Стан ринку ювелірних товарів в Україні

Зміст

Вступ………………………………………………………3

1.Стан ринку ювелірних  товарів в Україні……………………4

2.Матеріали для виготовлення  ювелірних виробів……….....16

3.Властивості ювелірних  виробів……………………………..22

4.Технологічні процеси  виробництва ювелірних виробів…..24

5.Фактори,що формують  якість ювелірних товарів…………28

6.Асортимент ювелірних  виробів……………………………..31

Використана література…………………………………37

Висновки та пропозиції………………………………………………..38

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Вступ

             На території України ювелірне виробництво відоме з давніх часів, про що свідчать археологічні розкопки, що виявили різноманітність цього виробництва в різних осередках, зокрема на Київщині, Південній і Західній Україні. У виробництві ювелірних виробів поєднуються висока техніка виконання, творча фантазія, сучасні форми і нетрадиційні для ювелірної справи матеріали.

Ювелірні вироби здавна виконували найрізноманітніші функції, що зумовило їх особливе місце в житті людського  суспільства в різні епохи. Ще на початку розвитку цивілізації  людина вірила у магічні властивості  дорогоцінних металів та коштовного каміння, наділяючи їх магічною функцією, сприймаючи ювелірні вироби як обереги  та амулети. Коштовності були атрибутом  заможності, високого суспільного становища, символом влади та необмежених можливостей.  Багато народів збагатили їх елементами національної культури і художніх традицій.        Ювелірна промисловість, галузь легкої промисловості, що продукує ювелірні вироби засобами обробки коштовного каміння, також виробляє прикраси з золота, срібла та платини.

Властиве людині прагнення  до краси втілилося в ювелірному мистецтві, на традиціях якого засноване  виробництво ювелірних виробів. Ювелірна справа – одне з найдавніших  ремесел в історії розвитку людства.       

 

Головною метою моєї курсової роботи є розгляд ювелірного ринку, як закордонного, так і українського, фактори,що формують якість ,технологію виробництва та характеристики асортименту.

 

       

 

 

 

 

1.Ринок ювелірних товарів в Україні

             Після вступу України до СОТ ставка ввізного мита на ювелірні вироби зменшилася до 10%. Всі митниці України розпочали митне оформлення ювелірних виробів за новими ставками ввізного мита. Нова ставка ввізного мита – 10%. Це вдвічі менше, ніж було раніше. Митний збір скасовано повністю. [8] В Україні працюють близько 1000 підприємств, при цьому 86 компаній контролюють більше 80% ювелірного ринку. Стабільний розвиток вітчизняної ювелірної промисловості забезпечували декілька факторів. Дотепер український ювелірний ринок був надійно захищений від закордонної продукції високими митами

  На відміну від ринку ювелірних прикрас Америки і Європи, де вже перше півріччя кризи довело до банкрутства найбільші ювелірні мережі (Whitehall Jewelers, Friedman's, Christian Bernard, Ultra Stores та ін.), український ринок золота і коштовностей росте як на дріжджах.

         Активно зростаючий ювелірний бізнес в Україні допоміг збільшити виробництво прикрас на місцевих заводах, виробництво сировини для них, в країні з'явилися сотні нових магазинів і, головне, відкрилися вакансії на тисячі нових робочих місць.[3]

        Українська ювелірна промисловість - на підйомі. Перш за все це повязане з тим, що порівняно з попередніми роками, рівень доходу українців збільшився, зявляються нові технології, які стали доступними для підприємств виробників ювелірних виробів. Крім того, одним з чинників є той, що кількістю вироблених товарів керує попит споживача, а він в останній рік зріс. Особливо відмічається підвищення на вироби з більш дорогих металів – платини. За підрахунками експертів, сумарний дохід ювелірних підприємств за минулий рік досяг 8,5 млрд. гривень. Привабливість українського ювелірного ринку оцінили багато великих компаній з Єгипту, Туреччини, Індії й Китаю, вони беруть участь у виставках на території нашої країни. Цей інтерес підігріває майбутній вступ України у ВТО й зниження мита на імпорт коштовностей.Виробники збувають продукцію через посередників або використовують пряму дистрибуцію. Нововведення останіх років – створення власної торговельної мережі. Розпочав цей процесс Київський ювелірний завод (КЮЗ), що вікрив вже більше 200 магазинів.

         За 2009 рік в Україні вироблено 68, 2 тонн ювелірних або 19 998 тис. штук. З них виробу із золота  становлять 31,4 тони, або 47,5%. Срібні вироби трохи випереджають золото 32,6 тони, або 49,5% срібних виробів було вироблено в країні за рік. Таким чином, співвідношення виробництва виробів із золота й срібла вирівнюється, що наближає Україну до основних європейських виробників ювелірних виробів. Всі інші вироби – з платини, на які на сьогодні попит зростає.

