Звіт по практиці ТОВ "Сузір`я"

Витрати на оплату праці адміністративного персоналу плануються на основі затвердженого штатного розпису і фактичної чисельності працівників, їх окладів і часу перебування на займаних посадах. Якщо у плановому періоді не передбачаються зміни, то витрати планують на рівні минулого періоду. При розширенні чи скороченні штатного розпису проводиться поіменно перерахунок планового фонду оплати праці за традиційною формою відомості нарахування заробітної плати.

Відрахування на соціальні заходи планують за встановленими чинним законодавством нормами відрахувань у відсотках до фонду оплати праці.

Амортизація основних засобів адміністративного призначення визначається, виходячи із облікової вартості основних засобів на початок планового періоду, планового введення в дію та планового вибуття основних засобів.

Витрати на розрахунково-касове обслуговування плануються згідно тарифів банку, передбачених у договорі, укладеному з обслуговуючим банком.

Банк самостійно встановлює тарифи, тому у різних банках вони можуть бути різними.

Витрати на розрахункове обслуговування визначаються на основі прогнозованого дебетового обороту по поточному рахунку підприємства в банку. Оскільки тариф складає всього 0,1% від обороту, то при прогнозуванні доцільно за основу взяти дебетовий оборот по поточному рахунку за минулий період, відповідно скоригувавши його на зміну у плановому періоді величини собівартості товарів (робіт, послуг) та відрахувань на соціальні заходи.

Інші адміністративні витрати включають витрати на придбання канцелярських та господарських товарів, малоцінних швидкозношуваних предметів, а також адміністративні витрати, які не відносяться до раніш названих статей витрат.

Тема 5. Кадрова діяльність підприємства

Важливим інструментом управління персоналом є кадро­ве планування, що забезпечує цілеспрямований розвиток ко­лективу відповідно до ресурсних можливостей і цілей санаторію „Квітка полонини” (ТОВ «Сузір`я»). Кадрове планування являє собою частину всієї системи плану­вання, тому воно повинно погоджуватися з іншими його вида­ми (планування надання послуг, збуту, фінансів, інвестицій та ін.). Через кадрове планування виявляється вплив на такі сто­рони кадрової роботи, як:

• потреба в персоналі;

• робота з наймання і заповнення вакантних робочих місць, підготовки кадрів;

• витрати на робочу силу тощо.

Політика витрат на робочу силу (вклади в «людський капі­тал») обумовлює підходи до залучення робочої сили і розвитку власного персоналу, підготовки і перепідготовки кадрів, до роз­робки і реалізації соціальних програм.

Підбір потрібної робочої сили повинен будуватися на доб­ре продуманій системі оцінки ділових і особистих якостей, а ефективна система оцінки результатів праці забезпечує взаємозв'язок оплати праці з її результативністю або стимулюючу фун­кцію заробітної плати. Такий підхід до побудови оплати праці, що сприймається працівником як справедливий, сприятливо позначається на ставленні людини до своєї роботи, робочого місця, комплексу.

Система оцінки результатів праці у взаємозв'язку з оцін­кою особистих якостей працівників дозволяє організувати про­сування працівників по службі.

Поділ праці і взаємозв'язок часткових трудових процесів формують зміст праці працівника, його посадові обов'язки, мають велике значення для розміщення кадрів, збагачення змісту праці, зняття стомлення за допомогою зміни діяльності і т.д. Управління персоналом повинне забезпечити сприятливе середовище, у якому реалізовувалися б творчі можливості пра­цівників, розвивалися їхні здібності. У підсумку люди повинні одержувати задоволення від виконуваної роботи і суспільного визнання своїх досягнень.

Широко розповсюдженим засобом впливу на працівника, в санаторії „Квітка полонини” (ТОВ «Сузір`я») є мотивація праці, що передбачає:

• систему винагороди, матеріального і морального заохочення;

• збагачення змісту праці, підвищення інтересу до роботи;

• розвиток персоналу, надання можливості професійно-ква­ліфікаційного просування, планування кар'єри;

• поліпшення соціально-психологічного клімату в готелі завдяки зміні стилю управління, умов наймання і роботи, заохоченню індивідуальної і групової ініціативи, творчості і саморозвитку;

• активне залучення працівників до управління трудовими процесами, участь у прибутках і акціонерному капіталі го­телю тощо.

Мотивація дозволяє вирішити такі задачі, як стабілізація колективу, підвищення результативності праці і зацікавленості в мобільності (насамперед професійної), забезпечення систе­матичного зростання кваліфікації.

У створенні сприятливого іміджу готелю для залучення найбільш якісної робочої сили велику роль грає соціальна по­літика готелю, що виявляється в гнучкій системі послуг і пільг соціального характеру, які надаються готелем працівникам, окрім обов'язкових, передбачених законодавством у порядку соціального захисту.

Засобом управління персоналом може бути регулювання трудових відносин між адміністрацією і працівниками. Ці відносини знаходять своє документальне закріплення в колек­тивних договорах між наймачами і профспілкою. Оскільки інтереси адміністрації і працівника не завжди збігаються, важ­ливо забезпечити в колективному договорі досягнення співро­бітництва з таких питань, як підвищення продуктивності праці, управління і розвиток готелю і т.д., а також угоди з про­цедури розгляду трудових конфліктів, скарг робітників та службовців.

В санаторію „Квітка полонини” (ТОВ «Сузір`я») працює 208 працівників. З них апарат управління та медичний персонал складає 35 чол., керівники виробничих служб – 3 чол., середній медичний персонал та працівники культури – 29 чол., лабораторна служба – 6 чол., молодший медичний персонал 50чол., персонал кухні №1 – 14 чол., персонал кухні №2 – 9 чол., персонал їдальні №1 – 13 чол., персонал їдальні №2 – 9 чол., господарсько обслуговуючий персонал – 40 чол.[Додаток Е1].

