Первинна та вторинна інформація: проблема раціонального вибору та доцільності

      обробка, інтерпритація і аналіз даних, вироблення відповідних гіпотез;

      вирішення математичних задач (обрахування процентів, співвідношень);

      стиснення інформації, її фільтрація, виявлення корисних даних;

      самооцінка.

Маркетингова інформаційна система має чотири ключових елемента:

-   бланки даних: інформація щодо збуту товарів у асортиментному розрізі, ринків, споживачів, цін, результатів рекламних заходів, господарської діяльності фірми та ін.;

-   підсистема досліджень: засоби зв’язку з ринком і внутрішнім середовищем підприємства, які дозволяють маркетинговим менеджерам оперативно ставити запитання і отримувати на них відповіді;

-   інтелектуальна підсистема і набір які дозволяють визначити зв’язок між окремими факторами, колективами відповідних фахівців;

-   підсистема зв’язку: засіб об’єднання банку даних, підсистем досліджень та інтелектуальної підсистеми в одне ціле.[1. 49-50].

Крім того, також були розроблені такі глобальні комп’ютерні телекомунікаційні сітки, як Релком, Сітек, SEDAB, REMAPT, що влючали бази даних, які можливо використовувати у цілях маркетингових досліджень. Проте в останні роки частина таких телекомунікаційних комп’ютерних систем припенило існувати, а інші були інтегровані у всесвітньо відому сітку «Internet”.

РОЗДІЛ ІІІ

СУЧАСНІ МЕТОДИ ЗБОРУ ІНФОРМАЦІЇ

3.1 Internet як сучасний метод збору первинної інформації.

Internet—новий і поки що не надто поширений метод. Однак із розширенням послуг Всесвітньої комп’ютерної сітки (World Wide Web) і інтерактивного зв’язку дослідження в діалоговому режимі стають більш доступними та дешевими. Специалісти, які використовують цей метод, вияснили, що основна частина населення не користується послугами Web. Користувачі комп’ютерних сітокосвідчініші, багатші і молодші середньостатистичного споживача. Причому більшість з них — чоловіки. Вони є основними клієнтами фірм, що пропонують товари та послуги по сітці. Проте при проведенні дослідження це є найбільш важкодоступна група споживачів. Опитування в діалоговому режимі і в кімнатах для бесід (чи інтерактивних фокус-групах) часто  є успішними при пошуку підходу до “невловимих” людей: підлітків, холостяків, багатої та високоосвідченої аудиторії.

Ресурси Internet при проведенні маркетингових досліджень можуть застосовуватися в наступних  напрямках: використання пошукових засобів і каталогів Internet, проведення опитувань відвідувачів особистого сервера, дослідження результатів телеконференцій, використання даних опитувань, що проводяться на інших серверах. Також вивчення конкурентів може здійснюватися шляхом відвідування їх серверів, отримання інформації про зв’язки з їх партнерами.

При проведенні маркетингових досліжень через Internet слід мати на увазі, що користувачами є організації, а не окремі приватні особи, що потенційні покупці, перш за все, відносяться до новаторів з доходом вище середнього, що мають високий рівень освіти; що товар неможливо оглянути і примірити.

На практиці дослідження в діалоговому режимі мають дві суттєвих переваги перед звичайними дослідженнями та фокус-групами: швидкість і

рентабельність. Дослідникам, які використовують цей метод, на проведення кількісного аналізу і запису відповідей потрібні лічені дні. Організація фокус-груп в діалоговому режимі потребує попереднього планування, проте результати отримуються практично відразу. Дослідження за допомогою Internet—відносно є дешевим методом збору інформації. Учасники можуть приєднатися до фокус-групи із будь-якої точки земної кулі, не витрачаючи коштів та часу на поїздку і мешкання в готелі, знижуючи тим самим витрати на проведення досліджень в кімнатах  для дискусій. Цей метод також дозволяє застерегтися від витрат на поштові переводи, телефонні розмови, оплату праці службовців і друк матеріалів. До того ж розмір виборки незначно впливає на витрати. Різниця між 10 і 10 000 вибірок на Web невелика. Немає також різниць у швидкості та вартості проведення досліджень в середині і зовні країни.

Разом з тим, використання Internet  в маркетингових дослідженнях має свої недоліки. Для цього методу характерна проблема, що має місце і при збиранні інформації по телефону—незнання опитуваного. Не варто намагатися зробити висновки на основі вибірки, “ самовизначившихся ” із користувачів, які випадково наштовхнулися на анкету в комп’ютері чи потрапили у аудиторію, де проводиться інтерв’ю. Результати дослідження в діалоговому режимі не характерні для всіх фірм і товарів. Наприклад, для маркетологів, працюючих на масовому ринку і вивчаючих взаємопов’язані групи людей, цей метод не ефективний, так як більшість споживачів цього ринку—люди з низькими доходами і не маючі доступу до діалогового режиму.

