Стили лидерства

1. Постійно демонструвати високу організаційну культуру: плановість, точність у всьому, самодисципліну, бережливе ставлення не тільки до свого, але й до чужого часу.
2. Навчитись бути рішучим, не відкладати важливих справ з дня на день, а прийняте рішення неухильно впроваджувати в життя.
3. Бути справедливим, особливо до підлеглих, і вимогливим. Не допускати фаворитизму, завищених оцінок одних і принизливого, зарозумілого ставлення до інших.
4. Завжди заохочувати підлеглого за добру роботу, але самому ніколи не робити того, що повинні робити підлеглі, за винятком вкрай необхідного. Навчити підлеглого виконувати робочу завжди більш виправдано, ніж робити її самому.
5. Надавати максимальну самостійність співробітникам, якщо їх дії і думки суттєво не розходяться з думками керівника. Не сперечатися щодо дрібниць.
6. Не карати підлеглого, якщо він припустився помилки при виконанні корисної справи, щоб не позбавити його ініціативи на майбутнє.
7. Позитивно сприймати критику та ділові пропозиції, на нарадах, на зборах і засіданнях не виступати першим.
8. Поважати чужу думку, якщо вона навіть не збігається з твоєю, а свою думку висловлювати стисло.
9. Бути доброзичливим до колег по службі і підлеглих, завжди робити людям добро.
10. Зберігати почуття відповідальності за доручену справу. Згадувати про свої обов'язки раніше, ніж про права.
11. Шукати і розробляти найкращі рішення і старатися їх реалізувати, як би це важко не було.
12. Бути чесним, правдивим у вчинках і міркуваннях  
13. Цікавитися всім новим, передовим і прагнути досягти успіху в роботі. Для цього постійно вчитися і самоудосконалюватися.
14. Дбати про власне здоров'я і здоров'я підлеглих, систематично займатися фізкультурою.

  Щоб успішно здійснювати управління сучасними підприємствами, всі менеджери  повинні мати необхідну підготовку з основ службової етики, спілкування  із працівниками, що мають неоднакові службові права і обов'язки тощо.

  Дотримання  викладених рекомендацій може сприяти  здійсненню ефективного лідерства  за умов ринкового механізму господарювання, підвищенню мотивованості підлеглих  у досягненні поставлених цілей.[2,c.433] 
 

  ВИСНОВКИ 

  Проблеми лідерства є ключовими для досягнення організаційної ефективності. З однієї сторони, лідерство розглядається як наявність визначеного набору якостей, з іншої – лідерство – це процес не силового впливу в напрямі досягнення групою чи організацією своїх цілей. Лідерство являє собою специфічний тип управлінського впливу.

  Існує два основних підходи до лідерства: Поведінковий і ситуаційний, які в свою чергу включають в себе декілька теорій і моделей  лідерства.

  До  поведінкових теорій відносяться: Дослідження  Курта Левіна, яке було напевне  першим у цій галузі, де він виділив  три стилі лідерства. Вони побудовані як континуум: авторитарний, демократичний, ліберальний. Ренсіс Лайкерт більш детально розбив континіум Левіна і визначив чотири системи: експлуататорсько-авторитарна, прихильно-авторитарна, консультативно-демократична і групова, які по суті і є континуумом від автократичного до ліберального стиль лідерства. Дуглас Мак Грегор створив концепцію в якій розділив лідерство на теорію Х (автократичний стиль) і У (демократичним). Головною суттю його теорії є те, що керівник буде обирати стиль лідерства залежно від його ставлення до конкретного підлеглого.. Управлінська сітка Блейка і Моутона, яка включає у себе п’ять основних стилів лідерства: примітивне лідерство, соціальне лідерство,  виробного-соціальне лідерство, авторитет і команда. В основі цієї сітки лежить думка про те що лідер робить вибір за що більше перейматися інтереси своїх підлеглих або інтереси виробництва.

  Дві основні теорії ситуаційного підходу  складають модель керування Ф. Фідлера і теорія “життєвого циклу” П. Херсі і К. Бланшара. Суть її полягає в тому, що лідеру необхідно змінювати свою поведінку залежно від конкретної ситуації і існують багато чинників і факторів які впливають на його вибір.