        Аналізуючи цифри по кожному кварталі, можна побачити, що найбільший ріст виробництва, відносно аналогічного періоду 2008року - 44% - відзначався на початку року. У другому кварталі даний показник склав вже 21%, у третьому кварталі - 13%. Таким чином, крива зростання виробництва виробів з дорогоцінних металів пішла вниз під кінець року: 9% по кількості виробів і 20% - по вазі виробів. [10]

        На події світового ринку відреагувала й банківська система України — золото одразу подорожчало у вітчизняних банках. Нині його можна купити орієнтовно по 265–260 грн. за 1 грам. Подорожчання золота вплинуло і на ринок прикрас, що виготовляються із дорогоцінних металів. Виробники підняли ціну на золоті прикраси, і рівненські любителі прекрасного різницю вже відчули на собі. Орієнтовно тиждень тому відбулось подорожчання виробів із золота. Скажімо, російські виробники підняли вартість своїх виробів приблизно на 30%, а українські на – 10%. Проте експерти вважають подорожчання золота тимчасовим.[11]

        Що стосується імпорту, то у відсотковому відношенні змін не відбулося: офіційні поставки в Україну імпортних виробів склали 11,4%. Загальна вага імпортних виробів до кінця року досягла відмітки 7 572 кг, з них виробів із золота завезено 848 кг, виробів зі срібла – 6 724 кг.

        У минулому році до України офіційно завезено 1798 тис. штук ювелірних виробів загальною масою 8,45 т. Якщо порівнювати із 2008 роком, то у процентному відношенні до виготовлених в Україні виробів, імпорт ювелірної продукції у 2008 році дещо зріс з 9,8% до 11,5% за масою та з 7,1% до 8,7% за кількістю. Загалом, це незначні зміни, але вони свідчать про те, що ювелірний ринок стає поступово більш цивілізованим та легальним.

        Однак, українські виробники повинні бути готові конкурувати з ювелірною продукцією найбільш відомих європейських брендів, оскільки після вступу України у ВТ0 слід очікувати збільшення обсягів імпорту.

        Частка ювелірних виробів, виготовлених у 2008 році із золота, складає 14709 тис. штук масою 39,3 т., зі срібла 5591 тис. штук масою 33,3 т. Таким чином, частка виробництва золотих ювелірних виробів за кількістю склала 72%, а за масою 54%.

 

        Для українського споживача ювелірний виріб, в першу чергу, асоціюється з золотом, що саме метал, з якого виготовлений виріб, надає цінності ювелірній продукції. Хоча, на мою думку, цінність ювелірних виробів складається, головним чином, з ювелірної майстерності, у яку вкладені душа і серце людей, які їх виготовлюють.

        До особливостей вітчизняного ринку ювелірних виробів ще можна віднести розповсюдженість категорій виробів, що виготовлені із золота 585 проби.[9]

        Так,  у 2008 році клеймовані 32,15 т. ювелірних виробів 585 проби золота, що подавалися виробниками до органів державного пробірного контролю. Далі йдуть 750 проба - 137,3 кілограми, 500 проба - 99,5 кілограми, 375 проба - 94,9 кілограми.

          До сьогоднішнього дня експорт не був стратегічним напрямком у розвитку ювелірної галузі, а був скоріше питанням іміджу окремої компанії. Лише кілька великих підприємств (Київський ювелірний завод, Одеський ювелірний завод, Донецькі підприємства)  представляють зразки своєї кращої продукції за кордоном.

        Але поступово експорт росте: два роки тому на експорт доводилося менш одного відсотка від 8-10т загального обсягу продукції. Сьогодні його частка збільшилася до двох відсотків, але вже від 30-40т виробленої продукції. Левова частина експорту доводиться на російський ринок. [9]

        У списку лідерів по виробництву  ювелірних виробів упевнено лідирує  ВАТ «Київський ювелірний завод»: як по виробництву золотих,  так і срібних виробів. Далі  список  виробників ювелірних  виробів із золота,  які подають на таврування більше 50% від загальної маси виробів, розподіляється в наступній послідовності: ПП «Південь - золото», ГП «Львівський державний ювелірний завод», ПП «Золотой век», ТОВ «Ювелірний завод «Багет», ТОВ ЮВК «Агат» (м. Ровенькі, Луганська обл.). Так виглядає п'ятірка лідерів.

        Список лідерів по сріблу виглядає таким чином: ВАТ «Київський ювелірний завод», ТОВ ВКП «Брюс», ЗАТ «Харківський ювелірний завод», ТОВ ЮПК «Агат», ТОВ «Харківська ювелірна фабрика».

        2009рік підтвердив, що істотних змін у розподілі обсягів виробництва за регіонами найближчим часом не слід очікувати. Надалі лідируючі позиції займають Київська, Харківська і Донецька області. При цьому, відрив між Київською, Харківською областями та Донецькою областю залишається істотним (майже у 3 рази). У порівнянні ж з 2008 роком Харківська область скоротила відрив від Київської до 2,04%.

