Всеобщее управление качеством

Зміст

 Вступ

1. Що таке загальне управління якістю.
2. Принципи TQM.
3. 14 універсальних принципів Едварда Демінга.
4. Методологія  загального управління якістю.
1. Технологія розгортання функцій якості (QFD-QUALITY FUNCTION DEPLOYNENT).
2. Функціонально - вартісний аналіз (ФВА).
3. FMEA - аналіз (FAILURE MODE AND EFFECTS ANALYSIS).
4. Функціонально – фізичний аналіз (ФФА).
5. Впровадження системи TQM.

Висновки

Література

 

 

ВСТУП

Операційний менеджмент існує  з того моменту, як люди почали виробляти  товари та послуги.

Операційний менеджмент являє  собою систему управління підприємством, яка пов'язана з орієнтацією  на попит і споживачів, на широке використання нововведень, на регулювання  міжфірмових відносин.

Сучасна теорія і практика О.М. важлива з наступних причин:

1) вихід вітчизняних компаній  на міжнародний рівень (ринок);

2) посилення економічної  кризи і зниження рівня економічної  безпеки;

3) входження вітчизняних  підприємств в комплексні міжнародні  структури бізнесу (корпорації, міжнаціональні  об'єднання капіталу);

4) посилення світових  інтеграційних процесів, які супроводжуються  формуванням єдиних валют і  об'єднанням національних капіталів.

Операційний менеджмент чимось пов'язаний головним чином з виробничою діяльністю чи фізичною зміною стану  продуктів. Тому найчастіше його визначають так:

Операційний менеджмент - це діяльність по управлінню процесом придбання  матеріалів, їх перетворення в готовий  продукт і поставок цього продукту покупцю.

Процес операційного менеджменту  пов'язаний з формуванням операційної  системи, залученням засобів виробництва, використанням нових методів  для досягнення ефективності операційної  діяльності.

Метою операційного менеджменту  є забезпечення високої продуктивності.

Завдання виробничого  менеджера полягає в тому, щоб  знайти якомога більше факторів - аргументів, які чинять на них вплив і визначити  залежність між ситуацією і факторами - аргументами, а так само упевнитися в коректності цієї залежності.

Таким чином, процес управління виробництвом - це сукупність послідовних  дій управлінського персоналу по визначенню цілей, прийняття рішень в області виробничих програм  і оперативних завдань.

З самого початку історії  операційного менеджменту і до середини двадцятого століття він фокусувався  на виробничих системах, називаючись  промисловим менеджментом або продукційним менеджментом. З 1970 по 1980 роки підвищилися  вимоги покупців до  якості продукції. Тому менеджери звернули велику увагу на застосування концепцій підвищення якості.

Сучасний підхід до стратегії  підприємництва полягає в розумінні  того, що якість є найефективнішим  засобом задоволення вимог споживачів і одночасно зниження витрат виробництва.

Якість - це сукупність властивостей і характеристик продукції, які  надають їй здатність задовольняти обумовлені або передбачувані потреби.

Якість продукції тісно  пов'язана з споживною вартістю - здатністю товару задовольняти певні потреби. Вона характеризує міру споживчої вартості, ступінь її придатності і корисності, тобто кількісне задоволення суспільної потреби в продукції.

У сучасних умовах якість продукції  значною мірою формується під  впливом таких основних чинників:

• сприйнятливості підприємств до оперативного використання (упровадження) останніх досягнень науково-технічного прогресу;
• вивчення вимог ринку (внутрішнього і особливо міжнародного), потреб різних категорій споживачів;
• інтенсивного використання "людського фактору" через навчання (робітників і керівників), систематичного підвищення кваліфікації, матеріальної та моральної мотивації працівників.

З урахуванням цих факторів для забезпечення заданого рівня  якості продукції на підприємствах  створюються спеціальні системи (відповідні структури, організаційні методи, процедури, процеси і т. п.). Під забезпеченням  якості продукції розуміється сукупність планованих і систематично проведених заходів, необхідних для створення  впевненості в тому, що продукція  задовольняє певні вимоги до якості.

