Валютно-кредитне забезпечення здійснення імпортних операцій на підприємстві на матеріалах відкритого акціонерного товариства «Фармак»

Середньооблікова чисельність  працюючих на підприємстві протягом даного періоду зростала: у 2009 році – на 12% (142 особи), а у 2010 – на 5% (58 осіб). У зв’язку з цим фонд заробітної плати також збільшився у 2009 році на 62%, у 2010 на 12%. Аналізуючи обчислені показники, можна зробити висновок, що у 2010 році зарплатовіддача, яка визначається як відношення обсягу виробленої продукції до фонду оплати праці, становила 11,90 грн./грн.., тобто на 1 грн. заробітної плати припадало 11,90 грн. виробленої продукції. В порівнянні з 2009 роком даний показник збільшився на 55%, що є досить позитивною тенденцією, оскільки свідчить про ефективність витрачання коштів на оплату праці. Зарплатомісткість продукції – обернений показник до зарплатовіддачі. У 2010 році зарплатомісткість продукції становила 0,08 грн. /1 грн., тобто на 1 грн. виготовленої продукції витрачалось 0,08 грн. фонду оплати праці.

За даними таблиці 5 ми можемо зробити висновки про ліквідність  та платоспроможність підприємства. Ліквідність підприємства - це його здатність швидко продати активи й одержати гроші для оплати своїх зобов'язань. Ліквідність підприємства характеризується співвідношенням величини його високоліквідних активів (грошові кошти та їх еквіваленти, ринкові цінні папери, дебіторська заборгованість) і короткострокової заборгованості.

 Коефіцієнт покриття (інші найменування цього коефіцієнта – коефіцієнт загальної ліквідності, коефіцієнт поточної ліквідності). Він дає загальну оцінку ліквідності активів, показуючи, яка сума поточних активів підприємства припадає на одну гривню поточних зобов’язань. У 2010 році цей показник зменшився на 7% порівняно з 2009 роком, тобто у 2010р. на 1 грн. поточних зобов’язань припадає 0,986 грн. поточних активів, тоді як у 2009 році на 1 грн. поточних зобов’язань відповідало 1,085 грн. поточних активів. Це свідчить про те, що підприємство вчасно погашає поточні зобов’язання.

Коефіцієнт абсолютної ліквідності  характеризується рівнем покриття зобов’язань  підприємства його активами, строк  перетворення яких на гроші відповідає строку погашення зобов’язань. Визначається коефіцієнт абсолютної ліквідності  як відношення суми грошових коштів і  короткострокових фінансових вкладень до суми короткострокових (поточних) зобов’язань за формулою. Значення коефіцієнта абсолютної ліквідності К > 0,2 достатнє, щоб підприємство своєчасно розрахувалось за своїми боргами з кредиторами. У 2010 році на ВАТ «Фармак» абсолютна ліквідність становила 0,079, що є меншим від нормативу. Така ситуація відображає зовнішню причину неплатоспроможності підприємства.

Коефіцієнт маневрування власного капіталу показує, яка частина власного оборотного капіталу знаходиться в обороті. Значення цього показника має бути досить високим, щоб забезпечити гнучкість у використанні власних коштів підприємства. Коефіцієнт маневрування власного капіталу розраховується як відношення власного оборотного капіталу підприємства до власного капіталу. Нормальним вважається незначне збільшення в динаміці коефіцієнта маневрування, так як різке збільшення можливе або при зростанні масного оборотного капіталу, або при зменшенні власного капіталу. Тому різке збільшення даного показника автоматично спричинить зменшення інших показників. У 2010 році спостерігається від’ємне значення показника, що свідчить про нестачу власного капіталу в обороті. Також у 2010 році сума власного капіталу в обороті збільшилась в порівнянні з 2009 роком на 0,01.

 Коефіцієнт самофінансування показує співвідношення джерел фінансових ресурсів, тобто у скільки разів власні джерела перевищують запозичені кошти. Коефіцієнт самофінансування характеризує деякий запас фінансової міцності підприємства. Чим більша величина цього коефіцієнта, тим вище рівень самофінансування. На ВАТ «Фармак» протягом досліджуваного періоду спостерігаємо від’ємне значення, отже на підприємстві перевищують запозичені кошти над власними джерелами фінансування.

 

 

 

Таблиця 5.

Аналіз динаміки показників ліквідності та платоспроможності  ВАТ «Фармак» у 2008-2010 рр.

