Валютно-кредитне забезпечення здійснення імпортних операцій на підприємстві на матеріалах відкритого акціонерного товариства «Фармак»

Зміст

Вступ……………………………………………………………………………….3

1. Теоретичні засади валютно-кредитного забезпечення зовнішньоторговельних операцій.
1. Суть та значення валютно-кредитного забезпечення зовнішньої торгівлі……………………………………………………………………………..4
2. Особливості валютно-кредитного забезпечення імпортних операцій в фармацевтичній галузі України……………………………………16
2. Дослідження організації проведення валютно-кредитного забезпечення операцій з імпорту на ВАТ «Фармак».
1. Аналіз фінансово-господарської діяльності ВАТ «Фармак»……25
2. Аналіз ефективності валютно-кредитного забезпечення імпортних операцій на підприємстві………………………………………….38
3. Шляхи підвищення ефективності валютно-кредитного забезпечення у зовнішньоторговельних відносинах ВАТ «Фармак». ………44

Список використаної літератури

Додатки

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Вступ

 

В сучасних умовах весь світ є глобалізованим та інтернаціоналізованим, тобто економіки різних країн  світу є взаємозалежними. Економіка України хоча визнана ринковою, але вона не така розвинута порівняно із Західно-європейськими, північно-американськими та далекосхідними країнами нашої планети. Саме тому, так багато підприємств потребують імпортної сировини, обладання, іноземних інвестицій. Як відомо, зовнішньоторговельні операції потребують якісного валютно-кредитного забезпечення для уникнення зіткнення інтересів сторін, збитків.

Метою курсової роботи є ознайомитися із діяльністю ВАТ «Фармак», дослідити її стан та економічні показники, що її відображають та виявити можливості та перспективи розвитку зовнішньоекономічної діяльності підприємства за допомогою визначення валютно-кредитного забезпечення, а також виявити шляхи підвищення його ефективності.

Обєктом дослідження під час написання курсової роботи є відкрите акціонерне товариство «Фармак».

Предметом дослідження під час написання курсової роботи є звичайна господарська діяльність підприємства.

 

 

 

Розділ 1. Теоретичні засади валютно-кредитного забезпечення зовнішньої торгівлі

 

1.1.Суть та значення валютно-кредитного забезпечення ЗТО в Україні

 

Міжнародні розрахунки проводяться  перш за все у зовнішній торгівлі за надані послуги і продані товари та некомерційні операції при кредитуванні й русі капіталів між країнами, в тому числі пов'язаному з  будівництвом об'єктів за кордоном при наданні різноманітних допомогою, підтримок.

Міжнародні розрахунки - це регулювання  платежів за грошовими зобов'язаннями та вимогами, які виникають між  юридичними особами та громадянами  різних країн на підставі економічних, політичних, науково-технічних, культурних та інших відносин. Серед міжнародних розрахунків переважають платежі з зовнішньої торгівлі, кредитів та інвестицій. Міжнародні розрахунки в основному провадяться через банки за допомогою кореспондентських відносин, що обумовлюють ведення кредитними установами кореспондентських рахунків. Ці рахунки провадяться переважно у безготівковому порядку.

Стан міжнародних розрахунків  залежить від умов зовнішньоторговельних  контрактів, міжнародних правил та звичаїв, банківської практики, валютного  законодавства та інших факторів.

Форми міжнародних розрахунків, що застосовуються у міжнародній практиці, подібні до тих, які мають місце  у внутрішньоекономічних розрахунках. Це інкасо, акредитив, банківські перекази. Інкасова форма міжнародних розрахунків  здійснюється відповідно до Уніфікованих правил по інкасо/ERI, що видані Міжнародною  торговою палатою. Ділиться на інкасо з попереднім акцентом документів та інкасо з негайною оплатою. З метою  гарантії та прискорення платежу  часто розрахунки здійснюються телеграфом.

Акредитивна форма розрахунків  регламентується Уніфікованими  правилами та звичаями для документарних  акредитивів/ERA 500. Документарний акредитив  пов'язаний із представленням товарних документів, за якими банк бере на себе зобов'язання провести за дорученням імпортера  оплату товарних документів експортеру чи акцептувати тратту.

