Сутність системи „стандарт–костінг” та „дірект–костінг

Порівняння  даних звіту центру відповідальності за фактично досягнутим показникам з даними бюджету показує, що після закінчення планового періоду у діяльності організації виникли відхилення за всіма видами витрат. При використанні матеріальних ресурсів було допущено відхилення по їх ціні і кількості споживання в процесі виробництва продукції. Оскільки в рамках методу «стандарт-костінг» стандартна вартість на матеріальні ресурси залежить від двох факторів: витрати матеріалів на одиницю продукції і стандартної ціни на нього, аналіз і розрахунок виявлених відхилень необхідно проводити з урахуванням цих факторів.

Розрахунок  відхилень фактичних витрат з  матеріальних ресурсів від їх стандартної  величини під впливом цінового чинника (ΔЦм) здійснюється за формулою:

 

∆Цм = (Фактична ціна за одиницю – Стандартна ціна за одиницю) * Кількість закупленого матеріалу.

 

Розмір відхилень для  кожного виду матеріалу становитиме:

ΔЦм «А» = (0,63 грн. – 0,5 грн.) * 44 кг = +5,7 грн. (перевитрата)

ΔЦм «Б» = (1,0 грн. - 1,25 грн.) * 45 кг = -11,25 грн. (економія)

Для розрахунку відхилень  фактичних витрат від стандартних по використанню матеріалів (ΔІм) використовується формула:

 

∆Вм = (Фактична витрата матеріалів – Стандартна витрата матеріалів з урахуванням фактичного обсягу виробництва) * Стандартна ціна матеріалів

 

Розмір відхилень для  кожного виду матеріалу складатиме:

ΔВм «А» = (44кг - (50 кг: 10 од. * 8 од.)) * 0,5 грн. = +2 грн. (Перевитрата)

ΔВм «Б» = [45 кг - (40 кг: 10 од. * 8 од.)] * 1,25 грн. = +16,25 грн. (Перевитрата)

Виявлені відхилення мають бути детально проаналізовані за всіма чинниками в розрізі кожного центру відповідальності організації.

Для розрахунку сукупного  відхилення фактичних витрат з матеріальних ресурсів від їх стандартної величини з урахуванням обох факторів (ΔСВВм) використовується формула

 

ΔСВВм = Фактичні витрати на матеріали - Стандартні витрати з урахуванням фактичного обсягу виробництва

 

Розмір сукупного відхилення для кожного виду матеріалу складатиме:

ΔСВВм «А» = 27,7 грн. - (25 грн.: 10 од. * 8 од.) = +7,7 грн (Перевитрата)

ΔСВВм «Б» = 45 грн. - (50 грн.: 10 од. * 8 од.) = +5 грн. (Перевитрата)

Таким чином, сукупне  відхилення по матеріалу «А» (+7,7 грн.) складається:

• з відхилення за ціною матеріалу (ΔЦм «А») +5,7 грн.
• з відхилення по використанню матеріалу (ΔВм «А») +2 грн.

Сукупне відхилення по матеріалу «Б» (+5 грн.) складається:

• з відхилення за ціною матеріалу (ΔЦм «Б») – 11,25 грн.
• з відхилення по використанню матеріалу (ΔІм «Б») +16,25 руб.

Виявлені несприятливі відхилення по матеріальних ресурсах можуть бути наслідком закупівлі матеріалів за вищими цінами, зміни їх якості або помилкової оцінки їхнього використання у виробничому процесі, а також результатом недотримання технології виробництва або трудової дисципліни та ін.

Відхилення по продуктивності праці (ΔОТпр) визначається наступним чином:

 

ΔВПпр = (Фактично відпрацьований час у годинах - Стандартний час фактичного обсягу виробництва) * Стандартна погодинна ставка оплати праці

 

ΔВПпр = ((95г. - (100г.: 10 од. * 8 од.)) * 1,25 грн.) = +18,75 грн. (Перевитрата). Це несприятливе відхилення, яке могло бути викликано відсутністю кваліфікованих робітничих кадрів, простоями через неузгодженості календарного плану, використанням низькоякісної сировини, високим ступенем зношеності основних виробничих фондів, недоліками в організації праці та ін

Для розрахунку відхилень  по ставці оплати праці (ΔОТст) використовується формула:

 

ΔВПст = (Фактична ставка оплати праці - Стандартна ставка оплати праці) * Фактично відпрацьований час

