Маркетингова діяльність підприємства

Торговий посередник доброзичливо відноситься до стимулювання, зверненого до споживача, оскільки воно сприяє ознайомленню з товаром  і  прискоренню його продажу. На малюнку  були представлені дані характеризуючі важливість різних заходів щодо стимулювання з погляду торгових посередників. Але посередників так само необхідно підштовхувати і зацікавлювати, особливо якщо вони торгують так само і товарами конкурентів. Тільки цілеспрямовано впливаючи на торгового посередника шляхом організації продуманих стимулюючих акцій на всіх стадіях життєвого циклу товару, виробник може перетворити його на свого ефективного партнера:

- переконати оптовика  придбати певну кількість товарів  і дати йому засіб переконання  наступного посередника;

- переконати крупного  посередника каталогізувати товар  (включити його в свій постійний  асортимент);

- спонукати роздрібного  торговця бути вигідно розмістити  товар в торговому залі.

Виробник вимушений  систематично вдаватися до операцій “стимулювання - торговий посередник” в наступних випадках:

У момент випуску товару в обіг, коли операції по стимулюванню носять масовий характер і мають  тільки одну мету: добитися внесення товару в каталоги.

В період зростання продажів товару: для товару, що переживає зростання продажів, характерним є тимчасове виснаження запасів в місцях продажу, оскільки замовлення поступають не з розрахунку на майбутнє зростання продажів, а залежно від вже досягнутого рівня. Метою стимулювання в даному випадку буде забезпечення умов для закупівлі більшої кількості товарів; до його задач увійде також отримання додаткових площ в торговому залі для розміщення товарів даної марки або ж їх розміщення в найвигідніших точках торгового залу.

В період зрілості товару: на цьому етапі продажі досягають оптимального рівня і конкуренція стає небезпечною. Торгові посередники схильні уникати яких-небудь зусиль, направлених на збільшення об'єму продажів. У зв'язку з цим операції по стимулюванню покликані підбадьорити їх і допомогти протистояти діям конкурентів.

В період упадку популярності товару: метою операцій по стимулюванню на цьому етапі буде ліквідація запасів  і підготовка грунту для приходу  нового товару. Що стосується комплексної програми стимулювання, то відносно її розробник плану маркетингу повинен прийняти ряд додаткових рішень. Зокрема він повинен вирішити, скільки інтенсивне стимулювання застосувати, як довго воно триватиме, і які кошти слід виділити для його проведення. [6; c. 33-37]

Якщо захід щодо стимулювання дуже розтягнутий в часі, пропозиція втратить частину свого заряду, що штовхає на негайні дії. Більш ефективним є відносно нетривале стимулювання продажів. Короткочасність заходу спонукає споживача швидко скористатися скороминущою вигодою. Але якщо тривалість заходу дуже коротка, багато споживачів не зможуть скористатися пропонованими вигодами, оскільки якраз в цей час у них, можливо, не буде потреби в повторних покупках. Стосовно товарів широкого попиту стимулювання може продовжуватися в середньому від одного до двох місяців. Товари, що придбавалися один раз в рік, потребують короткострокового (4 -6 тижнів) стимулювання в мить, коли покупка найбільш вірогідна.

Кошти на заходи щодо стимулювання збуту  можна розробити двома способами. Діяч ринку може вибрати конкретні  заходи і обрахувати їх вартість, проте частіше розмір асигнувань визначається у вигляді відсотка від загального бюджету.Таким чином, успішно організована і здійснена робота з маркетингу допомагає оперативніше і своєчасніше виявляти й ліквідовувати недоліки у стратегічному плануванні, організації та реалізації комерційної діяльності, а також у системі управління загалом, налагоджувати тісну співпрацю із суспільством. Система маркетингу - ефективне поєднання двох взаємозалежних аспектів з великою кількістю підходів, ідей і рішень.

Перший аспект — ретельне та всебічне вивчення ринку, попиту, смаків і потреб, орієнтація на них виробництва, адресність продукції, що випускається. Багато уваги приділяється зовнішньому  вигляду товарів, післяпродажному  їх обслуговуванню.