Якщо ці стандартизовані процедури  не використовуються, то зовнішньоторгові партнери можуть домовитися про "недокументарні платіжні угоди"; такими, наприклад, є:

- попередня оплата (завдаток): оплата  при видачі доручення;

- авансовий платіж до або  під час поставки;

- чистий платіж (clean payment);

- оплата з відстроченим терміном  платежу (deferred payment).

Авансові платежі або оплата вже отриманого товару здійснюються шляхом банківського переказу валюти імпортером експортеру. Ці перекази часто  поєднуються з іншими формами  міжнародних розрахунків з гарантією  банку, який у випадку несплати вартості товару імпортером здійснює платіж проти  товаророзпорядчих документів, одержаних  від експортера. Використання банківських  переказів сприяє прискоренню та спрощенню міжнародних розрахунків. Коли розрахунки ведуться з використанням  відкритого рахунку, товар постачається на умовах його наступної оплати, а  належна сума заноситься імпортером на рахунок експортера. Платежі здійснюються за згодою у встановлений період, а  остаточне врегулювання заборгованості з відкритого рахунка - через банки, із застосуванням інших форм міжнародних  розрахунків. Тому банки, як правило, не виділяють міжнародні розрахунки з  відкритого рахунка, а включають  їх в інкасо чи через банківські перекази. Основні переваги та недоліки цих форм наведені у таблиці 1.

 

 

 

Таблиця 1.

Переваги та недоліки основних умов міжнародних розрахунків

Умови оплати	Ознаки	Перевага	Недолік
Попередня оплата/аванс	Імпортер платить ще до відвантаження  товару	Експортер одразу отримує свої гороші і не несе ризику	Імпортер несе повний  ризик, так  як отримує товар тільки після  оплати. Навантаження на ліквідність
Оплата проти документарного актива	Імпортер відкриває акредитив  через свій банк	Еспортер отримує платіжну обіцянку банку імпортера	Виникають банківські витрати. Відсутній  огляд товару перед оплатою
Оплата проти документів	Документи знахотяться в банку  імпортера. Видача документів при оплаті	Експортер отримує гроші  при  передачі товару, імпортер отримує  товар негайно при оплаті	Імпортер платить без огляду товару. Виникають банківські витрати
Документи проти акцепту	При отриманні документів імпортер повинен акцептувати вексель	Імпортер отримує товар відразу, йому надається кредит	Обмежується ліквідність експортера. За корданом - чуже право, підвищені  витрати
Оплата після отримання товару	Експортер постачає товар і тільки після цього отримує свої гроші	Імпортер виключає свій ризик, оскільки на момент оплати вже володіє товаром	Експортер не знає, чи отримає він  свої гроші за товар і коли. Виникає  навантаження на його ліквідність
Оплата з відстрочкою платежу	Імпортер платить після отримання  товару і закінчення певного терміну	Імпортер виключає свій ризик, оскільки на момент оплати вже володіє товаром, який, можливо, вже проданий	Експортер не знає, чи отримає він  свої гроші за товар і коли це відбудеться, чи проданий його товар, він  бере участь у фінансуванні запасів  імпортера.

Банківський переказ - це основна форма  міжнародних розрахунків у сучасній практиці. Крім того, банківський переказ  є елементом всіх інших форм міжнародних  розрахунків (акредитиви, інкасо, чеки, векселі). Банківський переказ належить до платних комісійних операцій банку. Усі банки, які беруть участь у  здійсненні банківського переказу, беруть комісію за проведення операції (рис. 1).

Оплата переказом можлива на будь-якій стадії виконання контракту: до відвантаження товару, після відвантаження  товару, через певний період. Оплата до відвантаження означає аванс. У цьому випадку імпортер у  встановлені контрактом строки або  після повідомлення експортера про  готовність товару до відвантаження  дає доручення банку здійснити  переказ валюти на користь експортера. Отримавши таке повідомлення, експортер  відвантажує товар. Боржник передає  своєму банку відповідний формуляр у трьох примірниках і в  такий спосіб доручає йому переказати на рахунок свого кредитора певну  Суму грошей.

