2. С. 14.
16. Ринок морепродуктів // Рибне господарство. № 3. – С. 26 – 27.
17. Розширення ассортименту рибної продукції // Рибне господарство. – 2002. - № 2. С. 52 –53.
18. Структура вживання рибних товарів // Рибне господарство. –1999. -  № 4. – С. 23 – 24.
19. Судобудівництво України // Рибне господарство України, 6(28) 2003
20. Український ринок риби та морепродуктів імпортозалежний //http://proconsulting.com.ua/news/2010/06/07/ukrainskij_rynok_ryb_32152.html [Електронне джерело]
21. ФАО: перспективи світового виробництва рибних продуктів в 2010 р. // Рибне господарство. – 2000. - № 5. – С. 49.
22. Червона риба http://www.webagro.net/news.php?id=129705&cat=fish [Електронне джерело]