Удосконалення операційної діяльності підприємства

              Як бачимо, за чистим дисконтованим доходом другий варіант краще першого. Його переваги можна підтвердити по дисконтованим витратам в табл.3.4.

Таблиця 3.5

Дисконтовані переваги за варіантами проекту

              Для розрахунку економічну ефективність будь-якого організаційного нововведення (новітній очисник вороху, що несе менше енергетичних затрат, вартість якого складає 120000 грн.)необхідно розрахувати річний економічний ефект  при випуску різнорідної продукції.

Ep=(C1-C2)*B2і-Eн*BTод,

де  Ер-річний економічний ефект при випуску однорідної продукції; С1і  і С2і  - собівартість одиниці продукції у порівняльних цінах до та після реалізації заходу,грн. ;В2і – річний об’єм продукції у натуральному вираженні (тонн) після реалізації заходу ; Ен  – коефіцієнт порівняльної економічної ефективності (0,15); ВТод – одночасні витрати,грн..

Ep=(54-40)*11074-0,15*36000 = 155036 – 5400 = 149636 грн.

              Ці розрахунки свідчать про те,що підприємство має закупити нове устаткування (очисника вороху) зменшить затрати виробництва (а саме на електроенергію).Покупка цього устаткування покращить роботу підприємтсва і збереже 149636 грн. на рік.

3.3. Контроль якості операційної системи підприємства

              Якість — ступінь відповідності системи вимогам, специфікаціям і

очікуванням. Вона характеризується якісними ознаками (властивостями), що їх закладають при конструюванні і створенні продукту і прагнуть виявити при його експлуатаційних випробуваннях.

              Контроль якості включає відстежування певних результатів по проекту для встановлення того, чи відповідають вони певним стандартам якості, і для визначення шляхів усунення причин незадовільного виконання.

              Для визначення якості харчових продуктів використовується органолептичними і інструментальним методам, експертний, вимірювальний, соціологічний.

              Органолептичний метод — визначає якість продуктів за допомогою органів чуття, зору, нюху, дотку, слуху, смак. Починають оцінку якості продуктів із зовнішнього вигляду, а потім визначають смак, запах, консистенцію. Перед органолептичною оцінкою перевіряють упаковку, маркировку продукту. Часто користуються методом пробної варки, жарки, невеликої кількості продукту. Органолептичні методи — вирізняються швидкістю визначення і не вимагають великих матеріальних затрат.Точність оцінки залежить від знань, навиків, практичного досвіду. Застосовують бальну систему оцінки якості, суть полягає в тому що кожному показнику якості товару присвоюється певна кількість балів. Бальна оцінка проводиться відповідно стандарту на даний продукт.

              Експертний метод — визначення показників якості продукції на основі вирішення того, що приймається експериментами. У експертну групу включають високо кваліфікуючі працівників.

              Соціальний метод — збір думок соціологічного опитування по відношенню до якості.

Порядок здійснення організації та контролю за проведенням апробації сортових посівів (згідно з наказом Міністерства аграрної політики України)

1. Порядок здійснення організації та контролю за проведенням апробації сортових посівів (далі - Порядок) встановлює єдину процедуру здійснення організації та контролю за проведенням апробації сортових посівів. Контроль за дотриманням цього Порядку здійснюють Українська державна насіннєва інспекція, Державна насіннєва інспекція Автономної Республіки Крим, обласні, районні, міські та міжрайонні державні насіннєві інспекції відповідно до Закону України "Про насіння і садивний матеріал" (далі - Закон).

2. У цьому Порядку терміни вживаються у значенні, наведеному у статті 1 Закону.

3. Основна мета проведення апробації сортових посівів - підтвердження того, що ознаки сорту залишились незмінними в процесі їх розмноження та визначення придатності сортових посівів для використання урожаю з них на насіннєві цілі. Для цього за встановленими морфологічними ознаками відмінності сорту визначаються сортова чистота (однорідність), засміченість сортового посіву іншими рослинами, в тому числі рослинами, насіння яких важко відокремлюється, карантинними, злісними й отруйними бур'янами, встановлюється ступінь ураження рослин хворобами та ушкодження шкідниками.

