Автор: Пользователь скрыл имя, 03 Апреля 2013 в 00:22, курсовая работа
Державна політика управління передбачає використання взаємодіючих і взаємокорелюючих інструментів, у сукупності яких менеджмент організацій займає особливе місце. Управлінська діяльність керівника, менеджера, який працює у складі організації є дуже важливою, тому що менеджер являє собою один з важливих й ефективніших важелів в організації. Праця менеджера носе високотворчий характер, потребує найрізноманітніших знань. Отже основним предметом діяльності менеджера є управлінська інформація, тоді обов’язковою умовою його ефективної роботи виступають знання і вміння використовувати сучасні інформаційні технології в управлінні підпри
ВСТУП……………………………………………………………………………..3
РОЗДІЛ 1 МЕТОДОЛОГІЧНІ АСПЕКТИ ВИВЧЕННЯ СКЛАДОВИХ МОДЕЛЕЙ – КОМПЕТЕНЦІЇ МЕНЕДЖЕРА……………………………….….5
.Основні поняття дослідження: «компетенція менеджера», «моделі компетенції»…………………………………………………………...5
. Наукові підходи до вивчення складових моделей компетенції менеджера………………………………………………………….…..8
. Методи та принципи дослідження ……………………………..…13
РОЗДІЛ 2 ТЕОРЕТИЧНІ АСПЕКТИ ВИВЧЕННЯ СКЛАДОВИХ МОДЕЛЕЙ – КОМПЕТЕНЦІЇ МЕНЕДЖЕРА………………………....................................16
2.1. Компетенція менеджера: загальна характеристика ……………...16
2.2. Моделі компетенції менеджера: види, класифікація…………….20
2.3. Критерії оцінки складових моделей компетенції менеджера…...25
РОЗДІЛ 3 ПРАКСЕОЛОГІЧНІ АСПЕКТИ ВИВЧЕННЯ СКЛАДОВИХ МОДЕЛЕЙ – КОМПЕТЕНЦІЇ МЕНЕДЖЕРА....................................................30
3.1. Аналіз складових моделей – компетенції менеджера на підприємстві: роздрібної торгівлі «Х5 Retail Group N. V»……………30
3.2. Пропозиції, щодо вирішення проблем, які виникають в складових компетенціях моделі менеджера в компанії «Х5 Retail Group N. V.»………………………………………………………………………...34
ВИСНОВОК……………………………………………………………………...37
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ…………………….............................39
Від створення відповідних умов залежить швидкість та ефективність застосування даної моделі в компанії менеджерами для досягнення максимального ефекту.
Вирішення другої проблеми, може бути таке: Організація, яка створює на підставі певних методів, модель компетенції для нашої компанії, повинна дати рекомендації: як потрібно впроваджувати, кому і що потрібно розвивати (здобувати). З нашого боку, ми повинні створити всі умови, які повинні бути присутні для того, щоб модель спрацювала: організацію, мотивування і контроль.
Отже, в підрозділі, ми ознайомились, яка в компанії розроблена модель компетенції, для різних рівнів менеджерів. На мою думку це дуже хороша модель компетенції, але все рівно краще розширити певні складові з моделі компетенції, для забезпечення максимального ефекту від даної розробки складових компетенцій, а також пропозиції щодо керівництва компанії, для того, щоб вони створили умови для впровадження цієї моделі, її закріплення на підприємстві та швидкого розвитку, можливо й ще для вдосконалення моделі самими менеджерами різних рівнів управління.
В даному 3 розділі, ми можемо сказати, що ми розглянули компанію роздрібної торгівлі «Х5 Retail Group N. V.», її розробку визначення складових і провадження моделі компетенції. Ми з’ясували, що потрібно враховувати як діяльність, культуру підприємства, так і індивідуальні, психофізіологічні особливості певного менеджера; для того щоб розробити модель, також потрібно, щоб кожен рівень ієрархії управлінців – менеджерів вносили свої корективи в розроблену модель. Було визначено дві проблеми пропонованій моделі компетенції: 1. Розширення моделі, додаванням складових або присутні складові розкрити у більш ширшому їх розумінні; 2. Не виявлено ознак створення спеціального середовища для реалізації менеджерами цієї компетенції. Внесені пропозиції, щодо покращення моделі, її реалізації і створення певного середовища.