Візуальний контакт та невербальне спілкування, маюче місце при звичайному груповому інтерв’ю, неможливі при зв’язку по комп’ютерній сітці. Суха інформація, що передається по Internet—безперервні друковані коментарі і пунктуація, виражаюча емоції (наприклад, «» --усмішка, «:-0» -здивування),--значно обмежує передачу реакції опитуючих. Подібним чином і технологія обмежує можливості демонструвати зразки і служить  значною вадою для їх оцінки. Дослідження за допогою Internet гарантує учасникам анонімність, необхідну для відвертих відповідей на запитання.

Щоб обхватити сегмент і побороти названі проблеми, фірма NPD, як і багато інших компаній, запропоновані послуги по сітці, створюють групи із кваліфікаційних користувачів сітки для участі  в дослідженнях і фокус-групах в діалоговому режимі. Така група компанії NPD складається із 1500 споживачів, підібраних на основі інтерактивного зв’язку і певірених по телефону; компанія Greenfield Online вибирає користувачів із особистих баз даних, потім періодично дзвонить їм, щоб переконатися в тому, що вони дійсно ті, за кого себе видають. Дослідницька фірма Research Connections попередньо підбирає учасників по телефону у випадку необхідності допомагає їм у підключенні до Internet.

3.2       Ефективність використання Internet при зборі первинної інформації.

До сих пір ми торкалися лише імпортних продуктів в Internet. А як же складаються справи з нашими? Чесно кажучи, поки що туговато. Напрочуд необмежені можливості Internet в Україні обмежуються трьома на сьогодні факторами: неякісними телефонними лініями, високою вартістю Internet-зв’язку та незнанням англійської мови, яка використовується переважною кількістю перенощиків інформації в Internet.

Технічна відсталість телекомунікацій (перший фактор) України від цивілізованого світу значно припиняє швидкість зв’язку з Internet (в десятки разів!), і, як результат, різко спадає швидкість “перекачування” інформації. Покупка оптиковолоконного каналу для Internet доступна далеко не кожній організації в Україні. Більшість користувачів зв’язується з Internet через фірму-провайдера. Причому якщо провайдер і користувач підключені до різних АТС, то шанси останнього додзвонитися до першого прямують до нуля. Проте за прогнозами виконуючого директора Міжнародного центру “За громадське суспільство” Холта Раффіна, через 4-5 років швидкість роботи Internet в Україні буде задовольняти навіть найфанатичнішого користувача.

Другий фактор — дороговизна Internet зв’язку, існує у зв’язку з тим, що ринок Internet-послуг, пропонуючих фірмами-провайдерами, має форму олігополії: більшість користувачів заключають договори з 6-8 основними провайдерами. Тому лише розвиток конкуренції на даному ринку дозволить суттєво понизити ціну Internet-послуг. Сюди ж можна віднести ще одну проблему по користуванню Internet в економічних цілях: більшість економічної інформації в комп’ютерній сітці — задоволення платне. Прочому платня здійснюється завжди за допомогою кредитної картки (VISA? MasterCard чи American Express). Зрозуміло, що для України такий вид платівок поки що масово не доступний.

Третій фактор — англійська мова,як і два попередніх, суттєво обмежує аудиторію, бажаючу використовувати чудо-джерело інформації. Однак як тільки наші економісти зрозуміють, що значення англійської мови суттєво розширить їх можливості (читання літератури в оригіналі, спілкування з іноземними колегами і участь у міжнародних конференціях),  так і Internet відкриється перед ними світом невичерпаних можливостей. Для таких економістів також є місце в Internet -“павутині”. Це, як правило, російські сервери. Як не прикро це визнати, але поки що ми відстаємо від нашого східного сусіда у розвитку і користуванні Internet. Проте і цей вихід є малесенькою крихтою в порівнянні з океаном економічної інформації англійською мовою.