 

ΔВПст = [(1,5 грн. – 1,25 грн.) * 95г.] = 23,75 грн. (Перевитрата)

Є несприятливим відхиленням, його причинами можуть бути як незапланований ріст оплати праці та стимулюючих виплат, як і використання підвищених ставок оплати праці та ін

Сукупне відхилення фактично нарахованої заробітної плати від її стандартної величини буде визначатися за формулою

 

ΔСВВст = Фактично нарахована оплата праці основних виробничих робітників - Стандартні витрати з оплати праці з урахуванням фактичного обсягу виробництва

 

ΔСВВст = [142,5 грн. - (125 грн.: 10 од. * 8 од.)] = +42,5 грн.. (Перевитрата). Виявлене відхилення є несприятливим і, як показує розрахунок, воно сформувалося під впливом двох факторів: відхилення по продуктивності праці та відхиленням по ставці оплати праці (ΔОТст).

Відхилення постійних  накладних витрат формується під впливом двох факторів: за рахунок відхилень в обсязі виробництва (Δq) і за рахунок відхилень фактичних постійних витрат від їх стандартних значень (ΔF).

 

Δq = (Стандартний  випуск продукції в нормо-годинах - Фактичний випуск продукції в  нормо-годинах) * Нормативна ставка розподілу постійних накладних витрат

 

Таким чином, для того щоб оцінити вплив цього чинника  на відхилення постійних накладних  витрат, необхідно розрахувати додатково  два показники: фактичний випуск продукції в нормо-годинах і  нормативну ставку розподілу постійних накладних витрат.

За даними бюджету, для  виробництва 10 од. продукції потрібно 100 ч. трудовитрат, відповідно норма  часу на виготовлення одиниці продукції  складе 10 ч., отже, фактичний випуск в нормо-годинах складе 80 (10 ч. * 8 од.).

Нормативна ставка розподілу постійних накладних витрат – це відношення стандартної величини постійних накладних витрат до величини виробництва, вираженої в нормо-годинах. У даному прикладі її величина складе 2,75 (275 грн.: 100 ч.).

Таким чином, величина відхилення постійних накладних витрат внаслідок змін у обсязі виробництва (Δq) складе (100 ч. - 80 ч.) * 2,75 = +55 грн. Виявлене відхилення є несприятливим (перевитрата).

Для розрахунку відхилення по зміні фактичного значення постійних  накладних витрат застосовується формула:

 

ΔF = Фактична величина постійних накладних витрат - Стандартна величина постійних накладних витрат

 

ΔF = (250 грн. - 275 грн.) = - 25 грн. (Економія)

На величину відхилення фактичних перемінних накладних  витрат від їх стандартного значення можуть вплинути два фактори: відхилення фактичного часу праці основних виробничих робітників (ΔЧт) і відхилення фактичних перемінних витрат від їх стандартного значення (відхилення по ефективності, ΔЕ).

Розмір відхилення фактичного часу праці основних виробничих робітників від його стандартного значення розраховується за формулою:

 

ΔЧт = Фактичні змінні витрати - Стандартні змінні витрати з урахуванням фактичного часу праці

 

Відхилення змінних  накладних витрат по ефективності (ΔЕ) розраховується за формулою:

 

ΔЕ = (Фактичний  час праці - Час праці за стандартом з урахуванням фактичного обсягу виробництва) * Нормативна ставка змінних  накладних витрат

 

Нормативна ставка змінних  накладних витрат розраховується за аналогією з нормативної ставкою  постійних накладних витрат і складає 1 (100 грн.: 100 ч.).

ΔЕ = [95г. - (100 ч.: 10 од. * 8 од.) * 1] = 15, що є несприятливим відхиленням (перевитрата).

Сукупна відхилення по змінним  накладним витратам визначаються за формулою

 

ΔCВBV = Фактичні змінні накладні витрати - Стандартна величина змінних накладних витрат з урахуванням фактичного обсягу виробництва

 

ΔCВBV = [75 грн. - (100 грн.: 10 од. * 8 од.)] = -5 грн. Виявлене сукупне відхилення є сприятливим.

Проведені розрахунки дозволяють аналізувати діяльність центрів відповідальності організації, пов'язаних з виробничим процесом.

Для проведення аналізу  результатів діяльності центрів  відповідальності, пов'язаних з продажем готової продукції, проводиться  розрахунок відхилень фактичного показника  виручки від реалізації продукції від його стандартного значення.

