Внутрішні можливості

Сири  фасують у фольгу по 30; 62,5та 100г та полістирольні стаканчики по 100г. Також виготовляють у вигляді ковбасок нефіксованої ваги від 0,5до 0,8 кг.

Фасований сир відразу охолоджують  у спеціальних  камерах та на стелажах при температурі повітря не вище КРС. Тривалість охолодження - 16 годин. Далі сир маркують (крім тих, які фасовані у стаканчики й ковбасні) та упаковують у транспортну тару.

Можливість  зміни технології у часі досить незначна. Наразі можлива автоматизація виробничого процесу та майже необмежені можливості удосконалення, зміни способу фасування (перехід до вакуумного фасування тощо), зменшення часу охолодження. Крім того, світові лідери виробництва плавленого сиру вже досить довгий час застосовують певні добавки в ковбасний копчений сир, які дають ефекти копчення, і тим самим ліквідують цілий етап технології виробництва копченого сиру та зменшуюють технологічний цикл вироблення продукції.

Взагалі технологічне обладнання ВАТ "Молочник" є морально та фізично  застарілим, крім того, спостерігається  значна частка "ручної" праці.

Розглянемо  витрати на виробництво  плавленого сиру. В основному ціна плавленого сиру залежить від його жирності та виду упаковки.

Калькуляція на деякі види плавленого сиру (високожирні та нежирні ковбасні сири; високожирні, середньожирні та низькожирні плавлені сири, фасовані у стаканчики та фольгу) в розрахунку на 1т наведена в таблиці 5.7.

Аналіз  наведених даних  дозволяє зробити  такі висновки: чим  вища жирність сиру, тим вищі витрати  на сировину. Однаку структурі собівартості питома вага витрат на сировину у жирних сирів зменшується, оскільки збільшуються накладні витрати, які  розраховуються як відсоток від прямих витрат. Середня питома вага сировини у загальній  структурі собівартості займає від 50 % до 62,7 %. Питома вага інших  статей собівартості є незначною. Звертає  на себе увагу стаття "Допоміжні  матеріали". Загалом вона займає від 4,6 % до 6,5% у структурі собівартості, однак значно вищою єу собівартості сиру плавленого "Янтар" в стаканчиках(20,5 %). Це пояснюється вищою порівняно з фольгою, вартістю, полістирольних стаканчиків.

Отож, спостерігаємо прямо  пропорційну залежність величини витрат з  виробництва певного  виду сиру від масової  частки жиру у його складі та виду пакувального матеріалу.

Кожна партія виробленого  плавленого сиру підлягає лабораторному контролю, який проводять фахівці. Здійснюється внутрішньозаводська оцінка смаку та запаху, консистенції, кольору, зовнішнього вигляду, упаковки та маркування. На кожну партію плавленого сиру заводська лабораторія видає якісне посвідчення, де вказується назва плавленого сиру, основні контрольні параметри, кількість, дата виготовлення та строки зберігання. Окрім того, зазначаються стандарти, згідно з якими виготовлено сир. Наявність якісного посвідчення є обов'язковим при реалізації плавленого сиру кінцевому споживачеві.

5. Аналіз фінансової  діяльності підприємства

Фінанси

Якісний фінансовий аналіз дозволяє визначити ключові  припущення про динаміку розвитку підприємства в майбутньому. Фінансовий прогнозний аналіз необхідно проводити за такими напрямками:

- аналіз величини  власного та залученого  капіталу;

- аналіз платоспроможності  та ліквідності  активів підприємства;

- оцінка основних  фінансових коефіцієнтів;

- оцінка загальної  ефективності фінансової  роботи підприємства. Наведемо приблизну схему аналізу та оцінки фінансового стану підприємства [6,38].

1. Аналіз складу  структури та динаміки  балансу.

2. Оцінка майнового  стану.

3. Аналіз ліквідності.

4. Аналіз платоспроможності.

5. Аналіз ділової  активності та  рівня ефективності господарської діяльності.

При проведенні аналізу  фінансово-господарської  діяльності підприємства застосовують такі методи аналізу:

- Вертикальний (структурний)  аналіз.

- Горизонтальний аналіз  або аналіз тенденцій.

- Метод коефіцієнтів.

В економічній літературі наведено досить значну кількість методик  аналізу фінансового  та господарського стану  підприємства. Скористаємось стандартною методикою аналізу, застосовуючи елементи різних методик.

Приклад з практики

Діяльність  кожного господарюючого суб'єкта в сучасних економічних умовах є предметом уваги  великого кола учасників  ринкових відносин, які зацікавлені  в результатах  його функціонування.

Основним  інструментом дослідження внутрішнього потенціалу підприємства є фінансовий аналіз. Сенсом його проведення є виконання функцій логічного засобу оцінки та порівняння відомостей для створення нової інформації, більш цінної, ніж первинна.

. Для проведення  фінансового аналізу  використовуються  різноманітні джерела інформації, серед яких основними є стандартні форми квартальної та річної фінансової звітності, а саме:

- баланс підприємства (форма № 1);

- звіт про фінансові  результати (форма  № 2);

- звіт про рух  грошових коштів (форма № 3);

- звіт про власний  капітал (форма  № 4).

Проте перш ніж користуватись  інформацією бухгалтерських звітів, треба переконатися в її достовірності, впевнитися у правильності заповнення і точності зроблених арифметичних підрахунків при виведенні окремих показників.

Аналіз  доцільно розпочати з побудови агрегованого балансу, який дозволить представити в найбільш загальному вигляді структурно-майновий стан підприємства. Підхід до побудови агрегованого балансу може бути здійснений по-різному: вид групування даних визначається особливостями аналізу.

Застосуємо  наступний варіант  агрегування балансу, який буде містити  такі види груп:

Група А - необоротні активи або постійні активи підприємства (всередині групи - за видами активів);

Група Б - оборотні активи або поточні активи підприємства (всередині групи - за ступенем ліквідності);

Таблиця 5.7. Статті собівартості на деякі види плавленого сиру в розрахунку на 1 т

Статті калькуляції	Сир ковбасний "Молочний" 20 %		Сир ковбасний 30 %		Сир "Янтар" в стаканчиках 60 %		Сир "Київський" у фользі 50 %		Сир "Особливий" у фользі 30 %
	тис. гри	%	тис. грн	%	тис. грн	%	тис. грн	%	тис. гри	%
1. Сировина	3494.56	62.1	3895,23	59,5	4894.00	50,0	4041.90	62.1	3164.84	62.7
2. Допоміжні матеріали	368,41	6,5	368.41	5.6	2005.73	20.5	298.16	4.6	298.16	5.9
3. Тара	145.68	2.6	145,68	2,2	155.22	1.6	97,97	1.5	97,97	1.9
4. Інші матеріали	124,00	2.2	124,00	1.9	124.00	1.3	124,00	1,9	124.00	2,5
5. Палило та енергія	210.21	3,7	210.21	3,2	210,27	2.1	210,21	3.2	210,21	4,2
6. Зарплата	99.47	1,8	99.47	1.5	71,70	0.7	58.93	0.9	70.27	1.4
7. Нарахування на заробітну плату	37,30	0,7	37.30	0,6	26,89	0.3	22,10	0.3	26,35	0.5
8. Амортизація	7,00	0,1	7.00	0,1	7,00	0,0	7,00	0,1	7.00	0.1
9. Загальновиробничі витрати	408,02	7,2	808.77	12.3	1018,22	10.4	799,50	12,3	390.62	7.7
10. Всього прямі витрати	4894,65	87,0	5696,07	87,0	8513,03	87,0	5659.77	87.0	4389,42	87,0
11. Накладні	734.20	13,1	854,41	13,1	1276.95	13.1	848,97	13.1	658.41	13.1
12. Собівартість	5628,85	100	6550,48	100	9789.98	100	6508,74	100	5047.83	100

Група В - збитки та витрати, віднесені на майбутні періоди;

Група Г- власний та прирівняний до нього капітал (всередині групи - за характером належності);

Група Д - залучений капітал (всередині групи - за видами використання та за строками).

Зміст та порядок формування агрегованого балансу більш детально розглянуто в економічній літературі [29,31]. Наведемо розшифровку лише окремих статей агрегованого балансу. Так, до швидко ліквідних активів належать дебіторська заборгованість та короткострокові фінансові вкладення, тобто активи, які мають досить значний ризик при їх ліквідації. Важколіквідні активи - це активи, ліквідація яких супроводжується значним ризиком: виробничі запаси, товари, готова продукція тощо.

Отож, агрегований баланс ВА Т"Молочник" наведено нижче (табл. 5.8).

Таблиця 5.8. Агрегований баланс ВАТ "Молочник", тис. грн.

з/п		Групування статей активу		на кінець 1-го року			на кінець 2-го року		на кінець 3-го року		Зростай ня, %
1		2		3					5		6
А		Необоротні  активи		1664,1			1951.9		2040.8		122.6
1.		Основні засоби та інші позаоборотні активи		1664,1			1951,9		2031.9		122.1
2.		Довгострокові фінансові вклади		-			-		8.9		-
Б		Оборотні  активи		1917,3			1832.2		3077.1		1.600
3.		Швидколіквідні  активи		107,1			48,4		117.3		109.5
4.		Середньоліквідні  активи		740,1			496.0		1060.5		143.3
5.		Важколіквідні активи		1070,1			1287.8		1899.3		180.0
В		Збитки  та витрати, віднесені на майбутні періоди		-			-		-		-
6.		Витрати майбутніх періодів		-			-		-		-
7.	Збитки		-		-	-		-
	АКТИВ:		3581,4		3784,1	5117,9		142,9
Г	Власний та прирівняний до нього капітал		3458,8		3433,6	3471,9		100,4
8.	Власний капітал		3458,8		3433,5	3471,9		100,4
9.	Додатковий  капітал		-		0,1	-		-
Д	Залучений капітал		122,6		350,5	1646,0		В13 раз
10.	Довгострокові зобов'язання		-		-	-		-
	Короткострокові зобов 'язання		122,6		350,5	1646,0		в 13 раз
11	Заборгованість  за короткостроковими кредитами  банків		-		211,3	1265,1		в б раз
11.2	Заборгованість  постачальникам		47,0		57,1	300,5		в 6,4 рази
11.3	Заборгованість  за бюджетними та позабюджетними платежами		41.3		26,9	16,3		39,5
11.4	Заборгованість  з оплати праці		14,3		18,9	22,4		в 1,6 рази
11.5	Інша заборгованість		20,0		36,3	41,7		в 2 рази
	ПАСИВ:		3581,4		3784,1	5117,9		142,9

На  графіках (мал. 5.1; 5.2) наведена структура  активів та пасивів агрегованого балансу та їх зміна за роками.

Мал. 5.1. Структура активів агрегованого балансу підприємства за досліджуваний період

При загальному, досить значному збільшенні обсягів господарювання (валюта балансу зросла на 142,9 % за досліджуваний період), структура майна також зазнала суттєвих змін. Економічні ресурси фірми зросли в основному за рахунок збільшення розміру оборотного капіталу, який, у свою чергу, зріс в 1,6рази.

Мал. 5.2. Структура пасивів агрегованого балансу підприємства за досліджуваний період

В структурі оборотного капіталу найбільшу  питому вагу займають важколіквідні активи, однак однозначно оцінювати цей  факт як негативний не зовсім правильно, адже зростання обсягів  господарської діяльності неминуче призводить до збільшення залишку  товару (продукції) на складі. Щодо пасиву балансу підприємства, тут спостерігається зменшення питомої ваги власних коштів та значне збільшення розміру (в 13 разів) і питомої ваги залучених коштів. Ця стаття пасиву зросла за рахунок збільшення короткострокових зобов'язань; довгострокові зобов'язання у фірми відсутні. У 6 разів зросла заборгованість за короткостроковими кредитами банків та заборгованість постачальникам. На початку досліджуваного періоду підприємство не потребувало залучення фінансових ресурсів, зі зростанням обсягів господарювання виникла необхідність у залученні додаткових коштів. Зростання розміру та питомої ваги залучених коштів, у нашому випадку, не слід розцінювати як негативний фактор, тому що співвідношення власних та залучених коштів на кінець досліджуваного періоду на користь власних коштів, тобто джерела формування економічних ресурсів фірми в основному власні, окрім того, довгострокові зобов'язання відсутні

Наступним важливим етапом фінансового  аналізу підприємства є оцінка його майнового стану. Показники майнового стану дають змогу характеризувати виробничий потенціал підприємства. Розрахуємо такі основні показники (коефіцієнти): коефіцієнт зносу, коефіцієнт оновлення основних засобів, коефіцієнт вибуття основних засобів тощо (табл. 5.9).

Таблиця 5.9. Оцінка майнового стану підприємства

№ з/п	Показники	Од. виміру	На . кінець 1-го року	На кінець 2-го року	На кінець 3-го року	Відхилення
						%	п.
1	2	3	4	5	6	7	8
1.	Величина  основних засобів	тис. . грн.	1608,4	1936,6	2016,5	125,4	-
2.	Частка основних засобів  в активі	%	44.5	51,2	39,4	-	-5,1
3.	Знос  основних засобів	тис. грн.	1540,1	1370,1	1443,5	93,7	-
4.	Коефіцієнт  зносу основних засобів	%	48,9	41,4	41,7	-	-7,2
5.	Коефіцієнт  оновлення основних засобів	%	0	4,8	4,6	-	4,6
б.	Коефіцієнт  вибуття основних засобів	%	0	0	0,2	-	0,2