Управління зовнішньоекономічною діяльністю підприємства

     На  заводі сформовано потужний потенціал  спеціалістів-виноробів і служб  технічного забезпечення. Всі вони безперервно контролюють якість та оберігають набуті за майже п’ятдесятилітню історію існування заводу традиції виготовлення українського шампанського, яке визнано як в Україні, так і за її межами. Мабуть, переконливим свідченням цього є поява нової серії шампанського – “Українське”, що стрімко завойовує своє місце на ринку напоїв.

     Відповідає  сучасним вимогам дизайн та зовнішнє оформлення пляшок з шампанським. Багате й тонке вирішення кольорів етикетки, закупорювання корковою пробкою, гарний картонний короб для пакування значною мірою сприяють популяризації напоїв, що випускаються.

     Нові  умови господарювання вимагають  від підприємства широкого його розвитку на базі забезпечення стабільного фінансового  стану шляхом здійснення ефективної виробничо-збутової діяльності, результатом чого є одержання підприємством високого прибутку. Для розробки рекомендацій з формування та проведення виробничо-збутової політики, а також координації діяльності в цій галузі всіх підрозділів, створено відділ маркетингу підприємства. За його програмою дії розробляються і вводяться на ринок нові види продукції, методи її пакування, зовнішнього оформлення. Розроблено і узгоджено нову політику цін, ведеться постійний моніторинг реалізації шампанського за видами, проводяться рекламні заходи, створюється фірмовий стиль підприємства.

     Структура управління – це впорядкована сукупність взаємопов’язаних елементів системи, що визначає поділ праці і службові зв’язки між структурними підрозділами та працівниками апарату управління щодо підготовки, прийняття і реалізації управлінських рішень. Структура управління по горизонталі становить окремі ланки, а по вертикалі – ступені. Ланки управління являють собою організаційно відокремлені структурні підрозділи.

     Зараз на території заводу розташовані такі підрозділи:

     1. Головний корпус, де розміщено біохімічне відділення, цех упаковки і експедиції.

     2. Три виносховища.

     3. Котельня.

     4. Компресорна.

     5. Механічна майстерня.

     6. Трансформаторна підстанція.

     7. Посудотарний цех.

     8. Насосна і три артезіанські свердловини.

     9. Цех по виготовленню поліетиленових ящиків.

     10. Адміністративний корпус.

     11. Цех по виготовленню мюзле та поліетиленової пробки.

     12. Матеріальні склади.

     Також завод має свою прирейкову базу у  Мінському районі м. Києва по вулиці Полярній, 16, площа території складає 1,5 га. На території бази розташовані :

     - склад тари

     - склад готової продукції

     - виносховище.

     На  сьогодні завод має розвинуту  інфраструктуру, що у стані забезпечити  потужності, усім необхідним: енергією, транспортуванням, технічним обслуговуванням і т.д..

     Забезпечення  заводу виробляється:

     => електроенергією – від державної  електромережі, на заводі мається  понижуюча підстанція;

     => вода – із трьох власних  артезіанських шпар;

     => теплом (гаряча вода і пара) –  від власної котельні;

     => скидання стічних вод заводу  здійснюється в міську каналізацію.

     Необхідно відзначити, що діюче на сьогодні виробництво  і плановане після реалізації проекту є практично ідентичними з погляду технології, виробничого циклу і використовуваної сировини і матеріалів. З іншого боку, по оцінках фахівців, здійснення реконструкції і переозброєння істотно не позначиться на поточному виробничому процесі і на виконанні поточної виробничої програми.

     Основне виробництво охоплює всі процеси, безпосередньо зв’язані з перетворенням  вихідної сировини в готову продукцію. Воно займає центральне місце у всій виробничій діяльності підприємства, від нього в основному залежить виконання державних планових завдань і поліпшення техніко-економічних показників підприємства.

     Допоміжне виробництво складається з процесів матеріального і технічного обслуговування основного виробництва. До цього  виробництва відноситься ремонт устаткування; виробництво усіх видів енергії (електрики, пари, холоду), інструментів і пристосувань; виготовлення тари, пакувальних матеріалів і літографічної продукції; проведення виробничих експериментів.

     Допоміжне виробництво має органічний зв’язок  з основним виробництвом, воно покликано забезпечити його планомірну і безперебійну роботу.

     Побічне виробництво зайняте переробкою відходів основного виробництва  і виробляє побічну продукцію, що не має відносини до основного  призначення підприємства (винної кислоти  на заводах первинного виноробства).

     Обслуговуючі  господарства на відміну від зазначених виробництв ніякої продукції не дають, а виконують операції по транспортуванню  і збереженню сировини, матеріалів і готової продукції (транспорт, склади, експедиція).

     Усі перераховані виробництва й обслуговуючі господарства підрозділяються на цехи, ділянки і робочі місця.

     При виготовленні шампанського вина застосовується один із двох методів шампанізації: класичний (пляшковий) чи резервуарний. Суть цих методів полягає в  тім, що в герметичних ємностях (у закупорених чи пляшках резервуарах) за певних умов суміш з різних вин – купаж – піддається вторинному шумуванню, у процесі якого вуглекислота зв’язується з вином природним, а тому міцним чином.

       Київський завод шампанських  вин складається з шести цехів ,а саме :

     цех виноматеріалів;

     цех шампанізації;

     Посудотарний  цех;

     ремонтно-механізований  цех ;

     ремонтно-будівельний  цех ;

     цех нових технологій.

     Управління  заводом складається з керівників, включаючи директора і його заступників. Абсолютна більшість керівників працюють на заводі тривалий час і володіють високим професійним досвідом і знаннями, необхідними для керування підприємством.

       Персонал підприємства – сукупність  працівників , які мають необхідну професійну підготовку та практичні навички. За характером виконуваних робіт весь персонал поділяється на категорії : робітники, спеціалісти, службовці, керівники.

     Керівники – працівники, які займають посаду керівників підприємства, та їх структурних  підрозділів(генеральний директор, заступники, начальники, завідуючі та інші.

     Спеціалісти – працівники, які займаються інженерно-технічними, економічними роботами (інженери, економісти, адміністратори, бухгалтери ).

     Службовці - працівники, які здійснюють підготовку документації, господарське обслуговування, облік і контроль (обліковці, агенти, секретарі).

     Керівники вищої ланки володіють значним практичним досвідом керівництва різними підрозділами підприємства протягом багатьох років.

     Всього  на заводі працює 422 чоловіки. Серед  них 290 робітників ПВП та 104 людини, до яких входять службовці, спеціалісти, керівники.

     Повноважним представником підприємства і його керівником є Мацко Олександр Петрович, директор підприємства . Цю посаду він займає з 1981 року, загальний стаж роботи складає 29 років, у тому числі на керівних посадах з 1971 року.

     Аналізуючи  виробничу структуру Київського заводу шампанських вин „СТОЛИЧНИЙ”, її можна віднести до технологічної при такій структурі в кожному цеху і на кожній дільниці здійснюються однорідні технологічні процеси по виготовленню різних виробів, наприклад, цех виноматеріалів обробляє виноматеріали різних сортів, в цеху розливу відбувається розлив шампанського різної кондицистенції.

     Аналіз  фінансово-майнового стану підприємства здійснено у відповідності до Положення про порядок здійснення аналізу фінансового стану державних підприємств, яке затверджене Наказом Міністерства фінансів України та Фонду державного майна України від 26.01 2001 № 49/121 та зареєстроване в Міністерстві юстиції України 8 лютого 2001 р. за № 121/5312.

     Основним джерелом інформації для фінансового аналізу є бухгалтерська (фінансова) звітність підприємства за два останні календарні роки.

     Фінансовий  аналіз підприємства складається з  таких етапів:

• оцінка майнового стану підприємства та динаміка його зміни;
• аналіз фінансових результатів діяльності підприємства;
• аналіз ліквідності;
• аналіз ділової активності;
• аналіз платоспроможності (фінансової стійкості);
• аналіз рентабельності.

     Отже, розглянемо кожен з цих етапів.

     Оцінка  майнового стану підприємства дає  змогу визначити абсолютні й відносні зміни статей балансу за визначений період, від слідкувати тенденції їхньої зміни та визначити структуру фінансових ресурсів підприємства.

     Для оцінки майнового стану підприємства нижче розраховані наступні показники (коефіцієнти), які характеризують виробничий потенціал підприємства:

• коефіцієнт зносу основних засобів;
• коефіцієнт оновлення основних засобів;
• коефіцієнт вибуття основних засобів.

     Коефіцієнт  зносу основних засобів характеризує стан та ступінь зносу основних засобів і розраховується як відношення суми заносу основних засобів до їхньої первісної вартості.

     Коефіцієнт  оновлення основних засобів показує, яку частину від наявних на кінець звітного періоду становлять нові основні засоби, і розраховується як відношення первісної вартості основних засобів, що надійшли за звітний період, до первісної вартості основних засобів, наявних на балансі підприємства на кінець звітного періоду.

     Коефіцієнт  вибуття основних засобів показує, яка частина основних засобів вибула за звітний період, та розраховується як відношення первісної вартості основних засобів, що вибули за звітний період, до первісної вартості основних засобів, наявних на балансі підприємства на початок звітного періоду.

     Проаналізувавши майновий стан підприємства, можна зробити наступні висновки:

• коефіцієнт зносу основних засобів збільшився, що не відповідає нормативному значенню;
• коефіцієнт оновлення основних засобів збільшився, що відповідає нормативному значенню, але значення його менше, ніж коефіцієнт зносу основних засобів;
• коефіцієнт вибуття основних засобів менше за коефіцієнт оновлення основних засобів, що відповідає нормативному значенню.

     Таким чином, на підприємстві знос основних засобів збільшився, що свідчить про  їх загальне старіння. Але вибуття  основних засобів менше за оновлення, що свідчить про те, що підприємство піклується про стан своїх основних засобів.

     Мета  формування фінансових результатів  діяльності підприємства - це визначення суми чистого прибутку, який залишається  в розпорядженні підприємства.

     Аналіз  фінансових результатів діяльності підприємства передбачає дослідження  динаміки та структури фінансових результатів  його діяльності, дає змогу визначити  чинники, що вплинуть на формування величини чистого прибутку (збитку) підприємства.

 

      Таблиця 2.1 Фінансові результати діяльності підприємства

Показник	Значення		Абсолютне відхилення,	Відносне відхилення,
	2004	2003	(+, -)	%
Доход (виручка) від реалізації продукції	105584.0	91247.6	14336.4	15.7
Податок на додану вартість	16860.3	14613.1	2247.2	15.4
Акцизний  збір	15802.7	13960.3	1842.4	13.2
Чистий  доход (виручка) від	72629.5	62435.5	10194	16. 3
реалізації  продукції
Собівартість  реалізованої продукції	57660.5	47709.7	9950.8	20. 9
Валовий прибуток	14969	14725.8	243	1.7
Інші  операційні доходи	4973	6612.6	- 1639	- 24.8
Адміністративні витрати	5930..3	4616	1314..3	28. 5
Витрати на збут	1946.6	1355	591.6	43.7
Інші  операційні витрати	8969.1	9202.1	- 233	- 2. 5
Фінансовий  результат від операційної діяльності:
- прибуток	3096	6165. 3	-3069.3	-49.9
- збиток	х	х
Фінансові витрати	145.4	119.8	26.6	21.4
Прибуток  від реалізації продукції	9038.7	10109.7	-1071	- 10.6
Фінансові результати від звичайної діяльності до оподаткування:
- прибуток	3182. 5	6080	-2897. 5	-47.7
- збиток
Податок на прибуток від звичайної діяльності	1887. 5	2746. 9	-859.4	- 31.3
Фінансові результати від звичайної діяльності :
- прибуток	1295	3333.1	-2038.1	-61.1
- збиток
Чистий:
- прибуток	1295	3333.1	-2038.1	-61.1
- збиток