 

 

 

 

 

 

 

(рис.1.4.)

Рис.1.4. Частка виробництва ювелірної продукції по регіонах Україні(2009рік)

       

        Дещо змінилася розстановка першої п'ятірки лідерів з виробництва золотих ювелірних виробів. ПП "Золотой Век" та Т0В "Лелека" потіснили ДП "Львівський державний ювелірний завод" і вийшли на третю і четверту сходинки відповідно. Втратив позиції Т0В "Ювелірний завод "Багет", який не ввійшов до першої п'ятірки найбільших виробників.

        У  зображених на рис. 1.4. областях зареєстровані такі підприємства: ВАТ «Київський ювелірний завод», ДП «Львівський державний ювелірний завод», завод «Кристал» (м. Вінниця), ЗАТ «Аурум» (м. Одеса), ЗАТ «Харківський ювелірний завод», фірми «Гаразд», «Май» (м. Київ), ювелірне ательє «Лобортас», «Ювелірсервіс» (м. Краматорськ), «Лагно» (м. Рубіжне, Луганська обл..), фірма «Багет» (м. Донецьк), «Кримювелірсервіс ЛТД» (м. Сімферополь) та інші. [2]

       

 

 

 

 

 

 

 

На рис. 1.5. зображено  всі області України з відсотковою  часткою виробництва ювелірних  виробів.

Рис. 1.5. Виробництво ювелірних  виробів по кожній області України

        Специфіка  ювелірного виробництва потребує  великих матеріальних затрат  на його здійснення. Дорогоцінна  сировина, комплектуючі, технологічне  обладнання формують обіговий  капітал підприємства. Податкова політика держави спрямована на подальше скорочення власних коштів підприємств та обсягів виробництва.

        Близько 50% золотих ювелірних виробів, які реалізовуються в магазинах на території України, контрабандні і виготовлені з додаванням сплавів, які містять шкідливі метали.

        Найгірше те, що часто на нелегальній продукції з’являється клеймо із 583-ю пробою. Ще одне порушення - золоті вироби невідомого походження, переважно завезені з Туреччини, продають в магазинах під маркою відомих вітчизняних ювелірних заводів. Зокрема, нещодавно в Ужгороді, Вінниці, Тернополі, Івано-Франківську були вилучені підроблені золоті вироби з біркою Львівського державного ювелірного заводу.

        Щоб мінімізувати такі підробки, на ярликах фірмових виробів львівського заводу з правого боку розміщені срібні голограми з шістьма ступенями захисту.

        Сьогодні  в Україні налічується 1 тис. 700 підприємств, які займаються виробництвом золотих прикрас. Крім їх виробів, на український ринок надходить велика кількість контрабандного низькопробного золота іноземного виробництва. Покупець і держава потерпають через погану систему контролю за торгівлею золотими прикрасами. По-перше, державна скарбниця не отримує митних відрахувань від золотих виробів, які нелегально завозять з-за кордону. По-друге - продавці на ринку не гарантують покупцям задекларовані чистоту і якість золотих виробів. По-третє - вироби з низькопробного золота небезпечні для здоров’я, бо вони містять шкідливі хімічні елементи.

        На думку експертів, ситуацію на вітчизняному ринку золота можна покращити, якщо обмежити ввезення «чужих» дорогоцінних виробів на українську митну територію.[9]

        Українська  держава може регулювати внутрішній  ринок прикрас за допомогою ліцензій: не видавати дозволи приватним підприємствам, які не дотримуються технології виробництва, не мають сучасного обладнання, порушують маркетингові принципи. Навпаки ж, підприємства, які витримують «золоту пробу», потрібно стимулювати. Зокрема, дозволяти купувати сировину без тендеру, надавати можливість клеймити свою продукцію у власних лабораторіях.

        Згідно  з оприлюдненими даними Асоціації  ювелірів України, ювелірний ринок  України поступово очищується  від недобросовісних гравців.  За 11 місяців 2008 було видано 249 ліцензій  на виготовлення ювелірних і  побутових виробів з дорогоцінних  металів та дорогоцінного каміння,  анульовано 15. На торгівлю ювелірними  і побутовими виробами з дорогоцінних  металів і дорогоцінного каміння  було видано 1100 ліцензій, анульовано 32 ліцензії.

        Найважливішим  інструментом у просуванні продукції  та розвитку ювелірної галузі  є організація міжнародних ювелірних  виставок. Головна мета таких  заходів – допомогти ювелірам  продемонструвати свою майстерність  та укласти нові контракти. У рамках виставок проводяться конференції, круглі столи, семінари, де спеціалісти могли б обговорити актуальні проблеми ювелірної галузі, поділитися досвідом.

        Метою  виставки «Ювелір Експо Україна»  в Києві є демонстрація досягнень ювелірної промисловості, сприяння встановленню нових та зміцненню налагоджених ділових відносин, впровадження у виробництво нових технологій, обладнання, матеріалів. [3]