Другий аспект — активний вплив на ринок та попит, на формування потреб і купівельних переваг, створення прихильності покупців до конкретних “марочних” товарів і послуг.

Отже, управління маркетингом - це аналіз, планування, перетворення в життя і контроль за проведенням заходів, розрахованих на встановлення, зміцнення і підтримку вигідних обмінів з цільовими покупцями заради досягнення визначених задач організації, таких, як одержання прибутку, ріст обсягу збуту, збільшення частки ринку і т.п.  Маркетингова політика є одним з найбільш важливих складових діяльності сучасних підприємств. Однак, маркетинг розуміється українськими менеджерами неоднозначно, а види маркетингової діяльності освоюються дуже нерівномірно. Одні ототожнюють маркетинг безпосередньо з організацією продаж, інші зводять його до активного просування на ринок товарів і послуг, треті зосереджуються на дослідницькій функції.

Підприємства, здебільшого, ще не виявляють належної готовності до організаційної перебудови, необхідної для впровадження системи маркетингу як механізму узгодження взаємодії підрозділів, як усередині підприємства, так і за його межами для посилення орієнтації на споживача. Важливість ефективної організації маркетингу пов'язана з тим, що область маркетингу характеризується швидким устаріванням ідей і концепцій, викликаним змінами ринкової ситуації.

 

Розділ 2 Маркетингова діяльність підприємства на прикладі

ПП «Смакота»

2.1 Аналіз  організації структури відділу  маркетингу

 

Маркетинговий функціональний підрозділ забезпечує реалізацію основних маркетингових функцій на підприємстві – аналіз ринку, комунікації, управління асортиментом, просування продукції та доведення її до споживачів.

Під час організації  маркетингової структури досліджуваного підприємства, було враховано такі принципи її побудови:

• Єдність цілей (обсяг продажу, прибуток, частка підприємства на ринку тощо).
• Простота і чіткість побудови маркетингової організаційної структури (сприяє скорішому пристосуванню до неї персоналу підприємства).
• Ефективна система зв'язку між підрозділами, яка забезпечувала б чітку передачу інформації (зворотний зв'язок обов'язковий!).
• Принцип єдиного підпорядкування (для сукупності виконуваних функцій, які мають одну ціль, повинен бути керівник).
• Маркетингова структура повинна бути такою, що містить небагато ланок (сприяє швидшій передачі інформації знизу до верху і розпоряджень дирекції зверху до низу).
• Гнучкість і пристосованість.

Кінцева мета роботи маркетингового підрозділу ПП «Смакота»    це підпорядкованість усієї господарської та комерційної діяльності підприємства законам існування та розвитку ринку.

Завдання  макретингового відділу ПП «Смакота» (рис. 2.1)

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Рис. 2.1 Завдання відділу маркетингу ПП «Смакота»

Досягнення  цілей підприємства залежить в основному  від трьох чинників: вибраної стратегії, організаційної структури й ефективності функціонування цієї структури.

Маркетингова  структура досліджуваного підприємства має вирішальне значення для успішної реалізації концепції маркетингу. Схематичне зображення маркетингової структури підприємства схематично відображено на наступному рисунку: рис. 2.2.

 

 

 

Рис. 2.2  Організаційна структура управління службою маркетингу на підприємстві ВАТ ”Хлібокомбінат № 12”.

Теперішній  стан ринку вимагає переосмислення маркетингової стратегiї досліджуваного підприємства. Тому пiдприємство ПП «Смакота» веде активну роботу з впровадження нової маркетингової стратегiї, а саме:

• налагодження нових каналiв збуту;
• пошук i дослiдження нових видiв продукцiї;
• пошук партнерiв для спiвпрацi у виготовленнi нових видiв продукцiї;
• просування на ринку iснуючої та нової продукцiї;
• монiторинг ринку i продукцiї.  

