Правове значення рекламної діяльності у сфері захисту прав споживачів

Автор: Пользователь скрыл имя, 23 Ноября 2012 в 01:27, курсовая работа

Описание работы

Реклама – невіддільне явище сучасності, що зародилося ще на світанку цивілізації, пережило різні етапи становлення разом з еволюцією людини, її потреб і культурного розвитку. Реклама продукції і діяльності підприємства – це найважливіша складова частина комплексу маркетингових заходів, своєрідний інформаційний вихід на споживача.

Содержание

Вступ…………………………………………………………………………3
1.пІсторичне коріння виникнення реклами . Сфери застосування реклами. Класифікація рекламних послуг. …………………………………………………4
2. Закон України «Про рекламу». Основні пріоритети в діяльності організацій і установ, що забезпечують контроль за якістю реклами. ………………………15
3. ПРеалізація права споживачів на одержання необхідної, доступної, достовірної та своєчасної інформації про продукцію та послуги……………25
4. Дотримання прав споживачів при рекламуванні товарів та послуг з урахуванням проблем рекламного ринку в Україні. ……………………………30
Висновки ……………………………………………………………………37
Список літератури …………………………………………………………39

Работа содержит 1 файл

Історія походження реклами.doc

— 214.50 Кб (Скачать)

 

 

Зміст

 

Вступ…………………………………………………………………………3

1.пІсторичне коріння виникнення реклами . Сфери застосування реклами. Класифікація рекламних послуг. …………………………………………………4

2. Закон України  «Про рекламу». Основні пріоритети  в діяльності організацій і установ, що забезпечують контроль за якістю реклами. ………………………15

3. ПРеалізація права споживачів на одержання необхідної, доступної, достовірної  та своєчасної  інформації про продукцію та послуги……………25

4. Дотримання прав споживачів при рекламуванні товарів та послуг з урахуванням проблем рекламного ринку в Україні. ……………………………30

Висновки ……………………………………………………………………37

Список літератури …………………………………………………………39

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Вступ

 

Реклама – невіддільне  явище сучасності, що зародилося ще на світанку цивілізації, пережило різні етапи становлення разом з еволюцією людини, її потреб і культурного розвитку. Реклама продукції і діяльності підприємства – це найважливіша складова частина комплексу маркетингових заходів, своєрідний інформаційний вихід на споживача.

Поняття ефективності реклами містить у собі одночасно такі неоднорідні по змісту складові, як економічний ефект, психологічний ефект (психологічний вплив на представників цільових груп) і соціальний ефект, що виражається у визначеному впливі на все суспільство в цілому (зокрема, вплив на формування смакових переваг людей, їхніх поглядів і понять про різні моральні та матеріальні цінності).

Рекламна діяльність полягає у донесенні до споживача  спеціальної інформації про предмет  реклами. Основними принципами рекламної  діяльності повинні бути: законність, точність, достовірність, використання форм та засобів, які не завдають споживачеві реклами моральної, фізичної або психічної шкоди. У наш час рекламного розвитку дуже важливо регулювати її діяльність, так як дуже поширене явище, коли не тільки представляють інформацію про предмет реклами, але також і зкривлюють її, намагаючись ввести споживача в оману. В нашій країні законодавчо заборонена недобросовісна реклама, яка внаслідок неточності, недостовірності, двозначності, перебільшення, умовчання, порушення вимог щодо часу, місця і способу розповсюдження, вводить або може ввести в оману споживачів реклами, завдати шкоди особам та державі.

У даній роботі буде розглянут процес надання рекламних послуг в Україні, їх історичне коріння, державне і інше регулювання, а також права споживачів у цієї сфері.

1. Історичне коріння виникнення реклами . Сфери застосування реклами. Класифікація рекламних послуг.

 

Рекламна діяльність зародилася ще на світанку цивілізації, пережила різні етапи еволюції разом з еволюцією людини, її потреб і культурного розвитку.

Слово «реклама»  походить від латинського «reclamare» — викрикувати.

Інститут глашатаїв  був зафіксований на державному рівні  дуже давно. Посада глашатая згадується ще в XIV ст. до Різдва Христового.

      Глашатаї використовувалися для повсякденного інформування жителів стародавніх міст. Вони повідомляли населенню найрізноманітнішу інформацію: про вшанування уславлених полководців, про прибуття в місто чужоземних послів, про чергову роздачу хліба або грандіозну циркову виставу, про виклик громадян у суд, про ви­несення вироків і виконання страт тощо.

      У період античності усна реклама  вже відокремилась від загаль­ної  інформації і розвивалась у  таких напрямах:

— викрикування закликальників у місцях постійного пропону­вання товарів та послуг, тобто на ринках і ярмарках;

— заклики рознощиків, посередників та мандрівних ремісників із пропозицією послуг.