Показники	Фактично на:				Абсолютна зміна		Темпи приросту, %
	Баланс на 01.01.2008	Баланс на 01.01.2009	Баланс на 01.01.2010	Баланс на 01.01.2011	2009/2008	2010/2009	2009/2008	2010/2009
1. Сума ліквідних  активів, тис. грн	118098,00	198327,00	260265,00	320417,00	71083,50	61045,00	44,93	26,62
2. Сума швидколіквідних  активів, тис. грн	69282,00	125568,00	181589,00	212804,00	56153,50	43618,00	57,64	28,40
3. Сума готових  засобів платежу, тис. грн	1450,00	14840,00	29506,00	16806,00	14028,00	983,00	172,23	4,43
4. Коефіцієнт забезпеченості:
Ліквідними активами	0,321	0,245	0,268	0,292	-0,026	0,024	-9,290	9,332
Швидколіквідними активами	0,188	0,155	0,187	0,194	-0,001	0,020	-0,294	11,510
Готовими засобами платежу	0,004	0,018	0,030	0,015	0,013	-0,001	119,115	-6,076
5. Загальний коефіцієнт  покриття	0,899	1,221	0,896	1,077	-0,002	-0,072	-0,160	-6,807
6. Проміжний коефіцієнт  покриття	0,528	0,773	0,625	0,715	0,049	-0,029	7,497	-4,137
7. Коефіцієнт абсолютної  ліквідності	0,011	0,091	0,102	0,056	0,045	-0,017	88,395	-18,079
8. Коефіцієнт відволікання  оборотних активів:
у запаси	0,413	0,366	0,302	0,335	-0,056	-0,016	-14,252	-4,642
у дебіторську заборгованість	0,575	0,559	0,585	0,612	0,005	0,027	0,871	4,668
9. Коефіцієнт участі матеріальних  запасів у покритті поточних  зобов’язань	0,371	0,447	0,270	0,361	-0,050	-0,043	-12,317	-12,007
10. Частка власного оборотного  капіталу в покритті запасів	-0,786	-1,298	-3,749	-1,990	-1,481	-0,346	142,204	13,721
11. Коефіцієнт маневрування	-0,181	-0,182	-0,709	-0,381	-0,264	-0,099	145,506	22,327
12. Коефіцієнт самофінансування	-0,324	-0,475	-1,131	-0,667	-0,403	-0,096	100,861	11,949

 

За даними таблиці 6 можемо дати характеристику типу поточної фінансової стійкості. Фінансова стійкість ВАТ «Фармак» вважається нормальною (II тип), оскільки його операційна діяльність фінансується за рахунок нормальних джерел фінансування запасів. До них належать:

• власний оборотний капітал;
• непрострочені банківські кредити, отримані для фінансування запасів;
• непрострочена кредиторська заборгованість за товари, роботи, послуги.

 При цьому підприємство  має нормальну ліквідність і  платоспроможність, а також достатньо рентабельною є його операційна діяльність.

Таблиця 6.

Оцінка типу поточної фінансової стійкості ВАТ «Фармак» протягом 2008-2010рр.

Показники	Фактично на:
	2008	2009	2010
Запаси та витрати, тис. грн	60776	75698	93113,5
Чистий оборотний капітал, тис. грн	7034	-2317,5	-8820,5
"Нормальні" джерела  фінансування, тис. грн	146147,5	215986,5	268574,5
Чистий оборотний капітал	7034	-2317,5	-8820,5
Короткострокові банківські кредити та позики для покриття запасів	104552	181145	239194,5
Розрахунки з кредиторами  за товари, роботи, послуги	34561,5	37159	38200,5
Прострочена дебіторська  заборгованість, тис. грн	2552	2377,5	2203

 

 

 

 

 

 

 

Загалом, стан фінансово-господарської  діяльності ВАТ «Фармак»  можна  вважати допустимим. Підприємство нарощує власні виробничі потужності, виводить на новий рівень політику управління людськими ресурсами, має нормальну ліквідність і платоспроможність. Але, на противагу всім плюсам діяльності підприємства, можна назвати і негативні сторони. По-перше, нестача власних коштів в обороті. Так коефіцієнт маневрування має негативне значення, оскільки від’ємним є значення власного оборотного капіталу , а це означає, що за рахунок власного капіталу оборотні активи взагалі не фінансуються, оскільки даного виду капіталу не вистачає для фінансування всього обсягу необоротних активів. По-друге, перевага запозичених коштів над власними. Даний факт може в подальшому привести до хиткого фінансового стану підприємства.

 

2. Аналіз ефективності валютно-кредитного забезпечення імпортних операцій на підприємстві

 

Хоча, як було зазначено вище, підприємства, що працюють у фармацевтичній галузі оберають для розрахунків  їх не документарні форми, ВАТ «Фармак» використовує для здійснення імпортних операцій акредитив.

Акредитивом називають платіжний  документи, за яким кредитна установа (банк, страхова компанія, фонд тощо) дає  розпорядження іншій кредитній  установі за рахунок спеціально заброньованих  коштів оплатити товарно-транспортні  документи на відвантажений товар  чи виплатити пред’явникові акредитиву зазначену суму грошей.