 

2.2 Дослідження  ринку

 

Ринок вітчизняних хлібобулочних  виробів відчутно розширюється. Йдеться про збільшення хлібними підприємствами пропозиції поліпшених хлібопродуктів і зростання ринку саме преміум-продукції.

Хлібобулочні та мучні  кондитерські вироби в Україні випускають більше тисячі підприємств, і серед  них не тільки кондитерські фабрики, але і підприємства, що відносяться до інших галузей, наприклад, хлібопекарської, винарної і ін., а також харчокомбінати.

Основними конкурентами ПП «Смакота» є: ПП «Нива», ЗАТ «Родина», ПП «Династія». В наведеній нижче таблиці 2.1 можна побачити дані щодо них.

Таблиця 2.1

Основні показники роботи підприємств за 2010 рік

Підприємства	Хлібобулочні Вироби, тн			Кондитерські вироби,тн
	2009 р.	2010 р.	%	2009 р.	2010 р.	%
1	6	7	8	9	10	11
ПП «Нива»	27788	25978	93.5	27	20	74.1
ЗАТ «Родина	38613	35872	92.8	747	787	105.0
ПП «Династія»	14159	14221	100.2	1440	1848	128.0
ПП «Смакота»	28813	30698	106.5	2077	2831	136.0

 

Отже, ці підприємства  є основними конкурентами ПП «Смакота». Аналізуючи дані таблиці робимо висновок, що дане підприємство займає досить високий рівень у виробництві всіх видів продукції. Він є одним із найбільших виробників кондитерських виробів, тортів та тістечок.

Що стосується обсягів  виробництва хлібу та хлібобулочних  виробів, то наше підприємство ще не досягло бажаних результатів, проте хоча і незначні, але тенденції до зростання все ж таки є.

2.3 Дослідження  товару

 

Вихідним моментом концепції маркетингу хлібопродуктів служить орієнтована  на споживача, інтегрована цільова  філософія підприємства. У цілому ж маркетинг хлібопродуктів можна представити як систему керування ринком хлібопродуктів, що включає в себе процес визначення, аналізу, прогнозування, створення і розвитку споживчих бажань, а також організацію всіх ресурсів для задоволення потреб покупців з оптимальним прибутком для виробника.

У той же час необхідно  чітко розуміти, що концепція маркетингу  дозволяє аналізувати, оптимізувати і  задовольняти споживчий попит. Підприємство повинно також враховувати свої сильні і слабкі сторони у виробництві, технології, фінансах, збуті. Плани маркетингу повинні погоджувати цілі, вимоги споживачів і ресурсні можливості. У протилежному випадку плани маркетингу будуть недосяжні. Крім того, необхідно оцінювати вплив конкуренції, державного регулювання та інші сили, стосовно даного підприємства.

Ринок хлібопродуктів характеризується найбільш тісною взаємодією попиту і  пропозиції. Пропозиція хлібних товарів  є під впливом таких чинників, як зміна суспільних потреб, попиту населення і прискорення НТП. Крім того, в умовах все більшого насичення ринку різноманітними продовольчими товарами, зростають вимоги споживачив до їхнього асортименту і якості; посилюєжться об`єктивна необхідність більш повного задоволення попиту не населення взагалі, а конкретних соціально-економічних груп споживачів, має використовуватися маркетинговий принцип сегментації ринку. І тоді пропозиція буде строго орієнтована на відповідність соціально-економічним, національним, віковим, психологічним і ін. характеристикам визначеного контингенту споживачів. Попит визначає  об`ємність ринку - це є частина пропозиції, що може бути реалізована в обмін на платіжні засоби при даному рівні і співвідношенні роздрібних цін.

Таким чином, попит - це винесені на ринок конкретні платоспроможні потреби. Платоспроможність є найважливішою рисою й особливою властивістю попиту. Але в той же час попит на хлібопродукти - це і сукупність цілком визначених вимог до конкретних хлібопродуктів із відомими функціонально-споживчими і естетичними властивостями.