Внутрішні можливості

Тема 5. Оцінка внутрішніх можливостей підприємства

1. Підходи до аналізу внутрішніх можливостей підприємства

Як уже  зазначалось, стратегічні  компоненти (виробництво, фінанси, маркетинг, кадри, організаційна  культура) у сукупності утворюють потенціал  підприємства.

Вітчизняним науковцем 3-Є. Шершньовою [54, 58] сформовані три основні  підходи до практичної оцінки потенціалу підприємства: ресурсний (або обліково-звітний), структурний (функціональний) та цільовий (проблемно-орієнтований).

1. Ресурсний  підхід (або обліково-звітний), зорієнтований на визначення потенціалу підприємства як сукупності виробничих ресурсів, оцінює його величину як суму фізичних і вартісних оцінок окремих складових. Оцінюючи потенціал підприємства, треба враховувати: матеріально-технічні ресурси з окремим дослідженням знарядь та засобів праці; трудові ресурси; енергетичні й інформаційні ресурси; фінансові ресурси. Кожен з окремих видів ресурсів має свій внесок у формування кінцевих результатів. Як наслідок потрібно враховувати, вивчати та формувати структуру складових потенціалу підприємства з метою досягнення максимальних результатів.

2. Структурний  підхід (функціональний) зорієнтований на визначення раціональної структури виробничого потенціалу підприємства. Він визначає його величину, виходячи з прогресивних норм і нормативних співвідношень, які задаються найбільш досконалими технологіями, організацією виробництва загалом і окремими підсистемами підприємства, що використовуються в галузі.

При функціональному  підході виділяються три напрямки діяльності підприємства: постачання, виробництво та збут (табл.5.1).

Таблиця 5.1. Функціональні сфери  дослідження підприємства

Об'єкт	Потенціал, що досліджується
Виробництво	Якість виробничого планування Гнучкість виробничих ліній Технологічний  рівень
Постачання	Кількість та надійність постачальників Особливості транспортування  та зберігання сировини Величина та оборотність  оборотного капітал
Збут	Система організації збуту  Місцезнаходження збутових філій Фаза ЖЦТ

Можуть  бути вивчені й  забезпечуючі сфери  діяльності підприємств: фінанси, кадрова політика та служба інформації.

Аналіз  і оцінка структурних  характеристик виробничого  потенціалу пов'язані  з певними труднощами, оскільки всі його елементи функціонують одночасно, в сукупності та взаємодії. Це призводить до того, що важко встановити значення кожного типу ресурсів окремо щодо внеску в потенціал.

3. Цільовий (проблемно-орієнтований) підхід спрямований на визначення відповідності наявного потенціалу поставленим цілям. Він визначає його величину як рівень відповідності окремих складових потенціалу необхідному, дещо ідеальному, уявленню про склад, структуру та механізми його функціонування, для виготовлення конкурентоспроможної продукції. Він знаходить відображення в нормативному "дереві цілей" ("дереві проблем") з широким спектром локальних і системних оцінок окремих елементів та взаємозв'язків. Рівень виробничого потенціалу визначається в процесі його використання й оцінюється з точки зору його результативності, тобто ступеня задоволення (порівняно з конкурентами) потреб клієнтів, які споживають вироблену продукцію (надані послуги).

Практична оцінка потенціалу підприємства, за цим підходом, проводиться за методом горизонтальних матриць рішень, коли здійснюють визначення першочерговості виконання запропонованих для досягнення

поставлених цілей проектів. Зокрема, один вимір горизонтальної матриці рішень може відповідати основним проблемам, що виникають при досягненні цілей, інший- ресурсам, які можуть знадобитися для вирішення цих проблем (табл. 5.2).

Таблиця 5.2. Приклад матриці  горизонтальних рішень

Стадії досліджень та розробок	Продукт	Замовник	Ресурси
Відкриття
Створення
Впровадження
Розробка

Як бачимо, запропоновані підходи відзначаються новизною та перспективністю застосування. їх реалізація вимагає збору та обробки значних масивів інформації. Інформація, необхідна для аналізу діяльності виробничого підприємства в розрізі джерел, об'єктів та методів дослідження, наведена в таблиці 5.3.