ВИСНОВОКИ
В сучасній науковій літературі проблематика формування, вивчення та розвитку складових моделей компетенції менеджера недостатньо вивчена, але слід зазначити, що процес глобалізації й інформатизації викликав помітні зміни в характері й змісті праці, що, у свою чергу, змушує шукати механізми переходу від оцінки кваліфікації як ступеня володіння виробничими навичками до оцінки компетенцій персоналу, що включає його ділові й особистісні якості, а саме: уваги приділяється особистісним характеристикам і здібностям людини при прийомі на роботу, при його просуванні і переміщення в компанії. Тому, все більше припадає увага на компетенцію, модель компетенцій і її складових, якими повинні володіти працівники, менеджери, керівники. В даній роботі, ми висвітлили поняття компетенція – як єдність знань, професійного досвіду, здібностей діяти і навичок поведінки індивіда, що визначається метою, заданою ситуацією і посадою, а модель компетенції – інструмент управління людськими ресурсами. Використовується модель, організацією, для забезпечення єдиної та об’єктивної системи підбору, просування, навчання, оцінки і мотивації фахівців, це все і є основою для організації. Модель компетенції вміщує перелік складових з конкретними показниками їх проявів у професійній діяльності, які найбільш важливі для компанії на її даному етапі розвитку.
Вивчення теоретичних та емпіричних надбань, результати яких опубліковані у вітчизняній та зарубіжній літературі, дозволяє стверджувати, що понятійний апарат залишається нечітким. Науковці, менеджери – практики застосовують поняття компетенція і складові компетенції по різному в контексті стратегічного управління.
Існують різні думки стосовно того, що є складовими компетенції. Ми будемо вважати, що до компетенцій відносяться всі характеристики працівника, що впливають на його поведінку в процесі професійної діяльності і визначають успішність роботи. З такої позиції, головними структурними елементами компетенцій виступають:
- знання, вміння, навички;
- цінності, мотиви, установки; - інтелектуальні здібності (рівень інтелекту і особливості розумової діяльності людини, наприклад, здатність до навчання);
- психофізіологічні якості (пам'ять, увага, швидкість переробки інформації, стресостійкість);
- особистісні якості (темперамент, емоційно-вольова сфера, тощо).
Складові моделі компетенції
розробляються індивідуально
Основна гіпотеза даної роботи полягала у тому, щоб довести або спростувати твердження, що модель компетенції є важливою для управління організацією. Дане твердження доведено в підрозділі 2.1. та підтверджена в усіх подальших підрозділах, а саме: провідним об'єктивним критерієм успішності співробітника є його поведінка на робочому місці, як людина реалізує наявний у нього потенціал (здібності, особистісні риси, знання) в тому, що і як він робить: як працює з інформацією (аналіз, виділення пріоритетів, висновки) як відстоює свою позицію (наскільки він наполегливий, наскільки переконливий у наведених аргументах ), як встановлює контакт і підтримує взаємини, як взаємодіє з клієнтами, підлеглими, колегами і т.д. Чим краще розвинені компетенції у менеджерів, тим менеджер ефективніше, а відповідно, тим ефективніше компанія в цілому. Таким чином, одним з факторів успішності компанії є її співробітники і їх «продуктивність». І тому, складові моделі компетенції менеджера - це нематеріальні ресурси організації , її переваги в оточуючому середовищі.
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ
1. Армстронг М. Практика управления человеческими ресурсами. // Армстронг М. – СПб.: Питер, 2004. – С. 271-280
2. Банківські операції : підручник / А. М. Мороз, М. І. Савлук, М. Ф. Пуховіна та ін. – К. : КНЕУ, 2000. – 384 с.
3. Белущенко Т. Модели компетенцій. Пример построения модели корпоративных компетенций / Т. Белущенко // Кадровик України. - 2008. -№5. - С. 112-116.
