Управління зовнішньоекономічною діяльністю підприємства

     знижуються  валютні надходження на розрахункові рахунки підприємства.

     Все це так чи інакше вимагає від ЗАТ  „КЗШВ “СТОЛИЧНИЙ” удосконалювати технологію та завойовувати нові ринки  збуту своєї продукції.

     Проаналізувавши експортні операції на виконання експортних контрактів за термінами поставок, за обсягами та за вартістю, зробили висновок, що терміни поставок не порушувалися і були здійснені згідно заключених договорів.

     На  основі таблиць можна провести аналіз зовнішньоекономічної діяльності підприємства. 

 

        

       

     Таблиця 2.8 Структура імпорту ЗАТ «КЗШВ «СТОЛИЧНИЙ» за 2004 – 2005 рр., грн.

Показник	2004	2005	+/-	Відхилення, %
Коркова пробка	33169.9	178381.45	145211.55	437.78
Запасні частини	593011.9	585119.19	-7892.71	-1.33
Скляна  пляшка (порожня)	712297	42005.55	-670296.45	-94.1

 

        

       

     Таблиця 2.9 Структура експорту ЗАТ «КЗШВ «СТОЛИЧНИЙ» за 2003 – 2004 рр., пляшок.

Показник	2004 рік	2005 рік	+/-	Відхилення, %
Напівсухе	241128	100080	-141048	-58.5
Червоне	435492	388080	-47412	-10.9
Напівсолодке	180	8160	7980	4433.3

 

      У пункті курсової роботи буде розглянуто ефективність здійснення експортних операцій ЗАТ КЗШВ «Столичний». 

     2.3 Оцінка ефективності здійснення експортних операцій ЗАТ „КЗШВ „Столичний” 

     Для ефективного здійснення зовнішньоекономічної діяльності на рівні підприємства необхідна  адекватна умовам його роботи структура  керування.

     На  ЗАТ основні функції в цій сфері виконує відділ зовнішньоекономічної діяльності, який перезавантажений покладеними на нього функціями, що значно погіршує його ефективність, так як експорт продукції займає не останнє місце на підприємстві, а відділ ЗЕД не завжди вчасно виконує свої обо”язки.

     У майбутньому передбачається відкриття спеціалізованого експортного відділу.

     На  ринках підприємство постійно зіштовхується з конкуренцією у всіляких її проявах: пряма конкуренція - фірми, що випускають аналогічні продукти зі схожими технічними показниками; непряма конкуренція - фірми, що випускають інші види продукції.

     Метою підприємства при виході на зовнішній ринок і здійсненні експортних операцій є одержання прибутку від експорту. Причому даний прибуток повинний бути більше можливого прибутку при реалізації товару на внутрішньому ринку, інакше витрати на організацію експортних операцій є недоцільними і неефективними.

     Необхідною  умовою для успішного проведення експортних операцій є аналіз їхньої ефективності з метою встановлення найбільш оптимальної структури  експорту і прийняття обґрунтованих  рішень в області керування.

     Розглянемо методику аналізу ефективності експорту ЗАТ

     При експорті підприємство несе наступні витрати:

     - собівартість експортованого товару;

     - транспортні витрати

     - організаційні витрати. 

     Під собівартістю товару розуміються витрати  на виробництво товару підприємством. Транспортні витрати містять у собі витрати на транспортування товару, що несе підприємство-експортер.

     Організаційні витрати – це витрати підприємства на укладання контракту, мито і збори  під час перевезення товару через  митний кордон і т.д.

     Таким чином, експортні витрати дорівнюють сумі собівартості товару, транспортних витрат і організаційних витрат.

     Експортний  доход підприємства від експорту товарів – це валютний виторг, що надходить на розрахунковий рахунок  підприємства. У більшості випадків експортний доход повинний бути представлений у гривневому еквіваленті.

     По-перше, розглянемо показник абсолютного ефекту від експорту : 

     Е_абс = В_екс – З_екс , (2.1) 

     де  Е_абс - абсолютного ефекту від експорту;

     В_екс - валютний виторг від експорту товару;

     З_екс - експортні витрати.

     Валютний  виторг від експорту товару розраховується по формулі:  

     Векс = Q * Ц , (2.2) 

     де Q - обсяг експорту;

     Ц – експортна ціна товару.

     А витрати на експорт по наступній  формулі:  

     Зекс = С + Тр , (2.3)

 

      де С - собівартість товару;

     Тр  – витрати на транспортування.

     Для того, щоб експорт товару був ефективний, необхідно, щоб експортний доход  перевищував експортні витрати. Природно, що чим більше цей показник, тим ефективніше розширення експорту розглянутого товару. Однак ця умова  не є достатньою. Експорт товару доцільний, якщо експортний прибуток перевищує внутрішній прибуток підприємства від продажу товару усередині країни. Внутрішній прибуток дорівнює внутрішньому доходу за винятком собівартості товару. При цьому внутрішній доход – це виторг від продажу товару, призначеного на експорт, усередині країни.

     Для ухвалення рішення про реалізацію товару на зовнішньому ринку, необхідно  розрахувати наступний коефіцієнт:  

     Ке = Векс / Зекс (2.4) 

     де  Ке - коефіцієнт ефективності експорту товару.

     У даному показнику знаходить кількісне  вираження величина валютного виторгу, що підприємство одержує в розрахунку на одиницю витрат при експорті. Очевидно, що якщо величина показника  Ке > 1, то експорт товару економічно доцільний, а якщо Ке < 1, то експорт товару приведе не до додаткової економії, а до втратам.  