Проте на мою думку, це є не надто жахливі проблеми при використанні Internet. Оскільки я дійсно вважаю його перспектиним у швидкому пошуку  та досліджені необхідної інформації для суспільства в цілому. Для цього в Internet є так звані “пошукові системи”, найбільш відомі з них — Yahoo,Google,Яdex? Lycos, AitaVista, MSN, які нагадують бібліотекарів по наданню інформації. Також маркетологи розробляють анкети в Internet, які є також ефективними при дослідженні особливо поведінки економістів, зайнятих та посадових осіб. Тим більше, що, за словами першого заступника голови Держкомзв’язку та інформатизації України Олександра Баранова, кількість провайдерів в Україні зросла з початку 2000 року майже на 30%. За останніми даними, зазначив він, в Україні нараховується понад 260 провайдерів. Він також наголосив на тому, що в Україні нараховується понад 230-250 тис. активних користувачів Internet, і за прогнозами, до кінця поточного року їх кількість сягне 350 тис. чоловік. На його думку, найбільша кількість провайдерів та інформаційних ресурсів зосереджена у Києві та київському регіоні—це “понад чверть провайдерів і до 46-48% інформаційних ресурсів”. Від 8 до 12% інформаційних ресурсів і така ж кількість провайдерів припадає на найбільші міста—Київ, Дніпропертровськ, Харків, Донецьк, Одесу та Львів.

Що ж до майбутніх перспектив використання Internet в маркетингових дослідженнях, то одні дослідники надто настроєні оптимістично, інші ж опосередковано . По думці одного із експертів, через декілька років 50%

досліджувань буде проводитися за допомогою Internet. Проте не всі спеціалісти поділяють його точку зору.

Не один із контактних методів не вважається оптимальним. Вибір залежить від інформації яка потрібна, витрат, терміновості та інших змінних. Так роблячи аналіз трьох традиційних методів збору інформації, що приміняються в Європі, можна зазначити наступне. Індивідуальне інтерв’ю складає 50% всіх методів. На заході Європи і у Великобританії ця цифра навіть вища. На це може впливати невелике поширення телефонів у деяких країнах, а також те, що наскільки часто спілкуються представники тієї чи іншої нації. В Ірландії високий процент групових інтерв’ю свідчить про комунікабельність нації. У країнах Скандінавії для проведення інтерв’ю переважно користуються телефоном. Це можна пояснити низькою густотою населення на невеликій території. Кількість власників мобільних телефонів в цих країнах показує  популярність цього засобу зв’язку. Вона складає 10% всього населення в порівнянні з 6% у США, біля 3% в Германії і Японії. У деяких країнах зв’язок поштою не використовується через низький рівень освіти. Іншою причиною є небажання людей відповідати на листи. На вибір методу також впливає думка агенств та менеджерів, що займаються дослідженням. Відносно низький рівень використовування Internet в Європі свілчить про її відсталість від США по степені користування цього засобу для збору інформації. До того ж велика різниця в поширенні Internet в різних країнах Європи означає, що його використовування не буде рівномірним.

Збільшення незадоволення споживачів стало основною проблемою для дослідників. За останні роки різко понизився рівень реакції на дослідження. Сьогодні відмовляються відповідати на будь-які запитання 38% опитуваних, що значно більше, ніж 10 років тому; а 59% (у порівнянні з 42% п’ять років тому) увертаються від досліджень, продячих компаніями, зсилаючись при цьому на безкорисність цієї інформації чи надто особистий її характер. Щоб вирішити ці проблеми дослідницьким компаніям необхідно, по-перше, переконати споживачів в користі маркетингових досліджень і в тому, що не матимуть нічого спільного із продажем по телефону чи складанням баз даних. По-друге, проінформувати про безкоштовний телефонний номер, за яким люди можуть дізнатися про офіційні рішення на дослідження. Розроблені також загальні стандарти, як наприклад, Європейський міжнародний кодекс маркетнгової і соціальної дослідницької практики (Europe’s International Code of Marketing and Social Research Practice). Цей кодекс виявляє обов’язки дослідників перед опитуваними і суспульством вцілому. Так, в ньому, доречі, зазначається, що дослідники повинні безперешкод предоставляти учасникам інформацію про свої імена та адресу. Фірмам заборонено займатися продажом чи стимулюванням збуту товарів під виглядом досліджень.

ВИСНОВОК

Отже, роблячи висновок даної курсової роботи, можна запевнити про значну необхідність та ефективність використання  інформації при маркетингових дослідженнях. Маркетологам доводиться однаково оперувати на практиці як первинною так і вторинною інформацією.

В даній роботі було розглянуто сутність і види маркетингових досліджень, методи збору та її види. Досліджено переваги та недоліки первинної та вторинної інформації, хоч ці два види інформації і відрізняються від одної, проте вони є взаємодопоміжними по відношенню одна до одної.

Детально проаналізовано методи збору первинної інформації, такі як:

      Опитування

      Експеримент

      Спостереження

Де детально зазначено яким способом ця інформація збирається, визначається та формується для надання кінцевого висновку замовнику чи споживачу. Після досліджень складаються звіти, довідники, книжки, статистичні огляди які в подальших дослідах можуть бути дуже корисними.