Маркетиговая комуникация

 

Зміст

 

Вступ

 

Актуальність  теми. На теперішній час виставкова діяльність в Україні сформувалась як самостійна галузь економіки, яка є перспективною і швидко розвивається. Щорічно зростають обсяги послуг, що надаються виставковими компаніями, збільшується кількість виставкових та конгресних центрів, обладнаних сучасними засобами презентації та комунікації. Стрімко розвивається інфраструктура виставкової діяльності.

Цікавим чинником є зменшення  періодичних виставкових заходів та збільшення щорічних та сезонних, що свідчить про стабілізацію тематики виставкових заходів. Суттєво збільшилась кількість виставок в Києві та Київській області. Понад третину виставкових заходів України проводять організатори виставок в м. Києві, Одеській, Запорізькій та Донецькій областях.  Середня тривалість виставкового заходу коливається, в основному, в межах 3-5 днів. Половина заходів за тематикою відноситься до галузевих (спеціалізованих), майже чотири з кожних десяти – до багатогалузевих, інші – до універсальних виставок.

У виставкових заходах  щорічно приймають участь більш  ніж 70 тисяч організацій. Роботу організаторів виставок та виставкових центрів забезпечують понад 2-х тисяч штатних працівників, з них 60% мають вищу освіту. Виставкові технології впроваджуються практично на всіх підприємствах, але їх ефективність визначається досвідом та кваліфікацією менеджерів. Слід відмітити, що сьогодні накопичені тривалою працею великий практичний досвід з виставкової справи, але гостро стає необхідність розробки теоретичних питань виставкової діяльності.

Отже, проблеми формування виставкової діяльності підприємства, а також проведення наукових досліджень ізних аспектів виставкової діяльності, є актуальними в сучасних умовах і потребують багатоступеневої професійної підготовки.

Рівень дослідженості  теми. Проблема управління виставковою діяльністю здійснювалася багатьма відомими авторами.

Мета і задачі дослідження. Метою дослідження є вдосконалення та розвиток управління виставковою діяльністю підприємства в системі маркетингових комунікацій.

Для досягнення цієї мети поставлені такі завдання:

• Визначити сутність виставкової діяльності;
• Обгрунутувати механізм організації виставкової діяльності на підприємстві;
• Дослідити показники ефективності виставкової діяльності підприємства;
• Визначити напрямки підвищення ефективності виставкової діяльності ІП «Компанія «Архітехтура і Технології» на витавках та розробити конкурентну стратегію підприємства;

Об’єкт та предмет дослідження. Об’єктом дослідження є ІП «Компанія «Архітехтура і Технології». Досліджуване підприємство здійснює діяльність з надання дизайнерських та архітектурних послуг, виконання будівельних робіт відповідно до законодавства України та на умовах і у відповідності до чинних договорів.

Предметом дослідження є механізм розробки та формування оптимальної виставкової діяльності досліджуваного підприємства на ринку.

Вихідними даними для  виконання курсової роботи були законодавчі документи, що регламентують діяльність підприємств, спеціальна література з даної проблеми, матеріали бухгалтерської та статистичної ІП «Компанія «Архітехтура і Технології», матеріали особистих досліджень.

Практична значущість обраної  теми зводиться до визначення конкретних пропозицій щодо оптимізації управління виставковою діяльністю підприємства на ринку.

Структура курсової роботи. Робота складається з вступу, трьох розділів, висновків, списку використаних джерел, що налічує 60 джерел використаної літератури, та додатків.

 

  1. Теоретичні аспекти виставкової діяльності

 

Ураховуючи невід’ємність виставкової діяльності від розвитку ринкових процесів, закріплення позитивних структурних змін у економіці, науково-технічному та технологічному оновленні вітчизняного виробництва, одним з пріоритетних напрямів діяльності органів місцевого самоврядування та виконавчої влади є створення умов для розвитку виставково-ярмаркової діяльності в області та подальше вдосконалення діяльності щодо забезпечення представлення області у виставково-ярмаркових та презентаційних заходах.

