Управління персоналом як соціальна система

n="justify">       Особистість – це сукупність індивідуальних соціальних і психологічних якостей, що характеризують людину і дозволяють їй активно і свідомо діяти.

       

       Тісний  взаємозв'язок і взаємообумовленість  цих якостей складає її першу  властивість. Другою властивістю є  активна діяльність, спрямована на пізнання і перетворення навколишнього світу. Третя властивість полягає у стійкості, що дозволяє прогнозувати поведінку особистості, тобто дії, що виражають її суб'єктивну реакцію на ситуацію і навколишніх.

       Риси  особистості формуються під впливом природних властивостей: фізіологічного стану організму, особливостей вищої нервової діяльності, пам'яті, емоцій, почуттів, сприйняття, а також соціальних факторів: ролі, статусу, освіти, досвіду, звичок, кола спілкування і т.п. Гарне знання і розуміння керівником цих моментів сприяє успішному управлінню підлеглими, прогнозуванню їхньої поведінки і цілеспрямованому впливу на неї.

       Бачення світу, його сприйняття обумовлюють  рівень мотивації і поведінку  особистості (рис. 2.1).

       У структурі особистості можна виділити чотири блоки характеристик (рис. 2.2):

       • біологічний блок: включає характеристики особистості, обумовлені її біологічними особливостями (стать, вік, тип нервової системи, темперамент, фізичне здоров'я);

       • психологічний блок: включає характеристики особистості, обумовлені основними психічними процесами, що лежать в основі рівня психічного розвитку людини і його пізнавальних (розумових) здібностей (відчуття, сприйняття, представлення, уява, увага, пам'ять, мислення, мова, емоції);

       • педагогічний блок: поєднує характеристики життєвого досвіду людини – загального, професійного, соціального (знання, уміння, навички і звички);

       • соціально-психологічний блок: характеризує мотиваційну сферу особистості  і містить у собі систему потреб, мотивів, відносин, моральних норм, життєвих цінностей (бажання, інтереси, наміри, прагнення, схильності, ідеали, переконання, світогляд).

       На  формування організаційної поведінки  особистості впливають такі чинники:

       • демографічні (визначають поведінку  залежно від статі та віку);

       • біопсихологічні (визначають поведінку  залежно від індивідуальних особливостей людини);

       • соціально-психологічні (визначають поведінку  залежно від взаємовідносин індивідів);

       • культурологічні (визначають поведінку  залежно від елементів культури, характерної для даного суспільства).

       Характерні  риси особистості, пов'язані з її поведінкою у підприємстві, наведені у табл. 2.1.

       Таблиця 2.1. Характерні риси особистості, що пов'язані  з її поведінкою у підприємстві

       Особистість виступає продуктом суспільного  розвитку та включення індивідів  у систему соціальних відносин через  активну предметну діяльність та спілкування.

       Необхідно розрізняти такі поняття, як: гармонійний  розвиток особистості та професійний  розвиток особистості. При цьому  поняття "професійний розвиток особистості" є більш вузьким.

       Так, під гармонійним розвитком особистості  слід, розуміти процес удосконалення її моральних, психологічних, соціальних, професійних та фізичних якостей у їх єдності, що забезпечує більш ефективну виробничу діяльність людини.

       Професійний розвиток особистості – це процес її підготовки до роботи за певною професією.

       Поняття "індивідуальність" характеризує інтегральну властивість людини, що поєднує його природні і особистісні  особливості. Через індивідуальність розкриваються: своєрідність особистості, її здатності, краща сфера діяльності.

       В індивідуальності можна виділити:

       • базові властивості: поєднання природних  і сформованих у процесі виховання  і спілкування рис (через них  розкриваються такі характеристики психіки, як: емоційність, активність, тип реакцій, чутливість і формується стиль поведінки особистості);

       • програмуючі властивості (інтелект, самосвідомість, спрямованість). На основі оцінки властивостей особистості можна  скласти її психологічний портрет. Психологічний портрет особистості  включає такі характеристики: темперамент, характер, здатності, спрямованість, інтелектуальність, емоційність, вольові якості, самооцінка, рівень самоконтролю, здатність до групової взаємодії.

       3. Структура і чисельність  персоналу підприємства

       Основними характеристиками персоналу підприємства є структура і чисельність  персоналу.

