Валютно-кредитне забезпечення здійснення імпортних операцій на підприємстві на матеріалах відкритого акціонерного товариства «Фармак»

Традиційні лідери за обсягом поставок субстанцій - Китай і Індія - в  ​​аналізований період значно скоротили  свою питому вагу в грошовому вираженні (з 42,2 до 28,4% і з 15,5 до 10,2% відповідно), а в натуральних величинах  зберегли свою частку приблизно на рівні попереднього року (42,1 і 5,0%). У  топ-5 країн за обсягом імпортних  поставок субстанцій лікарських засобів в грошовому вираженні в досліджуваний період також увійшли Іспанія та Італія, в той час як Німеччина була витіснена з цього топ-листа Росією.

Рейтинг субстанцій лікарських засобів за обсягом імпорту в грошовому вираженні в 2009 р. очолив Соматропін, перемістившись з 15-ї на 1-у позицію в порівнянні з попереднім роком. На 2-й і 3-й позиціях цього топ-листа в досліджуваний період розмістилися відповідно ЦЕФТРІАКСОН і Цефазолін. У 2009 р. в порівнянні з попереднім роком значний прорив відзначають для терпингидрату, який перемістився з 175-ї на 9-й рядок рейтингу. Ця топ-10 субстанцій лікарських засобів в досліджуваний період акумулювала 55,6% обсягу імпорту в грошовому вираженні. Для порівняння роком раніше сукупна питома вага цих субстанцій становила 31,9%.

Загальний обсяг імпорту лікарських засобів у вигляді продукції in bulk в 2009 р. склав 174 800 000 грн. за 216,9 т. У порівнянні з попереднім роком цей показник збільшився на 89,5% у гривні і зменшився на 36,3% в натуральних величинах (рис. 6). У цей же час у доларовому еквіваленті обсяг імпорту продукції in bulk склав 22,3 млн дол., перевищивши показник попереднього року на 24,6%.

Якщо зіставити темпи розвитку даного сегмента в грошовому і  натуральному вираженні, напрошується висновок про події в структурі імпорту лікарських засобів у вигляді продукції in bulk в аналізований період зміщення на користь більш дорогих препаратів. Так, вартість 1 вагової одиниці продукції in bulk у 2010 р. зросла на 197,4% до 805,9 грн. / кг у національній валюті та на 95,5% до 102,8 дол. / кг у доларовому еквіваленті. Забігаючи наперед, відзначимо, що основними «винуватцями», що забезпечили найбільший внесок у приріст обсягу імпорту грошовому вираженні і вартості 1 вагової одиниці в даному сегменті, стали такі препарати, як Тамивір і Доцет.

Протягом 2010 р. максимальний обсяг імпорту лікарських засобів у вигляді продукції in bulk у грошовому вираженні був відзначений у листопаді і склав 32,7 млн ​​грн., а в натуральних величинах пік за цим показником був досягнутий в жовтні - 40,5 т. Зважаючи на особливості розвитку даного сегмента (сумбурна динаміка) аналіз темпів приросту / зменшення обсягу імпорту як у грошовому, так і в натуральному вираженні видається не зовсім коректним. Так, в 2010 р. щомісячні темпи розвитку в цьому сегменті в порівнянні з аналогічним періодом попереднього року коливалися в діапазоні від -95 до +605%.

В географічній структурі імпорту  продукції in bulk у досліджуваний період абсолютним лідером за обсягом поставок в грошовому і натуральному вираженні  виступала Індія з часткою 57,8 і 65,4% відповідно. Слід зазначити, що при практично незмінному питомій вазі в натуральних величинах, частка Індії в обсязі імпорту продукції in bulk у грошовому вираженні в 2010 р. в порівнянні з попереднім роком збільшилася на 6,6%. В цей же час ще більш значиме збільшення частки за обсягом імпорту продукції in bulk у грошовому вираженні було зафіксовано для Китаю - з 6,9 до 16,2%, в ​​натуральному виразі приріст був дещо менше - з 25,2 до 28,2% .

 

 

 

 

 

 

 

Таблиця 2.

Топ-лист лікарських засобів у вигляді продукції in bulk за обсягом імпорту в грошовому вираженні в 2010 р. з вказівкою позицій у рейтингах за 2009 і 2008 р.

