Внутрішнє середовище сучасної організації

Проаналізувавши показники рентабельності можна зробити висновок про те, що спостерігається позитивна тенденція показників до збільшення, що пояснюється збільшенням чистого прибутку.

Показники ліквідності показують, що коефіцієнти поточної ліквідності є в межах нормативних значень, що є позитивним, коефіцієнт абсолютної ліквідності значно відхиляється від нормативу, що пояснюється недостатністю грошових коштів в національній та іноземній валюті.

Таблиця 3.6

Аналіз показників ліквідності

Якщо говорити в загальному про весь фінансовий стан, можна сказати, що в 2007 році підприємство отримує прибуток, який значно більший від минулорічного. Зростає дохід від реалізації продукції, поряд з цим зростають витрати підприємства, зростає рентабельність підприємства.

Персонал підприємства та зміни, які в ньому відбуваються, мають певні структурні, якісні та кількісні характеристики. Процедура прийому на роботу на даному підприємстві є формалізованою: претендент на вакантне робоче місце чи посаду подає заяву зі всіма необхідними документами (паспорт або інший документ, який посвідчує особу, трудову книжку оформлену у встановленому порядку, диплом або інший документ про освіту чи професійну підготовку ), після розгляду якої з ним проводиться співбесіда. На співбесіді, як правило, задають питання, які стосуються суто професії претендента. Якщо працівник задовольнив всі вимоги щодо вільної вакансії, йому призначається випробувальний термін (1-н місяць), по закінченню якого при відсутності причин для відмови працівник приймається на роботу. Працівники працюють згідно колективного договору. Прийом на роботу працівників оформляється наказом керівника КП «Будинкоуправління», з яким працівник ознайомлюється.

Формування персоналу підприємства відбувається під впливом як внутрішніх факторів - характер продукції або надання послуг, особливості технологічних процесів, організаційна структура управління тощо, так і зовнішніх – ситуація на ринку праці, демографічні процеси, вимоги чинного законодавства.

При аналізі плинності кадрів було виявлено, що 2007 році прийнято 10 осіб, вибуло 6 осіб , з яких усі 6 осіб звільнилися за власним бажанням.

Таблиця 3.7

Характеристика руху кадрів

Аналіз таблиці дає можливість зробити висновок про не високу плинність кадрів на підприємстві, що є досить позитивно, оскільки  витрати на пошук нових працівників, їх навчання та випробовування практично відсутні. Коефіцієнт обороту з прийому на роботу персоналу є вищим за коефіцієнт обороту зі звільнення персоналу.

Середня заробітна плата дорівнює 895 грн. Для кожного працівника і для кожної посади вибирається своя структура заробітної плати. Фонд оплати праці на 2007 рік становив 365,3 тис грн. На підприємстві щорічно виплачується одноразова винагорода за підсумками роботи за рік. Дана винагорода запроваджується  з метою посилення матеріальної зацікавленості робочих, керівних працівників і спеціалістів, закріплення кадрів, а також підвищення продуктивності праці, в якості виконуваних робіт і укріплення виробничої дисципліни.

Провівши внутрішній аналіз підприємства можна зробити висновок про те, що діяльність будинкоуправління направлена на зростання практично всіх показників: значно зросли прибутки, збільшилося  надання послуг та покращилася їх якість, зменшився коефіцієнт плинності кадрів, проте поряд з цим є і недоліки, зокрема відсутність стратегії розвитку підприємства.

ВИСНОВОК

Внутрішнє середовище підприємства – це сукупність факторів, які формують довгострокову прибутковість організації і перебувають під безпосереднім контролем керівників та персоналу організації. До факторів внутрішнього середовища підприємства відносяться:

- фінансові ресурси;

- концепція управління;

- інформаційне забезпечення;

- вибір цільового ринку;

- цілі маркетингу;

- інновації;

- комплекс маркетингових заходів;

- структурні підрозділи фірми;

- корпоративна культура;

- контроль.

Найважливіше значення в реалізації управління внутрішнім середовищем організації мають використовувані управлінським апаратом принципи менеджменту. Принципи управління внутрішнім середовищем повинні відповідати наступним вимогам:

- відображати загальні положення, властиві організаціям різних типів і видів;

- відповідати законам розвитку природи, суспільства і бізнесу;

- об'єктивно відображати сутність явищ і реальних процесів управління організацією;

- бути керівним початком, визнаним суспільством.

Вітчизняним науковцем З.Є. Шершньовою було сформовано три основні підходи до практичної оцінки потенціалу підприємства: ресурсний (або обліково-звітний), структурний (функціональний) та цільовий (проблемно-орієнтований).

Ресурсний підхід (або обліково-звітний), зорієнтований на визначення потенціалу підприємства як сукупності виробничих ресурсів, оцінює його величину як суму фізичних і вартісних оцінок окремих складових.