На сучасному етапі соціально-економічного розвитку регіону, в умовах прискорення в Україні процесів щодо інтеграції у світовий економічний простір, виставково-ярмаркова діяльність набуває все більш актуального значення, оскільки вона дозволяє комплексно вирішувати такі завдання:

- розширення міжнародних  та міжрегіональних зв’язків, у  першу чергу економічних та  інвестиційних, поглиблення виробничої  кооперації;

- поширення новітніх  технологій, розширення використання  інноваційних методів виробництва,  сприяння технічній та технологічній модернізації підприємств;

- залучення додаткових  інвестиційних коштів як внутрішніх, так і іноземних інвесторів;

- закріплення позицій  підприємств на стратегічно важливих  ринках збуту товарної продукції  та послуг, освоєння нових перспективних ринків відповідно до основних напрямів зовнішньоекономічної політики держави;

- стимулювання впровадження  систем якості на підприємствах  області, активізація процесів  стандартизації та отримання  сертифікатів на відповідність  міжнародним вимогам, підвищення конкурентоспроможності продукції;

- визначення попиту  на стратегічно важливих та  перспективних ринках збуту в  країнах та регіонах світу,  формування відповідної виробничої  політики підприємств. 

На сучасному етапі  розвитку, враховуючи посилення процесів інтеграції в світовому економічному просторі, виставково-ярмаркова діяльність є однією з найдинамічніших сфер розвитку світової економіки, оскільки вона відіграє важливу роль у зміцненні міжнародних зв’язків, внутрішньої і зовнішньої торгівлі, пропаганді передових технологій та нових видів продукції.

При цьому розвиток виставково-ярмаркової діяльності відповідно до основних напрямів державної політики у сфері виставково-ярмаркової діяльності не може бути забезпечений виключно територіальними або структурними підрозділами облдержадміністрації, оскільки для створення найбільш сприятливих умов для ефективного розвитку виставкової діяльності необхідне запровадження єдиної державної політики у сфері виставкової діяльності й чітка координація дій державних органів та органів місцевого самоврядування в цій сфері.

Таким чином, ефективність та результативність заходів щодо координації  виставково-ярмаркової діяльності визначається рівнем централізації діяльності в  цій сфері.

1.1 Завдання та класифікація виставок та ярмарків

Сучасна економіка розвинутих країн характеризується змінами  в поведінці покупців, появою нової  шкали цінностей щодо визначення потреб, статичністю ринків, конкуренцією, що постійно зростає, та потребою у  повсяк­часному оновленні як процесу  виробництва, так і процесів кому­нікації. Динамізм розвитку породжує намагання підприємств по­збутися вузьких торгових зв’язків і шукати нові способи ділових контактів. Відповідно змінилося колишнє байдуже ставлення підприємств до виставок і ярмарків, які нині вважають однією з вирішальних складових системи: клієнт — конкурент — оновлення. Значні зміни сталися і в галузі комунікацій.

Сучасна інтернаціоналізація  економіки розвинутих країн створює  умови для переходу від індустріального  до інформатив­ного суспільства. Останньому притаманні такі риси:

• постійне зменшення  тривалості життєвого циклу товарів;

• прискорене економічне знецінення технологічного обладнання;

• інтенсивна присутність  інформатики в усіх сферах життя;

• активна участь споживачів у формуванні подій в економіці;

• неможливість адекватно  реагувати на зміни в економіці  без знання відповідної інформації тощо.

Тому найбільшим клопотом кожного сучасного підприємства є бажання забезпечити собі тривале  перебування у світовому під­приємницькому товаристві. Адекватним засобом для цього є система торгових виставок та ярмарків. Вона забезпечує як поширення, так і отримування широкого спектра економічних, технічних і комерційних повідомлень за доступної їхньої вартості. На думку фахівців вона забезпечує: швидку реакцію на вимоги ринку допомогою товарів, які поєднують високу якість, сучасні в дизайн і нові технології; відповідність виготовленої продукції вимогам ринку; гнучку адаптацію до еволюції економічного середовища; точне прогнозування дій конкурентів та винахідливість у створенні нових цінностей.

Появу торгових виставок та ярмарків пов’язано з необхідністю порівнювання пропозиції та попиту. На думку спеціалістів, заходи такого плану є концентрованим вираженням самої сутності ринку.