Назва	№ за порядком, рік
	2010	2009	2008
Хімулін	1	3	5
Тамивір	2	?-	?-
Диклофенак	3	58	?-
Приорікс	4	1	1
Гепарин	5	8	23
Меропенем	6	59	?-
Цефтриаксон	7	2	4
Доцет	8	?-	?-
Кемоплат	9	14	16
Спарфлокс	10	?-	17

                                           Джерело: http://www.apteka.ua/article/32252

Рейтинг лікарських засобів у вигляді продукції in bulk за обсягом імпорту в грошовому вираженні в 2010 р. очолив Хумулін (табл. 2). Як вже було зазначено, в 2010р. на динаміці сегмента в значній мірі відбився імпорт Тамівіру, який у цьому топ-листі зайняв 2-е місце. Виробником антивірусного препарату під торговим найменуванням Тамівір, який є аналогом швейцарського Таміфлю, є харківська компанія «Здоров'я ». Виробництво цього препарату на основі індійського сировини було запущено на початку листопада 2010 р. У трійку лідерів також увійшов ДИКЛОФЕНАК, перемістившись в порівнянні з 2009 р. з 58-ї на 3-й рядок. Препарат ДОЦЕТ для лікування захворювань онкологічного профілю в досліджуваний період зайняв у цьому рейтингу 8-е місце. За підсумками 2010 р. топ-10 ЛЗ у вигляді продукції in bulk акумулювала 65,9% загального обсягу імпорту в грошовому вираженні. У 2009 р. на частку цих лікарських засобів припадало 50%.

У фармацевтичній галузі найбільш активно  використовуються такі форми розрахунків, як платіжні доручення та платіжні вимоги-доручення, тоді як такі документарні форми розрахунків, як чек та акредитив, не мають поширення.

Платіжне доручення - це письмове доручення  власника рахунка перерахувати відповідну суму зі свого рахунка на рахунок  отримувача коштів.

 Платіжні доручення застосовуються  в розрахунках щодо місцевих, а також міжміських поставок  за товари (роботи, послуги). Вони  забезпечують максимальне наближення  строків отримання товарно-матеріальних  цінностей і здійснення платежу,  прискорюють обертання оборотних  коштів; запобігають виникненню  кредиторської заборгованості в  покупців.

 Розрахунки платіжними дорученнями  здійснюються також за нетоварними  операціями. Це платежі до бюджету,  цільових державних фондів; платежі  кредитним установам, за банківськими  позичками.

Платіжне доручення банк приймає тільки в межах коштів на розрахунковому рахунку, крім доручень на перерахування до бюджету сум податків, зборів, обов'язкових платежів і внесків до державних цільових фондів.

 Якщо постачальник (отримувач  коштів) не має рахунка в банку  або розрахунки між постачальником  і покупцем платіжним дорученням  неможливі, підприємство може  виконати розрахунок гарантованим  платіжним доручення через підприємства  зв'язку. Гарантовані платіжні доручення  застосовуються у разі переказу  коштів на виплату заробітної  плати працівникам, що заготовляють  сільськогосподарську продукцію  в населених пунктах, де відсутні  банківські установи.

 Так само переказують окремим  громадянам пенсії, заробітну плату,  авторський гонорар, витрати,  пов'язані з відрядженням, тощо. У  таких випадках підприємство-платник  виписує платіжне доручення, де  визначено призначення вказаної  суми, на підприємство зв'язку  і передає його в банк. До  доручення додаються бланки заповнених  грошових переказів на отримувачів  і загальний список отримувачів  грошей.

 Розрахунки платіжними дорученнями  мають ряд позитивних сторін  у порівнянні з іншими формами  розрахунків, а саме:

- відносно простий і швидкий  документооборот;

- прискорення руху коштів;

- можливість використання даної  форми розрахунків за нетоварних  платежів.

Розрахунки платіжними дорученнями  здійснюються за такою схемою (рис. 3).

 

Рис. 3. Розрахунки платіжними дорученнями.[7]

1 - постачальник відвантажує продукцію  (виконує роботи, послуги); 2 - постачальник  виставляє рахунок-фактуру за  продукцію, роботи, послуги; 3 - покупець  подає до банку, що його обслуговує, платіжне доручення; 4 - банк покупця  списує з його рахунка кошти; 5 - банк покупця повідомляє покупця  - власника рахунка про списання  коштів; 6 - банк покупця передає  електронним зв'язком або надсилає  платіжне доручення на відповідну  суму до банку постачальника; 7 - банк постачальника (отримувача  коштів) зараховує кошти на рахунок  постачальника; 8 - банк постачальника  повідомляє постачальника про  надходження коштів на розрахунковий  рахунок випискою з розрахункового  рахунка.

