Автор: Пользователь скрыл имя, 03 Апреля 2013 в 00:22, курсовая работа
Державна політика управління передбачає використання взаємодіючих і взаємокорелюючих інструментів, у сукупності яких менеджмент організацій займає особливе місце. Управлінська діяльність керівника, менеджера, який працює у складі організації є дуже важливою, тому що менеджер являє собою один з важливих й ефективніших важелів в організації. Праця менеджера носе високотворчий характер, потребує найрізноманітніших знань. Отже основним предметом діяльності менеджера є управлінська інформація, тоді обов’язковою умовою його ефективної роботи виступають знання і вміння використовувати сучасні інформаційні технології в управлінні підпри
ВСТУП……………………………………………………………………………..3
РОЗДІЛ 1 МЕТОДОЛОГІЧНІ АСПЕКТИ ВИВЧЕННЯ СКЛАДОВИХ МОДЕЛЕЙ – КОМПЕТЕНЦІЇ МЕНЕДЖЕРА……………………………….….5
.Основні поняття дослідження: «компетенція менеджера», «моделі компетенції»…………………………………………………………...5
. Наукові підходи до вивчення складових моделей компетенції менеджера………………………………………………………….…..8
. Методи та принципи дослідження ……………………………..…13
РОЗДІЛ 2 ТЕОРЕТИЧНІ АСПЕКТИ ВИВЧЕННЯ СКЛАДОВИХ МОДЕЛЕЙ – КОМПЕТЕНЦІЇ МЕНЕДЖЕРА………………………....................................16
2.1. Компетенція менеджера: загальна характеристика ……………...16
2.2. Моделі компетенції менеджера: види, класифікація…………….20
2.3. Критерії оцінки складових моделей компетенції менеджера…...25
РОЗДІЛ 3 ПРАКСЕОЛОГІЧНІ АСПЕКТИ ВИВЧЕННЯ СКЛАДОВИХ МОДЕЛЕЙ – КОМПЕТЕНЦІЇ МЕНЕДЖЕРА....................................................30
3.1. Аналіз складових моделей – компетенції менеджера на підприємстві: роздрібної торгівлі «Х5 Retail Group N. V»……………30
3.2. Пропозиції, щодо вирішення проблем, які виникають в складових компетенціях моделі менеджера в компанії «Х5 Retail Group N. V.»………………………………………………………………………...34
ВИСНОВОК……………………………………………………………………...37
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ…………………….............................39
На думку сучасних авторів оптимальна кількість компетенцій в моделі становить 9-12. [3, 114] Кожен раз сукупність складових, як модель компетенції менеджера буде завжди новим або зміненим і визначатиметься діяльністю компанії, її стратегії і культурою. Отже, ми можемо зробити висновок, що для кожної організації важливими є різні складові моделі компетенції, а отже і критерії оцінювання різні, для одних є важливим те, що для інших може бути на останньому щаблі пріоритетності, а отже значимість різна і оцінювання не зовсім об’єктивне, але щодо критеріїв оцінювання виділено найважливіші: 1. Аналіз діяльності - різнобічний аналіз певної професійної діяльності. 2. Виявлення характеристик успішної і неуспішної поведінки - встановити якомога повніший список тих аспектів поведінки людини, котрі дозволяють диференціювати успішне виконання діяльності від неуспішного. Для цього застосовується один чи декілька «експертних» методів. Найбільш поширеними серед них є: структуроване інтерв’ю, робочі групи, метод критичних інцидентів, репертуарні решітки. Результатом цього етапу є встановлення довгого списку розрізнених, неузгодежних між собою характеристик. Можемо сказати, що в 2 розділі, ми розглянули загальну характеристику компетенції менеджера і визначили, що провідним об'єктивним критерієм успішності співробітника є його поведінка на робочому місці. Якщо зміст роботи в першу чергу визначається його знаннями та навичками в конкретній професійній сфері, то його ефективність залежить від того, як він вирішує поставлені завдання в процесі діяльності організації. Моделі компетенції класифікують, розбивають на види, рівні, а саме: існують такі види:
Найбільш поширеною помилкою є те, що організація або менеджер користуються одним видом компетенції, але для того щоб робота була ефективною потрібно, щоб кожна модель компетенції, які використовує менеджер включає в себе не одну складову моделі компетенції, тобто не тільки технологічну, а й професійну і корпоративну для описання основних ознак ефективної поведінки в компанії менеджера. Ці кілька компетенцій утворюють сукупність складових моделі компетенції менеджера, або компанії (її стратегії, поведінки).
Тому для реалізації
успішної роботи менеджера потрібно
враховувати великий набір
РОЗДІЛ 3
ПРАКСЕОЛОГІЧНІ
АСПЕКТИ ВИВЧЕННЯ СКЛАДОВИХ
3.1. Аналіз складових
моделей – компетенції
Створення моделі компетенції для менеджера на підприємстві, потребує врахуванню всіх найчастіших помилок в діяльності взагалі. Правильно розроблена модель компетенції і всі її складові в подальшому буде проста у використанні, дозволяючи оцінити і розвинути компетенції співробітників, неправильно розроблена модель часто визиває труднощі при її використанні у менеджерів, тому що керівники і є основними користувачами моделі компетентності.
Розглянемо, модель компетенції, на прикладі компанії «Х5 Retail Group N. V.» - найбільша роздрібна компанія в Росії за обсягами продажів (під управлінням компанії знаходиться 1164 магазини з розташуванням в Росії та Україні, до мережі компанії входять: магазини П,ятірочка, супермаркети Перекресток, гіпермаркети Карусель). Стратегія компанії реалізується через щоденну роботу всіх співробітників, і для того, щоб ця робота була ефективною, необхідний чітко визначений набір компетенцій для менеджерів різних рівнів.
Етап складання програми розвитку компетенцій:
В нашій компанії
модель компетенції розробляла
організація, яка
В даній компанії застосовується корпоративна модель компетенції. Модель розрахована на 2 рівні: 1 рівень – Директори та начальники управлінь центральних офісів; 2 рівень – регіональні директори, начальники відділів, менеджери проектів, директори магазинів. До моделі входять такі складові:
- Просування ідей: просуває ідеї і цінності компанії при взаємодії з підлеглими, колегами та клієнтами. Використовує різні способи впливу і мотивує інших на досягнення спільних цілей команди та компанії. Аргументовано і чітко доносить свою точку зору до інших, домагається від інших прийняття узгодженого рішення. Застосовують 2 рівні співробітників.
- Цілеспрямованість:
ставить перед собою і своїми
підлеглими амбітні цілі і
шукає різні шляхи для їх
досягнення. Стикаючись з перешкодами,
проявляє наполегливість, змінює
свій підхід до вирішення
- Створення команди:
приваблює і відбирає людей
в команду для досягнення
- Орієнтація на клієнта:
виявляє потреби клієнтів (внутрішніх
і зовнішніх) і приймає
- Побудова відносин: встановлює довірчі відносини з іншими, розвиває і підтримує мережу контактів. Шанобливо і доброзичливо спілкується з іншими, враховуючи їх індивідуальні особливості. Цікавиться думкою інших. Контролює свої емоції і сприяє вирішенню конфліктів.
- Прийняття комерційних рішень: (до 1 рівня керівників) Бере на себе відповідальність за розвиток бізнесу і приймає рішення, що враховують інтереси інших підрозділів і відповідні стратегічним цілям компанії. Постійно відстежує зміни на ринку, активно збирає інформацію з різних джерел, у тому числі про конкурентів, аналізує альтернативи і вибирає оптимальне рішення, враховуючи максимальну кількість факторів; ( до 2 рівня керівників) Бере на себе відповідальність за розвиток свого підрозділу і приймає рішення, що відповідають стратегічним цілям компанії. Збирає всю необхідну для вирішення проблеми інформацію і розглядає максимальну кількість факторів, які впивають на ситуацію, визначаючи причини виникнення проблем. Перевіряє первинну інформацію, особисто переконуючись в її достовірності та повноти.
- Прагнення до досконалості: ( 1 рівень) Встановлює високі стандарти роботи для себе та інших. Постійно розвивається як професіонал. Знаходить і реалізує можливості поліпшення якості роботи та підвищення ефективності бізнесу та заохочує до цього своїх підлеглих; ( 2 рівень) Виступає прикладом у дотриманні стандартів якості та правил роботи компанії. Домагається від інших суворого дотримання стандартів і правил роботи. З готовністю приймає нове і постійно розвивається як професіонал.
- Організація та контроль: (1 рівень) Складає довгострокові плани і розбиває роботу на етапи. При складанні планів враховує можливі зміни ситуації і наявні ресурси. Своєчасно вносить корективи в плани. Чітко ставить завдання підлеглим і визначає пріоритети у відповідності з наміченим планом. Контролює хід виконання проектів, у тому числі терміни; (2 рівень) Ефективно організовує свою роботу. Чітко і ясно формулює завдання для інших, встановлює пріоритети, терміни, контролює виконання. Правильно оцінює і розподіляє наявні ресурси (тимчасові, людські, матеріальні та технічні) для вирішення робочих завдань.
Негативні наслідки в розробленій моделі компетенції: Окремі складові компетенції не є незалежними. Так, ефективне отримання знань, вмінь та навичок багато в чому залежить від інтелектуальних і психофізіологічних особливостей людини, її мотивів і установи, тому це потрібно враховувати, що модель може бути хорошою, а менеджер не зможе на всю потужність її застосовувати, за такими критеріями теж потрібно створювати модель компетенції компанії.
Позитивні якості в моделі компетентності: В даній компанії при створенні моделі і визначенні її складових було враховано найважливіші етапи розробки ефективної моделі , а саме:
Отже, ми ознайомились зі складовими моделі компетенції компанії «Х5 Retail Group N. V.» , всіх її складових, які до неї входять. В даній компанії застосовується корпоративна модель компетенції, на мою думку вона є дуже ефективною і підходить за діяльністю компанії, тому що вона розроблялась на підставі «експериментних методів», а саме:
Також було враховане, що складові компетенції потрібно розробляти по певній ієрархічності компанії, вона була розрахована на 2 рівні управлінців, отже в даній моделі застосовані найголовніші компетенції для цієї компанії за різними критеріями її функціонування.
3.2. Пропозиції, щодо вирішення проблем, які виникають в складових компетенціях моделі менеджера в компанії «Х5 Retail Group N. V.»
Модель компетенції, для
даної компанії була розроблена з
урахуванням найважливіших
Пропозиції, щодо моделі можуть бути такі: ми розширимо або додамо певні складові, даної моделі компетентності компанії: роздрібної торгівлі «Х5 Retail Group N. V.» а саме:
Також потрібно контролювати стадію розвитку моделі компетентності або і мотивувати менеджерів, створити такі умови, щоб забезпечити максимальний ефект. До стадії входить: