Маркетингова діяльність торговельних посередників на ринку молочної продукції

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ

НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ “ЛЬВІВСЬКА ПОЛІТЕХНІКА”

 

 

 

 

 

 

 

Кафедра маркетингу і  логістики

 

 

 

 

 

 

 

Курсова робота

„Маркетингова діяльність торговельних посередників на ринку молочної продукції”

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Виконала :

студентка групи 414 – ЕК

Кисельова Ольга

Прийняла :

Чорнописька Н. В.

 

 

 

 

 

 

Львів – 2005

Зміст курсової роботи

 

 

Вступ

І. Аналіз ринку молочної продукції.

ІІ. Особливості посередницької діяльності на ринку.

ІІІ. Маркетингові рішення  посередників на ринку.

ІV. Визначення ефективності діяльності торговельних посередників.

Висновки 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Вступ

Моя робота присвячена темі посередництва на товарному ринку, зокрема на ринку молочної продукції. Актуальність теми пов’язана з завданням виробників щодо вибору способу збуту своєї продукції серед двох головних альтернатив – організації власної збутової мережі та користування послугами посередників. На цей вибір, в першу чергу, впливають специфіка товару, фінансова забезпеченість виробника, обізнаність  щодо ринкової ситуації.

У зв’язку з особливостями продукції молокопереробників, шириною та глибиною асортименту конкретного виробника на даному ринку є абсолютно недоцільним створення власної мережі роздрібних магазинів. По-перше тому, що кожен виробник випускає деякий обмежений асортимент продуктів, який не може задовільнити усі запити споживачів, по-друге, попит на його товари за своїм розміром не в стані окупити створення збутової мережі. Тоді як посередник може запезпечити покупцям необхідний асортимент товарів різних виробників, який вже зможе забезпечити споживачів потрібними молокопродуктами.  Посередник здатний організувати торгову діяльність набагато ефективніше, ніж це б зробив виробник, завдяки широкому асорти-менту пропонованої ринкові продукції, обізнаністю з ринковою ситуацією, відносно невеликим витратам на з’ясування перспектив роботи в конкрет-ному місті, районі і мікрорайоні, і як наслідок, набагато меншій собівартості реалізації товарів.

Отож, призначенням посередників в ринковій економіці є ефективний збут товарів. Вони здатні швидше за виробників знайти кінцевого споживача, знаючи його потреби і побажання, надати відповідну продукцію та зорієн-тувати виробників щодо структури пропозиції, здатні завдяки значним обсягам товарообороту зменшити витрати обігу на одиницю продукції, а також виконують чимало інших функцій, робіт, надають послуги під час своєї діяльності.

 У даній роботі  буде проаналізовано ринок молочної  продукції, визначено попит і  пропозицію продуктів, їх тенденції,  основних виробників та стратегії їх роботи, експорт та імпорт товарів.

Під час розгляду особливостей посередницької діяльності буде обрано перспективний тип посередника, а також деякі способи підвищення ефективності роботи.

Успішне функціонування торговельного підприємства потребує уваги з точки зору маркетингу, що передбачає прийняття рішеннь відносно цільового ринку,  пов’язаних з асортиментом товарів, про ціноутворення, рішеннь, пов’язаних із розповсюдженням товарів, стосовно просування товарів, чому буде присвячено третій розділ роботи.

У четвертому розділі буде визначено ефективність діяльності умовного торговельного  посередника при деякому наборі пропонованих ним товарів.

 

 

I розділ

Аналіз  ринку молочної продукції

Молоко і молочні  продукти є незамінними продуктами масового і повсякденного споживання. Ці продукти завжди знаходяться в реалізації як на внутрішньому, так і на зовнішньому ринку. Покупцям пропонують у магазинах і на базарах молоко різних видів, кисломолочні продукти, масло вершкове і топлене, сир, морозиво, молочні консерви.

У нашій країні і за кордоном у їжу і для переробки  на молочні товари використовують переважно  коров’яче молоко, хоча поруч з ним використо-вують молоко інших сільськогосподарських тварин: овець, кіз, кобилиць, верблюдиць, буйволиць, ослиць та ін. Молоко різних тварин відрізняється кількістю і властивостями речовин, котрі входять до його складу, що зумовлює використання цих видів молока в деяких, частіше національних, молочних продуктів.

Висока харчова цінність молока і молочних продуктів зумовлена їх складом. У молоці виявлено понад 250 речовин – це білки (2,9 – 4,1 % , основну частину яких становить казеїн, майже 80 %), жири (2,5 – 5 % , понад 60 жирних кислот), вуглеводи (4,5 – 5,9 % молочного цукру), вітаміни (майже всі жиро- і водорозчинні), мінеральні елементи (0,6 – 0,8 % , понад 50 видів), ферменти, гормони, фарбувальні речовини, кислоти тощо.

Кисломолочні продукти – це продукти, що виготовляються зквашу-ванням молока або вершків чистими культурами молочнокислих бактерій з додаванням або без додавання дріжджів та оцтовокислих бактерій.

Масло коров’яче об’єднує масло вершкове і масло топлене. Масло вершкове – це харчовий продукт, отриманий з вершків незбираного коров’ячого молока, що володіє властивим йому приємним смаком, ароматом і пластичною консистенцією при температурі 10 – 12 ^оС. Топлене масло отримується з вершкового масла, має характерний смак і запах.

Молочні консерви – це продукти отримані з молока і молочних продуктів шляхом їх зневоднення, консервування  цукром або стерилізації з додаванням чи без додавання наповнювачів.

До складу молочних продуктів  входять ті ж самі речовини, що є  в молоці, але кількість їх змінюється, що впливає на властивості, харчову  цінність цих продуктів.

Харчова цінність молокопродуктів  полягає в тому, що вони містять усі необхідні для людського організму поживні речовини в оптимально збалан-сованому співвідношенні. Молоко і молочні продукти добре засвоюються, а саме: молочний жир на 93 – 96 %, білки – на 96 – 98 %, молочний цукор – на 98 %. Молокопродукти здатні виводити з організму людини солі важких металів і радіонукліди. Вони необхідні для функціонування багатьох органів людини, насамперед печінки. Молоко і молочні продукти використовуються в їжу як безпосередньо, так і для приготування різних страв, у хлібопекар-ській, кондитерській та інших галузях харчової промисловості.

За нормами, розробленими Інститутом харчування України, доросла  людина повинна споживати за добу приблизно 450 г молока (у свіжому або сквашеному вигляді), 20 г кисломолочного сиру, 18 г сметани, 18 г сиру, 15 г масла, а за рік 164.2 кг молока або кисломолочних напоїв, 7,3 кг кисло-молочного сиру, 6,6 кг сметани, 6,6 кг сиру, 5,5 кг сиру. Усього споживання молока і кисломолочних продуктів у перерахунку на молоко складає за добу 1041 г і за рік – 380 кг. Відповідно 48 мільйонне населення України мало б спожити 18,24 млн т молочних продуктів, натомість у 2004 році було спожито лише 11,04 млн т. За даними Держкомстату України споживання молока та молочних продуктів суттєво відрізняється від рекомендованої норми, що демонструє таблиця 1.1.

Таблиця 1.1

Споживання  молока та молочних продуктів (на 1 особу  за рік; кг)

	2001	2002	2003	2004
Україна	205,2	225,3	226,4	230,02
Автономна Республіка Крим	146,7	158,5	159,3	160,3584
області
Вінницька	205	232,2	230	233,7572
Волинська	271,9	281,8	285,3	289,4705
Дніпропетровська	168,8	180,5	191,1	195,8602
Донецька	170,2	180	189,2	193,1746
Житомирська	261,8	278,9	279,3	281,5378
Закарпатська	249,1	256,8	259,9	263,1289
Запорізька	162,7	184,1	188,7	192,7838
Івано-Франківська	289,9	300,9	301,6	302,0192
Киівська	203	222,8	218,7	221,1744
Кіровоградська	211,1	226	225,4	225,0218
Луганська	122,2	146,8	156,7	167,0238
Львівська	261,9	278,8	266,8	267,3178
Миколаївська	197	233,2	241,1	256,4622
Одеська	175,9	212,8	228,2	243,676
Полтавська	223,9	246,2	247,1	249,4985
Рівненська	241,8	271	271,1	272,4299
Сумська	217,3	233,9	233,9	234,7944
Тернопільська	288,6	300,7	288,6	289,3863
Харківська	177,9	209,6	212,2	225,7683
Херсонська	199,3	235,3	226,3	228,1574
Хмельницька	269,3	295,5	285,5	290,7944
Черкаська	221,7	252,7	246,6	247,6574
Чернівецька	256,3	268,1	268,2	268,7492
Чернігівська	277,2	294,4	281,8	288,3178

Споживання молока, як і інших продуктів харчування, крім фізіоло-гічних потреб залежить від двох груп чинників: економічних і неекономічних. Економічні чинники – це, передусім, ринкова ціна продо-вольчих товарів і доходи населення. Неекономічні чинники є також дуже важливими, зокрема вподобання та смаки споживачів, їх лояльність щодо марки продукту, виробників і торгової точки, рівень освіти та спосіб життя, національні звичаї, проте вони відіграють другорядну роль.

Існують різні методи активізації попиту на молочні продукти як на продовольчі продукти взагалі. Найрезультативнішими є економічні чинники, тобто вплив на зростання доходів суспільства (підвищення пенсій, стипендій, виплат по безробіттю тощо), а також вплив на рівень цін за рахунок субвенцій, податкових пільг та інших заходів, що під силу лише урядові. Серед неекономічних чинників можна зазначити наступні: навчання споживачів, розбудова спеціальної мережі дистрибуції, ринкової інфраструк-тури (біржі, виставки) – це маркетингові дії.

Суттєву роль у структурі  споживання дедалі більше будуть відігравати  так звані „вігідні продукти”  з тривалим терміном зберігання, функціо-нальністю зазстосовуваних упакувань, можливістю споживання в будь-яких умовах. Це продукти глибокої переробки, які не вимагають значних затрат часу і праці в процесі приготування до споживання. А також особливо високим у майбутньому може бути попит на маловідомі українському споживачу продукти. Це так звані продукти „молочної галантереї”, тобто вишукані – молочні напої, пудінги, морозиво, молочні десерти, сирні торти, забілювачі до кави чи чаю тощо. Досить популярними будуть, очевидно, і молочні продукти для дітей.

Структура виробництва  молока сільськогогосподарськими підприємствами та приватним сектором за областями  України наступна:

Рис. 1.1 Рейтинг областей по виробництву молока  у 2004 році

Загалом у 2004 році в Україні  вироблено 13,7 млн т молока, що лише на 0,8 % більше показників за 2003 рік. При  цьому у сільгосппідприємствах  виробництво молока зменшилось у  порівнянні з 2003 роком на 6 % і склало 2,5 млн т, незначний приріст відбувся за рахунок приватних господарств населення, які збільшили виробництво на 2 % до 11,2 млн т.

 

Виробництво продукції  з незбираного молока за областями, у тис т (дані Держкомстату):

Таблиця 1.2

Виробництво продукції з незбираного молока

	2001	2002	2003	2004
Україна	1020,9	1178,7	1308,7	1376,1
Автономна Республіка Крим	35,7	31,9	32	33,4
області
Вінницька	21,6	28,5	48,2	63,6
Волинська	27,8	25,2	32,8	38,1
Дніпропетровська	143,7	163,7	169,2	173,9
Донецька	61,7	77	102,9	130,7
Житомирська	8,4	12,3	20,9	26,4
Закарпатська	3,7	5,6	4,2	5,1
Запорізька	16,6	19,5	30	43,5
Івано-Франківська	19,6	16,4	13,3	15,2
Киівська	97,1	102,6	114,8	128,6
Кіровоградська	9,5	10,1	2,3	4,7
Луганська	15,6	18,4	33,5	46,8
Львівська	35,1	43,8	55,3	61,1
Миколаївська	58,5	85,7	110,7	135,2
Одеська	26	33,5	39,9	47,8
Полтавська	55,3	65,9	77,9	91,4
Рівненська	7,7	9,7	15,6	22,2
Сумська	21,4	23,4	31,1	34,6
Тернопільська	13,8	21,3	23,4	27,5
Харківська	167,4	180	116,7	125,6
Херсонська	10	8,2	11,6	13,5
Хмельницька	9,9	14,9	16,3	18,7
Черкаська	39,5	43,7	48,3	57,3
Чернівецька	3,6	4,8	2,8	3,1
Чернігівська	17,6	16,4	21,8	28,1

Таблиця 1.3

Обсяги  виробництва основних видів молочної продукції в Україні, тис т

	2001	2002	2003	2004
Масло тваринне	152,2	129,8	145,3	153,4
Сир жирний, включаючи бринзу	103,6	127,1	167,8	175,2
Продукція з цільного молока	909,4	1097,7	1231,9	1411,2
Рідкі та пастоподібні молочні продукти для дітей молодшого віку	1831	3990	3419	3781
Сухі молочні суміші для дітей  молодшого віку	2942	3424	3436	3497
Молочні консерви	154,3	169,8	191,4	205,1
Сухе цільне молоко, сухі вершки, сухі суміші - усього		16,6	19,8	23,8

На початку незалежності України діяло більше 600 молочних під-приємств, вони були створені і розміщені радянською владою за терито-ріальним принципом. Деякі з них працюють і сьогодні, але у виробництві цільномолочної продукції їх частка зовсім незначна. За роки незалежності України з’явились і нові комерційні структури :

• “ЮніМілк Україна” (об’єднує заводи „Галактон” у м. Києві та Кременчуцький міський молочний завод),
• „Вімм-Білль-Данн” (Києвський молочний завод № 3, Харьковський молочний комбінат та Буринський завод сухого молока),
• „Лакталіс-Україна” (завод „Лакталіс-Україна” у м. Миколаєві, „Білосвіт-Умань”),
• ТзОВ „Торговий Дім „Західна молочна група” (10 підприємств)
• „Рейнфорд” (Дніпропетровський молочний завод №1 та Житомирський міський молочний завод),
• „Геркулес” (Донецький гормолзавод №2, Тельмановський та Володарський молзаводи),
• Куп’янський молочно-консервний комбінат (Харківська область),
• „Люстдорф”,
• „Ласуня”,
• корпорація „Фанні” та інші.