4. Ващенко Ю.І. Модель компетенций (Примеры описания
компетенций) (03/01/2006). – Режим доступу: http://posada.com.ua/useful/
5. Гриценко Т.В., Гриценко С.П., Іщенко Т.Д., Мельничук Т. Ф., Чуприк Н.В., Анохіна Л.П., Е 90 Етика ділового спілкування: / за ред. Т.Б. Гриценко, Т.Д. Іщенко, Т.Д. Мельничук / Навч. посіб.. – К: Центр учбової літератури, 2007 – 344с.
6. Дюран Т. Алхимия компетенции : пер. с англ. / Т. Дюран // Стратегическая гибкость. – СПб.: Питер, 2005. – С. 281-305.
7. Журнал «кадровое дело»,
№11, 2004. – Режим доступу: hhtp://www.hr100.ru/wmc/
8. Зимняя
И.А. Ключевые компетенции – новая парадигма
результата современного образования
// Интернет-журнал «Эйдос». – 2006. – 5 мая.
–20с. Режим доступу: http://www.eidos.ru/journal/
9. Казанцев А.К., Малюк В.И., Серова Л.С. Основы менеджмента. Практикум: Учебное пособие. — 2-е изд. М.: ИНФРА-М, 2002. — 544 с.
10. Когнітивна психологія/ Х. Гейвін. – СПб.: Пітер, 2003. – 272 с.: Іл. – ( Серія «Концентрована психологія»)
11. Крушельницька О.В., Мельничук Д.П. Управління персоналом/ Навч. посіб., 2-е видання. – К., «Кондор». - 2005. – 308с.
12. Карлова О.А. ОСНОВИ МЕНЕДЖМЕНТУ. Навч. посібник. –Харків:
ХНАМГ, 2008.– 314 с. Укр. мовою.
13. Новий український тлумачний словник : близько 20 000 слів і словосполучень / [укл. Н. Д. Кусайкіна, Ю. С. Цибульник; за заг. ред. В.В. Дубчинського]. – Х. Клуб сімейного дозвілля, 2008 – 608 с.
14. Осовська Г. В., Осовський О. А.: Основи менеджменту: Навч. посіб. – К.: «Кондор» , 2006. – 664 с.
15. Prahalad, C.K., Hamel, G., (1990) The core competence of the corporation, Harvard Business Review, vol. 68, no. 3, pp. 79-91.
20. Stalk G. Competing on capabilities: the new rules of corporate strategy / G. Stalk, P. Evans, L. Shulman // Harvard Business Review. – 1992. March-April, р.57-69.
21. Словарь-перечень
компетенций // Режим доступу: http://www.navigator.lg.ua/
22. Teece D. Dynamic Capabilities and Strategic Management / D. Teece, G. Pisano, A. Shuen // Strategic Management Journal. – 1997. – Vol. 18, N7. – р. 509-533.
23. Уидет С. Руководство по компетенциям : пер.с англ. / С. Уидет, С. Холлифорд. – М. :HIPPO, 2003. – 228с.
24. Федулова Л. І. Менеджмент організацій: підручник / за заг. ред.. Л. І. Федулової. – К: Либідь, 2004. – 448с.
26. Чайка Г. Л. Культура ділового спілкування менеджера: Навч. посіб. - К.: Знання, 2005. – 442 с.
27. Шишкін Т. М. Вісник Національної академії Державної прикордонної служби України 2011. ТЕОРЕТИЧНІ ОСНОВИ ФОРМУВАННЯ ФАХОВИХ КОМПЕТЕНЦІЙ ПРАЦІВНИКІВ БАНКІВСЬКОЇ СПРАВИ. – 7с.
28. Шевченко Л. І. Новий словник іншомовних слів: близько 40 000 слів і словосполучень / [Л.І. Шевченко, О.І. Ніка, О. І. Хом’як, Ф. Ф. Дем’янюк; за ред. Л. І. Шевченко]. – К.: АРІЙ, 2008. – 672 с.