Компания АВК

     Розглянемо  сукупність показників, які характеризують фінансову стій-

кість підприємства щодо самостійності, незалежності у використанні власних коштів.

     Відповідно  до стандартів фінансової звітності  саме ці показники відображають напрямок фінансової діяльності підприємства. За визначенням, це діяльність, яка зумовлює зміни розміру і складу власного і позикового капіталу підприємства.

     За  критерієм вартості залучення капіталу, а також ураховуючи позитивний вплив фінансового важеля, підприємству було б вигідно формувати свої активи насамперед за рахунок позикових коштів. Проте якщо величина позикових коштів значно перевищує власні, підприємству загрожує банкрутство, оскільки позичальники можуть водночас виставити вимоги щодо повернення боргів.

     Співвідношення між власними і позиковими коштами визначає наперед фінансову стійкість підприємства у довгостроковому плані. Підприємство з неризиковим співвідношенням упевненіше почувається на ринку капіталу за рахунок додаткової емісії акції, облігацій або кредитів банків.

     У світовій та вітчизняній практиці використовують сукупність показників для аналізу фінансової стійкості підприємства з погляду структури джерел фінансування.

     1. Коефіцієнт автономії (незалежності), або коефіцієнт концентрації власного капіталу

     

     

     

     Коефіцієнт  К_авт характеризує частку власників підприємства в загальній сумі авансованих коштів. Що більше значення цього показника, то більшою є фінансова стійкість підприємства і незалежність його від кредиторів. У загальній сумі фінансових ресурсів частка власного капіталу не повинна бути меншою від 50 %, тобто К_авт > 0,5. Мінімальне значення коефіцієнта автономії (К_авт = 0,5) свідчить про те, що всі зобов'язання підприємства можуть бути покриті його власними коштами.

     Отже, коефіцієнт К_авт за звітний період підвищився, а ризик появи фінансових труднощів у майбутньому зменшився.

     2. Коефіцієнт фінансової залежності

     

     

     

     Цей показник обернений до коефіцієнта  автономії. Якщо К_{ф з} = 1, підприємство не має позик.

     3. Коефіцієнт співвідношення залучених і власних коштів доповнює коефіцієнт автономії. Якщо нормальне мінімальне значення К_авт = 0,5, то нормальне співвідношення залучених і власних коштів К_з/в = 1. Цей коефіцієнт розраховується за формулою:

     

     

      

     Значення  К_з/в показує, скільки позикових коштів припадає на 1 грн власного капіталу. Збільшення значення цього показника в часі свідчить про деяке зниження фінансової стійкості, і навпаки.

     4. Коефіцієнт мобільності. За умов збереження мінімальної фінансової стабільності підприємства К_з/в має бути обмежений зверху значенням співвідношення вартості оборотних і необоротних активів:

     

     

     

5. Коефіцієнт маневреності власного капіталу

     

     

     

     Значення  К_м показує частку власного капіталу, що використовується для фінансування поточної діяльності підприємства. Збільшення значення цього коефіцієнта позитивно характеризує зміни у фінансовому стані підприємства, оскільки свідчить про збільшення можливості вільно маневрувати власними коштами.

     Отже, спостерігаються зміни на краще; у підприємства з'явилося більше свободи маневрувати мобільними коштами.

     6. Коефіцієнт забезпечення власними обіговими коштами запасів

     

     

     

     Нормальне значення цього відносного показника  становить 0,6-0,8.

     Таким чином, за звітний період забезпечення запасів власними обіговими коштами зменшилось на 0,26 і досягло критичного значення.

     7. Для характеристики структури джерел коштів слід використовувати також спеціальні показники, що відбивають різноманітні тенденції у зміні окремих груп джерел. Насамперед це коефіцієнт довгострокового залучення позикових коштів:

     

     

     

     Значення  К_дз показує частку довгострокових позик у сукупних стабільних джерелах фінансування. Цей показник дає змогу приблизно визначити частку позикових коштів при фінансуванні капітальних вкладень. Зменшення значення цього коефіцієнта свідчить про зменшення залежності підприємства від зовнішніх інвесторів, тобто про поліпшення його фінансової стійкості.

8. Коефіцієнт структури довгострокових вкладень

     

     

     

     Цей коефіцієнт показує, яка частка необоротних  активів профінансована чужими коштами, тобто не належить підприємству. Показник розраховують, припустивши, що довгострокові позики використовують для фінансування основних засобів, капітальних вкладень та інших необоротних активів.

9. Коефіцієнт короткострокової заборгованості

       

     

     

     Отже, зменшення частки термінових зобов'язань  свідчить про покращення втрату фінансової стійкості.

     11. Коефіцієнт автономії джерел формування запасів

     

     

     

     Отже, частка основних, так званих нормальних джерел формування запасів залишилася незмінною, тобто фінансова стійкість залишилася стабільною.

     Жодний  фінансовий аналіз не вважається повним, якщо не охоплює усіх сфер діяльності підприємства і складається лише з цифр. Якісний аналіз має передувати кількісному, оскільки за його допомогою можна встановити найактуальніші для підприємства проблеми щодо показників його виробничої діяльності. Необхідно врахувати істотний вплив чинників: зміна цін на продукцію, сировину та матеріали та інше. Важливо визначити місце підприємства у галузі, його конкурентоспроможність.

     Отже, отримавши такі значення коефіцієнтів діяльності підприємства, можна зробити  висновок, що концерн «АВК» має  досить значну фінансову стійкість, яка надасть їм можливість стабільно  розвиватися у майбутньому та мати постійних інвесторів, які будуть вкладати кошти а ризик буде найменшим, постійних клієнтів – споживачів, постачальників.

     Взагалі, компанія «АВК» матиме прибутковий  розвиток з такими різноманітними стратегіями  і в майбутньому десятиріччі. 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 

Обсяг продажу продукції  у регіонах з розбивкою по клієнтах компанії „АВК”

Рис.9 
 

 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 

Рис.9 
 

 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 

      Рис.10 

 

 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 

Рис.11

         
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 

Рис.12 
 
 
 

 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 

      Рис.13