Ведучи розмову про  якість, її забезпечення, не можна обійти стороною таке нині популярне у всьому світі поняття, як загальне управління якістю (Total Quality Management), про що й ідеться в цій роботі. 
ЩО ТАКЕ ЗАГАЛЬНЕ УПРАВЛІННЯ ЯКІСТЮ

Прагнення стимулювати виробництво  товарів, конкурентоспроможних на світових ринках, ініціювало створення нового загальноорганізаційного методу безперервного підвищення якості всіх організаційних процесів, виробництва й сервісу. Цей метод отримав назву - загальне управління якістю.

Загальне управління якістю (англ. Total Quality Management, TQM) - це система управління, заснована на виробництві якісних з точки зору замовника продукції та послуг. TQM визначається як зосереджений на якості, сфокусований на замовнику, заснований на фактах, керований командний процес. TQM спрямований на планомірне досягнення стратегічної мети організації через безперервне поліпшення роботи. Принципи TQM також відомі як «загальне поліпшення якості», «якість світового рівня», «безперервне поліпшення якості», «загальна якість послуг» і «загальна якість управління».

Слово «загальне» в понятті  «Загальне управління якістю» означає, що в даний процес повинен залучатися кожен співробітник організації, слово  «якість» означає турботу про  задоволення потреб клієнта, і слово  «управління» відноситься до співробітників і процесам, необхідним для досягнення певного рівня якості.

Загальне управління якістю - це не програма; це систематичний, інтегрований і організований стиль роботи, спрямований на безперервне її поліпшення. Це не управлінська примха; це перевірений  часом стиль управління, успішно  десятиліттями використовуваний компаніями по всьому світу.

Головна ідея TQM полягає в  тому, що компанія повинна працювати  не тільки над якістю продукції, але  і над якістю організації роботи в компанії, включаючи роботу персоналу. Постійне паралельне удосконалення 3-х складових:

• якості продукції
• якості організації процесів
• рівня кваліфікації персоналу

- дозволяє досягти більш швидкого і ефективного розвитку бізнесу.

Якість визначається наступними категоріями:

• ступінь реалізації вимог клієнтів
• зростання фінансових показників компанії
• підвищення задоволеності службовців компанії своєю роботою

Основними цілями TQM є:

• орієнтація підприємця на задоволення поточних і потенційних запитів споживачів
• зведення якості в ранг мети підприємництва
• оптимальне використання всіх ресурсів організації

В основі TQM лежать наступні принципи:

• орієнтація на споживача
• залучення працівників, що дає можливість організації з вигодою використовувати їх здібності
• підхід до системи якості як до процесу
• системний підхід до управління
• постійне поліпшення

Переваги TQM

Короткострокові та довгострокові  вигоди є в будь-якому стилі  управління. Загальне управління якістю дає кілька короткострокових переваг, однак, більшість переваг цього підходу довгострокові, і ефект від них відчувається тільки після їх благополучної реалізації. У великих організаціях може піти кілька років, перш ніж довгострокові вигоди дадуть ефект.

Довгострокові вигоди, очікувані від застосування загального управління якістю, - це більш висока продуктивність, підвищення морального тонусу колективу, зменшення витрат та зростання довіри замовника. Ці вигоди можуть призвести до популяризації та підвищенню статусу компанії в суспільстві.

Елементи стратегії TQM

• фокусувати всю діяльність компанії на потреби і побажання як зовнішніх, так і внутрішніх споживачів;
• забезпечувати можливості і реальні участь кожного в процесі досягнення головної мети - задовольняти запити споживача;
• фокусувати увагу на процесах, розглядаючи їх як оптимальну систему досягнення головної мети - максимізацію цінності продукту для споживача і мінімізації його вартості, як для споживача, так і виробника;
• постійно і безперервно покращувати якість продукту;
• базувати всі рішення компанії тільки на фактах, а не на інтуїції чи досвіді її працівників.