Структурний підхід (функціональний) зорієнтований на визначення раціональної структури виробничого потенціалу підприємства. Він визначає його величину, виходячи з прогресивних норм і нормативних співвідношень, які задаються найбільш досконалими технологіями, організацією виробництва загалом і окремими підсистемами підприємства, що використовуються в галузі.

Цільовий (проблемно-орієнтований) підхід спрямований на визначення відповідності наявного потенціалу поставленим цілям. Він визначає його величину як рівень відповідності окремих складових потенціалу необхідному, дещо ідеальному, уявленню про склад, структуру та механізми його функціонування, для виготовлення конкурентоспроможної продукції.

Перехід національної економіки на ринкові засади функціонування призвів, з одного боку, до ускладнення і зростання нестабільності середовища діяльності кожного підприємства незалежно від його форми власності та організаційно-економічної структури, в з іншого, до перебудови системи управління, у тому числі на рівні підприємства, на засадах відмови від обов'язкового довгострокового і середньострокового (п'ятирічного) планування, спрощення процедури складання і структури річних планів та надання пріоритету ринковому саморегулюванню. Однак, діючи в умовах нестабільного середовища ринкової економіки, підприємства можуть досягти успіху в бізнесі тільки тоді (і це засвідчує та підтверджує, узагальнена з початку 50-х років ХХ століття, світова практика ведення бізнесу в умовах ринкової економіки), коли їм вдається передбачати зміни і, відповідно, вживати запобіжні адаптивні заходи щодо них.

Відтак, забезпечення стабільної ефективної діяльності підприємств у довготривалому періоді в умовах постійного ускладнення і нестабільності зовнішнього середовища їх функціонування: посилення конкуренції, зміни технологій, появи різноманітних нових цілей тощо, - висуває на перший план вимогу пошуку нових підходів до управління вітчизняним підприємством, як суб'єктом господарювання.

До елементів, які формують сучасну економічну парадигму слід віднести безпосередньо саму економічну систему, економічну політику, яку формують та впроваджують владні структури, стан кредитно-регуляторного циклу та політичний стан, що є в державі чи регіоні. Економічна політика є одним із найважливіших факторів, які формують економічну ситуацію. Так, застосування різних економічних підходів до однієї і тієї ж економічної ситуації може призводити до різних результатів.

Політична ситуація в державі внаслідок її нестабільності останні роки постійно здійснює негативний вплив на економіку України, відлякуючи від неї іноземних інвесторів [1].

СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ

1. Волинські новини. Стаття Олега Чернецького “Алхімічний аналіз: сучасний економічний стан України”. 26.03.2009.

2. Герчикова И.Н. Менеджмент. - М.: Банки и биржи, ЮНИТИ, 1994. - 685 с.

3. Гойхман О.Я. Рассказы о службе быта. - М.: Легкопромиздат, 1989. - 160 с.

4. Економіка підприємства: Підручник / За заг. ред.. С.Ф. Покропивного. – К.: КНЕУ, 2001.

5. Економічна правда. Стаття Петро Порошенко, для ЕП “Українська економіка напередодні світової рецесії”, 11.09.2008.

6. Жильцов Е.Н. Основы формирования хозяйственного механизма в сфере услуг. - М.: Изд.- во МГУ, 1991. - 464 с.

7. Задихайло Д.В., Кібенко О.Р. Корпоративне управління: Навч. посібник. – Х.: Еспада, 2003. – 688 с.

8. Закон України «Про житлово-комунальне господарство» від 24 червня 2004р. №1875-ІУ.

9. Кіндратська Г.І. Основи стратегічного менеджменту: Навчальний посібник. – Львів: Кін парті ЛТД, 2000.

10. Кобиляцький Л.С. Управління проектами: Навч. посібник. – К: МАУП, 2000.

11. Ковтун О.І. Стратегія підприємства: Навч. посібник 3-тє вид., оновлене і доповнене – Львів: Новий світ – 2000, 2007. – 324с.

12. Котлер Ф. Маркетинг и менеджмент. — СПб: ПитерКом, 1998. — 896 с.

13. Кузьмін О.С., Мельник О.Г. Основи менеджменту: Підручник. – К.: Академвидав, 2003. – 416 с.

14. Мошек Г.Є. Менеджмент: Навч. посібник. – К.: Кондор, 2009. – 392 с.

15. Олейник С.И. Организация и совершенствование бытового обслуживания населения. - К.: Укр НИИНТИ Госплана УССР, 1991.-242 с.

16. Осовська Г.В. Основи менеджменту: Підруч.. – К.: Кондор, 2008. – 664 с.

17. Пономаренко Є.Д. Фінансовий аналіз: Конспект лекцій. – К., 2005. – 123 с.

18. Портал студента. Показники ліквідності. 04.01.2008 http://www.students.lviv.ua

19. Саймон Г. и др. Менеджмент в организациях / Сокр.пер. с англ. с 15-го узд. – М.: Экономика, 1995. — 335 с.

20. Сайт каналу 1+1. Стаття Кучма порівняв сучасний стан з "військовим 1941". 20.02.2009.