Платіжні вимоги-доручення - це комбінований розрахунковий документ, який складається  з двох частин. Верхня частина - вимога підприємства-постачальника до підприємства-покупця  сплатити вартість товару, виконаних  робіт, послуг. Нижня частина - доручення  покупця (платника грошових коштів) банку, який його обслуговує, переказати належну  суму коштів з його рахунка на рахунок постачальника. Цей розрахунковий документ заповнює постачальник (отримувач грошових коштів) і направляє покупцеві (платнику коштів). Покупець (платник коштів), коли він згоден оплатити товар (роботи, послуги), заповнює нижню частину цього документа і направляє його у свій банк (банк, який його обслуговує) для переказу акцептованої суми на розрахунковий рахунок постачальника.

 Розрахунки платіжними вимогами-дорученнями  застосовуються переважно в міжміських  розрахунках за відвантажені  товарно-матеріальні цінності, виконані  роботи, надані послуги, їх не  застосовують стосовно розрахунків  претензійного характеру навіть  тоді, коли вони випливають із  реальних відносин щодо поставки  товарів і надання послуг.

 Розрахунки платіжними вимогами-дорученнями  можуть бути з акцептом або  без акцепту. Платники мають  право повністю відмовитися від  акцепту платіжної вимоги-доручення,  коли товари (послуги) не було  замовлено; коли товари відвантажено  не на погоджену адресу; коли  їх доставлено з порушенням  строку; коли вони недоброякісні,  некомплектні; коли не погоджено  ціну товару. Часткова відмова  від акцепту платіжної вимоги-доручення  можлива тоді, коли поряд із  замовленими відвантажено і якісь  додаткові товари; коли документально  встановлено наявність недоброякісної  або неукомплектованої частини  товарів; у разі завищення цін,  арифметичних помилок у товарно-транспортних  документах тощо.

 Основою відмови від акцепту  може бути також порушення  умов контрактів (угод). Про відмову  від акцепту платник зобов'язаний  у встановлений строк повідомити  банк і постачальника, зазначивши  причини відмови. Відмова від  акцепту не приймається банком, якщо її недостатньо мотивовано  або мотиви суперечать законодавству  чи інструкціям банку. Розрахунок  за допомогою платіжної вимоги-доручення здійснюється за схемою рис. 4.

 

 

 

Рис.4. Розрахунок платіжною вимогою-дорученням. [7]

1 - постачальник відвантажує  продукцію покупцеві; 2 - разом з  документами на відвантажену  продукцію постачальник передає  платіжну вимогу-доручення на  оплату; 3 - покупець передає платіжну  вимогу-доручення в банк, який  його обслуговує, для переказу  коштів; 4 - банк покупця (платника  коштів) списує з рахунка покупця  кошти; 5 - банк покупця сповіщає  випискою покупця - власника рахунка  про списання коштів з його  розрахункового рахунка; 6 - банк  покупця направляє в банк постачальника  платіжну вимогу-доручення; 7 - банк  постачальника зараховує кошти  на рахунок постачальника (отримувача  коштів); 8 - банк постачальника сповіщає  постачальника (власника рахунка)  про надходження коштів на  рахунок (випискою з розрахункового  рахунка).

Розглянута форма розрахунків  об'єднує розрахунки платіжними дорученнями  і платіжними вимогами-дорученнями.

 Позитивні її якості  полягають у такому: вона більше  відповідає фінансовим та господарським  інтересам постачальників і покупців; зміцнює договірні відносини  в господарстві; прискорює оформлення  розрахункових документів; платіж  здійснюється за згодою платника  після попередньої перевірки  розрахункових і товарно-транспортних  документів постачальника.

 

 

 

 

Розділ 2. Дослідження  організації проведення валютно-кредитного забезпечення операцій з імпорту  на ВАТ «Фармак»

 

2.1. Аналіз фінансово-господарської  діяльності ВАТ «Фармак»

 

Для раціонального фінансового  аналізу діяльності підприємства необхідно, перш за все, розкрити історичні аспекти  його функціонування на вітчизняному ринку.

Відкрите акціонерне товариство "Фармак" добре відоме на українському фармацевтичному ринку. У фармацевтичній галузі України підприємство впевнено посідає одне з провідних місць і забезпечує 17% виробництва лікарських засобів. Понад 20% виготовленої на підприємстві продукції відправляється на експорт у Росію, інші країни СНД, держави Балтії, Болгарію, Польщу. Номенклатура продукції охоплює такі розділи медицини, як кардіологія, ендокринологія, рентгенологія, алергологія та ін., а також хімічні продукти і напівпродукти для синтезу субстанцій.