     Таблиця 2.10 Розрахунок ефективності експорту

Показники	2003	2004
Обсяг експорту (млн.шт.)	44,52	51,615
Експортна ціна	0,25	0,31
Собівартість (грн.)	0,165	0,172
Витрати на транспортування	0,06	0,07
Валютний виторг від експорту (млн.грн)	11,13	16,00065
Експортні витрати (млн.грн )	10,017	12,49083
Абсолютний  ефект від експорту	1,113	3,50982
Коефіціент ефективності експорту	1,111111	1,280992

 

     Розрахунок ефективності експорту

     Як  видно з представлених розрахунків, експорт був ефективним як в 2003 році, так і в 2004. Щоправда в 2004 році коефіцієнт ефективності був дещо вищим.

     Аналіз  змісту поняття „обсяги експорту”  дозволяє зробити висновки, що величину експорту необхідно розглядати як функцію від ряду аргументів, які виступають її факторами.

     Таким чином, для її дослідження найкраще підходить побудова кореляційно-регресивної  моделі (рівняння множинної регресії), яка дозволить визначити кількісний вплив кожного з відібраних факторів на результуючий показник (величину експорту).

     Регресія - залежність середнього значення певної випадкової величини від деякої іншої  величини (парна регресія) або декількох  величин (множинна регресія). Регресивний  аналіз полягає у введенні рівняння регресії, за допомогою якого оцінюється величина випадкової перемінної, якщо величина іншої (або інших) відома, фіксована, не випадкова.

     На  відміну від цього кореляційний аналіз застосовується для знаходження  тісноти зв'язку між випадковими  величинами.

     Для визначення параметрів рівняння регресії, якщо шукана залежність прийнята за лінійну, найбільш ефективний метод найменших квадратів.

     Функція регресії в лінійній формі:  

     у = а₀ + а₁*х₁ + а₂*х₂ + …+ а_n*x_n, (2.5) 

     де  у- результативний показник;

     а₀- вільний член;

     а₁…а_n - регресивні коефіцієнти.

     За  допомогою зміни х_і, можна впливати на значення у. Зміна рівня кожного фактору супроводжується деякими витратами. Вимірювання даних витрат дозволяє оцінити економічний ефект використання кожного фактору для підвищення рівня показника у.

     Головним  в розрахунку рівняння множинної  регресії є відбір факторів, які  впливають на результативну ознаку. Під факторами, як правило, розуміються  технічні, технологічні, природні, кліматичні, організаційні, соціально-економічні і інші показники, які здійснюють кількісний вплив на якийсь результуючий економічний показник.

     Оскільки  всебічне і повне врахування при  розрахунках всіх факторів, які впливають  на ціну є трудомістким, тому в процесі  проведення кореляційно-регресивного аналізу необхідно обмежитися розглядом лише суттєвих факторів і свідомо абстрагуватися від дії випадкових факторів.

     Для побудови моделі відібрано 3 фактори, які, на наш погляд, мають суттєвий вплив  на величину експорту підприємства:

• Величина обсягів виробництва підприємства;
• Величина основних фондів підприємства;
• Кількість працюючих в сфері експорту;
• Собівартість експортної продукції

     Для аналізу кількісного впливу на обсяги експорту підприємства в модель відбиралися дані за період з 2001 по 2004. За основний фактор, який впливає на експорт було прийнято обсяги виробництва продукції підприємства. При цьому виходили з таких міркувань. Якщо прийняти, що рівень попиту на товар залишається відносно стабільним за цей період, то зростання виробництва за інших рівних умов обов’язково повинно призводити до відтоку частини товарів за кордон. І навпаки.

     Величина  основних фондів підприємства є основною характеристикою експортного потенціалу підприємства. З їх збільшенням чи зменшенням відповідно буде змінюватися і величина експорту.

     На  величину експорту впливає також кількість фахівців підприємства, зайнятих у сфері експоту. Тут слід сказати про показники навантажуваності працюючих та про об’єктивний та адекватний розподіл функцій між ними. Так якщо підприємству не буде вистачати фахівців з експорту, це позначиться на ефективності та обсяга експортних операцій підприємства.

     Вплив собівартості на експортованої продукцію важко переоцінити. Зменшення собівартості призведе до збільшення конкурентоспроможності підприємства на закордонних ринків та до збільшення експорту. 

 

      РОЗДІЛ 3. ШЛЯХИ ВДОСКОНАЛЕННЯ УПРАВЛІННЯ ЕКСПОРТНИМИ ОПЕРАЦІЯМИ НА ПІДПРИЄМСТВІ ЗАТ КЗШВ «СТОЛИЧНИЙ» 

     3.1 Недоліки управління зовнішньоекономічною діяльністю 

     Особливістю організаційної структури управління ЗЕД на ЗАТ «КЗШВ «СТОЛИЧНИЙ»» є поєднання роботи : зовнішньоекономічної служби підприємства, вітчизняної зовнішньоторгівельної фірми та іноземного посередника.

     Завдання  відділу ЗЕД різноманітні від пошуку закордонних партнерів, організації рекламної роботи до виконання митних формальностей. У зв'язку з цим зростає навантаження спеціалістів даного відділу.

     Відділ зовнішньоекономічних зв'язків є складовою системи управління заводу. До його основних завдань як органу управління належать: