Управління зовнішньоекономічною діяльністю підприємства

     Таким чином ми бачимо,що уся продукція  на експорт загалом є вигідною для підприємства,оскільки показник економічного ефекту >1.Найбільш ефективним є Напівсухе вино.

     Однак,показник ефективності є недостатнім для  повного аналізу ефективності експорту у розрізі групи товарів,для ґрунтовних висновків необхідно розрахувати також,показник економічного ефекту.Оскільки,він показує прибуток від експорту всієї партії окремих видів товару,а не на 1 продукції.

     Часто буває,що показник економічного ефекту експорту певного товару є найвищім,однак економічний ефект від експорту партії даного товару є невеликим. 

     Таблиця 3.5 Економічний ефект від експорту за видами товорів та інтегральний, грн

     Виходячи  з наших розрахунків,ми бачимо.що,підприємство отримує прибуток з експорту партій товарів,але ми бачимо зниження інтегрального  показника у 2004р., це зумовлене зниженням обсягів продаж напівсухого вина. З іншого боку бачимо велику прибутковість Червоного вина,що і доводить доцільність розрахунку цього показника.

     Для виявлення потрібності збільшення,або  зменшення обсягів експорту кожного  виду продукції необхідно розрахувати показник ефективності реалізації продукції на внутрішньому ринку. 

     Таблиця 3.6 Ефективність реалізації продукції на внутрішньому ринку за видами товарів та інтегральна, грн/грн

      Порівнявши результати розрахунку ефективності експорту продукції на внутрішньому ринку із результатами розрахунків показників економічного ефекту експорту можна зробити таку висновки:

1. У 2003 році напівсолодке та вино вигідніше продавати було на вітчизняному ринку.
2. А Напівсухе слід експортувати,бо ну внутрішньому ринку наш прибуток буде меншим.
3. Щодо Червоного вина, то тут є певні моменти, бо ефективніше його взагалі не експортувати, а продавати тільки на вітчизняному ринку,але у нього найбільший ефект. Оскільки заводу потрібна валюта,то краще все ж таки пускати його на експорт.

      ВИСНОВКИ 

     Свій  вибір ринкової трансформації Україна  зробила разом із проголошенням  незалежності. Йдеться про утвердження основного принципу державотворення, за яким суверенність держави можлива лише на основі ринкової трансформації економіки. Тому головним завданням зовнішньоторговельної політики країни та її регіонів є створення сприятливих зовнішньоекономічних умов для розширеного відтворення економіки, розробка механізмів її модернізації, засвоєння досягнень міждержавного спілкування, обмін досягненнями науково-технічного прогресу з іншими країнами.

     Розуміння того, що економічне зростання неможливе без глибоких експортоорієнтованих цілей надзвичайно важливе для суб'єктів, які безпосередньо працюють у цій сфері.

     Для інтеграції економіки у світовий економічний простір Україна  має оволодіти часткою світового  ринку, яка відповідає можливостям  її природноекономічного і науково-технічного потенціалу. Це створення додаткової можливості для інтеграції її експортоздатних підприємств у відкриту ринкову систему глобалізації зовнішньоторговельних зв'язків.

     Серед найважливіших організаційних факторів успіху українських компаній на зовнішніх ринках можна виділити такі:

     - формування чітких цілей і  пріоритетів міжнародної спеціалізації  та зовнішньоекономічної політики  України;

     - розробка сучасних міжнародних  маркетингових програм, які б  ефективно поєднували світові досягнення у сфері маркетингу з досвідом експортно-імпортної діяльності та господарською орієнтацією України;

     - визначення сильних і слабких  позицій українських виробників, які працюють у міжнародному  середовищі, та створення дійової  системи державної підтримки міжнародно спеціалізованих підприємств;

     - підготовка обгрунтованих бізнес-планів  виходу та присутності українського  бізнесу на міжнародних ринках;

     - створення та просування українських  торгових марок і брендів, які  б легко ідентифікувалися та  впізнавалися на зарубіжних ринках.

     Розглянувши теоретичні основи управління експортною діяльністю підприємства, можна прийти до висновку, що у фундаментальному плані вивчення моделей регулювання розвитку зовнішньоекономічних зв'язків в аспекті міжнародних відносин потребує подальшого сполучення різноманітних підходів, що спираються на теорію, а в прикладному плані - на вивчення фактів, пояснень та прогнозування подальшої еволюції ситуації, на підготовку, а надалі - на прийняття рішень щодо регулювання можливих змін ситуації.

     Набір теоретичних і методологічних орієнтирів є необхідним для прийняття правильних рішень. Це стосується практично всіх сфер діяльності людини, що спостерігаються  в економічному житті, а тим більше у зовнішньоекономічній діяльності, і має особливо важливе значення, адже правильні рішення визначають розвиток цілих секторів і галузей народного господарства. Припущення помилок у цій сфері може призвести до значних перекосів, виявити які буде значно складніше, що займе багато зусиль і часу.

     Обґрунтування нової моделі зовнішньоторговельної  діяльності повинно бути адекватним зовнішній господарській сфері  і відштовхуватись від внутрішніх реалій.

     Деякі економісти вважають, що побудова такої  моделі здійснення експортно-імпортних  операцій прямопропорційно залежить від об’ємів експорту. Але враховувати лише цей фактор і, тим більше, вважати його вирішальним було б по меншій мірі неправильно та необ’єктивно. Велика частка експорту у ВВП, цілком ймовірно, може призвести до експортозалежності економіки. Це значить, що вона будуватися в основному на експорті. В даному аспекті існує великий ризик у випадку, якщо попит на експорт буде неплатоспроможний або нижчий за пропозицію, що приведе за собою кризу експортних галузей та в силу їх мультиплікативного ефекту до кризи усієї економіки. Тому при визначенні загальної ефективності експорту або ефективності експорту окремого підприємства слід звертати увагу на якомога більше число факторів та на високий коефіцієнт впливу на цей показник.

     Так на прикладі ЗАТ Столичний для дослідження ефективності експорту, його обсягів аналізувався ряд показників:

• величина обсягів виробництва підприємства;
• величина основних фондів підприємства;
• кількість працюючих в сфері експорту;
• собівартість експортної продукції.

     За  допомогою кореляційно-регресивного аналізу було зроблено висновок, що всі аналізовані фактори суттєво впливають на величину експорту, що свідчить про правильність обрання факторів впливу. Найбільше на величину експорту впливає собівартість експортованої продукції та обсяги виробництва. Ця інформація дає змогу сказати, що ЗАТ Столичний для підвищення конкурентоспроможності своїх товарів слід зменшити собівартість продукції, що експортується за рахунок збільшення обсягів експроту.

     Також було зроблено висновок, що вплив неврахованих факторів значний – 12,916, але це спричинено не стільки суб’єктивністю аналізу, скільки мультиплікативністю експортної діяльності, тобто взаємозалежності між нею та дуже великим числом факторів.

     Ефективність  здійснення експортних операцій окремого підприємства багато в чому залежить від кадрів, тобто від існування на підприємстві спеціального експортного відділу.

     В результаті аналізу організаційної стуктури ЗАТ Столичний було зроблено висновок про перевантаження працівників підприємства і про необхідність залучення мінімум 3 працівників для створення експортної служби.

      СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ 

1. “Внешнеэкономическая  деятельность предприятия”: Учебник  для вузов/ С.Е. Стровский, С.Я. Казанцев и др.; По ред. Проф. Л.Э. Стровского. – 2-е изд., перераб. и доп. – М., ЮНИТИ, 2001. – 823с.
2. “Зовнішньоекономічна діяльність підприємств”: Підручник для вузів /І.В. Багрова, Н.І. Редіна, В.Є. Власюк, О.О. Гетьман; За ред. д-ра екон. наук, проф. І.В. Багрової. – Київ, Центр навчальної літератури, 2004. – 580 с.
3. Алексеев И.С. “Управление внешнеэкономической деятельностью”: Учебное пособие /Под ред. проф. В.А. Грайнева. – М.: ИТК “Дашков и Ко”, 2002. – 304 с.
4. Алиева В.Г., "Региональные проблемы переходной экономики: вопросы теории и практики", - М.: Экономика, 2002. - 646 с.
5. Бабанін О. Деякі проблеми розвитку зовнішньої торгівлі України.// Зовнішня торгівля.-2000.-№1.
6. Бабенко В., Кредісов А. Політика стимулювання експорту та її інструменти // Економіка України: №2, 2003
7. Балабанов І. Т., Балабанов А. І. Зовнішньоекономічні зв’язки: Учбовий посібник.- М.: Фінанси і статистика, 1998.- 512 с.
8. Бахрамов Ю.М., Глухов В.В. “Организация внешнеэкономической деятельности. Особенности менеджмента”: Уч. пособие. – СПб: Издательство “Лань”, 2001. – 448с.
9. Бубенко С. П. Організаційно економічний механізм експортної діяльності підприємства // Фінінси України.- 2002.- №10
10. Будзинський В. Д. Реалізація контракту по імпорту і експорту.- Львів. Слово, 1993.
11. Бураковський І. Теорія міжнародної торгівлі. - К.: Основи, 1996. - 241 с.
12. Василенко В.А. Теорія і практика розробки управлінських рішень: Навчальний посібник.- Киів: ЦУЛ, 2003.
13. Гофман Н.Ф., Маховикова Г.А., "Основи внешнеэкономической деятельности.", - С-П.: Питер – 2002. - 208.с.
14. Грачев Ю.Н. “Внешнеэкономическая деятельность. Организация и техника внешнеторговых операций”. Учебно-практическое пособие. Библиотека журнала “Внешнеэкономический бюлетень” – М.:ЗАО Бизнес-школа “Интел-синтез”,2000. – 544с.
15. Державне регулювання економіки: Навчальний посібник / С.М.Чистов, А.Є.Никифоров, Т.Ф.Куценко та ін. – К.: КНЕУ, 2000.
16. Дідківська Л.І., Головко Л.С. Державне регулювання економіки. Навчальний посібник. К.: Т-во “Знання”, КОО, 2000.
17. Елисеева И. Р. Негативная тенденция в экспортно-импортных операциях // Мировая экономика и международные отношения.- 2004.-№6.
18. Закон України “Про єдиний митний тариф”.12.06.00 №123/00
19. Закон України “Про зовнішньоекономічну діяльність”. 16.04.91. № 959-XII, зі змінами і доповненнями
20. Закон України “Про режим іноземного інвестування” від 19.031996 №93/96-ВР
21. Зовнішньоекономічна діяльність підприємств: Підручник для вузів /І.В. Багрова, Н.І. Редіна, В.Є. Власик, О.О. Гетьман; За ред. д-ра екон. наук, проф. І.В. Багрової. – Київ, Центр навчальної літератури, 2004. -580с.
22. Зовнішня торгівля: проблеми і перспективи / За ред. проф. О.А. Ки-риченка. - X., 1997
23. Кадуріна Л.О. Облік і аналіз ЗЕД. – К.: Слово, 2005
24. Каніщенко О. Формування експортної спеціалізації України // Економіка України: №11,2002
25. Кириченко О.А. Менеджмент зовнішньоекономічної діяльності: Навч. посіб. - К.: Знання-Прес, 2002. - 384 с
26. Климеко Й. Экспортная ориентация. //Компаньон-2000-№ 6;
27. Котлер Ф. Основы маркетинга: пер. с англ.- М.: «Бизнес-книга», 2000. - 702с.
28. Крупка М., Мельник А., Михасюк І. Державне регулювання економіки. – Львів: Українські технології, 2001
29. Маринич М.А. Введение во внешнюю торговлю. - Минск, 2000.
30. Никифоров А.Є, Чистов С.М., Куценко Т.Ф. Державне регулювання економіки. – К.: КНЕУ, 2005
31. Панченко Є.М. Міжнародний менеджмент: Навч. посіб. - К., 1996.
32. Попов С.Г. Внешнеэкономическая деятельность фирмы. Особенности менеджмента и маркетинга: Учеб. пособие. - М., 1997
33. Рокоча В.В. Міжнародна економіка: Навч. посібник.: у 2-х кн,- К.: Таксон 2000. Кн.І. Міжнародна торгівля: теорія та політика. - 320с.
34. Рут Френклін Р. Міжнародна торгівля та інвестиції. Пер. с англ., К., 1997.
35. Статистичний щорічник України за 2003р./ Держкомстат України: За ред. О.Г. Осауленка. – К.: Техніка, 2004. – 585с.
36. Терещенко О.А. “Комплексна оцінка експортних товарів”//Економіка, фінанси, право. – К., 2001. – № 2. – с.12-13.
37. Указ Президента "Про використання Міжнародних правил інтерпретації комерційних термінів".
38. Управление внешнеэкономической деятельностью: уч. пос. /под общ. ред. А.И.Кредисова. – К: ВИРА-Р, 2001. – 640с.
39. Філіпенко А.С., Бураковський І.В., Будкін B.C. Міжнародні економічні відносини: Сучасні міжнародні економічні відносини. - К., 1992.
40. Циганкова Т.М., Петрашко Л.П., Кальченко Т.В. Міжнародна торгівля: Навч. посібник. - К.: КНЕУ,2001. - 488 с.
41. Янковский Н.А. Модель внешнеэкономической деятельности предприятий химической промышленности. - Донецк «Донбасс» 1997. -167с.
42. Янковский Н.А. Прогнозирование развития крупного производственного комплекса: теория и практика (монография). - Донецк 1999. - 160с.
43. Янковский Н.А. Структура управления внешнеэкономической деятельностью предприятия // Проблемы развития внешнеэкономических связей и привлечение иностранных инвестиций: региональный аспект. – Донецк: ДонГУ,1998. - 254с.
44. www.ukr.dzi.com.ua--офіційний сайт „Державного аналітичного центру моніторингу зовнішніх товарних ринків”
45. www.economics.com.ua--електронна бібліотека книжок та періодичних видань на економічну тематику
46. www.4p.com.ua.--сайт любителів маркетингу