Таблиця 5.3. Вихідна інформація для організації  дослідження підприємства

Об'єкт дослідження .	Джерело інформації	Методи дослідження
1	2	3
Склад, повноваження та обов'язки структурних  одиниць організації	Статут підприємства Установчий договір Колективний договір Посадові інструкції	Обробка документів
Аналіз фінансово-майнового  стану підприємства	Бухгалтерська звітність  підприємства (форми 1, 2, 3)	Вибір показників, розрахунок показників ефективності та фінансових коефіцієнтів
Аналіз виробництва	Статистична звітність (форма  № 5с)	Статистична оцінка, побудова графіків
Аналіз маркетингу	Поточні документи планового відділу, відділу маркетингу та збуту, відділу постачання	Застосування методик  оцінки маркетингової активності підприємства

Організувати  роботу щодо збирання, обробки та аналізу  всієї інформації про підприємство доцільно шляхом аналізу за допомогою критичних запитань, на які ви шукаєте відповіді та застосування практик: опитування керівників вищих та середніх управлінських рівнів; робота з декількома експертами на підприємстві; анкетування,

2. Загальна економічна  оцінка діяльності підприємства

Першим  кроком аналізу підприємства, що дозволяє оцінити його ресурсний потенціал у загальному, є його загальна економічна характеристика. Схема її наводиться нижче.

Загальна  економічна характеристика підприємства.

1. Продукт або послуга

o Інноваційні чи ні?

o Обсяги виробництва.

2. Споживачі продукції  - відносна стійкість стану споживачів.

3. Поточне управління:

o Структура

o Власність.

4. Місце підприємства в галузі.

5. Оцінка конкурентоспроможності.

Приклад з практики

Об'єктом  дослідження є підприємство харчової галузі "Молочник", яке було створену 1995році шляхом перетворення Житомирської маслосирбази у відкрите акціонерне товариство.

Статутний фонд підприємства складає 962,1 тис. гри., який поділено на. 3848,2тис. акцій номінальною вартістю 0,25 грн. Підприємство діє згідно з законодавчими актами України та статуту.

Основними видами діяльності ВАТ "Молочник" є виробництво, закупівля  та реалізація різноманітних продуктів харчування. Наразі можна вказати такі види діяльності підприємства:

1) виробництво та  реалізація плавленого сиру;

2) виробництво та  реалізація макаронних  виробів;

3) закупівля, зберігання  та реалізація  продуктів харчування (масла  тваринного, сирів  твердих тощо).

Переважаючим  видом діяльності підприємства є виробництво та реалізація плавленого сиру. Цей вид діяльності в загальній структурі обсягів господарювання підприємства займає близько 80 %.

Підприємство не є "новачком" у своїй галузі. До реорганізації основних завдань маслосирбаз, які створювались у кожній області України, були акумуляція, зберігання та подальша реалізація твердих сирів, масла в межах області. Підприємство мало значні складські площі та холодильне устаткування. Окрім того, на підприємстві виготовлялись казеїн та плавлені сири, виробництво яких на той час було допоміжним.

З переходом України до ринкових умов господарювання багато що в діяльності підприємства змінилось: виробники масла та твердого сиру вже не потребували такої проміжної ланки в реалізації продукції, як маслосирбаза. Зупинилося виробництво казеїну, і лише виробництво плавленого сиру стало одним єдиним джерелом для "виживання" підприємства у нових умовах господарювання.

Розглянемо  структуру управління підприємством (мал. 5.1).

Структура управління підприємством є лінійно-функціональною, тобто управління здійснюється за основними функціональними напрямками: постачання, виробництво, збут, кадри, фінанси тощо. Найвищим органом управління є Загальні збори акціонерів, поточними справами керує правління підприємства на чолі з головою правління.

Попередній  аналіз структури  управління підприємством вказує на недоліки цієї структури, що спостерігаються. Це - ускладнені службові зв'язки, множинність у підпорядкуванні, дублювання розпоряджень різними керівниками, тенденція до централізації в організації управлінського процесу тощо.

Слід  зазначити що структура  управління ВАТ "Молочник" з про радянських часів зазнала  лише формальних змін. Суттєвою є тільки реорганізація відділу  постачання та збуту, на два відповідних  відділи, що дозволило  зосередити зусилля  підприємства на ефективному збуті продукції, адже ні старі методи, ні "старі" кадри ефективно реалізовувати продукцію були не в змозі.

3. Аналіз маркетингової  діяльності підприємства

Маркетинг

Із  великої кількості  маркетингових факторів для оцінки, внутрішніх можливостей підприємства виділяють сім основних.

1. Частка ринку підприємства та його конкурентоспроможність.

2. Різноманітність і якість асортименту продукції (послуг).

3. Вплив на збут  продукції (послуг): ' - зміни чисельності  населення;

- старіння населення;

- міграція населення;

- зміни складу сімей жителів України, а також інших країн;

- підвищення освітнього рівня.

4. Дослідження та розробка нових, кращих товарів та послуг.

5. Передпродажне та  після продажне обслуговування клієнтів.

6. Реклама та просування  товару. Ефективний  збут.

7. Прибутковість маркетингу.

Рис. 5.1. Структура управління ВАТ "Молочник"

Приклад з практики

Оцінювати маркетингову роботу на підприємстві "Молочник" є доволі складним завданням. Оскільки підприємство застосовує в своїй діяльності лише певні елементи комплексу маркетингу і, крім того, маркетингова робота інституційно неврегульована. На підприємстві немає спеціалізованих служб, які б займалися розробкою товару, оцінкою споживчого попиту, аналізом ринку та конкурентів тощо.

Аналіз  маркетингової роботи проводився використовуючи перелік напрямків  дослідження, сформульованих вище, але, зрозуміло, лише для наявних на підприємстві елементів маркетингу.

Частка  ринку підприємства.

За  необхідності порівняння ринкової частки конкурентів, як у нашому випадку, застосовується показник відносної ринкової частки підприємства, який розраховується за формулою:

де  РЧП-ринкова частка підприємства; РЧК- відповідна ринкова частка конкурента.

Важливість  показника РЧПв полягає  в тому, що він об'єктивніше, ніж показник ринкової частки, характеризує конкурентне середовище фірми на ринку. При цьому можливі такі варіанти:

-якщо  РЧПв > 1, то підприємство є ціновим лідером та має найсильніші ринкові позиції;

- якщо РЧПв = 1, то  ринкове становище  підприємства аналогічне становищу головного конкурента;

-якщо  РЧПв < 1, то фірма  має слабкі ринкові  позиції.

Встановимо  ринкову частку ВА Т "Молочник" відносно його основного конкурента А ТЗТ "Фаворит", які ведуть діяльність на одному географічному ринку.

Зокрема, в 1999р. ВАТ "Молочник" реалізувало 330,1 тонн жирних сирів за середньою ціною 11500 грн./т та 40 тонн масла вершкового за середньою ціною 11250грн./т. Відповідно АТЗТ "Фаворит" реалізувало 120 тонн жирних сирів за ціною 10570 грн./т й масла вершкового 5720 т за середньою ціною 7600грн/т. Отже:

Отже, ВАТ "Молочник" є монопольним  лідером з виробництва  плавлених сирів на території Житомирської області та має незначні обсяги виробництва та реалізації супутньої групи товарів. Для АТЗТ "Фаворит" спостерігається зворотна ситуація.

Асортимент 

На  сьогодні асортимент плавлених сирів В А Т "Молочник", налічує близько 17 позицій. Випускається близько шести видів ковбасного плавленого сиру та 11 видів сирів плавлених (табл. 5.4).

Загалом весь асортимент плавлених  сирів можна умовно поділити на такі групи:

o ковбасні копчені сири з високим вмістом жиру (4и /о);

o ковбасні копчені сири з середнім вмістом жиру (30 %);

o ковбасні копчені сири з низьким вмістом жиру (20 %);

o сирки плавлені  у фользі високожирні  "Дружба";

o сирки плавлені  у фользі середньожирні  - "Київський", "Український",

"Голландський", "Костромський";

o сирки плавлені  у фользі низькожирні  - "Особливий", "Столовий". "Міський", "Орбіта", "Шоколадний", "Фруктовий";

o сирки плавлені  високожирні у  полістирольних стаканчиках- "Янтар". За досліджувані роки підприємство розширювало асортиментні позиції у кожній з представлених умовних груп. Однак таке розширення іноді не було виправданим. Найбільшим попитом користуються низькожирні сири, найменшим - високожирні сири. Розширення асортименту відбувається також за рахунок введення у виробництво нових фірмових видів сирів: "Тетерів", "Житомирська насолода".