Виставки та ярмарки поступово стали дзеркалом технічного розвитку, біржею інформації, індикатором цін, економічно-політичним форумом прогнозування кон’юнктурних змін, а також особливим соціальним явищем з економічним, політичним і культурним змістом.

На відміну від інших інструментів маркетингу, торгові виставки та ярмарки користуються перевагами безпосередньої комунікації й живого контакту з товарами й послугами.

Витрати на участь у торгових виставках і ярмарках у США, наприклад, становлять 18% загальних витрат із маркетингу, у Німеччині — 25% витрат на рекламу. У середині 90-х pp. XX ст. сумарна виставкова площа становила понад 10 млн м2, а кількість ярмарків та виставок міжнародного масштабу сягнула 3,5 тис.

Політика участі підприємства у виставках та ярмарках не може обмежуватися тільки продажем товарів та послуг. Вона має бути органічно зв’язана з усіма інструментами маркетингу, особливо з рекламою і паблік рілейшнз.

Виконуючи одну з функцій  маркетингу, виставки та ярмарки (щодо, цього згодні всі провідні фахівці) нині мають такі завдання:

• методичне дослідження  ринку й нагляд за конкурентами;

• своєчасне забезпечення інформацією підприємств-учасників;

• розвиток прямих особистих контактів з новими партнерами;

• постійна адаптація  пропозиції (технічних характеристик, дизайну тощо) до диференційованих вимог ринку, дослідження його тенденцій, своєчасне вдосконалення або раціональне оновлення продукції залежно від зміни вимог споживачів;

• набуття глобальної європейської свідомості з паралельною  розробкою специфічної стратегії маркетингу для кожної країни, розвиток різних типів ділового співробітництва;

• активний розвиток маркетингу, особливо в галузі просування товару на ринок (реклама, особистий продаж на виставках та ярмарках, паблік рилейшнз тощо), методична сегментація ринків;

Крім постійних, виставки та ярмарки можуть мати змінні місця  проведення, вони можуть бути пересувними (на потягах, пароплавах тощо). Пересувні виставки часто є дуже дорогими, мають престижний характер, провадяться для розвитку зв’язків із громадськістю, маючи широкий радіус дії та багатогалузеву спрямованість.

За частотою проведення виставки та ярмарки поділяються  на періодичні (що два, три роки), щорічні та сезонні. Частота проведення залежить, головне, від різновиду продукції (експонатів), що пропонується, та умов конкуренції. Так, покази моди можуть відбуватися два-чотири рази на рік, а демонстрація новинок технології — з інтервалами від двох до п’яти років.

За напрямками роботи виставки та ярмарки поділяють на торгові, що на них відбувається продаж товарів або приймання замовлень; інформативні, а також виставки та ярмарки, що провадяться з метою розвитку комунікацій та встановлення контактів.

За типом пропонування виставки та ярмарки бувають універсальними, багатогалузевими, галузевими та виставками споживчих товарів. Універсальні виставки та ярмарки є дзеркалом стану національної економіки і найбільше поширені в країнах, що розвиваються. Багатогалузеві виставки є дальшим розвитком універсальних, пропонують товари та послуги кількох суміжних галузей в їхніх реальних масштабах. Галузеві — мають чітку спеціалізацію та орієнтовані, головне, на відвідувачів-комерсантів, що мають спеціальні інтереси. Галузеві ярмарки сприяють розвитку технологій, розширенню асортименту споживчих та інвестиційних товарів, збільшенню кількості товарів-новинок за паралельного зменшення тривалості життєвого циклу цих товарів, лібералізації економіки країн-учасників.

З погляду попиту виставки та ярмарки поділяють на такі різновиди: товарів широкого вжитку, інвестиційних (промислових) , технологій, інвестицій тощо. Мають місце також постійно діючі виставкові центри.

На особливу увагу  заслуговують Всесвітні торгові  виставки, які з’явилися на початку XIX ст. Вони відбивають технологічний  розвиток усього людства, а також завжди стають значною політичною та культурною подією. На честь таких виставок часто І створюються архітектурні шедеври: Кришталевий палац у Лондоні (1851), Ейфелева башта (1889) тощо. Кожна Всесвітня виставка відповідає якомусь важливому етапу розвитку цивілізації (винахід електричної енергії, телекомунікацій, спорудження видатних технічних об’єктів тощо).