 

2. Впровадження системи «директ-костінг» на ТОВ «Пласт плюс»

У звітному періоді було випущено 10 од. продукції. Прямі витрати становлять 175 грн., у тому числі трудовитрати 125 грн. Величина змінних накладних витрат за звітний період склав 100 грн., постійних накладних витрат 275 грн.

У якості бази розподілу  непрямих витрат в організації служить  величина прямої оплати праці виробничих робітників.

У звітному періоді виробниче  об'єднання реалізувало 8 од. продукції. Виручка від реалізації склала 1250 грн.

Необхідно розрахувати  собівартість одиниці готової продукції, визначити залишок готової продукції  на складі і скласти звіт про прибутки і збитки за системою «директ-костінг».

У відповідності з  методом «директ-костінг» у собівартість продукції включаються тільки змінні витрати, отже, для визначення собівартості продукції необхідно визначити величину змінних накладних витрат, включених у собівартість.

Величина змінних  накладних витрат складатиме:

125 грн. * 100 грн.: 31,25 грн. = 400 грн.

Таким чином, величина собівартості продукції складатиме:

50 грн. + 100 грн. + 400 грн. = 550 грн.

Отже, собівартість одиниці продукції складатиме:

550 грн.: 10 од. = 55 грн.

А собівартість проданої продукції:

55 грн. * 8 од. = 440 грн.

Таким чином, величина готової продукції на складі складе:

550 грн.- 440 грн. = 110 грн.

Звіт про прибутки та збитки при використанні системи  «директ-костінг» буде виглядати наступним чином:

Таблиця 2.1

Показник	Сума, грн.
Виручка від реалізації	1250
Змінна частина собівартості проданої продукції	440
Маржинальний дохід	790
Постійні витрати	275
Операційний прибуток	512

 

Висновки до розділу ІІ

Пофакторний аналіз відхилень, що проводиться в рамках методу калькулювання  собівартості стандарт-костінг, вказує на його ефективність в якості інструменту оперативного контролю і планування витрат організації, що дозволяє своєчасно усувати причини несприятливих відхилень.

Відмінними рисами розглянутого методу є його орієнтація на процес продажу продукції, відсутність  поточного обліку змін стандартів, документування виявлених відхилень  і віднесення їх на винних осіб, і  фінансові результати діяльності організації, а також включення непрямих витрат у собівартість продукції в межах встановлених стандартів, а виявлених від стандартів відхилень – на фінансові результати діяльності організації.

Обидві калькуляції – повна і маржинальна – широко використовуються на практиці. Однак прямі витрати можуть бути ідентифіковані з конкретними виробами, в той час як непрямі (накладні) – не можуть. Таким чином, будь розподіл непрямих витрат на продукцію, як передбачає система повної калькуляції, є основою для накопичення помилок. Тому для зіставлення собівартості реалізованої продукції і виручки краще брати до уваги тільки прямі витрати на виробництво продукції. Даний підхід дозволяє уникнути припущень про те, наскільки непрямі витрати відносяться до якого-небудь конкретного виробу.

Однак для цього підприємства ефективніше метод калькулювання  директ-костінг. Він дозволяє виділити ряд переваг. По-перше, це простота його застосування, так як в його рамках здійснюється мінімальна кількість розрахункових операцій, пов'язаних з розподілом витрат. По-друге, цей метод дає високу надійність отриманих результатів за рахунок виключення похибки віднесення непрямих витрат на окремі види продукції в процесі їх розподілу. По-третє, директ-костінг дає можливість цілеспрямованого керування, як змінними витратами, так і маржинальним прибутком, дозволяє враховувати вироби з більшою рентабельністю, а також проводить ефективну політику ціноутворення.

 

ВИСНОВКИ

Теорія і практика вітчизняної системи калькулювання  в умовах ринкових відносин потребує вивчення організаційних систем управлінського обліку, що застосовуються в країнах ринкової економіки. У даному випадку виділяють дві основні системи обліку витрат: «стандарт-костінг» і «директ-костінг». Основна їх відмінність полягає в порядку розподілу постійних витрат між калькуляційними періодами. «Стандарт-костінг» – це метод калькулювання собівартості продукції з розподілом всіх витрат між реалізованою продукцією і залишками товарів. При методі «директ-костінг» постійні витрати повністю відносять на реалізацію.