 

1. ОСНОВНІ ПРИНЦИПИ TQM

Ще в повоєнні роки в  СРСР були закладені основні принципи TQM (наприклад, системний підхід до управління, роль керівництва, прийняття рішень, заснованих на фактах, залучення працівників). Доведено, що вся система менеджменту  працює краще, якщо організація розглядається  як єдине ціле, єдина система. У  даному випадку для підвищення ефективності діяльності та оптимізації процесів необхідне дотримання основних принципів TQM.

1. Орієнтація організації  на замовника.

Організація цілком залежить від своїх замовників і тому зобов'язана  розуміти потреби замовника, виконувати його вимоги і прагнути перевершити  його очікування. Навіть система якості, що відповідає мінімальним вимогам, повинна бути орієнтована в першу  чергу на вимоги споживача. Системний  підхід до орієнтації на потреби клієнта  починається зі збору та аналізу  скарг і претензій замовників. Це необхідно для запобігання  таких проблем в майбутньому. Практику аналізу скарг і претензій  ведуть багато організацій, що не мають  системи якості. Але в умовах застосування TQM інформація повинна надходити  систематично з багатьох джерел та інтегруватися в процес, що дозволяє отримати точні та обґрунтовані висновки щодо потреб і бажань, як конкретного замовника, так і ринку в цілому.

В організаціях, які впроваджують у себе TQM, вся інформація і дані повинні поширюватися по всій організації. У даному випадку впроваджуються процеси, спрямовані на визначення споживчої  оцінки діяльності організації та на зміну уявлення замовників про те, наскільки організація може задовольнити їх потреби.

2. Провідна роль керівництва.

Керівники організації встановлюють єдині цілі і основні напрямки діяльності, а також способи реалізації цілей. Вони повинні створити в організації такий мікроклімат, при якому співробітники будуть максимально залучені до процесу досягнення поставлених цілей. Для будь-якого напрямку діяльності забезпечується таке керівництво, при якому гарантується побудова всіх процесів таким чином, щоб отримати максимальну продуктивність і найбільш повно задовольнити потреби замовників. Встановлення цілей та аналіз їх виконання з боку керівництва повинні бути постійною складовою діяльності керівників, так само як плани щодо якості повинні бути включені в стратегічні плани розвитку організації.

3. Залучення співробітників.

Весь персонал - від вищого керівництва до робочого - повинен  бути залучений в діяльність по управлінню якістю. Персонал розглядається як найбільше багатство організації, і створюються всі необхідні умови для того, щоб максимально розкрити і використовувати його творчий потенціал. Співробітники, що втягуються в процес реалізації цілей організації, повинні мати відповідну кваліфікацію для виконання покладених на них обов'язків. Також керівництво організації повинне прагнути до того, щоб цілі окремих співробітників були максимально наближені до цілям самої організації. Величезну роль тут відіграє матеріальне та моральне заохочення співробітників. Персонал організації повинен володіти методами роботи в команді. Роботи по постійному поліпшенню переважно організовуються і проводяться групами. При цьому досягається такий ефект, при якому сукупний результат роботи команди істотно перевершує суму результатів окремих виконавців.

4. Процесний підхід.

Для досягнення найкращого результату відповідні ресурси та діяльність, в яку вони залучені, потрібно розглядати як процес.

Процесна модель підприємства складається з безлічі бізнес-процесів, учасниками яких є структурні підрозділи і посадові особи організаційної структури підприємства. Під бізнес-процесом розуміють сукупність різних видів  діяльності, які разом створюють  результат, що має цінність для самої  організації, споживача, клієнта або  замовника. Зазвичай на практиці застосовуються наступні види бізнес-процесів:

• основний, на базі якого здійснюється виконання функцій по

поточної діяльності підприємства з виробництва продукції або

наданню послуг;

• обслуговуючий, на базі якого здійснюється забезпечення