Порядок виконання банківського переказу такий:

1) переказ відбувається відповідно  до умов укладення контракту  проти повідомлення продавця  про відвантаження;

2) експортер відвантажує товар  і отримує товарні документи  від перевізника; 

Центральне управління

 

 

 

 

 

Договір купівлі/продажу

 

 

Рис.1. Схема документообороту банківського переказу. [7]

3) експортер відправляє повідомлення  про відвантаження та інші  комерційні документи імпортеру;

4) імпортер подає заявку на  переказ;

5) імпортер отримує товарі

6) банк імпортера, отримавши  заявку на переказ, здійснює  списання грошей з валютного  рахунку клієнта і зараховує  їх на рахунок банка-кореспондента;

7) банк експортер:

а) перевіряє одержані документи;

б) списує гроші з рахунку банку  імпортера, зараховує їх на рахунок  постачальника;

в) передає документи про отримання  ним грошей і виписує з рахунку  клієнта.

Для здійснення переказів, які надходять  регулярно, призначені тому самому одержувачу й сума яких щоразу однакова, можна  скористатися так званим дорученням банку на проведення операцій за зобов'язаннями клієнта за його рахунок. У такому випадку банк платника щоразу автоматично  переказує у відповідний час  заздалегідь визначену суму. Для  боржника це не тільки заощадження  часу, але й гарантія того, що він  не пропустить термін сплати.

Велику роль у зовнішній торгівлі відіграє розрахунок чеком.

Чек - спеціальний документ, який містить  письмове розпорядження банку видати (перерахувати) вказану в ньому  суму грошей з поточного рахунку  особи, яка підписала чек. Існують  різні види чеків. Банківський ордерний чек може за бажанням клієнта виступати  замість переказу. Як правило, він  відсилається банком безпосередньо  отримувачу. Іноді чек вручається чекодавцю, щоб він передав або  надіслав його отримувачу. В більшості  випадків цей чек пред'являється  отримувачем банку-кореспонденту  банку чекодавця. Після перевірки  підписів банку чекодавця може бути виписана сума в іноземній валюті. Якщо в банку-платника немає кореспондентських  відносин з банком чекодавця, чек  посилається банку, який має такі кореспондентські відносини, де й кредитується за рахунок отримувача.

Якщо пред'являючи чек, виписаний, як правило, в іноземній валюті, покупець вимагає національну валюту, сума виплачується за касовим курсом, який котирується на день оплати чека на валютній біржі чи на міжбанківському  валютному ринку з даного виду розрахункових документів.

Іншим видом чека в міжнародному обігу є клієнтський чек, за допомогою  якого чекодавець здійснює платіж безпосередньо  своєму партнеру, що в цілому виявляється  швидше, ніж платіж за допомогою  переказів. На відміну від банківського, клієнтський чек виставляється  клієнтам на їхній банк. Це в більшості  випадків розрахункові чеки на пред'явника, виписані в національній чи іноземній  валюті залежно від домовленості сторін. Чекодавець пересилає чек  своєму партнеру за кордоном, який пред'являє  його своєму банку для кредитування рахунку. Якщо пред'явник чека визначається банком кредитоспроможним, йому одразу ж записується на кредит рахунку  дана сума з відміткою "З умовою отримання". У даному випадку запис  на кредитування рахунку отримувача здійснюється швидше, ніж при переказі. Якщо на думку банку, якому пред'явили  чек, пред'явник не володіє відповідною  платоспроможністю, банк не кредитує його рахунок відразу, а бере чек на інкасо і оплачує його після підтвердження  свого кореспондента. За способом передачі розрізняють три види чеків:

- чек на пред'явника - кожен власник  чека вправі пред'явити його  для оплати чи подати на  інкасо. Його правомірність не  підлягає перевірці;

- ордерний чек - у ньому однозначно  названо одержувача, який може  передати свої права на чек  з допомогою так званого індосаменту  третій особі. Для цього він  пише на звороті текст: "Для  мене на ордер фірми "XXX" і підпис. Таким чином, фірма  "XXX" стала правомірною і  може, в свою чергу, скористатися  правами, які надає наявність  чека, щодо банку платника чи  особи, що виписала чек. Вона  може також передати чек через  механізм індосаменту іншим особам чи фірмам (за ордером). Останній, хто отримає чек, зобов'язаний довести своє право, пред'явивши безперервний ланцюг індосаментів. Цей вид чеків, як правило, використовується на міжнародному рівні;

- іменний чек.

За способом оплати розрізняють:

- наявні чеки;

- розрахункові чеки;

- кросовані чеки.

Відомі також дві форми закреслення:

- звичні кросовані чеки;

- специфічно кросовані чеки.

Особливим видом чеків у некомерційному міжнародному обігу є єврочек. Це національні чеки, які можуть використовуватися  і за кордоном.