Стратегічне планування діяльності туристичних підприємств

  Якщо  готель обере орієнтацію на  діловий туризм – це є обов’язковою умовою. Ця стратегія діяльності є найбіш оптимальною. Так як: інші орієнтири окрім ділового туризму  вимагають більших затрат. А людям які приїжджають до Києва у справах і на нетривалий термін НВГ «Гостинність» буде найкращим варіантом. Адже номери в готелі є найкращого облаштування,дуже комфортабельні.

Автор пропонує для підприємства обрати стратегію діяльності таку як АДАПТИВНА. Саме за цією стратегією слід по мірі можливості адаптуватись до тих  умов які вже має готель. Не треба прагнути щось кардинально змінити, лише, можливо, трішки розширити й удосконалити.

                                                 Висновки:

   Організація не може функціонувати без цільових орієнтирів. Цільовий початок в діяльності організації завдається, в першу чергу, тим, що її діяльність

знаходиться під впливом інтересів різних груп людей. Цільовий початок і

функціонування  організації відображає інтереси таких  груп або сукупностей

людей, як власники організації, працівники організації, покупці послуг.

Відокремлюються дві основні складові цільового  початку в діяльності

організації: місія і цілі. Місія може розумітися в широкому розумінні, як

філософія, суть існування організації, та у  вузькому - як сформульоване,

достатньо деталізоване ствердження відносно того, для чого існує організація.

Добре сформульована місія включає  в себе опис орієнтирів, сфери діяльності,

філософії організації, можливостей і способів здійснення діяльності, а також

потрібного  іміджу організації.

Цілі  організації описують конкретний стан окремих параметрів, яких вона

бажала  б досягти через визначений проміжок часу. Цілі бувають довгостроковими

і короткостроковими. Цілі розрізняються також по сферам життєдіяльності

організації та рівня ієрархії. Цілі повинні  відповідати деяким обов’язковим

вимогам. Вони повинні бути такими, щоб їх можна було досягнути, гнучкими,

вимірними, конкретними, сумісними та прийнятними.

Стратегія підприємства – це генеральна комплексна програма дій, яка визначає пріоритети і для підприємства проблеми, його місію, головні цілі і розподіл ресурсів для їх досягнення. Вона формулює цілі та основні шляхи для їх досягнення, таким чином, що підприємство має  спільний напрямок розвитку. За своїм  змістом стратегія розвитку підприємства – це довгостроковий плановий документ, тобто це результат стратегічного  планування. В свою чергу стратегічне  планування – це процес здійснення цілей на певний період та напрямків  діяльності підприємства. Розробка стратегій  підприємств – це досить складний і тривалий процес, враховуючи постійну переоцінку і періодичну перевірку  вибраних цілей, аналізуючи при цьому  стан середовища діяльності самого підприємства.

У керівників, які мислять стратегічно повинно  бути широке і довгострокове

бачення перспектив руху. Але вони  повинні  також  розуміти,  що  саме  вони

відповідають, по-перше, за планування розміщення засобів  способом,  найбільш корисним для  впровадження стратегії  і,  по-друге,  за  те,  щоб  управління будувалось,  додаючи   значну   вартість   до   результатів,   які   отримує організація.  Дуже  часто події,  які  здавалися   керівництву   випадковими,   малоймовірними,   мали вирішальний характер. Треба бути дальноглядними  у своїх планах.

В якості об’єкта дослідження виступав спільний українсько-німецький проект “Гостинність ”.  Підприємство займається виробництвом та наданням готельних послуг. Місією підприємства є задоволення потреб споживачів готельних послуг.

Автор запропонував для данного підприємства обрати стратегію діяльності таку –  як АДАПТИВНА. Яка на його погляд є  оптимальною,враховуючи можливості підприємства.

                           Використанні джерела інформації:

• Кузьмін О.Є., Мельник О.Г. – «Основи менеджменту»;
• Подсолонко О.А. – «Менеджмент: теорія та практика»;
• Роглєв Х. Й. – «Основи готельного менеджменту»
• Глущенко В.В. « Менеджмент»;
• Армстронг М. «Основы менеджмента: как стать лучшим руководителем»;
• Ансофф І. «Стратегічне  управління»;
• Мескон М.Х., Альберт М., Хедоурі Ф. «Основы менеджмента»;
• Виханский О.С. «Стратегічне управлення»;
• Виханский О.С., Наумов А.И. «Менеджмент»;
• Хентце Й. «Основні цілі  стратегічного менеджменту // Проблеми теорії  і практикум управління».