4. Право на виробництво та реалізацію насіння і садивного матеріалу мають суб'єкти насінництва та розсадництва, які пройшли атестацію, отримали паспорт на виробництво та реалізацію насіння і садивного матеріалу та внесені до Державного реєстру виробників насіння і садивного матеріалу.

5. Апробації підлягають усі сортові посіви сільськогосподарських рослин, які занесені до Державного реєстру сортів рослин, придатних для поширення в Україні, та призначені для використання на насіннєві цілі або проходять виробниче випробування і належать суб'єктам насінництва та розсадництва (фізичним і юридичним особам).

6. Апробацію сортових посівів проводить державний інспектор з насінництва із залученням, за необхідності, автора сорту або представників установи - оригінатора та заявника.

7. Апробація сортових посівів проводиться за рахунок коштів Державного бюджету України та інших джерел фінансування.

8. Для проведення апробації сортових посівів суб'єкт насінництва та розсадництва, який планує виробництво насіння для реалізації чи для власних потреб, за місяць до посіву щодо кожного сорту подає до відповідної державної насіннєвої інспекції заяву на проведення апробації сортових посівів згідно з додатком 1 (далі - заява), до якої додає: ліцензію володільця прав на сорт (якщо виробник не є володільцем прав на сорт); копію офіційного опису сорту (батьківських компонентів - у випадку вирощування гібридів).

За допомогою органолептичного методу можна отримати підтвердження того, що ознаки сорту залишились незмінними в процесі їх розмноження та визначення придатності сортових посівів для використання урожаю з них на насіннєві цілі. Для цього за встановленими морфологічними ознаками відмінності сорту визначаються сортова чистота (однорідність), засміченість сортового посіву іншими рослинами, в тому числі рослинами, насіння яких важко відокремлюється, карантинними, злісними й отруйними бур'янами, встановлюється ступінь ураження рослин хворобами та ушкодження шкідниками. Зіпсовані рослини виключаються. Також виключаються рослини, що постраждали від посухи.

Висновок до 3 розділу

Щодо 3 розділу можна зробити такі висновки:

— критичний об’єм продукції зі збільшенням змінних витрат зростає і окупність виробництва настає після проходження точки перетину постійних затрат і виручки, зображеної на графіку (1585 тонн/рік);

— для модернізації виробництва при ставці дисконту 10% доцільнішим буде 2 варіант капіталовкладень за чистим дисконтним доходом;

— порядок визначення якості насіння визначається законодавством і найбільш ефективним методом є органолептичний.

Висновок

              В сучасних умовах успішна діяльність підприємств залежить від багатьох факторів,таких як ефективність управління операційною системою. Операційна система допомагає підприємству вирішити низку завдань щодо поліпшення роботи підприємства.

Основна мета операційної системи – контроль за діяльністю підприємства. Це відбивається у розподілі обов’язків і відповідальності між робітниками, здійсненні контролю за збутовою політикою підприємства, вдосконалення діючої операційної системи і, насамперед, управління виробництвом. Здійснюється цей контроль за допомогою керівників вищою ланки підприємства.

Результати проведеного дослідження свідчать, що можливості операційної системи використовуються сьогодні недостатньо. На підприємстві СГ ТОВ «Хлібопродукт» операційна система не є досконалою і тому вона вимагає покращення. Це передбачає:

—     підвищення рівня ефективності системи управління, забезпечення її гнучкості;

—     розробка оптимальної моделі управління виробництвом на підприємстві;

—     раціональне управління операціями;

—     розподіл обов’язків посадових осіб;

—     пристосування до швидкозмінних умов конкретного середовища.

В майбутній діяльності СГ ТОВ «Хлібопродукт» це безумовно забезпечить ефективнішу роботу операційної системи задля якісного вирішення поставлених завдань, що сприятиме динамічному розвитку підприємства.

50