  Дослідивши фінансові результати і ефективність управління в ВАТ «Готель Прем'єр Палац» ми виявили що демократичний стиль, для вищої ланки керівництва готелю, є найбільш оптимальним і позитивно впливає на діяльність організації. В цій сфері діяльності атмосфера всередині колективу, який перебуває в постійному контакті з клієнтами, є надзвичайно важливою. І саме демократичний стиль орієнтований на людину, на підприємстві теплі, людські взаємини і свобода дій. Але він не є ефективним для абсолютно всіх ситуацій, і керівнику, все ж іноді необхідно використовувати авторитарний стиль для вирішення спірних чи конфліктних ситуацій.

     Успішне лідерство вимагає добре знання підлеглих, усього колективу працюючих, що дає змогу вибирати саме ті методи впливу на працівника, які відповідають його психологічній структурі, цінним орієнтаціям, потребам і інтересам.

     Щоб успішно здійснювати управління сучасними підприємствами, всі лідери повинні мати необхідну підготовку з основ службової етики, спілкування  із працівниками.

     Підсумовуючи  можна сказати, що в основному  в керівництві наголос треба  робити на соціально-психологічні і  економічні методи управління і демократичний  стиль лідерства. Авторитарний стиль  не підходить, так як на мою думку, неможливо змусити, щоб нові ідеї, нестандартні рішення народжувалися за указом, тільки тому, що так хоче керівник, цього можна досягти лише при розумній мотивації і командній роботі. 
 
 
 
 
 
 

ПЕРЕЛІК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ 

1. Джон Адаір. Гуру Менеджменту : Пер. с англ. —  М.: Ексмо, 2004.- 650 с.
2. Завадський Й.С. Менеджмент. Том 1. К.: В-во Європейського університету. – 2001. – 542с.
3. Карнеги Дейл. Как завоевать друзей и оказывать влияние на людей: Пер. с англ. — М.: Прогресс, 1989, с. 565.
4. Наполеон Хілл. Закон успіху: Пер. с англ. – М.: Літур, 2003. – 702 с.
5. Кредісов А.І., Панченко Є.Г., Кредісов В.А. Менеджмент для керівників. – К.: Т - во «Знання», КОО, 2007.- 556с.
6. Мартыненко Н.М. Основы менеджмента: Учебник. – К.: Каравелла, 2003.-496с.
7. Менеджмент. Навчальний посібник. За ред. С.І.Михайлова. – Вінниця: Нова книга,2006 – 416с.
8. Новіков Г.В., Сініок Г.Ф., Круш П.В. Основи адміністративного менеджменту: Навч. посіб. – К.: «Центр навчальної літератури», 2004. – 560с.
9. Романовський О.Г. Типологія лідерства. – Х: ХДПУ, 2000.-532с.
10. Рудінська О.В., Яроміч С.А., Молоткова І.О. Менеджмент: Навч. посіб. – К.: Ельга Ніка – Центр, 2002. – 336с.
11. Скрипко Т.О., Ланда О.О. Менеджмент. Навчальний посібник. – К.: Центр навчальної літератури, 2006. – 176с.
12. Тимошенко И.И., Соснин А.С. Менеджер организации: Учеб. пособие для менеджера. – К.: Изд-во Европ. ун-та, 2002. – 350с.
13. Шегда А.В. Менеджмент: Підручник. –К. Знання, 2004. – 687с.
14. Петров В.В. Теорія лідерства. – К.: Рівновага, 2005. – 620с.
15. Гоулман Д. Эмоциональное лидерство: Искусство управления людьми на основе эмоционального интеллекта. - М.: Альпина, 2005. - 301 с.
16. Янг Р. Лідерство в командах / Пер. с англ. - М.: ГИППО (HIPPO), 2007. - 122 с.
17. Стівен Кові. Лідерство, основане на принципах: Перю с англ.-М.: Альпіна Бізнес Букс, 2008. -470с.
18. Литвак Б.Г. Бизнес-лидеры. Технология успеха: Дело 2005. -416с.
19. Офіційний сайт Готелю «Прем'єр Палац» http://www.premier-palace.com/ua
20. Офіційний сайт Інформаційного агентства РБК-Україна http://press.rbc.ua/online/id/247/