 Із розвитком писемності (6 — 8 тисячоліття до Різдва Христово­го) реклама набуває вигляду писаного тексту, найбільш поширеного спочатку у близькосхідних культурах. Як приклад політичної письмової реклами античності можна назвати хвалебні написи («каміння, що говорять») на статуях правителів, зроблені з метою пропагування їхніх поглядів і здобутків, написи («книги пірамід») з давньо­єгипетських гробниць, а також на так званій Стіні коршунів, де описуються подвиги шумерського правителя XXIV ст. до Р.Х. [10]

 У 59 p. від Р.Х. консул Юлій Цезар наказав оперативно повідомляти на вибілених дошках поточні рішення сенату. Досі ж зміст об'яв був найрізноманітнішим: від світської хроніки до приватних оголошень.

 Отже, можна  сказати, що в античний період усні об'яви вже доповнювалися багатим набором письмових і зображальних засобів, що створювали рекламні образи, метою яких було глибше проник­нення у психіку потенційного споживача, бажання підштовхнути його до вигідних для рекламодавця дій. Початки таких понять, як афіша, плакат, торгова марка, реклам­на акція, треба шукати саме в античному періоді історії людства.

 Період середньовіччя,  який починається із завоювання Рима варварами в V столітті й триває до епохи Відродження в XV — XVI століттях н.е., практично не дає нам історичних підтверджень існу­вання рекламних текстів. Це зрозуміло, тому що весь устрій економічного життя грунтувався на натуральному господарстві і не передбачав активного розвитку такого типу діяльності. Це можна порівняти із радянським етапом розвитку України, коли також не було потреби у рекламному бізнесі, а найпоширенішим рекламним слоганом був такий: «Літайте літаками Аерофлоту!».

Успішний розвиток реклами потребував промислового виробництва паперу (з 1320 р. у Німеччині) і друкарського обладнання (середина XV ст.).

Крім того, в  цей період виникають такі носії  реклами:

• летючки, що є прямими попередниками сучасних листівок, які використовуються як у політичних, так і в торгово-рекламних цілях;

• афіші різних видовищ (коротке рукописне повідомлення, яке вивідувалось переважно на поштах і заїздах, з переліком номерів  та їх виконавців);

• каталоги виданих  книг із зазначенням цін;

• анотації—  важливий жанр книготоргової реклами;

• видавничі  проспекти;

• заголовки, які  коротко переказують зміст книги.

Важливою подією в розвитку реклами є створення 1530 року у Венеції інформаційного бюро, метою якого було збирати політичну й торговельну інформацію (відомості про прибуття та відплиття морських суден, ціни на товари, безпеку доріг тощо) і продавати її заінтересованим особам. Поступово такі інститути масової інфор­мації створюються і в інших європейських містах.

          Ще одним нововведенням у цей  період була поява нових професі­оналів: у Англії — ньюзменів, у  Франції — нувелістів, в Італії  — новелантів, тобто збирачів  та рознощиків новин, які мали  постійні місця зустрічей, надійні  джерела інформації у різних верствах населення.

Наприкінці XV ст. у Західній Європі створюються друкарські підприємства, а потім у XVI ст. формується ринок друкованих ви­дань і з'являється  конкуренція в цій сфері, що привело  до виник­нення ще одного рекламного носія — видавничої марки і реклами книжкової продукції. 

Нарешті, 30 травня 1631 року вийшла перша французька щотижнева газета під назвою «Gazett», в якій друкувались офіційні дер­жавні новини і різноманітна міжнародна інформація.

         В Англії таке видання з'явилося 1622 року, а в Бельгії— ще ра­ніше, 1619 року.

У 60-ті роки XVII ст. в Англії виникають перші рекламні агенції, пізніше вони поширювалися скрізь у Західній Європі.

Крім того, в  цей період відбулось суворе правове  регламентування рекламної діяльності. У 1752 p. англійський парламент прийняв закон, який визначав, що предметом об'яв і публічних звернень мають бути тільки надійні речі — від товарів до репутації фірм або особистостей.

Особливо інтенсивно розвивається рекламний бізнес у  ХХ ст. Очікується, що до кінця XX ст. витрати на рекламування товарів, послуг, організаційних одиниць тощо становитимуть майже 1 трлн. дол. США. Реклама стала мистецтвом, виокремилась у самосійну галузь, де знайшли собі робочі місця десятки мільйонів людей. Рекламний бізнес є джерелом мільярдних прибутків. Коли в економічно розвинутих країнах четвертою владою називають пресу, то п'ятою — рекламу. Вона формує світосприймання і впливає на психіку. Вона стала частиною громадської думки, визначаючи сві­домість людини так само, як визначає її батьківський дім, школа тощо. Вона стала дуже впливовою і справді дійовою. Людина почала вимагати від життя такого самого бурхливого темпу, який вона знаходить у рекламі.

 Реклама змусила повірити, що той, хто створює цікаву рекламу, той і виготовляє якісні товари. Вона заслуговує на визнання з боку читачів газет, тому що 80 % вартості газети покриває реклама, а тільки 20 % сплачують читачі. Однак найважливішим є те, що рек­лама — це єдиний елемент маркетингу, який починається з нама­гання зрозуміти споживача і задовольнити його інтереси.

У XX ст. споживачами  реклами як послуги стали домогосподар­ки, лікарі, державні службовці, продавці, підприємства (промислові, оптової  та роздрібної торгівлі), державні та некомерційні установи й організації. Усе це породило появу найрізноманітніших видів рек­лами, включаючи рекламу в масштабі країни, місцеву, споживацьку, промислову, рекламу послуг (побутових, юридичних, банківських тощо), зрівняльну, спільну (торгово-промислову), пропагандистсь­ку, зустрічну тощо. Така спеціалізація дає змогу кожному знайти своє джерело інформації, скоротити час на його пошуки. Тим самим підвищується ефективність використання часу споживача, бо «час — це гроші».

          Саме вимоги інформації й реклами привели у XX ст. до значних змін у засобах масової інформації.

          У 1922 р. новим засобом реклами стало радіо. Тридцяті-сорокові були «золотими роками» радіо. В економічно розвинутих країнах радіо багато років тримало увагу мільйонів слухачів, транслюючи рекламні оголошення.

З появою телебачення (перед другою світовою війною) радіо відійшло на другий план. Але в шістдесятих роках воно знову знайшло своє місце, ставши джерелом передачі інформації для тих, хто знаходиться поза домом. Нове життя радіо забезпечувалось уведен­ням різних новинок: радіошоу, програми новин зі скритою формою реклами, музичні програми «хард-рок» з рекламою для молоді і лю­дей середнього віку, спеціалізація радіостанцій на обслуговуванні конкретних груп населення.

З 1948 р. починається  ера реклами на телебаченні. Поява кабельного телебачення, платних телевізійних програм і відеозаписів обіцяє тривале життя реклами на телебаченні. З'явилася можливість робити рекламні передачі за інтересами. Нині глядачі вже не звертають уваги на рекламні вставки загального характеру. Їх може зацікавити тільки інформативна, розважальна або необхідна побутова реклама. Щоб вплинути на глядача сьогодні, треба мати зовсім інші підходи до тестування реклами. Очікуються нові відкриття в супутниковому зв'язку, що дасть унікальну перспективу опанува­ти світову аудиторію з використанням сучасних технічних засобів типу Internet.

В Україні тільки-но починає розвиватися рекламний  бізнес. Це зв'язано з тим, що Україна  як самостійна країна також лише почала процес становлення. Початком розвитку рекламного бізнесу в Україні можна вважати прийняття у 1996 році закону «Про рекламу». [11]

Реклама має  обгрунтовану систему точної наукової класифікації. Наукове обґрунтування класифікації реклами означає розподіл реклами та сфер рекламної діяльності на конкретні групи за певними ознаками із застосуванням принципів таксономії.

Таксономія (від  грецьк. taxis — розташування один за одним і nomos — закон) являє собою теорію класифікації і систематизації — тобто розташування елементів класифікації у певній систематизованій послідовності. Таксономією охоплені всі складові рекламної діяльності: рекламодавці, рекламні агенції, виробники реклами, рекламна продукція, рекламні засоби та споживачі реклами.

          У класифікації реклами розрізняють два поняття: рекламу як процес і рекламу як продукт. На підставі наукових досліджень зарубіжних спеціалістів створено цілісну систему класифікації реклами. Основою цієї системи є поділ реклами на групи за такими ознаками:

  • вид реклами;
  • способи передачі рекламної інформації;
  • метод поширення реклами;
  • предмет реклами;
  • цілі реклами;
  • сфера реклами і рекламної діяльності;
  • інтенсивність реклами;
  • тип рекламодавців;
  • способи передавання рекламної інформації;
  • охоплення рекламної аудиторії;
  • форма використання носіїв реклами;
  • характер емоційного впливу.

 

          Вид реклами. За цією ознакою реклама поділяється на комерційну, соціальну, політичну та релігійну.

Комерційна  реклама має на меті довести комерційну інформацію рекламодавця до споживачів з метою збільшення обсягу продажу й отримання прибутку або стабілізації становища фірми на ринку.

Соціальна реклама  — це некомерційна інформація державних  органів і громадських організацій  з питань здорового способу життя, охорони природи, збереження й раціонального  використання енергоресурсів, профілактики правопорушень, соціального захисту та безпеки населення. У такій рекламі не згадуються ні конкретна продукція, ні її виробник. Особи, які здійснюють поширення соціальної рекламної інформації, користуються пільгами, передбаченими відповідним законодавством України.

Информация о работе Правове значення рекламної діяльності у сфері захисту прав споживачів