       Структура персоналу – це сукупність окремих груп працівників, які об'єднані за певною ознакою.

       Структура персоналу підприємства може бути: штатною, організаційною, соціальною і  рольовою.

       Так, штатна структура персоналу відображає кількісно-професійний склад персоналу, розміри оплати праці і фонд заробітної плати працівників.

       Організаційна структура персоналу характеризує його розподіл у залежності від виконуваних  функцій.

       Соціальна структура персоналу підприємства характеризує його як сукупність груп, що класифікуються за: змістом роботи, рівнем освіти і кваліфікації, професійним складом, стажем роботи, статтю, віком, національністю, належністю до громадських організацій і партій, сімейним станом, напрямком мотивації, рівнем життя і статусом зайнятості .

       Для одержання даних про соціальну структуру персоналу найдоцільніше використовувати облік якостей особового складу працівників, оскільки вони містять інформацію, що підтверджується такими документами: паспорт, копія документів про освіту, трудова книжка, список наукових праць, свідоцтво про шлюб тощо. Однак вони не містять ряд важливих соціальних показників, що примушує залучати соціологічні методи досліджень.

       Рольова структура персоналу визначає склад  і розподіл творчих, комунікативних і поведінкових ролей між окремими працівниками підприємства (табл. 2.2).

       Чисельність персоналу визначається характером, масштабами, складністю, трудомісткістю виробничих процесів, ступенем їхньої механізації, автоматизації, комп'ютеризації. Ці фактори задають її нормативну (планову) величину.

       За  результатами визначення планової чисельності  персоналу підприємства складається  штатний розпис. Посадовий (штатний) склад працівників закріплюється  у штатному розписі підприємства, в якому конкретизується: перелік  посад, чисельність штатних одиниць, розмір посадових окладів, надбавок і доплат (за умови, що надбавки та доплати передбачено положенням про оплату праці і вони мають постійний характер), а також місячний фонд заробітної плати.

       Таблиця 2.2. Рольова структура персоналу  підприємства

 

       За  загальними правилами, якщо на підприємстві відбуваються незначні зміни організаційної структури (вводяться або виводяться посади, змінюються посадові оклади), то штатний розпис, затверджений на поточний рік, не замінюється, а в практичній роботі керуються наказом про внесення до нього відповідних змін. Якщо ж протягом року структура підприємства трансформується докорінно, а також вводяться нові посади, має бути видано наказ про затвердження нового штатного розпису із зазначенням дати введення його в дію та скасування чинного штатного розпису.

       Персонал  більш об'єктивно характеризується обліковою (фактичною) чисельністю, тобто  кількістю працівників, що офіційно працюють у підприємстві на даний  момент. В обліковий склад працівників  на кожний календарний день включаються  як фактично працюючі, так і відсутні з певних причин. Облікова чисельність персоналу на певну календарну дату включає усіх працівників, у тому числі прийнятих з даної дати, і виключає усіх звільнених, починаючи з неї.

       У складі облікової чисельності виділяють  три категорії працівників: постійні, прийняті у підприємство безстроково або на термін більш одного року за контрактом; тимчасові, прийняті на термін до 2 місяців, а для заміщення тимчасово відсутнього лиця – до 4 місяців; сезонні, прийняті на роботу, що носить сезонний характер, на термін до 6 місяців.

       Не  включаються в облікову чисельність  і відносяться до працівників  необлікового складу: зовнішні сумісники; лиця, залучені для разових і спеціальних  робіт, що працюють на основі договорів  цивільно-правового характеру; робітники, яких направлено на навчання з відривом від виробництва та які отримують стипендію за рахунок підприємства, і деякі інші.

       Облікова  чисельність персоналу щодня  враховується у табельних записах, в яких відзначаються усі працівники – як присутні на роботі, так і відсутні з певних причин. Таким чином, з погляду обліку вона являє собою загальну суму явок і неявок на роботу.

       Облікова  чисельність персоналу може розглядатися не тільки як моментна, але й як середня  величина за деякий період – місяць, квартал, рік.

       Так, середньооблікова чисельність за місяць – це сума явок і неявок по днях, віднесена до календарної кількості  днів. Середньооблікова чисельність  персоналу за квартал (місяць) розраховується як сума середньомісячної чисельності  за цей період, віднесена до відповідної кількості місяців.