 Акредитиви розрізняють:

-грошовий акредитив;

-товарний (документарний)  акредитив.

Відкрите акціонерне товариство використовує для здійснення своїх  імпортних операцій документарний  акредитив.

Документарний акредитив  – це документ, в якому імпортер дає доручення банку, який його обслуговує, здійснити оплату документів третій особі.

У документарному акредитиві звичайно вказуються:

-назва та адреса експортера;

-сума акредитиву;

-термін його дії;

-рід товарів, які потрібно  оплатити;

-документи, які повинні  бути пред’явлені експортером  для отримання платежу (транспортні  документи, страхові поліси, сертифікати  якості товарів тощо).

  Суб’єктами розрахункових  відносин за документарним акредитивом  виступають:

1) імпортер (покупець), який  звертається до банку з проханням  про відкриття акредитиву;

2) банк-емітент (банк імпортера), який відкриває акредитив на  користь експортера на визначених  умовах і домовляється з банком  експортера про виплату експортеру  грошей після пред’явлення ним  транспортних документів;

3) авізуючий банк (банк  експортера), якому доручається повідомити  експортера про відкриття на  його користь акредитива і  передати його текст та засвідчити  достовірність цього тексту;

4) бенефіціар – експортер  на користь якого відкритий  акредитив.

  Згідно з умовами  акредитива банком, який уповноважений  на оплату документів (виконавчий  банк) може бути призначений авізуючий  банк, який проводить оплату документів  бенефіціара в момент їх надання  в банк. А потім вимагає відшкодування  здійсненого платежу в банку-емітента. Якщо ж виконавчий банк і  банк-емітент не мають взаємних  кореспондентських рахунків, то  в розрахунках бере участь  третій (рамбурсний) банк, в якому  є кореспондентські рахунки названих  банків. При відкритті акредитива  банк-емітент дає інструкції (рамбурсне  повноваження) рамбурсному банкові  оплачувати вимоги виконавчого  банку протягом терміну дії  й в межах суми акредитива.

 Для дослідження ефективності валютно-кредитного забезпечення імпортних операцій ВАТ «Фармак» розглянемо здійснення постачання інсуліну американською компанією «Елі Ліллі».

За договором купівлі-продажу  «Елі Ліллі»(бенефеціар) має здійснити поставку інсуліну короткої дії в обсязі 15000 упаковок (по10мг у кожній) за ціною 10,25 дол. США за упаковку. Оскільки умови поставки об’єкта за INCOTERMS 2010 FOB Норфолк, що передбачає цілу низку ризиків щодо збереження товару,  ВАТ «Фармак»(імпортер) не зацікавлене у здійсненні розрахунків на авансовій основі. Виходячи з цього підприємство дає доручення українському банку «Акцiонерний банк «IНГ Банк Україна»(банк-емітент) на відкриття акредитиву на користь бенефіціара.

«IНГ Банк Україна», після відкриття акредитиву, надсилає акредитивний лист до Ameriana Bank and Trust (авізуючий банк) з метою передачі доручення акредитиву бенефеціару.

Після одержання, відкритого на його користь, акредитива (як забезпечення платежу за товар) «Елі Ліллі» відвантажує товар і подає документи до Ameriana Bank and Trust , який надсилає їх для оплати «IНГ Банк Україна».

Після перевірки правильності оформлення документів «IНГ Банк Україна» здійснює їх оплату. Тобто, якщо документ відповідає умовам акредитива, «IНГ Банк Україна» переводить гроші згідно з інструкціями Ameriana Bank and Trust і видає документи ВАТ «Фармак», який одержує товар.

 Виручка, яка надійшла, зараховується на рахунок «Елі Ліллі».

Для розрахунків зі своїми постачальниками ВАТ «фар мак  використовує такий вид акредитиву, як непрокитий. Непокритий акредитив — акредитив, оплату за яким у разі тимчасової відсутності у платника коштів гарантує банк-емітент шляхом надання банківського кредиту.

 Акредитивна форма  розрахунків досить складна і  дорога. Оскільки за виконання  акредитивних операцій (авізування, підтвердження, перевірка документів, платежі) банки стягують вищу  комісію ніж при інших формах  розрахунків. Крім того, для відкриття  акредитива імпортер звичайно  використовує банківський кредит, що вимагає сплати процентів, і відповідно веде до подорожчання цієї форми розрахунків.

 Основними перевагами  акредитивної форми розрахунків  для покупця є:

1. дозволяє здійснити  платіж тільки після відвантаження  товару (виконання робіт, надання  послуг) та отримання документів, що підтверджують факт відвантаження  товару, його походження, якість, страхування  тощо.

2.   непокритий акредитив дозволяє не відволікати ресурси на здійснення попередньої оплати.