Тема 6. Маркетингова діяльність підприємства

У досліджуваному санаторії „Квітка полонини” (ТОВ «Сузір`я») маркетинг націлений на вирішення таких зав­дань:

• обґрунтування необхідності надання послуг шляхом ви­явлення існуючого або потенційного попиту на них;

• організацію дослідних робіт зі створення послуг, що відпо­відають потребам споживачів;

• координація і планування надання послуг, збутової і фінансової діяльності санаторію;

• вдосконалення методів збуту і просування послуг на ринку;

• регулювання і направлення усієї діяльності готелю для досяг­нення генеральних цілей у сфері надання послуг.

Маркетингова діяльність санаторію „Квітка полонини” (ТОВ «Сузір`я») передбачає:

1) вивчення кон'юнктури і динаміки попиту на дані готельні послуги;

2) аналіз зміни цін на дані готельні послуги та їхні заміню­вачі;

3) прогноз зростання доходів споживачів і їхніх потреб у да­них послугах;

4) використання реклами, як головного інструмента недійо­вої боротьби з конкуруючими готелями;

5) стимулювання збуту готельних послуг (залучення спо­живачів за допомогою надання пільг, розширення гарантова­них прав споживачів, організація лотерей і ін.);

6) планування асортименту послуг з урахуванням соціаль­но-психологічних установок споживачів (громадської думки про престижність проживання в даному готелі, придбанні даної послуги, коливань моди);

7) спеціальна організація обслуговування споживача, за­снована на принципі: готельна послуга шукає потенційного споживача.

Управління маркетингом (Marketing Management), як си­стемою маркетингової діяльності передбачає планування, ви­конання і контроль маркетингової програми та індивідуальних обов'язків кожного працівника, оцінку ризику і прибутків, ефективності маркетингових рішень.

Управління маркетингом у санаторію „Квітка полонини” (ТОВ «Сузір`я») передбачає побудову системи збирання інформації, досліджень ринку, реклами, збутових операцій і обслуговування, яка була б здатна забезпечити мак­симум ефекту при раціональному мінімумі витрат на маркетинг.

Управління маркетингом як процес на досліджуваному підприємстві складається з аналізу, планування, виконання, координації, а також програми конт­ролю всіх елементів маркетингового комплексу. Основою су­часного управління маркетингом є концепція маркетингу. Про­цес управління маркетинговою діяльністю санаторію представле­но у табл. 6.1.

Таблиця 6.1.

Послідовність заходів з управління маркетинговою діяльністю санаторію „Квітка полонини”(ТОВ «Сузір`я»)

Ключовою метою управління маркетингом є розробка стра­тегічних маркетингових програм, від правильності вибору яких залежить ефективність діяльності будь-якого комплексу.

Маркетингові дослідження ринку готельних послуг по­винні забезпечити систему управління санаторієм „Квітка полонини” (ТОВ «Сузір`я»):

• інформацією для прийняття стратегічних рішень (чи вар­то виходити на ринок?);

• інформацією для прийняття тактичних рішень (плануван­ня обсягів продажів);

• інформацією для забезпечення банку даних, що знаходять­ся в розпорядженні комплексу.

Кінцевою метою маркетингових досліджень є виявлення цільового ринку, на якому готель може реалізувати свої послу­ги з найбільшою ефективністю.

Організація маркетингових досліджень на підприємстві по­будована таким чином, щоб забезпечити їм комплексний і си­стемний характер, а також науковий підхід.

Загалом процес маркетингового дослідження на ТОВ «Сузір`я» складається з таких етапів:

1 етап: визначення проблеми і постановка цілей маркетин­гових досліджень;

2 етап: підбір джерел інформації;

3 етап: збір і аналіз вторинної інформації;

4 етап: отримання первинної інформації;

5 етап: аналіз даних, розробка висновків і рекомендацій;

6 етап: представлення і використання отриманих резуль­татів.

Визначення проблеми і постановка цілей досліджень є голов­ним, визначальним етапом маркетингових досліджень, оскіль­ки вчасно і правильно сформульована проблема значною мірою скорочує час пошуку шляхів її вирішення, сприяє економії ма­теріальних і фінансових ресурсів.

Підбір джерел інформації здійснюється для полегшення пошуку необхідної інформації, яка поділяється на первинну і вторинну.

Збір і аналіз вторинної інформації, яка являє собою дані, зібрані раніше для різних цілей і що існують незалежно від до­сліджуваної проблеми, — це відправна точка маркетингових до­сліджень. Вторинна інформація знаходиться у швидкому і відносно легкому доступі, її джерела можуть містити дані, що готель самостійно одержати не в змозі, вона відрізняється ши­роким вибором джерел і порівняно невисокою ціною. Однак ця інформація може бути неповною, застарілою, недостатньо достовірною, крім того, методологія збору даних може бути не­відомою.

Джерела вторинної інформації можна розділити на дві гру­пи: внутрішні і зовнішні. Внутрішні джерела інформації мають безпосереднє відношення до готелю. Внутрішня інформація міститься в таких матеріалах: бюджетах, даних про прибуток і збитки, рахунках клієнтів, результатах інших досліджень, звітах з продажів тощо. Це — клієнтська база даних, договори з клієнта­ми, транспортними організаціями, що надають додаткові по­слуги, дані аналізу діяльності готелю по позиціях: рівень серед­ньорічного завантаження, сезонний розподіл потоків, середні ціни; статистична інформація, дані по взаєморозрахунках з туристичними фірмами, інформація про клієнтів (кількість, терміни прожи­вання тощо).